Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2436/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 12.06.2018. Зареєстровано: 12.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		06.06.2018Справа №  910/2436/17
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді:                     Літвінової М.Є.
		за участю секретаря судового засідання:                                                   Яроменко І.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи 
		 
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП"  
		до     Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"  
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Київська міська державна адміністрація
		про   відшкодування та стягнення завданих збитків 86  610  000,00 грн, 
		Суддя Літвінова М.Є.
		 
		Представники учасників справи:
		Від позивача: Єлєнін С.М. за довіреністю;
		Від відповідача: Кроллау О.В. за довіреністю;
		Від третьої особи: не з'явився;
		за участю судового експерта: Галієвої О.М.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово  транспортних споруд м. Києва" про стягнення збитків в сумі 77  188  458,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок проведення вказаних будівельних робіт було спричинено пошкодження та приведено у непридатний для нормальної експлуатації стан майновий комплекс, площею 8 442,7 кв.м, розташований за адресою: міста Київ, вул. Електриків, буд. 28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3 807,30 кв. м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1 132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м, модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1 174,20 кв.м, придбаного ТОВ "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.2015.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2017 у справі №910/2436/17 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з КП "ДБШТС м. Києва" на користь ТОВ "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" шкоду в розмірі 80 668 249,00 грн. та судовий збір в сумі 223 535,15 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово - транспортних споруд м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2017 у справі №910/2436/17 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2017 у справі №910/2436/17 залишено без змін.
		Верховний Суд (у складі колегії суддів Касаційного господарського суду) постановою від 28.03.2018 у справі № 910/2436/17 скасував попередні судові рішення у даній справі та направив справу № 910/2436/17 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		За результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/2436/17 передана для розгляду судді Літвіновій М.Є.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2018 справу № 910/2436/17 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.05.2018.
		18.05.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, серед якого наявний відзив на позовну заяву.
		22.05.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли пояснення по справі.
		24.05.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про виклик в судове засідання судового експерта для надання роз'яснень відносно висновку експерта № 4/04-2017 від 30.05.2017 з урахуванням позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 28.03.2018 по справі № 910/2436/17  в порядку ч. 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
		Представник позивача в підготовчому засіданні 24.05.2018 підтримав подане клопотання про виклик судового експерта.
		Представник третьої особи у підготовче засідання 24.05.2018  не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином.      
		Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України, експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.
		Розглянувши у підготовчому засіданні клопотання позивача про виклик експерта, суд дійшов висновку про його задоволення.
		Під час підготовчого засідання 24.05.2018 судом проведено відповідні дії, які передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України та з'ясовано думку представників учасників справи щодо початку розгляду справи по суті. 
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу судового розгляду по суті на 06.06.2018. Викликано у судове засідання в порядку ч. 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України експерта Галієву Олену Мансурівну (07300, с. Хотянівка, Вишгородського району, Київської області, вул. Лісова, 10-В) для надання роз'яснень щодо висновку експерта № 4/04-2017 від 30.05.2017 з урахуванням позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 28.03.2018 по справі № 910/2436/17. Для надання роз'яснень щодо Висновку експерта № 4/04-2017 від 30.05.2017 та постанови Верховного Суду від 28.03.2018 по справі 910/2436/17 поставлено експерту Галієвій Олені Мансурівні наступні питання:
		1) Наскільки існування млявоплинних процесів осідання ґрунтів основ і фундаментів будівлі які продовжуються є причиною завдання шкоди будівлям і в якому співвідношенні з огляду на плавучість ґрунтів наявна вина відповідача в заподіяній шкоді?
		2) Чи впливає, згідно Методики для визначення розміру шкоди за відновлювальним ремонтом і ринковою вартістю будівель, на правильність визначення розміру шкоди за відновлювальним ремонтом і ринковою вартістю будівель те, що відповідно до договору оренди земельних ділянок від 10.02.2017 укладеного між позивачем та Київською міською радою, земельні ділянки, що стосуються предмету спору, передані позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з паркінгом та вбудовано - прибудованими адміністративними приміщеннями і закладами громадського харчування, якщо руйнування спірних будівель сталася до того, як такий договір оренди було укладено ?
		3) Чи впливає на визначення розміру шкоди за відновлювальним ремонтом і ринковою вартістю будівель, можливе знесення спірних будівель у зв'язку з укладенням вищевказаного договору оренди землі, якщо руйнування спірних будівель сталася до того, як такий договір оренди було укладено?
		4) Чим керувався судовий експерт, коли використав і взяв за основу для визначення у висновку судової експертизи від 30.05.2017 № 4/04-2017 часу виникнення пошкоджень будівель і для встановлення причин пошкоджень будівель наступні письмові документи: висновок від 23.08.2016 щодо технічного стану майна, звіт № 04/16-М13 від 10.05.2016, рецензія на нього, висновок експертного дослідження від 20.10.2016 № 16034/16-42, які не є висновками судової експертизи в розумінні статті 7-1 Закону України "Про судову експертизу", статей 41, 42 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017?
		5) Чи володіє судовий експерт Галієва (Непоп) Олена Мансурівна спеціальними знаннями в галузі дослідження стану ґрунтів на предмет їх слабкості, плинності, а відповідно і права на проведення судової експертизи в даній галузі ? До якого класу та виду експертиз відноситься дослідження з даного питання?
		В судове засідання 06.06.2018 з'явився судовий експерт Галієва Олена Мансурівна, надала роз'яснення щодо висновку № 4/04-2017 від 30.05.2017 та відповіді на поставлені ухвалою суду від 24.05.2018 питання, подала письмові пояснення для долучення до матеріалів справи. 
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
		Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. 
		Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. 
		Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		У судовому засіданні 06.06.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		       
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до розпорядження №2165 від 19.11.2003 Київської міської державної адміністрації "Про відновлення робіт з будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві для руху метрополітену та автотраспорту" Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м. Києва" виступає замовником по об'єкту "Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві".
		Рішенням №658/3234 від 07.07.2005 Київської міської ради "Про передачу земельних ділянок Комунальному підприємству "Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м. Києва" для будівництва 1-ї черги Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Київ від вул. Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі м. Києва" було затверджено проект відведення земельних ділянок. 
		05.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Н.М.К" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого продавець в порядку та на умовах, визначених договором, продав (передав у власність), а покупець купив (прийняв у власність) наступну нерухомість: майновий комплекс, загальною площею 8442,7 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Електриків, буд. 28. За цим договором відчужуються: ковальсько-термічний цех (літ ІІ (цифра), площею 3807,30 кв.м; адміністративно-побутовий корпус (літ. І (цифра), площею - 2696,60 кв.м; центральний матеріальний склад (літ. 0 (цифра), площею 1132,90 кв.м; арочний склад (літ. ІV (цифра), площею 473,70 кв.м; приміщення складу (літ. ІІІ (цифра), площею 332,20 кв.м - надалі об'єкт 1; 135/1000 частин майнового комплексу загальною площею 16694,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, буд. 28 та складаються з: літери "И" - модельна дільниця цеху №19, загальною площею 129,80 кв.м; літери "П" - ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, загальною площею 1174,20 кв.м; літери "С" - зарядна електрокарів та обдирочна дільниці, загальною площею 460,00 кв.м;  літери "Х" - склад оснастки інструментальної дільниці №15, загальною площею 26,5 кв.м; літери "Ч" - розподільчий пункт №318, загальною площею  88,4 кв.м; літери "Ч'" - виносні трансформатори ТП 1367, загальною площею 47,20 кв.м; літери "Ш" - стружка-дробілка, загальною площею 173,90 кв.м; літери "Щ" - будівля стендових випробувань дільниці 36а, загальною площею 51,10 кв.м; літери "Я" - бетонно-розчинний вузол, загальною площею 98,8 кв.м. Загальна площа 135/1000 частин майнового комплексу становить - 2249,90 кв.м - "об'єкт № 2".
		Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін  та нотаріального посвідчення.
		Вказаний правочин було підписано представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Н.М.К" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" й посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Н.О. Мельником за №2223.
		Предмети купівлі-продажу було передано продавцем та прийнято покупцем, про що контрагентами складено акт від 05.11.2015 приймання-передачі майна. 
		На підставі означеного правочину 05.11.2015 здійснено державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" на майновий комплекс площею 8442,7 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Електриків, буд. 28 та на 135/1000 загальною площею 2249,90 кв.м у майновому комплексі загальною площею 16694,6 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Електриків, на підтвердження чого позивачем представлено до матеріалів справи витяги №46975187 від 05.11.2015 та №46976953 від 05.11.2015 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 
		За твердженнями позивача, внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення Подільського мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві від вул. Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва було спричинено пошкодження майнового комплексу площею 8442,7 кв.м, розташованого за адресою: міста Київ, вул. Електриків, буд. 28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м, модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1174,20 кв.м, придбаного Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" на підставі договору купівлі продажу від 05.11.2015. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог)  про відшкодування збитків в розмірі 86  610  000,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
		Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем наголошено на тому, що рішенням комісії з вирішення земельно-майнових питань і визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у відшкодуванні збитків в розмірі 86  610  000,00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" було відмовлено. При цьому, відповідачем було зазначено про те, що будівельні роботи зі зведення мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві від вул. Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва здійснювались на земельних ділянках, на яких майно позивача не розміщене, та до моменту набуття позивачем у власність майнового комплексу, розташованого за адресою: міста Київ, вул. Електриків, буд. 28, а отже, внаслідок проведення таких робіт збитки позивачу спричинено бути не могло. Також, відповідач стверджує, що будівельні роботи у 2016 не проводились, що також, на його думку, виключає можливість завдання з його вини збитків позивачу. 
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства,  установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України  кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		За приписами ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. 
		Згідно ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд. 
		З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. 
		Відшкодування шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
		Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься в статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		За приписами ч. 2 ст. 1172 замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
		Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. 
		При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, вина особи, яка заподіяла шкоду, презюмується та вважається встановленою, якщо такою особою не буде доведено інше.
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно зі  статтею 73 Господарського процесуального кодексу України  доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
		1) письмовими, речовими і електронними доказами;
		2) висновками експертів;
		3) показаннями свідків.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України  визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
		За таких обставин, враховуючи наведені положення законодавства, при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м. Києва"; наявність заподіяної діями відповідача шкоди; причинний зв'язок між ними. 
		Одночасно, враховуючи, що ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію вини заподіювача шкоди, за змістом якої особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин), спростування наявності вини Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м. Києва" покладається на відповідача.
		Як вказувалось вище, відповідно до розпорядження №2165 від 19.11.2003р. Київської міської державної адміністрації "Про відновлення робіт з будівництва Подільського мостового переходу через ріку Дніпро у м. Києві для руху метрополітену та автотраспорту" Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м. Києва" виступає замовником по об'єкту "Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві".
		На підтвердження пошкодження належних позивачу об'єктів нерухомого майна внаслідок здійснення будівельних робіт зі зведення  мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві від вул. Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва та розміру завданих збитків, заявником представлено до матеріалів справи висновок від 23.08.2016р. про технічний стан будівель за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 28 (літ. "О", літ "ІІ", літ "ІІІ", літ "П", літ "И"), складений Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій ДП "НДІБК", звіт №04/16-М13 від 10.05.2016р. про незалежну оцінку нежитлових приміщень, а саме: ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м, модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1174,20 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 28, складений Приватним підприємством "ТА-Експерт-Сервіс" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №16961/14 від 29.09.2014р.), рецензію на звіт №04/16-М13 від 10.05.2016р., що складена Державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів".
		Згідно змісту вказаних документів вбачається, що технічний стан будівель ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м, модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1174,20 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 28, є аварійним, а загальна його ринкова вартість становить 77 188  458 грн.
		Одночасно, відповідачем протягом розгляду справи наголошувалось на тому, що будівельні роботи зі зведення  мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві від вул. Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва здійснювались на земельних ділянках, на яких майно позивача не розміщене, та до моменту набуття позивачем у власність майнового комплексу, розташованого за адресою: міста Київ, вул. Електриків, буд. 28, а отже, внаслідок проведення таких робіт збитки позивачу спричинено бути не могло. 
		З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та винесення обґрунтованого й справедливого рішення, ухвалою суду від 31.03.2017р. було призначено по справі судову експертизу.
		На вирішення судового експерта було поставлено наступні запитання: які пошкодження має об'єкт, розташований за адресою: місто Київ, вул. Електриків, буд. 28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м, модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1174,20 кв.м?; в який період часу виникли вказані пошкодження?; чи виникли пошкодження об'єкта, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Електриків, буд. 28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м, модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1174,20 кв.м, внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення Подільського мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві від вул. Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва?; чи з інших підстав (визначити з яких)? Відповідь на питання визначити загалом та окремо за кожним з пошкоджень?; якщо пошкодження об'єкта, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Електриків, буд. 28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1174,20 кв.м, виникли внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення Подільського мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві від вул. Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва, то який розмір збитків було завдано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерстрой Груп" внаслідок зазначених пошкоджень?; яка вартість об'єкта, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Електриків, буд. 28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м, модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1174,20 кв.м?
		Проведення судової експертизи було доручено Галієвій (Непоп) Олені Мансурівні (Київська область, с. Хотянівка, Вишгородський район, вул. Лісова, буд. 10 В, свідоцтво №1738 від 31.07.2015р.).
		За наслідками проведення судової експертизи судовим експертом Галієвою (Непоп) Оленою Мансурівною було складено висновок №4/04-2017 від 30.05.2017р.. 
		За змістом ч. 1, 6 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
		Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими  статтею 86  цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
		За приписами  статті 86 Господарського процесуального кодексу України  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		У п.18 Постанови №4 від 23.03.2012р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" викладено правову позицію про те, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;  повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи. 
		Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи, складений експертом Галієвою (Непоп) Оленою Мансурівною, суд знаходить його таким, що не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.
		У висновку судового експерта вказано, що дослідження проводилось методом розрахунку розміру майнової шкоди та ринкової вартості нерухомого майна, ґрунтуючись на результатах обстеження та даних представленої документації з врахуванням факторів, які впливають на формування вартості, а також методом зіставлення результатів візуального та інструментального обстеження, наданої документації з нормативними документами, чинними у галузі будівництва.
		За наслідками проведення судової експертизи, експертом встановлено об'єкт, розташований за адресою: місто Київ, вул. Електриків, буд. 28, що складається з  ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м, модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1174,20 кв.м має наступні пошкодження, деформації та руйнування: ковальсько-термічного цеху: вертикальних та горизонтальних деформацій елементів залізобетонного каркасу в бік вулиці. Тріщини силового і деформаційного характеру, а також наднормативний крен колон в центральній частині прогону будівлі; відрив захисного шару на глибину 10-15 мм, оголення арматури і наскрізні тріщини на значній площі поверхні зовнішніх навісних пален  з обох боків повздовжніх фасадів, ребрах плит, опорних ділянках колон, численні знаки постійного замокання та, як наслідок - корозія металевих закладних елементів кріплення стінових панелей з тенденцією до руйнування; порушення цілісності замонолічування стиків між конструкціями каркасу будівлі та відсутність заповнення стиків; оголення арматури, що виникає внаслідок надмірного тріщиноутворення в бетонних конструкціях, що спричиняє накопичення конденсату та, з часом, призводить до утворення корозії. Арматура внаслідок корозійного пошкодження втрачає площу перерізу, що впливає на несучу спроможність конструкцій. Внаслідок корозії металу руйнуванню піддається матеріал стінового огородження, деструкції цегляного заповнення стінового огородження між навісними панелями, по всій площі, у вигляді розшарування матеріалу цегли на глибину  до 30 мм; відрив цегляної торцевої стіни від несучого каркасу, яка відхилилася від вертикалі та внаслідок деформації цегляне мурування частково обвалилося, що в подальшому може призвести до руйнування всій конструкції; значної шаруватої корозії на металевих закладних елементах анкерування кладки до конструкцій залізобетонного каркасу; тріщиноутворення бетонного вимощення вздовж стін фасаду будівлі, що, в свою чергу сприяє потраплянню вологи і зволоженню ґрунтів основи; тріщиноутворення в кутових зонах дверних і віконних прорізів, в зонах перетину перегородок і несучих елементів каркасу. Центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1 132,90 кв.м.: порушення цілісності поверхні матеріалів кладки цегляних стін з розпушенням цегли та вимиванням розчину із швів, руйнування штукатурного шару, понаднормативні прогини і нахили конструкцій; порушення системи водовідведення руйнування труб, захисних металевих елементів конструкцій; тріщиноутворення бетонного вимощення вздовж стін фасаду будівлі з викришуванням асфальтобетону та збільшення ширини розкриття тріщин між цегляними стінами та поверхнею землі, що в свою чергу, сприяє потраплянню вологи і зволоженню ґрунтів основи; наскрізні тріщини в слабких місцях цегляного мурування - в надвіконних та підвіконних зонах з шириною розкриття до 1-1,5 мм. Вертикальні тріщини по периметру стін з шириною розкритім до 1 мм.; провисання цегляного мурування через відсутність перемички дверного прорізу у поперековій стіні сходової клітки; відшарування штукатурки з фарбуванням стін і перегородок випадінням розчину мурування. Модельної дільниці цеху № 19, літера "И" площею 129,8: вимощення навколо будівлі зруйноване повністю; покриття покрівлі відсутнє; наскрізна тріщина деформаційного характеру на поверхні стіни, в місці зміни висоти конструкції даху; штукатурний шар з зовнішньої поверхні несучих стін майже повністю відшарувався; дошки підшивки стелі та дерев'яні конструкції даху, внаслідок відсутності покрівлі деформовані. Бетонні підлоги пошкоджені; віконні та дверні блоки частково відсутні. Приміщення складу (літ. III (цифра) площею 332,20 кв.м.: тріщиноутворення бетонного вимощення вздовж стін фасаду будівлі з викришуванням асфальтобетону та збільшення ширини розкриття тріщин між цегляними стінами та поверхнею землі, що в свою чергу сприяє попаданню вологи і зволоженню грунтів основи; наскрізні тріщини деформаційного характеру з розривом цеглин, розташовані на слабких місцях цегляного  мурування - в надвіконних та підвіконних зонах з шириною розкриття до 1-1,5 мм.; осипання личкувальної плитки опорядження цоколя і пошкодження цегляної кладки стін на оголеній ділянці з викришуванням цегли на глибину до 20 мм внаслідок систематичних замокань через порушення системи водовідведення; послаблення цегляного мурування торцевої стіни внаслідок розморожування при систематичному замоканні; відшарування фарбувального шару та випадання матеріалу замонолічення швів плит перекриття другого поверху внаслідок постійного зволоження, що спричиняє накопичення конденсату та, з часом, приводить до утворення корозії. Арматура внаслідок корозійного пошкодження втрачає площу перерізу, що впливає на несучу спроможність несучих конструкцій в цілому; розшарування верхньої частини цегляної кладки торцевої стіни внаслідок  розморожування при систематичному замоканні; незадовільний стан цегляної кладки.  Ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції № 1367, літера "П" площею І 174,20 кв.м.: вимощення навколо будівлі зруйноване повністю, що, в свою чергу сприяє потраплянню вологи і зволоженню ґрунтів основи; висоли на поверхні цегляної кладки та ознаки постійного зволоження конструкцій з численними нашаруваннями глибоких утворень;  тріщин деформаційного характеру на поверхні стін в зоні надвіконних та підвіконних прорізів; руйнування дверних і віконних перемичок з викришування; осипання захисного шару бетону залізобетонних перемичок арматурних стрижнів, що мають ознаки корозійних пошкоджень; масового вивітрювання розчину з швів мурування на ділянках стін, що примикають до покрівлі, з послабленням кладки стін та розшаруванням матеріалу цегли; масових локальних тріщин на ділянках зовнішніх стін, що примикають до покрівлі, а також в цокольній частині; руйнації верхівок цегляних брандмауерів, що ділять будівлю на окремі блоки; руйнації стін з боку трансформаторної; значна корозія несучих металевих елементів - балок та ферм перекриття. Понаднормативний прогин окремих металевих балок; наскрізні вертикальні тріщини в муруванні стін та перегородок.
		Судовим експертом наголошено на відсутності відповідної методики, з огляду на що не вбачається за можливе визначити час пошкоджень та деформацій будівель, розташованих у місті Києві по вул. Електриків, 28. 
		При цьому, судовим експертом зазначено, що період виникнення пошкоджень будівель майнового комплексу з квітня 2016, як часу, на який технічний стан було зафіксовано висновком, складеним експертом Жарко Л.О., як задовільний, по серпень 2016р., як часу, на який технічний стан було зафіксовано висновком, складеним Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій ДП "НДІБК", як аварійний. 
		У висновку №4/04-2017 від 30.05.2017 судовим експертом встановлено, що пошкодження та деформації будівель, розташованих по вул. Електриків, 28 в місті Києві: ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м; центрального матеріального складу  (літ. О (цифра) площею 1 132,90 кв.м.; приміщення складу (літ. III цифра) площею 332,20 кв.м; модельної дільниці цеху № 19, літера "И" площею 129,8 кв.м; ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції № 1367, літера "П" плошею 1 174.20 кв.м., перелічені у дослідженні з першого питання в дослідницькій частині висновку, виникли внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення Подільського мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві від вул. .Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва.
		Судовим експертом встановлено, що розмір майнової шкоди, спричиненої приведенням об'єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Електриків, буд. 28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м, модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1174,20 кв.м,  до аварійного стану внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві від вул. Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва, складає 86 610  000 грн. 
		Одночасно, судовим експертом також встановлено, що ринкова вартість вказаного вище об'єкту станом на момент проведення експертизи за умов його задовільного стану складає 80  668 249 грн., в тому числі ПДВ 13 444 708 грн.
		Ухвалою від 26.06.2017р. було викликано у судове засідання судового експерта для надання пояснень стосовно наступних питань: чи можливо визначити час виникнення пошкоджень та деформацій будівель, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві, в зв'язку з тим, що відсутні методики, які забезпечують можливість визначити час виникнення пошкоджень та деформацій будівель за результатами натурного огляду? Якщо можливо, то на підставі чого? В який період часу виникли пошкодження та деформації будівель, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві, що зазначені в п.1 розділу "Висновки" висновку №4/04-2017 від 30.05.2017р.? Як пояснити, що стан будівель на квітень 2016р. був віднесений до "задовільного", а за станом на серпень - 2016 визначено, як "не придатний для нормальної експлуатації", або як "аварійний"? Чи стало будівництво Подільського мостового переходу основною підставою руйнування будівель, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві так як, згідно листа №31-1493 від 21.06.2017р. Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"; чим можна пояснити ті обставини, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за реєстровим номером 2223 від 05.11.2015р. технічний стан об'єктів, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві на листопад 2015р. "забезпечував його цільове використання", згідно висновку, складеному експертом Жарко Л.О (кваліф. Серт. Мінрегіону АЕ №003483) станом на квітень 2016 - технічний стан будівель було віднесено до "задовільного", а згідно Експертного висновку ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" на серпень 2016 - визначено, як "не придатний для нормальної експлуатації", або як "аварійний"? Як можна пояснити, що технічний стан об'єктів, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві став погіршуватися в 2006-2007р., але до квітня 2016р. - технічний стан даних будівель було віднесено до "задовільного"? У висновку експерта №4/04-2017 від 30.05.2017р. зазначається, що пошкодження внаслідок будівництва є значно більш об'ємними та глобальними ніж пошкодження, які виникають внаслідок природного зносу. Який природний знос мається на увазі?
		В матеріалах справи наявна відповідь судового експерта Галієвої Олени Мансурівни на виконання ували суду від 26.06.2017р.
		Зокрема, судовим експертом надано пояснення стосовно того, що  майновий комплекс, якій є об'єктом дослідження - будівлі ковальського цеху (літ. II (цифра), матеріального складу (літ. 0 (цифра), складу  (літ. III (цифра), модельної дільниці цеху № 19 літера "И", ремонтно-механічного цеху, (літ. "П") є частиною колишнього підприємства "Ремдизель". На території підприємства були розташовані і інші будівлі. Тобто під час будівництва на ділянці, яка проходить крізь територію підприємства "Ремдизель", частина будівель потрапила під опори моста, частина будівель, що була розташована в безпосередньої близькості до будівельного майданчику, зазнавала ушкоджень внаслідок руху важкої будівельної техніки, проведення будівельних робіт зі спорудження бетонних конструкцій та перекладення інженерних комунікацій. У відповідності до висновку Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій ДП "НДІБК" станом на лютий 2016р., співробітниками Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій ДП "НДІБК"  в період з 2006-2016 років періодично виконувалися роботи з обстеження технічного стану конструкцій комплексу будівель колишнього підприємства "Ремдизель". Протягом цих років були складені висновки: про вібраційні навантаження від будівельної техніки на конструкції будівель (2006 р.); про непридатний до експлуатації технічний стан будівель під літ. Д, К, Л, К, І, Н (2010 р.); про аварійний технічний стан будівлі літ. "Р", комплексу механічної дільниці № 36 з трансформаторною підстанцією №527 під літ. "Ж" (2011 р.); про аварійний технічний стан адміністративно-побутового корпусу під літ. "І" (2012 р.); про аварійний технічний стан будівель літ. "О", літ "II", літ "III", Літ. "П", літ "И" (2016 р.).
		Тобто, аналіз даних попередніх досліджень свідчить, що загальний стан будівель до 2008р. був задовільним. Проте, розпочате, будівництво Подільського мостового переходу значно вплинуло на технічний стан будівель, який з часом почав погіршуватися. Даному факту сприяв і термін експлуатації будівель і складні інженерно-геологічні умови майданчику забудови. Отже, зважаючи на багаторічні спостереження, проведені Державним науково-дослідним  інститутом будівельних конструкцій ДП "НДІБК", які були зафіксовані у відповідних висновках про погіршення технічного стану будівель, розташованих в зоні будівництва, погіршення технічного стану будівель відбувалось протягом часу та залежало від місця проведення робіт. Тобто погіршення технічного стану відбувалось спочатку будівель, які безпосередньо потрапили в зону будівельних робіт, а потім будівель, які були розташовані на деякий відстані. 
		Слід звернути увагу на те, що об'єкти дослідження, є найбільш віддаленими, на цій ділянці, від місця проведення будівельних робіт. Бетонні фундаменти опор моста, рух важкої техніки та перекладення інженерних комунікацій на глибині 4-5м відкритим способом спричинили додаткове навантаження на слабкі водонасичені ґрунти цієї ділянки будівництва. Розпочаті процеси просідання слабких ґрунтів не можливо одномоментно зупинить перервою будівельних робіт. Додаткові навантаження на слабкі ґрунти, які виникли внаслідок будівельних робіт, спричинили додаткові осадочні процеси ґрунтів.  Експертом вказано, що зважаючи на середній термін осадочних процесів в будівлях, який становить близько двох років, за умов відсутності додаткових навантажень, призупинення будівельних робіт в 2014 році. ніяким чином не могло зупинити процеси осідання ґрунтів ділянки, які є основою існуючих фундаментів протягом щонайменше двох років.
		Експертом наголошено, що з огляду на місце розташування будівель, які є найбільш відділеними на цій ділянці, від місця проведення будівельних робіт, погіршення технічного стану існуючих будівель (об'єктів дослідження) протягом саме 2016р., фактично будівництво подільського мостового переходу є основною причиною руйнування будівель, розташованих на вул. Електриків, 28. Наведеним спростовуються заперечення відповідача стосовно того, що будівництво мостового переходу відбувалось на інших  земельних ділянках, ніж ті, на яких знаходиться майно заявника, що на думку, відповідача виключало наявність причинно-наслідкового зв'язку між наявними пошкодженнями та будівництвом. 
		Експертом також пояснено, що проведення будівельних робіт з будівництва моста, пов'язаних з динамічними навантаженнями, як - то рух важкої техніки, спорудження бетонних опор, перенесення інженерних комунікацій на глибині 4-5 м відкритим способом призвело до нерівномірного осідання слабких водонасичених грунтів основ будівель, що в свою чергу викликало інтенсивне тріщиноутворення та деформації несучих елементів будівель. 
		Судовим експертом також було наголошено, що  час виникнення деформацій визначався виключно за документальними даними та шляхом  співставлення зафіксованих пошкоджень з наявними на момент проведення експертизи. Пошкодження та деформації, які безпосередньо впливають на технічний стан будівель та споруд, обов'язково містяться в документах, які фіксують технічний стан на момент його визначення. В даному випадку, час виникнення пошкоджень визначався, як період між документами, які фіксують зміну технічного стану, або виявлення нових (прогрес існуючих) пошкоджень (висновок складений Експертом Жарко Л.О., станом на квітень 2016 та висновок Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій ДП "НДІБК" станом на серпень 2016).
		При цьому, судовим експертом зауважено, що технічний стан будівель, розташованих на ділянці підприємства "Ремдизель", у відповідності до висновків ДП НДІБК почав погіршуватися у 2008. При цьому, погіршення спостерігалось не всіх будівель одразу, а спочатку тих будівель, що були розташовані в безпосередній  близькості до зони будівельних робіт, а з часом тих будівель, що розташовані подалі. Це можливо пояснити тим, що додаткові навантаження на ґрунти, пов'язані з будівництвом, проявляються спочатку в місці прикладення цих зусиль, а з часом, під час якого відбувається накопичення критичних навантажень - на деякій відстані від місця їх виникнення. До квітня 2016  додаткові навантаження від осадочних процесів, що виникли в ґрунтах ділянки в результаті проведення будівельних робіт, не перевищили несучу здатність існуючих будівель майнового комплексу. Значне погіршення технічного стану протягом квітня - серпня 2016 р. пояснюється саме моментом перевищення додаткових навантажень від будівництва несучої здатності будівель майнового комплексу. Протягом цього часу процес набування критичної маси додаткових навантажень, пов'язаних з будівництвом, яка накопичувалися протягом 2008 квітень 2016, а з серпня 2016 перевищила несучу здатність будівель, що найдальше розташовані від зони будівельних робіт, що в свою чергу, і спричинило погіршення технічного стану. Зміну технічного стану будівель майнового комплексу із задовільного - станом на квітень 2016, до непридатного для експлуатації (аварійного) - станом на серпень 2016, можливо поясняти накопиченням критичної маси додаткових навантажень, які виникли внаслідок будівництва Подільського мостового переходу, які перевищили несучу здатність будівель майнового комплексу, які є об'єктами дослідження. При цьому, експертом звернуто увагу на те, що саме ці будівлі є найбільш віддаленими від зони будівництва. Інші будівлі, які також були розташовані на території підприємства "Ремдизель" перейшли до аварійного технічного стану значно раніше, оскільки вони були розташовані в безпосередній близькості до зони будівництва.
		У постанові Верховного суду України від 28.03.2018р. №910/2436/17 вказано, що при новому розгляді суду необхідно дослідити наявність протиправної поведінки відповідача як однієї з чотирьох обов'язкових складових для застосування такого виду цивільної відповідальності як відшкодування шкоди, встановити чи позовні вимоги є розумними та справедливими з огляду на співвідношення вартості будівель при їх придбанні позивачем в листопаді 2015 та розміру заявлених позовних вимог, дослідити обставини щодо зазначення експертом того, що причиною завдання шкоди є також існування млявоплинних процесів осідань ґрунтів, основ і фундаментів будівлі які продовжуються, в якій мірі це вплинуло на руйнування будівель і встановити в якому співвідношення з огляду на плавучість ґрунтів наявна вина відповідача в заподіяній шкоді, з'ясувати чи спірні будівлі підлягають знесенню і в залежності від встановлених обставин з'ясувати правильність визначення розміру шкоди за відновлювальним ремонтом і ринковою вартістю будівель, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.
		Також, у вказані постанові, зазначено, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що висновок від 23.08.2016 щодо технічного стану майна, звіт № 04/16-М13 від 10.05.2016, рецензія на нього, висновок експертного дослідження від 20.10.2016 № 16034/16-42, які судовий експерт у висновку судової експертизи від 30.05.2017 № 4/04-2017 взяв за основу для визначення часу виникнення пошкоджень будівель і для встановлення причин пошкоджень будівель, не є висновками судової експертизи в розумінні статті 7-1 Закону України "Про судову експертизу", статей 41, 42 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, і ці обставини експертом, всупереч вимогам Закону України "Про судову експертизу", не досліджувались, а відтак не мали покладатися в обґрунтування висновку судової експертизи № 4/04-2017 від 30.05.2017, а такий висновок мав судами оцінюватися на предмет відповідності його вимогам статей 3, 7-1, пункту 1 статті 12 Закону України "Про судову експертизу" щодо повноти дослідження.
		З метою забезпечення всебічного, об'єктивного вирішення господарського спору, встановлення обставин зазначених у постанові Верховного суду України від 28.03.2018р. №910/2436/17, судом ухвалою від 24.05.2018 було викликано у судове засідання судового експерта для надання пояснень стосовно наступних питань:  Наскільки існування млявоплинних процесів осідання ґрунтів основ і фундаментів будівлі які продовжуються є причиною завдання шкоди будівлям і в якому співвідношенні з огляду на плавучість ґрунтів наявна вина відповідача в заподіяній шкоді? Чи впливає, згідно Методики для визначення розміру шкоди за відновлювальним ремонтом і ринковою вартістю будівель, на правильність визначення розміру шкоди за відновлювальним ремонтом і ринковою вартістю будівель те, що відповідно до договору оренди земельних ділянок від 10.02.2017 укладеного між позивачем та Київською міською радою, земельні ділянки, що стосуються предмету спору, передані позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з паркінгом та вбудовано - прибудованими адміністративними приміщеннями і закладами громадського харчування, якщо руйнування спірних будівель сталася до того, як такий договір оренди було укладено? Чи впливає на визначення розміру шкоди за відновлювальним ремонтом і ринковою вартістю будівель, можливе знесення спірних будівель у зв'язку з укладенням вищевказаного договору оренди землі, якщо руйнування спірних будівель сталася до того, як такий договір оренди було укладено? Чим керувався судовий експерт, коли використав і взяв за основу для визначення у висновку судової експертизи від 30.05.2017 № 4/04-2017 часу виникнення пошкоджень будівель і для встановлення причин пошкоджень будівель наступні письмові документи: висновок від 23.08.2016 щодо технічного стану майна, звіт № 04/16-М13 від 10.05.2016, рецензія на нього, висновок експертного дослідження від 20.10.2016 № 16034/16-42, які не є висновками судової експертизи в розумінні статті 7-1 Закону України "Про судову експертизу", статей 41, 42 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017? Чи володіє судовий експерт Галієва (Непоп) Олена Мансурівна спеціальними знаннями в галузі дослідження стану ґрунтів на предмет їх слабкості, плинності, а відповідно і права на проведення судової експертизи в даній галузі? До якого класу та виду експертиз відноситься дослідження з даного питання?
		У судовому засіданні 06.06.2018р. судовим експертом Галієвою Оленою Мансурівною було надано відповіді на запитання суду. 
		Так, судовий експерт наголосив, що  причинами пошкоджень та деформацій будівель майнового комплексу у висновку № 4/04-2017 були визначені додаткові динамічні та інші навантаження, які виникли внаслідок: влаштування глибоких котлованів; руху важкої будівельної техніки; складування габаритних важких конструкцій в безпосередній близькості до будівель; перекладання інженерних комунікацій, що виконувалися відкритим способом на відстані від 2 м до 5 м від фундаментів існуючих будівель на майданчику забудови, який характеризується слабкими водонасиченими ґрунтами з існуючими незатухаючими млявоплинними процесами осідань, яким притаманні сезонні коливання підйому рівня ґрунтових вод. 
		Тобто, аварійний стан будівель майнового комплексу було спричинено саме будівельними роботи на майданчику забудови зі слабкими водонасиченими ґрунтами, яким притаманні млявоплинні процеси осідань в періоди сезонних коливань ґрунтових вод.
		При цьому, основними вимогами для початку проектування об'єкта будівництва є проведення інженерно-геологічного вишукування та підготовки майданчику будівництва. Особливості ґрунтів обов'язково враховуються при наступному проектуванні та будівництві, оскільки від цього безпосередньо залежить стійкість та міцність майбутньої споруди та існуючих будівель. У випадку наявності слабких ґрунтів - тих, що можуть не витримати навантаження від майбутнього будівництва, проектом обов'язково передбачаються стабілізаційні заходи для запобігання можливості майбутніх руйнувань існуючого оточення та посилені конструкцій об'єкта будівництва. 
		Отже, при проведенні будівельних робіт зі зведення мостового переходу, для запобігання руйнування існуючих будівель майнового комплексу, проектом повинні були передбачатися відповідні стабілізаційні заходи.
		Разом з тим, експерт зазначив, що при проведенні натурних оглядів об'єкта дослідження - будівель майнового комплексу по вул. Електриків, 21 наявність будь-яких результатів стабілізаційних заходів з запобігання руйнування та пошкодження існуючих будівель у вигляді підсилення конструкцій виявлено не було. Зважаючи на те, що території забудови розташовується на слабких водонасичених фунтах (заплава річки Дніпро), а також на наявність багаторічних технічних досліджень та інженерно-геологічних вишукувань території заводу «Ремдизель» НДШК - єдиної профільної державної науково-дослідної установи, яка проводить науково-технічний супровід об'єктів будівництва, можливо стверджувати, що дані про слабкі ґрунти даного майданчику забудови на початок зведенні мостового переходу були відомі.
		Експертом наголошено, що зважаючи на стрімкість виникнення пошкоджень, які призвели до аварійного стану будівель - майже за півроку, експерт зробив висновок про те, що саме будівництво (динамічні навантаження від важкої техніки та перекладання інженерних комунікацій) спричинило активні процеси осідання ґрунтів.
		З викладеного, суд дійшов висновку, що причиною завдання шкоди є проведення будівельних робіт зі зведення Подільського мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві від вул. Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва, в тому числі протиправна поведінка щодо невжиття відповідних стабілізаційних заходів, як одна з чотирьох обов'язкових складових для застосування такого виду цивільної відповідальності як відшкодування шкоди, що, в свою чергу, призвело до активних процесів осідання ґрунтів та, як наслідок, пошкодження будівель майнового комплексу позивача. 
		Експерт також вказав, що визначення розміру майнової шкоди визначається як вартість відновлення об'єкта до попереднього стану, тобто проведення ремонтних робіт. Тому цільове призначення земельної ділянки, на якій розташовано об'єкта нерухомості, в будь-якому випадку, немає значення.
		Методики з визначення розміру майнової шкоди за ринковою вартістю, внаслідок будь-яких подій відсутні.
		При цьому, як зазначив експерт, аварійний стан об'єкта дослідження - будівель майнового комплексу, який фактично знецінив об'єкт, оскільки для його подальшої експлуатації необхідно проводити повний капітальний ремонт з підсиленням всіх несучих конструкцій, було зафіксовано до моменту укладення нового договору оренди земельної ділянки. Зважаючи на те, що прямими збитками, у відповідності до Національного стандарту № 1 є відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки, тобто вартості, без врахування аварійності будівель, змінення цільового призначення земельної ділянки з розташованими на ній аварійними будівлями не буде впливати на ринкову вартість всього об'єкта без врахування аварійного стану. Окрім цього, неможливо визначити матеріальну шкоду з врахуванням майбутніх змін цільового призначення об'єкта дослідження.
		Також, експерт вказав, що відшкодування шкоди можливо двома способами: наданням речі того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ. При цьому, необхідно враховувати можливість відшкодування в натурі. В даному випадку, відшкодування в натурі об'єкта нерухомості неможливо з об'єктивних причин. Вартість відновлення об'єкта до попереднього стану, як вартість ремонтно-будівельних робіт була визначена як вартість матеріальної шкоди, з урахуванням цільового призначення земельної ділянки на момент виникнення аварійності будівель. Ринкова (дійсна) вартість об'єкта визначена без урахування аварійного стану.
		Окрім цього, неможливо визначити матеріальну шкоду з врахуванням майбутніх змін цільового призначення об'єкта дослідження та рішень суб'єкта господарювання, у зв'язку з неможливістю експлуатації об'єкта за його цільовим призначенням.
		Використання висновків сертифікованого Мінрегіоном України експерта та єдиного державного профільного НДІБК, складених за різні проміжки часу при складанні висновку № 4/04-2017, експертом мотивоване тим, що час будівництва, час виникнення деформацій та пошкоджень та т.п., тобто досліджень, які стосуються визначення часового періоду, за результатами натурних оглядів, провести не можливо з об'єктивних причин.
		У зв'язку із наведеним, суд дійшов висновку про обґрунтоване та правомірне використання судовим експертом висновку від 23.08.2016 щодо технічного стану майна, звіту № 04/16-М13 від 10.05.2016, рецензії на нього, висновку експертного дослідження від 20.10.2016 № 16034/16-42 під час проведення досліджень та складання висновку № 4/04-2017.
		Щодо наявності спеціальних знань в галузі дослідження стану ґрунтів на предмет їх слабкості, плинності, а відповідно і права на проведення судової експертизи в даній галузі, а також до якого класу та виду експертиз відноситься дослідження з даного питання, експерт зазначив наступне. 
		У відповідності до п. 1 розділу IV Положення для присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта працівники НДІСЕ та фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, повинні мати відповідну вищу освіту, освітньо- кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройти підготовку (стажування), знати теоретичні, організаційні і процесуальні питання судової експертизи та методичні положення і практику їх застосування за відповідною експертною спеціальністю. 
		Рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 31.07.2015 р. Галієвій (Непоп) Олені Мансурівні було присвоєно (підтверджено) кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи за спеціальностями 10.6 - «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.7 - «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками», 10.10 - «Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд» та видано відповідне Свідоцтво № 1738 та була внесена до Державного реєстру судових експертів у відповідності до ст. 9 ЗУ «Про судову експертизу».
		Перелік видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта передбачений додатком додатку 6 до Положення.
		Зокрема вид інженерно-технічної експертизи з індексом 10 включає до себе лише один підвід будівельно-технічної експертизи за індексом експертної спеціальності 10.6 - «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів». Інших підвидів будівельно-технічної експертизи не передбачається. 
		Основними видами (підвидами) експертизи, у відповідності до н. 1.2.2. Інструкції є Інженерно-технічна: будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою.
		Класифікація судової експертизи, а відповідно і класи судової експертизи нормативними документами, що регламентують судово-експертну діяльність не передбачено.
		Ст. 16 Закону України «Про судову експертизу», метою атестації працівників державної спеціалізованої установи, які залучаються до проведення судових експертиз          і/або беруть участь у розробленні теоретичної та науково-методичної бази судової експертизи, є оцінка рівня їх спеціальних знань та відповідність займаній посаді. Залежно від спеціалізації і рівня підготовки працівникам державної спеціалізованої установи присвоюються кваліфікація судового експерта і кваліфікаційний клас.
		Отже, кваліфікація судового експерта та кваліфікаційний клас присвоюються працівниками державних спеціалізованих який є оцінкою рівня спеціальних знань та відповідність займаній посаді.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у судового експерта Галієвої (Непоп) Олени Мансурівни наявні спеціальні знання в галузі дослідження стану ґрунтів на предмет їх слабкості, плинності, а відповідно та право на проведення судової експертизи в даній галузі.   
		Таким чином, виходячи з наведеного у сукупності, суд приймає до уваги висновок №4/04-2017 від 30.05.2017, складений Галієвою (Непоп) Оленою Мансурівною, з урахуванням наданих пояснень, в якості належного та допустимого у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказу  того, що пошкодження майнового комплексу площею 8442,7 кв.м, розташованого за адресою: міста Київ, вул. Електриків, буд.28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1174,20 кв.м., який належить на праві власності позивачу, виникли саме внаслідок неправомірних дій під час проведення будівельних робіт зі зведення Подільського мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві від вул. Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва, які полягали у невжитті відповідних стабілізаційних заходів для запобігання руйнування існуючих будівель майнового комплексу.
		При цьому, судом також прийнято до уваги, що пошкодження, які фактично привели до завдання власнику майнового комплексу матеріальної шкоди, виникли у 2016, тобто, вже після набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" майнових прав на вказані вище об'єкти нерухомого майна. Означене свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку, як однієї з обов'язкових складових відшкодування шкоди. 
		Як вказувалось вище, відповідно до розпорядження №2165 від 19.11.2003 Київської міської державної адміністрації "Про відновлення робіт з будівництва Подільського мостового переходу через ріку Дніпро у м. Києві для руху метрополітену та автотраспорту" Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва" виступає замовником по об'єкту "Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві", а отже, з урахуванням приписів ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, особою відповідальною за завдання у даному випадку шкоди позивачу є саме замовник будівництва  - Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово       транспортних споруд м. Києва".
		Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про доведеність наявності всіх складових вчинення відповідачем цивільного правопорушення, а саме: шкоди, протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача та вини останнього.
		При цьому, судом також зауважувалось, що відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, вина особи, яка заподіяла шкоду, презюмується та вважається встановленою, якщо такою особою не буде доведено інше. Проте, відповідачем протягом розгляду справи вини у спричиненні матеріальної шкоди позивачу шляхом пошкодження приміщень внаслідок проведення робіт з будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві" спростовано належними та допустимими у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу доказами не було.
		До того ж, суд зауважує, що твердження відповідача про те, що будівельні роботи у 2016р. не проводились, у даному випадку вини  Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м. Києва" не спростовують, з огляду на наведені вище висновки судової експертизи стосовно часу та причин виникнення пошкоджень. 
		Одночасно, з приводу заявленого до стягнення розміру збитків суд зазначає наступне. 
		Як вказувалось судом, у висновку судової експертизи, судовим експертом встановлено, що розмір майнової шкоди, спричиненої приведенням об'єкту, розташованого за адресою: м.Київ, вул.Електриків, буд.28, що складається  з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера "И" площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера "П" площею 1174,20 кв.м,  до аварійного стану внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення мостового переходу через р.Дніпро у місті Києві від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р.Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва, складає 86  610 000 грн. 
		Зі змісту висновку вбачається, що розмір майнової шкоди визначався як вартість відновлювального ремонту. Вартість відновлювального ремонту визначалась як вартість ремонтно-будівельних робіт на підставі чинних державних будівельних норм та правил по визначенню вартості будівництва. При цьому, експертом вказано, що зважаючи на те, що на момент початку будівництва технічний стан будівель був задовільним, тобто, будівельні матеріали були з фізичним зносом, тому для визначення розміру майнової шкоди було застосовано коефіцієнт фізичного зносу до будівельних матеріалів. 
		Одночасно, судовим експертом також встановлено, що ринкова вартість вказаного вище об'єкту станом на момент проведення експертизи за умов його задовільного стану складає 80  668 249 грн., в тому числі ПДВ 13  444  708 грн.
		Суд зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
		У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
		У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
		Значення принципів справедливості та розумності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав). 
		За висновками суду, у даному випадку стягнення з відповідача шкоди у розмірі, що фактично перевищує ринкову вартість майна, суперечить засадам справедливості та розумності. 
		Отже, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" до Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м. Києва" про стягнення збитків, а саме на суму 80  668 249 грн. 
		Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд, перш за все, повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (стаття 623 Цивільного кодексу України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України).
		Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще і тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (ч. 3  ст. 22 ЦК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню в повному обсязі (стаття 1166 ЦК України).
		З  викладеного вбачається, що стягнення збитків з позивача в розмірі ринкової вартості спірного об'єкту в сумі 80  668 249 грн. не суперечить засадам справедливості та розумності щодо співвідношення вартості будівель при їх придбанні позивачем в листопаді 2015 та розміру заявлених позовних вимог,
		Посилання відповідача на те, що рішенням комісії з вирішення земельно-майнових питань і визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам було відмовлено позивачу у відшкодуванні збитків в розмірі 77  188 458 грн. не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для стягнення шкоди з Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м. Києва".
		Одночасно, посилання заявника на приписи ст.22 Цивільного кодексу України, згідно якої  особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права, суд до уваги не приймає, з урахуванням наступного.
		Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
		Згідно позиції Президії Вищого господарського суду України, яку наведено у Роз'ясненнях №02-5/215 від 01.04.1994 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції рекомендації №04-5/239 від 29.12.2007 Президії Вищого господарського суду України) вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).
		Зазначене розмежування підстав відповідальності потрібне також тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала.
		Проте, у даному випадку спірні правовідносин виникли з позадоговірної шкоди,  а отже, посилання заявника на приписи ст.22 Цивільного кодексу України в якості підстави для стягнення грошових коштів є юридично неспроможними. 
		При цьому, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.   Аналогічну правову позицію висловлено у п.3.12 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
		Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
		З приводу розподілення судових витрат суд зазначає наступне.
		Ухвалою від 31.03.2017 витрати по проведенню експертизи було покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП".
		Ухвалою від 06.06.2017 судом було зобов'язано позивача надати докази оплати судової експертизи по справі.
		Проте, матеріали справи не містять доказів оплати судової експертизи, а отже, у суду відсутні підстави для розподілення вказаних витрат за наслідками розгляду справи. 
		Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити частково.
		2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово       транспортних споруд м. Києва" (01014, м. Київ, вул. Петра Болбочана, будинок 6, ЄДРПОУ 05445267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, будинок 6-Д, офіс 43, ЄДРПОУ 39822707) шкоду в розмірі 80  668 249 грн. та судовий збір в сумі 223 535,15 грн. 
		3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
		4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		6. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		7. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2018 року.
		 
		 
		СуддяМ.Є. Літвінова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...