Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/10163/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2018.
Дата набрання законної сили: 01.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		№ 33/796/491/2018                                                                                         Постанова винесена суддею Новик В.П.
		Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП                                                                     
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		01 лютого 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його  захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу захисника               ОСОБА_3 на постанову судді Святошинського районного суду                       м. Києва від 25 жовтня 2017 року відносно
		 
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, звищою освітою, одруженого, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою:                АДРЕСА_2, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
		                          
		в с т а н о в и в:
		 
		Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва                              від 25 жовтня 2017 рокуОСОБА_2 визнано винним                 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу                        в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
		Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі   320 грн. 
		 
		Згідно з постановою суду, 21 серпня 2017 року о 04 год. 58 хв.                    по Кільцевій дорозі, 77 в м. Києві ОСОБА_2, керував автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу - алкотесту «DRAGER», кількісний показник якого склав 1,81 проміле, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України. 
		Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. 
		В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції неповно встановлені необхідні для вирішення справи обставини, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а саме: суд не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_2, не задовольнив клопотання захисника про долучення до матеріалів справи пояснень свідка та виклик свідків огляду ОСОБА_2, в тому числі інспектора поліції для дачі пояснень в судовому засіданні, не задовольнив клопотання про витребування записів з відеокамер поліцейських під час складання матеріалів стосовно ОСОБА_2 
		При цьому, судове засідання проходило протягом 5 хвилин, суд навіть не намагався з'ясувати факти та не врахував, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки на вимогу ОСОБА_2 поліцейські не ознайомили його з правами передбаченими ст. 268 КУпАП, не надали на вимогу ОСОБА_2 копію сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки - алкотестера Драгер, та після незгоди ОСОБА_2 з показаннями Драгера не направили/не доставили його до закладу охорони здоров'я для огляду на стан алкогольного сп'яніння.
		Також протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом і через те, що в ньому було внесено додаткові записи після того, як даний протокол підписав ОСОБА_2, а саме: інспектором поліції було внесено відповідну частину статті 130 КУпАПта виправлено дату народження, що є грубим порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції. 
		Крім того, ОСОБА_2 наполягав на відеофіксації всіх подій за допомогою відеокамер (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що оформлювали адміністративний матеріал відносно нього за ст. 130 КУпАП з метою їх подальшого дослідження під час розгляду справи в суді, однак поліцейський до протоколу не додав та не направив до суду відеозапис цих подій, хоча під час зупинки, візуального виявлення ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 та його огляду на стан сп'яніння за допомогою Драгер  у присутності свідків, результат такого огляду та весь процес складання адмінматеріалу повинні були безперервно записуватися на нагрудну відеокамеру (відеоресстратор) поліцейських, що може бути доказом адміністративного правопорушення.
		Таким чином, на думку апелянта, в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.
		 
		Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення                   ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на підтримку доводів апеляційної скарги, а також пояснення свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,                      з таких підстав.
		 
		Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		 
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами,                 а також іншими документами. 
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддя місцевого суду не дотримався, внаслідок чого суд прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.
		Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
		Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП з дотриманням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним  Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735.
		 
		Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин    з моменту встановлення підстав для його здійснення.
		Вказаних вимог закону працівниками поліції при проведенні огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння та складанні протоколу про адміністративне правопорушення дотримано не було, що залишилось поза увагою суду першої інстанції, який належним чином не перевірив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та не дав їм належної оцінки, що призвело до неповноти з'ясування фактичних обставин справи.
		Між тим, переглядаючи справу в межах поданої апеляційної скарги, вважаю, що матеріали справи про адміністративне  правопорушення не містять достатніх та належних доказів на підтвердження факту порушення                ОСОБА_2 п. 2.9 (а) ПДР України, яким передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки процедура проведення такого огляду, яка чітко регламентована статтею 266 КУпАП та вищезазначеною Інструкцією, була порушена.
		Так, відповідно до пояснень ОСОБА_2, наданих ним у судовому засіданні апеляційної інстанції, його зупинили працівники поліції за непідсвітку задніх номерів та під час спілкування, з'ясувавши, що напередодні він випив бокал вина, запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на приладі «Драгер», на що він погодився, але, коли показники тесту показали            1,81‰, він не погодився з таким результатом, оскільки це дуже великий показник як для вина, яке він вживав напередодні та яке виводиться за сутки. Тому він запропонував працівникам поліції поїхати в лікарню для проходження відповідного огляду, але працівники поліції йому відмовили та пішли до свого автомобіля, а пізніше винесли протокол, в якому вже стояли підписи свідків та попросили його підписати документи, і він підписав всі документи, які йому надавались, т.я. був у шоковому стані, але в деяких документах стоїть не його підпис, а потім, вручивши йому копію протоколу, сказали, що він може їхати далі. При цьому під час проходження ним огляду на приладі «Драгер»був присутній лише один свідок, який чув про його незгоду з результатами огляду на приладі «Драгер», та те, що він пропонував працівникам поліції проїхати в лікарню, але вони йому відмовили, а іншого свідка він не бачив, і яким чином той підписав протокол, не знає.
		Також зазначив, що самостійно на огляд в лікарню він не їздив, оскільки вся процедура з моменту проходження його огляду на місці та складання документів, була затягнута більше ніж на 2 години, які встановлені для проходження огляду в медичному закладі.
		 
		Такі пояснення ОСОБА_2 повністю узгоджуються з поясненнями допитаного під час апеляційного розгляду свідка ОСОБА_5, який вказав на те, що його зупинили працівники поліції на Кільцевій дорозі та попросили побути свідком, і в його присутності водій подув у прилад, який показав якісь цифри, але водій одразу ж з цим результатом не погодився, сказавши, що він  тверезий і алкоголь не вживав та просив завезти його до лікарні, але, що на це сказали працівники поліції, він не чув. Потім працівники поліції склали папери, які він підписав, не вчитуючись в них, так як було дуже рано та холодно. При цьому зазначив, що візуально він не бачив, щоб водій був в стані алкогольного сп'яніння.
		Крім того, з метою перевірки доводів апеляційної скарги, а також повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, апеляційним судом було витребувано запис нагрудної камери (відеореєстратора) працівника Управління патрульної поліції у м. Києві, а також викликано в судове засідання інспектора                       ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_6  для дачі пояснень щодо обставин проведення огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, які в судове засідання не з'явилися, не повідомивши про причини неявки, а за повідомленнями заступника начальника Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП Чувілкіна О.І. від 21.12.2017 року та начальника Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП Зозулі Ю.Г. від 03.01.2018 року відеозапис з нагрудної відеокамери працівників УПП у м. Києві ДПП під час фіксування адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_2 не зберігся за сплином строків його зберігання, у зв'язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості перевірити обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
		Отже, твердження ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 про порушення встановленого законом порядку проведення огляду                       ОСОБА_2 на стан сп'яніння працівниками поліції, які, за непогодженням ОСОБА_2 з результатами огляду на приладі «Драгер» на місці події, не пропонували йому пройти огляд в медичному закладі та туди його не направили, нічим не спростовані, а відтак, дійсність,  наведених ними обставин, у апеляційного суду сумнівів не викликає.
		Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
		Таким чином, дані у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані допустимими доказами, адже спростовуються дослідженими під час апеляційного розгляду доказами, що дає підстави витлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_2 та відкинути їх.
		За таких обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді  встановлено, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, тобто він є недійсним, а допустимі докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення відсутні, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,суддя, -
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити.
		 
		Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва                              від 25 жовтня 2017 року, якоюОСОБА_2визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1                ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		                                Суддя 
		         Апеляційного суду міста Києва                                                Горб І.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...