Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 664/786/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2018. Зареєстровано: 14.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2018.
Дата набрання законної сили: 14.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		06.06.2018 
		Справа № 664/786/18
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		06 червня 2018 року                       Цюрупинський районний суд 
		                                 Херсонської області
		в складі : судді                  Заславець Н.В.,
		при секретарі                       Степановій С.К.,
		розглянувши в залі суду в м. Олешки Херсонської області в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора третьої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови серії АР № 082916 від 01.08.2017 року про скасування постанови серії БР № 658279 від 15.03.2018 року у справі про адміністративне правопорушення,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1звернувся досуду ізадміністративним позовомдо інспектора третьої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови серії БР № 658279 від 15.03.2018 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП.
		Позивачем у позові зазначено, що 15.03.2018 року близько 6 години ранку він з дотриманням ПДР України рухався на автомобілі марки « КIА Спортейдж», д.н.з ВТ 4390 ВН, по Херсонському шосе у місті Миколаєві в напрямку центру міста. У дзеркалі заднього виду він побачив автомобіль патрульної поліції «Тойота пріус», який слідував за ним не один кілометр, без увімкнених проблискових маячків будь-якого кольору, тому він продовжував рух. Наблизившись до його автомобіля, автомобіль патрульної поліції увімкнув проблискові маячки, на що він увімкнув правий сигнал повороту і зупинився. До його автомобіля підійшла лейтенант поліції ОСОБА_2 На її вимогу він надав водійське посвідчення та реєстраційне посвідчення на автомобіль, і запитав про причину зупинки і суть скоєного правопорушення. Таке питання інспектору не дуже сподобалося, вона довго шукала законні вимоги зупинки. Пізніше вказала, що він нібито проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, не вказавши якого саме перехрестя та не надавши жодних доказів цьому відповідно до вимог ст. 251 КУпАП на підтвердження його вини у скоєнні адміністративного правопорушення. І в порушення вимог чинного законодавства інспектор винесла постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 15 березня 2018 року БР № 658279 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклала на нього штраф у розмірі 425,00 грн. Вважає, що постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправною та підлягає скасуванню. По-перше, він оспорював дії інспектора патрульної поліції на місці складання протоколу, тому відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП уповноважена посадова особа зобов'язана була скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, чого відповідачем не зроблено. Такожє вважає, що інспектор патрульної поліції не мала права розглядати справу на місці зупинки і виносити постанову, при цьому послався на висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5- рп/2015. Єдиним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка не може бути доказом, оскільки є предметом спору , інших доказів на підтвердження вказаного у постанові відповідачем не зазначено і не було надано жодних доказів про скоєння ним адміністративного правопорушення і не зазначено про них і в постанові, якими відповідно до статті 251 КУпАП, відповідач зобовязаний був підтвердити вчинення адміністративного правопорушення. Також вказав, що сама постанова складена з помилками, в ній невірно вказана адреса його місця проживання, зокрема невірно вказано район та статус населеного пункту. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності від 15.03.2018 року БР № 658279 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425,00 грн. прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправною та підлягає скасуванню.
		До початку судового розгляду позивачем подано до суду клопотання про розгляд його позову в порядку письмового провадження. 
		Відповідач в судове засідання не з*явилася. До суду представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого вказав, що 15.03.2018 року під час патрулювання Інгульського району м. Миколаєва на перехресті Херсонського шосе та вул. 3-я Лінія інспектором роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Миколаївській області ДПП ОСОБА_2 було виявлено порушення ПДР України: водій автомобіля «К1А Спортейдж» з державним номерним знаком ВТ4390ВН, здійснив проїзд світлофорного об'єкта на заборонений сигнал світлофору, а саме,- поєднання червоного і жовтого сигналів, чим порушив вимоги п. 8.7.3 Є) ПДР України. Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Інспектор підійшла до водія, яким виявився ОСОБА_1, належним чином представилась, пояснила суть правопорушення. причину тапідставу перевіркидокументів тапопросила пред'явитидокументи,зазначені вп.2.1ПДР Українина підставіст 32ЗУ «ПроНаціональну поліцію»та пункту2.4а)ПДР України.Водій виконавзаконну вимогуінспектора.Встановивши фактвчинення адміністративногоправопорушення,а самепорушення вимогп.8.7.3Є)ПДР України,відповідальність заяке передбаченоч.2ст.122КУПАП,інспектором булоприйнято рішеннявинести постановуу справіпро адміністративнеправопорушення  Післячого водіюбуло розясненоправа особи,яка притягаєтьсядо адміністраціївідповідальності,порядок тастроки оскарженняпостанови,а такожнаслідки несплатиштрафу.Інспектор розглянуласправу проадміністративне правопорушенняіз дотриманнямвимог ст.ст.278,279,280КУпАП,винесла постановуу справііз дотриманнямвимог ст.283КУпАП набланку постанови,що відповідаєформі татехнічному опису,зазначеному вІнструкції зоформлення поліцейськимиматеріалів проадміністративні правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксовані нев автоматичномурежимі,затвердженою НаказомМВС Українивід 07.11.2015р.№ 1395(додатки5,12),та наклаластягнення наПозивача увигляді штрафув розмірі425,00 гривень.Після чогоу відповідності дост.285КУпАП  оголосилапостанову тавручила особі їїкопію . Крімтого,представник відповідача пославсяна ч.1ст.77КАС України,що кожнасторона повиннадовести тіобставини,на якихгрунтуються їївимоги тазаперечення.А такожна ч.2ст.77КАС України,що вадміністративних справахпро протиправністьрішень,дій чибездіяльності суб'єктавладних повноваженьобов'язокщодо доказуванняправомірності свогорішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача. Томувважає,що напозивача вказанимиположеннями ст.77КАС Українипокладено обов*язокдоведення обставин,якими вінобґрунтовує своїпозовні вимоги,тобто підставупозову,а відповідачповинен довестиобставини,якими вінобгрунтовує запереченняпроти позову. Факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується доданими стороною відповідача доказами : письмовими рапортами інспекторів Задніпрянець М.Б. та Кремера О.І., з яких вбачається, що позивач проігнорував вищезазначені норми, зокрема - п.п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів; п. 8.7.3.Є) ПДР України, поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу, та здійснив проїзд перехрестя на сигнал світлофора, що забороняє рух і тим самим скоїв адміністративне правопорушення. Відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, проїзд на заборонний сигнал світлофору передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП та тягне за собою накладання штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425,00 гривень. Позивачем не надано жодного підтвердження на спростування факту вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Тому, оскільки інспектор патрульної поліції врахувала всі необхідні обставини при розгляді справи, та винесла постанову відповідно до чинного законодавства, яка є обгрунтованою та законною, у задоволенні позову просить відмовити. 
		Відповідно до ч.3 ст. 193 КАС України позивачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням про отримання судової повістки та вчасно надісланим відзивом на позов до суду із наданням доказів про направлення відзиву позивачу. Тому, оскільки до суду не надійшло ніяких повідомлень про причини неявки від відповідача, суд вважає, що у відповідності до положень ст. 205 КАС підстав для відкладення розгляду справи немає і розглядає справу у порядку письмового провадження.
		Розгляд справи в порядку письмового провадження проведено 05.06.2018 року з оголошенням перерви на 06.06.2018 року.
		Дослідивши позовну заяву та заперечення на позов, а також інші матеріали у додатку, та відеозапис порядку винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем, долученої до відзиву, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що 15.03.2018 року інспектором роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Миколаївській області ДПП ОСОБА_2Б відносно ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «КIА Спортейдж», з державним номерним знаком ВТ4390ВН, винесено постанову серії БР № 658279 за ч.2 ст.122 КУпАП  про порушення ОСОБА_1 вимог п. 8.7.3 Є) ПДР Україниза здійсненняпроїзду світлофорногооб'єктана забороненийсигнал світлофоруна перехрестіХерсонського шосета вул.3-яЛінія вм.Миколаєві ,а саме,-поєднання червоногоі жовтогосигналів,-і підданоштрафу урозмірі 425,00гривень.Вказана обставинапідтверджена копієюпостанови. 
		Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного розїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами звязку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, За примітками до зазначеної статті - субєктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент його вчинення. 
		Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
		Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. 
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 у справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», аналіз положень глави 22Кодексув системному звязку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
		У частинах першій, другій статті 258Кодексувизначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
		За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина першастатті 85); порушення правил рибальства (частина третястатті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третястатті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третястатті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
		Тому в даному випадку незгода позивача з діями відповідача щодо прийняття рішення на місці до уваги не може бути прийнята, оскільки інспектор патрульної поліції відповідно до вказаних вище положень закону має право розглянути справу і винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення.
		Разом з тим, відповідно до ч.5 ст. 258 КУпАП визначено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобовязана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		Як вбачається з постанови та з відеозапису будь-які письмові пояснення у ОСОБА_1 інспектором ПП не відбиралися. При цьому у позові останній зазначив про те, що з постановою він не погоджувався, копію її отримав. З наданого відповідачем відеозапису розмова між інспектором ПП та ОСОБА_1 не зафіксована, прослуховується стороння розмова осіб, які не є учасниками справи і суті спору не стосується. На відеозапису також не зафіксовано перехрестя та світлофор, який відповідно до постанови проїхав з порушенням позивач.
		Протокол про адміністративне правопорушення за наявності заперечення водія інспектором ПП не складався. 
		Відповідно до положень ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обовязок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Тобто, у зазначеній статті надано перелік доказів, якими можуть бути підтверджені конкретні фактичні обставини щодо вчинення адмінправопорушення. Відповідач у якості доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення посилається на рапорти та пояснення працівннків патрульної поліції, які до переліку доказів у ст. 251 КУпАП не включені. 
		Крім того,відповідно доположень ч.2,ч.3ст.77КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Враховуючи вказане положення норм процесуального права, саме на суб*єкта владних повноважень покладено обов*язок надання доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення, яке оскаржується. Тому суд не погоджується із позицією відповідача , викладеною у відзиві на позов щодо обов*язку позивача доводити неправомірність дій( бездіяльності ) суб*єкта владних повноважень, і приходить до висновку, що обставини, викладені в оскаржуваній постанові не підтверджені належними і допустими доказами на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статі, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
		Відомості про здійснення відеозапису у постанові не зазначені. 
		Таким чином, оскільки під час судового розгляду не встановлено доказів , якими беззаперечно було б підтверджено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, то оскаржувана постанова підлягає скасуванню , як незаконна. 
		Крім того, санкцією ч.2 статті 122 КУпАП передбачено, що розмір адміністративного стягнення визначається у неоподатковуваних мінімумах, про що у постанові не зазначено, що також є підставою для скасування постанови , як незаконної.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе та неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		На підставі викладеного, суд вважає, що винесена відповідачем інспектором третьої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню. 
		На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Витрати у справі необхідно віднести на державу.
		Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 73, 75, ч.2 ст.77,193,205, 286,241,242-246 КАС України, ч.2 ст. 122 КУпАП , суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора третьої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови серії БР № 658279 від 15.03.2018 року у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити. 
		Постанову серії БР № 658279 від 15.03.2018 року, винесену інспектором третьої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у Миколаївській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за ч.2 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 , скасувати як незаконну.
		Витрати у справі віднести на державу.
		Повний текст рішення буде виготовлено 13.06.2018 року.
		На рішення протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення суду  з 13.06.2018 року може бути подана апеляційна скарга до Одеського Апеляційного адміністративного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. 
		 
		Суддя:                  підпис           ОСОБА_3
		 
		Згідно з оригіналом
		Суддя Заславець Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...