Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 219/1147/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2018.
Дата набрання законної сили: 05.06.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		05 червня 2018 р.
		м. Київ
		 
		Справа № 219/1147/15-к
		Провадження № 51-1892 км 18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 (в режимі 
		відеоконференції),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18жовтня 2017 року щодо
		 
		 ОСОБА_7 ,
		 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		 уродженця м. Харцизьк Донецької області,
		який мешкає за адресою: 
		 
		АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16листопада 2015 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за:
		- ч. 1 ст. 263 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
		- ч. 2 ст. 262 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
		- ч. 1 ст. 258-3 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна.
		 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2017 року вирок суду першої інстанції залишений без змін.
		 
		За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин. 
		 
		Так,  ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу, обіймаючи посаду заступника начальника Дебальцевського міського відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, маючи спеціальне звання підполковника міліції, здійснюючи функції представника влади, відповідно до статей 2, 11 Закону України «Про міліцію» був зобов`язаний запобігати і припиняти правопорушення, забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їх права, свободи й законні інтереси, маючи право застосовувати примусові заходи, висувати вимоги і приймати рішення, обов`язкові для виконання, а також згідно з Присягою працівника органів внутрішніх справ України був зобов`язаний мужньо й рішуче, не шкодуючи своїх сил та життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права й свободи громадян, державний устрій та громадський порядок.
		 
		Однак, у травні 2014 року ОСОБА_7 усупереч вищевказаним вимогам, перебуваючи на території м. Дебальцевого Донецької області, діючи умисно та всупереч інтересам служби, усвідомлюючи факт злочинної діяльності терористичної організації «ДНР», застосовування її учасниками зброї, вчинення ними терористичних актів, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, убивств, вибухів, підпалів та інших дій, направлених на створення небезпеки для життя й здоров`я людей, завдання значної майнової шкоди та інших тяжких наслідків з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації збройного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також збройного опору й перешкоджання виконанню службових обов`язків працівниками правоохоронних органів України та військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, надав учасникам зазначеної терористичної організації, невстановленим у ході досудового розслідування, свою згоду на вступ та участь у зазначеній організації з можливістю використовувати себе згідно з її планами.
		 
		Будучи членом терористичної організації «ДНР», діючи умисно, з мотивів невизнання законності й легітимності органів державної влади України, зневажливого ставлення до них, чітко усвідомлюючи факти злочинної діяльності цієї терористичної організації на території України, переслідуючи та підтримуючи мету вчинення терористичних злочинів, ОСОБА_7 , відповідно до відведеної йому ролі у плані спільних злочинних дій та функцій, покладених на нього у період травнячервня 2014 року, будучи озброєним автоматичною вогнепальною зброєю та в одязі з розпізнавальними знаками терористичної організації «ДНР», перебував на блокпосту, збудованому учасниками зазначеної терористичної організації, невстановленими в ході досудового розслідування, наперехресті вул. Красноармійської м. Дебальцеве Донецької області та 755-го кілометра автодороги Київ-Харків-Довжанський, де спільно з іншими невстановленими учасниками цієї організації здійснював чергування, проводив незаконні огляди транспортних засобів, їх вантажу та перевірку документів громадян.
		 
		Такими своїми діями ОСОБА_7 створював умови для діяльності терористичної організації «ДНР» і брав у ній активну участь.
		 
		Крім того, ОСОБА_7 12 квітня 2014 року у денний час, перебуваючи в адміністративній будівлі відділу міліції на вул. Радянській, 37, м. Дебальцевого Донецької області, за усною вказівкою начальника відділу отримав табельну вогнепальну зброю та боєприпаси Дебальцевського MBГУ МВС України в Донецькій області для подальшого схову з метою запобігання їх можливому захопленню учасниками терористичної організації «ДНР» з урахуванням дестабілізованої суспільно-політичної ситуації в державі та регіоні.
		 
		Отримавши таким чином з огляду на своє службове становище право оперативного управління вищезазначеним озброєнням, ОСОБА_7 сховав його за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		24 вересня 2014 року в денний час на вимогу представників МВС України ОСОБА_7 повернув частину раніше вивезених і схованих табельної вогнепальної зброї та боєприпасів Дебальцевського MBГУ МВС України в Донецькій області, які зберігалися за місцем його мешкання.
		 
		При поверненні вказаного озброєння ОСОБА_7 , будучи службовою особою, умисно, з метою незаконного заволодіння бойовими припасами шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, використовуючи свої службові повноваження всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що при вивезенні та схові цього озброєння жодні акти або інші документи не складались, у тому числі щодо їх кількості, у зв`язку з чим він мав можливість приховати і не повернути певну кількість зброї чи боєприпасів, незаконно обернути їх на свою користь, усвідомлюючи протиправність своїх дій, знаходячись за місцем свого проживання за вищевказаною адресою, вирішив приховати й не повертати пістолетні патрони, калібру 9x18 мм, центрального займання промислового виробництва, призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї, калібру 9x18 мм, центрального бою (до пістолетів Макарова (ПМ), автоматичних пістолетів Стєчкіна (АПС), Форт-12 (СРСР), «Тип 59» (КНР), «Модель 82» (Чехословаччина), «ПММ» (Росія), «ІЖ-71» (Росія), «Бердиш» ОЦ-27 (Росія), «ПБ» («6П9») (СРСР), «АПБ» (СРСР), «Форт 12» (Україна), «П-64» (Польща), «П-83» (Польща) та ін.) у кількості 750 шт., які є боєприпасами, а утримувати їх у себе. Тобто, ОСОБА_7 незаконно заволодів цими боєприпасами шляхом зловживання своїм службовим становищем і отримав можливість розпоряджатися ними на власний розсуд. Зазначені боєприпаси ОСОБА_7 зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання до 30грудня 2014 року, коли їх було виявлено та вилучено органом досудового розслідування під час обшуку.
		 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , не погоджуючись із ухваленими щодо нього судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та закрити кримінальне провадження. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що інкримінованих йому діянь він не вчиняв, висновки суду ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах, а матеріали провадження не містять достатніх доказів його винуватості. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до розгляду апеляційних скарг і не спростував викладених в ній доводів, вибірково дослідив докази та не надав їм належної правової оцінки, що призвело до постановлення рішення, яке не відповідає вимогам статті419 КПК України. 
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		Захисник підтримав касаційну скаргу свого підзахисного та просив її задовольнити.
		 
		Прокурор заперечив проти касаційної скарги засудженого. 
		 
		Мотиви Суду
		 
		Відповідно до вимог ст. 438 КПК України невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання засуджений, перегляду в касаційному порядку не підлягає, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
		 
		Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  із точки зору достатності та взаємозв`язку. 
		 
		При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даними нормами кримінального закону судом зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви. 
		 
		Той факт, що засуджений ОСОБА_7 брав участь у діяльності терористичної організації, незаконно заволодів бойовими припасами шляхом зловживання своїм службовим становищем та зберігав їх без передбаченого законом дозволу, підтверджується, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , даними, що містяться у протоколах огляду місця події, обшуку, висновках експертиз, а також документальними та речовими доказами.
		 
		На думку Суду, висновок суду першої інстанції щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст.262, ч. 1 ст. 263 КК України, належним чином обґрунтовані та вмотивовані.
		 
		Також суд першої інстанції зробив ретельний аналіз представлених сторонами доказів та норм міжнародного й національного законодавства, та із наведенням відповідних мотивів дійшов обґрунтованих висновків про приналежність «ДНР» до терористичної організації за встановленими характеристиками її діяльності.
		 
		Вирок суду є законним і обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 374 КПК України.
		 
		Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено, та судом правильно вирішено питання про їх допустимість. 
		 
		Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, суд, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також дані про його особу.
		 
		Таким чином, призначаючи ОСОБА_7 покарання, дотримався вимог статей 50, 65  67 КК України. 
		 
		З огляду на викладене, доводи касаційної скарги засудженого про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону Суд уважає безпідставними. 
		 
		Крім того, доводи засудженого щодо відсутності в його діяннях складу кримінальних правопорушень, аналогічні наведеним у його касаційній скарзі та скарзі його захисника ОСОБА_27 , були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи апеляційні скарги на вирок суду першої інстанції, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.
		Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
		Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, про які зазначалось у касаційній скарзі засудженого, Судом не встановлено.
		 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд
		 
		постановив:
		 
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18жовтня 2017 року щодо нього - без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...