Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 534/2180/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2018.
Дата набрання законної сили: 07.06.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		7 червня 2018 року
		м. Київ
		справа № 534/2180/16-к
		Провадження № 51-4141км18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі  ОСОБА_4 ,
		за участю прокурора ОСОБА_5 ,
		потерпілого  ОСОБА_6 
		захисника  ОСОБА_7 
		засудженого ОСОБА_8 
		 
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12016170080001313 за обвинуваченням 
		ОСОБА_8 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у
		м. Комсомольськ Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.90КК України,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України,
		за касаційними скаргами потерпілого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від22серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 11січня 2018 року.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5років обмеження волі. 
		Вирішені питання про судові витрати, речові докази та цивільний позов у провадженні.
		Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11 січня 2018 року вирок залишено без зміни.
		За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у тому, що він 23 жовтня 2016 року приблизно о 21 годині, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , під час розпивання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вході сварки, умисно наніс один удар ножем в живіт ОСОБА_6 , завдавши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		Як вбачається зі змісту аналогічних касаційних скарг потерпілий, захисник та засуджений порушують питання про зміну оскаржуваних судових рішень та призначення ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Вважають, що ОСОБА_8 може виправитись без обмеження волі, оскільки він завжди з`являвся за викликом слідчого та суду, не допускав жодних порушень під час розгляду кримінального провадження, не судимий, офіційно працевлаштований, за час роботи зарекомендував себе з найкращого боку, повністю відшкодував завдану шкоду, щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілого і останній його пробачив. Вказують, що не була складена досудова доповідь представником уповноваженого органу з питань пробації, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону.
		Позиції учасників судового провадження
		Засуджений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримав доводи, викладені у касаційних скаргах, просять їх задовольнити, застосувати ст. 75 КК України та звільнити засудженого від призначеного покарання із встановленням іспитового строку.
		Потерпілий ОСОБА_6 зазначає, що пробачив засудженого і просить не позбавляти його волі.
		Прокурор вважає доводи касаційних скарг безпідставними і заперечує проти їх задоволення.
		Мотиви Суду
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин та кваліфікація дій за ч. 1 ст. 121 КК України у касаційному порядку не оспорюються. 
		Що стосується доводів про суворість призначеного ОСОБА_8 покарання, то колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		Згідно зі ст. 69 КК України призначення основного покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. 
		Призначене ОСОБА_8 покарання, відповідає цим вимогам закону. 
		Суд з достатньою повнотою врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який вчинив тяжкий злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, а також обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь вчиненого злочину  визнання вини та щире каяття, відшкодування шкоди, думку потерпілого, який просив суворо не карати.
		З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, серед яких й ті, на які посилаються потерпілий, захисник та засуджений у касаційній скарзі, суд, застосувавши ст. 69 КК України, призначив ОСОБА_8 інше, більш м`яке покарання, ніж передбачене санкцією ч. 1 ст.121 КК України, навів у вироку переконливі підстави такого рішення, зазначивши, що за таких обставин буде досягнута мета покарання. 
		На думку колегії суддів, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду з обов`язковим залученням до праці, що відповідає призначеному покаранню у виді обмеження волі, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Призначене покарання є законним, справедливим, воно сприятиме перевихованню ОСОБА_8 та попередженню вчинення ним нових злочинів. Підстав для застосування ст. 75 КК України, як про це йдеться у касаційній скарзі, не вбачається. 
		Згідно з п. 6 ч. З ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право постановити ухвалу, якою доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
		Частиною 5 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
		Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Із зазначених норм закону убачається, що вирішення питання під час підготовчого судового засідання щодо складання досудової доповіді є правом суду, яке обмежується винятковими випадками, коли складання такої досудової доповіді є обов`язковим. Разом з тим, складання досудової доповіді щодо ОСОБА_9 не було обов`язковим, при цьому учасниками судового провадження перед судом вказане питання не порушувалось. 
		З огляду на викладене, доводи про істотні порушення норм процесуального права, які полягають у тому, що не було складено досудову доповідь щодо ОСОБА_8 , допущені місцевим судом під час постановлення вироку, на переконання колегії суддів, є безпідставними.
		Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Усі наведені в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірені. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.419 КПК України.
		З урахуванням викладеного, доводи касаційних скарг потерпілого, захисника та засудженого про суворість призначеного покарання є безпідставними.
		Доводи касаційних скарг і матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, а тому підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.
		Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, суд
		ухвалив:
		вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від22серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 11січня 2018 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційні скарги потерпілого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 на  без задоволення.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...