Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/745/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2018. Зареєстровано: 13.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2018.
Дата набрання законної сили: 07.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 369/745/18      Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/1845/18      Доповідач у 2 інстанції Волохов  Л. А.Категорія 58      07.06.2018 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України 
		07 червня 2018 року                                                                        м. Київ
		Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		Головуючого                Волохова Л.А.,
		суддів:                        Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
		за участі секретаря                Удовиченко В.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання, -
		 
		встановив:
		 
		У січні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому зазначає, що з 2007 року він з ОСОБА_3 перебувають у шлюбі та мають спільну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 19 січня 2016 року відповідач забрала сина з постійного місця проживання та виїхала з ним до Респуліки Молдова.
		 
		Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд: 
		-відібрати малолітнього ОСОБА_4, від будь-яких осіб за місцем його перебування та повернути його до України за попереднім місцем проживання: АДРЕСА_1;
		-негайно виконати рішення суду; 
		-визнати дії громадянки Республіки Молдова ОСОБА_3, щодо вивезення малолітнього ОСОБА_4 за межі України, незаконними; 
		-визнати виїзд ОСОБА_4 за кордон до Республіки Молдова без згоди батька незаконними.
		-
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2018 року позовну заяву залишено без руху. Згідно ухвали позивачу для усунення вказаних недоліків потрібно чітко зазначити позовні вимоги та доплатити судовий збір. (арк. справи 5)
		Позивач подав заяву від 07 лютого 2018 року на усунення зазначених недоліків. До даної заяви додав уточнену позовну заяву та оригінали квитанцій про сплату судового збору.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу, оскільки позивач, на думку суду, не усунув недоліки зазначені в ухвалі від 24 січня 2018 року.
		Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12 лютого 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		У своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував судову практику з розгляду даної категорії справ та змісту п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України якими передбачено: припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
		Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
		Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2018 року позовну заяву залишено без руху. Позивачем було подано до суду заяву з додатками для усунення вказаних недоліків. 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку з неповним усуненням недоліків, а саме: в поданій заяві не зазначив чітко зміст позовних вимог, вказуючи про відібрання дитини, ОСОБА_4, від «… та/або будь яких осіб за місцем його перебування», позивач не зазначив про яких конкретно осіб йдеться мова.
		Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Розглядувана категорія разом із такими елементами як остаточність судового рішення та своєчасність виконання остаточних рішень є невід'ємними складовими права на суд, яке, у свою чергу, посідає одне з основних місць у системі фундаментальних цінностей будь-якого демократичного суспільства.
		За приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. 
		Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що заявою від 07.02.2018 року позивачем було належним чином усунуто, зазначені в ухвалі від 24 січня 2018 року, недоліки позовної заяви, а саме уточнено зміст позовних вимог та сплачено судовий збір. 
		Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому суд дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 
		1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 
		3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 
		4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання, підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню. 
		 
		Керуючись ст. 7, 263, 353, 367, 374, 379 ЦПК України,
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.
		 
		Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
		 
		 
		 
		Головуючий:                                                                Волохов Л.А.
		 
		 
		 
		Судді:                                                                        Матвієнко Ю.О.
		 
		 
		                                                                               Мельник Я.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...