Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/21156/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2018. Зареєстровано: 15.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2018.
Дата набрання законної сили: 08.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"08" червня 2018 р.           Справа№ 910/21156/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Гаврилюка  О.М.
		суддів:            Суліма  В.В. 
		          Чорної Л.В. 
		  
		 
		секретар судового засідання: Головатенко А.В.
		за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 31.05.2018
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Остексперт Лімітед
		 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017
		у справі № 910/21156/16 (суддя Демидов В.О.)          
		 
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
		до Остексперт Лімітед,
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвінтум"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий альянс"
		про звернення стягнення на предмет застави 280 227 000,00 грн. 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі                     № 910/21156/16 позов задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1 від 05.11.2012 р в загальному розмірі 1 045 264 143,54 грн., з яких: з яких заборгованість за кредитом - 857 483 266,41грн.; заборгованість за процентами - 138 710 272,21 грн.; нарахована пеня за несвоєчасно сплаченим кредитом - 8 141 605,40 грн.; нарахована пеня за несвоєчасно сплаченими процентами -  208 267,56 грн.; сума збільшення заборгованості за процентами з застосуванням індексу інфляції - 07 033,17 грн.; 3% за кредитом - 2 600 564,00 грн.; 3% за процентами - 463 134,79 грн.; сума штрафу відповідно до п. 5.5 або 10.4 кредитного договору - 1 550 000,00 грн., звернути стягнення на заставне майно, що є предметом застави за договором застави акцій № 20-3782/3-1 від 05.11.2012, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк H.A. 05.11.2012 за реєстровим № 1218, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" права власності на 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство "Пласт", що належать компанії Остексперт Лімітед, із визначенням вартості предмету застави у розмірі 280 227 000,00 грн. відповідно до п. 1.4 договору застави акцій № 20-3782/3-1 від 05.11.2012. Зобов'язано  депозитарну установу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвінтум", виконати безумовну облікову операцію переказу 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство "Пласт" з депозитарного рахунку у цінних паперах № 404921-CY20005264 компанії Остексперт Лімітед, відкритий у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвінтум", на рахунок у цінних паперах №404921-UA30005070 Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відкритий у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвінтум". Стягнуто з компанії Остексперт Лімітед на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" витрати зі сплати судового збору у розмірі 208 078,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов Кредитного договору від 05.11.2012 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий Альянс» укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №        20-3782/2-1.  В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСТЕКСПЕРТ ЛІМІТЕД укладено договір застави акцій №        220-3782/3-1 від 05.11.2012 Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі та у встановлені договором строки. Проте після настання строку на повернення всіх отриманих кредитних коштів, заборгованість перед Позивачем не погашена, а тому у нього є право на звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом визнання права власності позивача на зазначене у договорі застави майно - 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Пласт», що належать компанії ОСТЕКСПЕРТ ЛІМІТЕД, із визначенням вартості предмету застави у розмірі 280227000,00 грн. відповідно до п. 1.4 Договору застави акцій № 20-3782/3-1 від 05.11.2012.  На підставі викладеного, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся з відповідним позовом про звернення стягнення на предмет застави 280 227 000,00 грн. 
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Остексперт Лімітед звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі №        910/21156/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. 
		Апеляційна скарга (з доповненнями) мотивована тим, що рішення господарського суду першої інстанції було ухвалено при неповному з'ясуванні всіх обставин справи з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, за доводами апелянта, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом визнання права власності позивача на зазначене у договорі застави майно - 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Пласт», що належать компанії ОСТЕКСПЕРТ ЛІМІТЕД. В  той же час він вважає, що якщо заставодавцем виступає не боржник, а третя особа, то між третьою особою та Заставодержателем існують відносини поруки, які після збільшення ліміту кредитної лінії та відсотків за користування кредитними коштами без згоди Заставодавця, слід вважати припиненням майнової поруки та відповідно припинення зобов'язань Заставодавця за Договором застави. Крім того, правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торгівця цінними паперами. Також він вважає, що вимоги ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо надіслання повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання позивачем дотримано не було. З цих підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції було ухвалено при неповному з'ясуванню всіх обставин справи. А, тому відповідач просив скасувати рішення місцевого господарського суду з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. 
		Справа розглядалась неодноразово, різним складом колегії суддів.
		Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2018, справу № 910/21156/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 прийнято матеріали справи № 910/21156/16 з розгляду апеляційної скарги Остексперт Лімітед на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 до свого провадження.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Відмовлено у задоволенні клопотання Остексперт Лімітед про зупинення апеляційного провадження у справі №     910/21156/16 до набрання законної сили рішенням у справі №     910/18812/17.
		На підставі ст.ст. 216, 270 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 22.02.2018.
		21.02.2018 до Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача 1 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. (головуючий), судді Майданевич А.Г., Сулім В.В., яка мотивована тим, що існують обставини, які викликають у заявника сумніви у неупередженості та об'єктивності даної колегії.
		Колегія суддів у складі Гаврилюк О.М. (головуючий), судді Майданевич         А.Г., Сулім В.В. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого їм відводу, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 передано справу № 910/21156/16 для визначення автоматизованою системою відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений представником відповідача 1.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2018 заяву представника відповідача 1 про відвід суддів Гаврилюк О.М. (головуючий), судді Майданевич А.Г., Сулім В.В. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Тищенко А.І., Скрипка І.М.  
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2018 У задоволенні заяви Остексперт Лімітед про відвід суддів Гаврилюка         О.М., Майданевича А.Г., Суліма В.В. відмовлено.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 поновлено провадження у справі № 910/21156/16. Призначено справу до розгляду на 15.03.2018.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий альянс" про зупинення апеляційного провадження до завершення розгляду справи № 911/1348/16 та набрання рішенням у цій справі законної сили.
		15.03.2018 у судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий альянс" надійшло клопотання про відвід суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г., яке в подальшому було зареєстровано у канцелярії суду.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 зупинено провадження у справі № 910/21156/16. Передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс»  про відвід суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Дикунської С.Я., суддів Жук Г.А., Мальченко А.О.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс»  про відвід суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г. відмовлено.
		Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 № 09.1-08/761/18, у зв'язку із відпусткою судді Майданевича А.Г., який не є суддею-доповідачем у даній справі, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.
		Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2018, справу № 910/21156/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Шаптала Є.Ю.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 прийнято матеріали справи № 910/21156/16 до свого провадження. Поновлено провадження у справі № 910/21156/16. Призначено справу до розгляду на 10.04.2018.
		Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 клопотання про відвід судді Шаптали Є.Ю. та про відвід головуючого судді Гаврилюка О.М. залишено без розгляду, та оголошено в судовому засіданні перерву у справі №        910/21156/16 до 24.04.2018.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Остексперт Лімітед про призначення комплексної експертизи. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 910/21156/16 до завершення розгляду справи № 910/3273/18 та набрання рішення у цій справі законної сили.
		24.04.2018 представником Остексперт Лімітед у судовому засіданні подано клопотання про відвід колегії суддів у складі - доповідача - Гаврилюка О.М., суддів Шаптали Є.Ю. та Суліма В.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 зупинено провадження у справі № 910/21156/16. Передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву представника Остексперт Лімітед про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Гаврилюка О.М., суддів: Шаптали Є.Ю. та Суліма В.В. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів: Верховця А.А., Дикунської М.Л.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 відмовлено представнику Остексперт Лімітед Мельніковій Ірині Геннадіївні у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Гаврилюка О.М., суддів: Шаптали Є.Ю. та Суліма В.В. від розгляду справи  №         910/21156/16.
		Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 № 09.1-08/1182/18, у зв'язку із відпусткою суддів Шаптали Є.Ю. та Суліма В.В., які не є суддями-доповідачами у даній справі, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.
		Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2018, справу № 910/21156/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Куксов В.В., Чорна Л.В. 
		У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі підлягає поновленню.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 прийнято матеріали справи № 910/21156/16 до свого провадження. Поновлено провадження у справі № 910/21156/16. Призначено справу до розгляду на 31.05.2018.
		Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 № 09.1-08/11369/18, у зв'язку із відпусткою судді Майданевича А.Г., який не є суддею-доповідачем у даній справі, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.
		Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2018, справу № 910/21156/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Чорна Л.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 прийнято матеріали справи № 910/21156/16 з розгляду апеляційної скарги Остексперт Лімітед на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 до свого провадження.
		31.05.2018 від представника третьої особи надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребування у Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України оригінали матеріалів кредитної справи ТОВ "ГК "Газовий Альянс" в ПАТ "Промінвестбанк", які були вилучені детективом Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України в рамках розслідування кримінального провадження за №          52015000000000002 від 04.12.2015 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 10.10.2016 про тимчасовий доступ до документів та дозвіл на вилучення інформації.
		На підставі ст.ст. 216, 270 ГПК України, у зв'язку зі зміною складу колегії суддів, з метою надання можливості учасникам справи надати письмові міркування, щодо клопотання про витребування доказів, а також з метою надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для оголошення перерви у судовому засіданні, а ухвалою Київського апеляційного господарського суду оголошено перерву до 08.06.2018.
		В подальшому, 07.06.2018 представником третьої особи через відділ канцелярії суду подано заяву про розгляд та задоволення клопотання про витребування доказів, поданого через канцелярію суду 31.05.2018. 
		07.06.2018 від ТОВ "ГК "Газовий Альянс" через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 910/21156/16, у зв'язку із тим, що представник третьої особи адвокат Пагер С.М. не може з'явитись у судове засідання 08.06.2018 у зв'язку із перебуванням у відпустці поза межами України, у підтвердження чого надається витяг із системи бронювання авіа квитків, з якого вбачається, що у період з 07.06.2018 по 13.06.2018 представник третьої особи знаходитиметься за кордоном, що унеможливлює його участь у судовому засіданні 08.06.2018.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2018 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ГК "Газовий Альянс", поданого 31.05.2018 та у задоволенні заяви ТОВ "ГК "Газовий Альянс" від 07.06.2018, про витребування у Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України оригінали матеріалів кредитної справи ТОВ "ГК "Газовий Альянс" в ПАТ "Промінвестбанк", які були вилучені детективом Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України в рамках розслідування кримінального провадження за №        52015000000000002 від 04.12.2015 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 10.10.2016 про тимчасовий доступ до документів та дозвіл на вилучення інформації. Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ГК "Газовий Альянс" від 07.06.2018 про відкладення розгляду справи.
		08.06.2018 у судовому засіданні представником Остексперт Лімітед подано заяву про відвід суддів Суліма В.В. та Чорної Л.В., яка мотивована тим, що в судовому засіданні 08.06.2018 безпідставно відмовлено у задоволенні поданого представником ТОВ "ГК "Газовий Альянс" клопотання про витребування оригіналів документів, що свідчить про упередженість та необ'єктивність складу суду.
		Представником ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у судовому засіданні подано заперечення щодо заявленого у справі відводу, у якому просив заяву про відвід залишити без розгляду.
		Ухвалою. Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2018 заяву про відвід суддів Суліма В.В. та Чорної Л.В. залишено без розгляду.
		Представником Остексперт Лімітед у судовому засіданні заявлено усне клопотання про відвід головуючого судді Гаврилюка О.М.
		Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
		З метою дотримання вимог ст. 38 ГПК України стосовно вмотиваності відводу, головуючий суддя у судовому засіданні, під фіксацію судового процесу технічними засобами, просив вказати процесуальну норму та підставу відводу, а в подальшому було запропоновано подати вказану заяву у письмовому вигляді.
		08.06.2018 представником Остексперт Лімітед через відділ канцелярії суду подано заяву про відвід головуючого судді Гаврилюка О.М. у зв'язку із відмовою у наданні часу для підготовки до судових дебатів, а також виказано необізнаність із нормою ст. 38 ГПК України, що свідчить про його упередженість.
		Згідно із ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
		З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
		У контексті об'єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
		Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. 
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 цього Кодексу, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
		А частинами 3, 4 ст. 43 ГПК України передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Уодексом.
		Оскільки у записі технічної фіксації судового процесу технічними засобами зафіксовано, що головуючим суддею Гаврилюком О.М. на початку судового засідання на запитання: "Чи можливо розглядати справу по суті?", отримано стверджувальну відповідь, зокрема, від представника Остексперт Лімітед, подана заява по суті зводиться до висловлення незгоди з процесуальним рішенням, колегія суддів вважає заяву про відвід головуючого судді Гаврилюка О.М. необґрунтованою, підстави для відводу головуючого судді Гаврилюка О.М. свідчать про завідому безпідставність відводу, а представник Остексперт Лімітед вдається до зловживань процесуальними правами, наданими йому, як стороні судового процесу, з метою затягування розгляду справи.
		Крім того, слід зазначити, що представниками Остексперт Лімітед та ТОВ "ГК "Газовий Альянс", неодноразово, а саме: 21.02.2018, 15.03.2018, 24.04.2018, 08.06.2018, подавались заяви про відвід суддям, які приймали участь у розгляді справи №         910/21156/16, саме з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді, що свідчить про зловживання процесуальними правами, з метою затягування розгляду справи. 
		Колегія суддів апеляційного господарського суду розцінює дії представника Остексперт Лімітед щодо подання безпідставної заяви про відвід головуючого судді Гаврилюка О.М., як зловживання стороною своїми процесуальними правами відповідно до п. 1 частини 2 статті 43 ГПК України, що згідно із ч. 3 ст. 43 ГПК України є підставою для залишення заяви без розгляду.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2018 заяву про відвід головуючого судді Гаврилюка О.М. залишено без розгляду.
		Представники позивача та другого відповідача у судовому засіданні 08.06.2018 заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі № 910/21156/16 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
		В судовому засіданні 08.06.2018 представник відповідача відмовився брати участь у судових дебатах. 
		Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
		Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
		Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. 
		Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне. 
		Як вбачається із матеріалів справи, 05.11.2012 між позивачем (Банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс» (Позичальник) укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії (далі за текстом - кредитний договір) (т.с. 1, а.с. 136 - 140), відповідно до умов пункту 2.1 якого Банк зобов'язався  надати Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 50000000 доларів США 00 центів (ліміт кредитної лінії) на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та оплатити проценти, встановлені договором.
		До кредитного договору вносилися зміни, зокрема: 22.02.2013 Сторони змінили ліміт на 56 408 151,61 доларів США та визначили, що лінія є мультивалютною. Мультивалютна лінія відкривається для проведення розрахунків як в національній, так і в іноземній валютах в рамках однієї кредитної лінії (том І, а.с. 142); 03.04.2013 ліміт змінено до 74 026 272,99 доларів США (том І, а.с. 152); 24.07.2013 - до 90 443 788 доларів США (том І, а.с. 156); 03.10.2013  - 118 070 061,30 доларів США (том І, а.с. 159); 23.10.2013 - 86 843 788,31 доларів США (том І, а.с. 161); 24.01.2014 - 83 243 788,31 доларів США(том 1, а.с. 163); 29.08.2014 - 83 351 395,49 доларів США (том І, а.с. 166); 29.08.2014 - 70 939 589,82 доларів США (том І, а.с. 168); 30.06.2014 - 72 381 573,17 доларів США (том  І, а.с. 170); 31.10.2014 - викладено в новій редакції договір (том І, а.с. 172). 28.12.2015 Сторони в Договорі про внесення змін №20-3782/2-1-28.12.2015 до договору про надання траншу узгодили, що ліміт кредитної лінії складає 857 483 266,41 грн., а строк повернення кошів становить до 26.02.2016 (том І, а.с. 184). 
		Відповідно до пункту 2.2 кредитного договору з урахуванням змін, внесених в подальшому договорами про внесення змін до кредитного договору, зокрема, від 31.10.2014 № 20-2597/2-1, кредитування відбувається шляхом надання Позичальнику кредитних коштів в межах окремих траншів.
		Як визначено пунктом 4.2 кредитного договору у редакції Договору від 28.12.2015 про внесення змін до кредитного договору розмір процентів за користування кредитом встановлюється у розмірі: 23% річних за кредитом, наданим у гривні, починаючи з 11.05.2015 по 27.12.2015; 18% річних, починаючи з 28.12.2015 по 24.02.2016; 23% річних, починаючи з 25.02.2016.
		Розмір процентів за неправомірне користування  кредитом вказаним договором від 28.12.2015 про внесення змін до кредитного договору встановлений у таких розмірах: 23% річних за кредитом, наданим у гривні, починаючи з 28.12.2015 по 24.02.2016; 28% річних, починаючи з 25.02.2016 по дату остаточного погашення кредиту. За період з 11.05.2015 по 27.12.2015 проценти за неправомірне користування кредитом не нараховуються.
		Відповідно до умов пункту 10.2 кредитного договору у редакції Договору від 31.10.2014 про внесення змін до кредитного договору за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату плати за кредит Позичальник сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення. 
		У підтвердження факту виконання своїх зобов'язань за кредитним договором позивачем надано до справи відповідні меморіальні ордери, платіжні доручення та виписки з особового рахунку боржника. 
		Також, умовами кредитного договору в редакції від 22.02.2013 року (договір про внесення змін №20-0399/2-1), а саме: п. 3.1, передбачено, що Кредит надається Банком Позичальнику відповідно до термінів, визначених п.2.1.2. цього Договору, з кредитних рахунків на поточні рахунки Позичальника на підставі Заяви на отримання кредитних коштів відповідно до цільового призначення кредиту шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Позичальника № 26009601003328/840 (валютний рахунок) або №26001601003326/980 (гривневий рахунок), відкриті Банком в ПАТ «Промінвестбанк» м. Київ, код банку 300012 відповідно до цільового призначення кредиту на підставі Заяви на отримання кредитних коштів. 
		За умовами кредитного договору ПАТ «Промінвестбанком» було видано ТОВ «ГК «Газовий Альянс» кредитні кошти у сумі 50        000        000,00 доларів США та 2        643        854        599,92 грн.  Факт надання позивачем суми кредиту відповідачами у справі не спростований. 
		Позивачем не заперечується того, що ТОВ «ГК «Газовий Альянс» були повернуті кредитні кошти у розмірі:  50        000        000,00 доларів США та 1        786        371        333, 51 грн. Відповідно сума не повернутих коштів становить (50        000        000, 00 доларів США - 50        000        000, 00 доларів США + 2        643        854        599,92 грн. - 1        786        371        333,51 грн. = 857        483        266,41 грн.) 857        483        266,41 грн.
		Наявність зазначеної суми заборгованості в розмірі 857        483        266,41 грн., сторонами також було зафіксовано у п. 1 Договору про внесення змін №20-3782/2-1-28122015/т1 до Договору про надання траншу №20-2600/2-1 від 31.10.2014 р. в межах встановленого ліміту кредитування по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1 під 05.11.2012 р. від 28.12. 2015 року (Т. 1, а.с. 184, Т. 7 а.с. 95).
		Також у п.2 договору про внесення змін №20-3782/2-1-28122015/т1 до Договору про надання траншу №20-2600/2-1 від 31.10.2014 р. в межах встановленого ліміту кредитування по Кредитному договору про відкритої кредитної лінії №20-3782/2-1 під 05.11.2012 р. від 28.12. 2015 року встановлено, що « 5. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу № 2 -« 26» лютого 2016 року, Позичальник повертає Кредит, шляхом перерахування коштів па рахунок №37399620271001/980, код банку 300012.». 
		За доводами позивача станом на 04.04.2016 заборгованість відповідача 1 перед позивачем становить 1 045 264 143,54 грн., з яких заборгованість за кредитом - 857 483 266,41 грн.; заборгованість за процентами - 138 710 272,21 грн.; нарахована пеня за несвоєчасно сплаченим кредитом - 38 141 605,40 грн.; нарахована пеня за несвоєчасно сплаченими процентами - 6 208 267,56 грн.; сума збільшення заборгованості за процентами з застосуванням індексу інфляції - 107 033,17 грн.; 3% за кредитом  - 2 600 564,00 грн.; 3% за процентами - 463 134,79 грн.; сума штрафу відповідно до п.5.5 або 10.4 кредитного договору - 1 550 000,00 грн.
		У підтвердження доводів щодо розміру заборгованості позивачем до суду надані відповідні письмові розрахунки ( Т.1 а.с. 16), із якими, після перевірки, погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду.
		Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом строк повернення кредитних коштів та процентів за кредитним договором настав.
		Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем, як заставодержателем, та ОСТЕКСПЕРТ ЛІМІТЕД, як заставодавцем, укладено договір застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, який посвідченоприватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк H.A. за р/н 1218  (далі за текстом - договір застави).
		Відповідно до п. 1.2 предметом застави є прості іменні акції за кодом ISIN - UA 4000082390 у бездокументарній формі кількістю 5601493 штук, що становить 70% статутного капіталу емітента. Емітентом вказаних акцій є Приватне акціонерне товариство «Пласт».          
		Відповідно до п. 1.3 договору застави (в редакції договору про внесення змін №20-3782/3- 1-12112015 від 12.11.2015 за р/н 1037) майно належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується випискою про стан рахунку, виданою TOB «Інвінтум» - відповідачем 2.
		Відповідно до п. 1.8 договору застави (в редакції договору про внесення змін №20-3782/3-1-12112015 від 12.11.2015 за реєстраційним номером 1037) місцезнаходження майна - рахунок в цінних паперах, відкритий заставодавцю на підставі Договору про обслуговування рахунку у цінних паперах, укладеного між заставодавцем та відповідачем-2.
		Як встановлено умовами пунктів 3.1.4 та 5.1 договору застави, заставодержатель набуває права звернення стягнення на майно та його реалізацію, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю.
		Відповідно до п. 5.2 договору застави звернення стягнення на майно здійснюється за вибором заставодержателя, зокрема, на підставі рішення суду.
		Так в рішенні місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, щодо звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом визнання права власності позивача на зазначене у договорі застави майно - 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Пласт», що належать компанії ОСТЕКСПЕРТ ЛІМІТЕД, із визначенням вартості предмету застави у розмірі 280227000 грн. 00 коп. відповідно до п. 1.4 договору застави акцій № 20-3782/3-1 від 05.11.2012, а тому задовольнив позов повністю.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з урахуванням наступного.  
		Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України  (далі ЦК України)  цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Частиною 1 ст. 1056 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог  ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Статтею 546 ЦК України передбачено, що  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
		Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Судом першої інстанції правильно встановлено, а відповідачами не спростовано факт належного виконання позивачем у  справі зобов'язань за кредитним договором, а також факт порушення ТОВ «ГК «Газовий альянс» зобов'язань за вказаним кредитним договором. Суд апеляційної інстанції також  зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів про відсутність порушення ТОВ «ГК «Газовий альянс» зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної ліні.
		Як встановлено ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
		Частиною 1 ст. 590 ЦК  України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У ч. 1 та ч. 2 ст. 591 ЦК України передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.    
		З огляду на приписи ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя.
		Згідно із ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може здійснюватися в тому числі на підставі рішення суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
		Відповідно до Перехідних та прикінцевих положень  Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» законодавчі та  нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності вказаним законом, застосовуються у частині, що не суперечить вказаному Закону.
		Таким чином, ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»  спеціальним відносно Закону України «Про заставу». 
		Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме  майно  боржника  або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі  закону,  договору,  рішення  суду  або  з  інших  дій фізичних і юридичних осіб,  з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. 
		Позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження визначено статтею 26 названого Закону.
		Як встановлено пунктом 1 ч. 1 ст. ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із перелічених у Законі позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі шляхом передачі рухомого майна, що  предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому вказаним Законом.
		Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження суд може обрати один із способів звернення стягнення, обраний обтяжувачем на власний розсуд.  
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право після одержання предмета  обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження,  якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому обтяжувач зобов'язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів  відповідного  рухомого  майна  про  свій  намір набути  право  власності  на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження відповідне зобов'язання, забезпечене обтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправі пред'являти боржнику інші вимоги у зв'язку з виконанням цього зобов'язання.
		Згідно із п. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» позивачем здійснено реєстрацію у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження до початку процедури звернення стягнення (Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) - Т.с. 1, а.с. 189).
		При цьому дотримання положень ст.ст. 27, 29 зазначеного Закону не може розглядатися як обов'язкова передумова для звернення до суду з вимогою про визнання за заставодержателем права власності на предмет обтяження, а невиконання вказаних вимог - як безумовна підстава для відмови у позові у частині вимог про визнання права власності на предмет забезпечувального обтяження. У даному випадку місцевий суд першої інстанції правильно враховував те, що такий спосіб захисту порушеного права заставодержателя, як визнання  права власності на предмет забезпечувального обтяження, чітко встановлений положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
		Аналогічна правова позиція щодо визнання права власності на предмет застави викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 у справі № 3-139гс11, постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-1219цс16 .
		Таким чином, встановивши, що за договором застави акцій  №20-3782/3-1 від 05.11.2012 позасудовим способом звернення стягнення на заставлене майно у розмірі 280 227 000,00 грн. Банком, як заставодержателем, обрано передачу майна у його власність, місцевий господарський суд першої інстанції, з висновком якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, обґрунтовано визнав за позивачем право власності на заставлене майно - 5 601 493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Пласт», що належать компанії ОСТЕКСПЕРТ ЛІМІТЕД.
		 За таких обставин підлягає задоволенню й похідна від вимоги про звернення стягнення на заставлене майно вимога про зобов'язання  відповідача 2 виконати безумовну облікову операцію переказу 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство "Пласт", з депозитарного рахунку у цінних паперах №404921-CY20005264 компанії ОСТЕКСПЕРТ ЛІМІТЕД, відкритий у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВІНТУМ», на рахунок у цінних паперах №404921-UA30005070 позивача у справі.
		Так, згідно ст. 4 Закону України «Про Депозитарну діяльність» набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.
		За ст. 5 Закону України «Про Депозитарну діяльність» рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів. Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.
		Відповідно до п. 1. ст. 6 Закону України «Про Депозитарну діяльність» депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік).
		Згідно п. 2 ст. 6 Закону України «Про Депозитарну діяльність» внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника здійснюється виключно депозитарними установами в установленому Комісією порядку на підставі, зокрема, рішення суду або уповноваженого законом державного органу або його посадової особи.
		Депозитарною установою для цінних паперів, що є предметом застави за Договором застави є відповідач 2, тобто відповідач 2 вносить зміни до системи депозитарного обліку цінних паперів на підставі рішення суду.
		У своїй діяльності депозитарні установи керуються «Положенням про провадження депозитарної діяльності», затвердженим Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 23.04.2013 № 735 (далі за текстом - Положення №        735).
		Положення № 735 визначає порядок провадження депозитарної діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів (далі за текстом - Центральний депозитарій) та депозитарними установами з надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, вимоги до порядку відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, порядку проведення операцій на рахунках у цінних паперах та їх видів, порядку зарахування цінних паперів до системи депозитарного обліку при емісії, їх обліку та зберігання, а також списання цінних паперів у зв'язку з їх погашенням та/або анулюванням, порядку внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника, стосовно всього випуску цінних паперів, стосовно здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів тощо, вимоги до діяльності учасників депозитарної системи та взаємовідносин між ними, вимоги до порядку складання реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі порядку взаємодії депозитарних установ з Центральним депозитарієм щодо складання реєстру, вимоги до змісту внутрішніх документів професійних учасників депозитарної системи України та інші вимоги, встановлення яких належить до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до Закону України «Про депозитарну систему України».
		Відповідно до п. 2 розділу І Положення №735 безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах - списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта Центрального депозитарію, власника цінних паперів, нотаріуса, на депозит якого зараховано цінні папери, без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами (у випадках, передбачених законодавством), а також у зв'язку зі зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.
		Відповідно до п. 5 Розділу III Положення №735 до облікових операцій Центрального депозитарію, депозитарних установ належать операції зарахування, списання, переказу:
		1) зарахування - облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи визначеної кількості депозитарних активів та збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість.
		2) списання - облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Центральний депозитарій, депозитарна установа здійснювали депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість.
		Операція списання призводить до зменшення на однакову кількість цінних паперів, прав на цінні папери на активних і пасивних аналітичних рахунках депозитарного обліку;
		3) переказ - облікова операція, що відображає переведення цінних паперів, прав на цінні папери з рахунку в цінних паперах одного клієнта, депонента на рахунок у цінних паперах іншого клієнта, депонента або проведення операцій, пов'язаних з обмеженнями щодо обігу (блокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери на визначений строк та/або до настання певної події (зокрема у зв'язку з обтяженням цінних паперів зобов'язаннями) або відміною встановлених обмежень (розблокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери.
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що при переході права власності депозитарна установа повинна провести безумовну облікову операцію переказу цінних паперів з одного рахунку на інший.
		В даному випадку задля мінімізації ризиків щодо нівелювання прийнятого судового рішення про визнання права власності на акції, необхідним є одночасне заявлення вимог до депозитарної установи. В іншому випадку рішення суду може залишитись невиконаним через законну відмову депозитарної установи виконати вимоги позивача та не забезпечить фактичного захисту порушених прав. 
		У п. 40 рішення від 17.05.2005 року у справі «Чіжов проти України» Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці. 
		В рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» зазначається, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у пункту статті Першого протоколу до Конвенції.
		З цих підстав, вимоги до депозитарної установи, виходячи з того, що Позивач в силу вимог Положення № 735 від 23.04.2013 не може бути ініціатором депозитарної операції щодо списання, зарахування або переказу цінних паперів, є ефективним способом захисту його порушеного права. 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, про обґрунтованість заявлених позивних вимог у повному обсязі.
		Київський апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне. 
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Щодо твердження відповідача ОСТЕКСПЕРТ ЛІМІТЕД викладених у апеляційній скарзі про те, що ним договір застави акцій і додаткові угоди до нього не укладався, довіреності не видавалися, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Так, 05.12.2012 договір застави акцій №20-3782/3-1 від імені Компанії Лімітед підписано Онищенком Олександром Романовичем, який діяв на підставі Генеральної довіреності від 12.09.2012 p., посвідченої Нофітос Аргуроу, нотаріусом Нікосії, Кіпр, 12.09.2012 p., підпис якого засвідчено Апостилем №323993/12 від 25.09.2012 p., підписаний постійним секретарем Міністерства юстиції та правопорядку Республіки Кіпр Деспо Ксенофонтом. Так само Онищенком О.Р. підписано і додаткові угоди до договору застави від 12.02.2013, 23.04.2013, 23.07.2013, 24.07.2013, 04.10.2013, 23.10.2013,  27.01.2014.
		Додаткові угоди до спірного договору від 14.05.2014, 29.08.2014, 30.09.2014, 25.12.2014, 29.04.2015, 12.11.2015, 28.12.2015 від імені Компанії Остексперт Лімітед підписані Кадировою Інессою Петрівною, яка діяла на підставі Генеральних довіреностей: від 31.03.2014, посвідченої Константіносом Аргироу, нотаріусом Нікосії, Кіпр, 31.03.2014, підпис якого засвідчено А.Константіноу, постійним секретарем Міністерства юстиції та правопорядку Республіки Кіпр, підпис якого засвідчено Апостилем № 83892/14 від 08.04.2014, підписаним Головою адміністрації округу С. Тціоні; від 16.09.2014, посвідченої Константіносом Аргироу, нотаріусом Нікосії, Кіпр, 19.09.2014, підпис якого засвідчено С. Тзіоні, Головою адміністративного округу, підпис якого засвідчено Апостилем № 20639/14 від 25.09.2014, підписаним постійним секретарем Міністерства юстиції та правопорядку Республіки Кіпр Д. Катсара; від 21.09.2U1C, посвідченої Константіносом Аргироу, нотаріусом Нікосії, Кіпр, 21.09.2015 p., підпис якого засвідчено С.Тзіоні, Головою адміністративного округу, підпис якого засвідчено Апостилем № 201743/15 від 25.09.2015, підписаним постійним секретарем Міністерства юстиції та правопорядку республіки Кіпр В. Іоанна.  
		При огляді судовою колегією апеляційного господарського суду у судовому засіданні 08.06.2018 оригіналів та копій  даного договору застави та додаткових угод до нього встановлено, що вказані документи  посвідчувались нотаріально, у кожному з документів міститься напис, що «особи громадян, які підписали договір, встановлено, їх дієздатність та правоздатність, повноваження представників перевірено». 
		Даний напис узгоджується із положеннями статті 44 Закону України «Про нотаріат», яка визначає, що під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень. Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей. При цьому оригінали всіх вищезазначених довіреностей передавались Відповідачем-1 Позивачу і надані їх копії до суду з відзивом на апеляційну скаргу, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не відповідають дійсності та спростовуються наявними у справі документами.  
		Посилання скаржника щодо застосування до договору застави положень, якими врегульовано відносини поруки є безпідставним, оскільки у застосуванні статті 559 ЦК України слід враховувати, що ця норма не поширюється на правовідносини майнової поруки (застави), яка є окремим видом забезпечення виконання зобов'язання. Застава регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та Законами України «Про іпотеку» і «Про заставу», натомість підстави припинення майнової поруки безпосередньо врегульовано окремими нормами цивільного законодавства, а тому суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобов'язання, - незалежно від ступеню їх подібності. 
		Аналогічний  висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 19.10.2012, де вказано, що на відносини майнової поруки норми ст. 559 ЦК України до припинення поруки не поширюються, оскільки застава регулюється нормами параграфа 6 (ст.ст. 572-593 ЦК України). 
		Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що застосування до договору застави положень, якими врегульовано відносини поруки є безпідставним.
		Щодо твердження скаржника про те, що договір застави є нікчемним в силу норми ч.ч. 8, 9 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», так як зазначені вимоги закону передбачають, що правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торгівця цінними паперами, а в даному випадку правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торгівця цінними паперами, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті, є нікчемними, суд апеляційної інстанції  вважає за необхідне зазначити наступне.
		Станом на дату укладення договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012 норми статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (яка діє з 01.01.2013 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» від 04.07.2012), на які посилається скаржник, не набули чинності, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. 
		Що стосується додаткових угод до договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, то вони не можуть вважатися правочинами щодо цінних паперів, оскільки вони лише вносять зміни до договору застави, який, як було зазначено вище, укладався з дотриманням чинного на момент його вчинення законодавства. 
		Крім того, договір застави акцій не є правочином щодо цінних паперів, які мають вчинятися за обов'язкової участі торгівця цінними паперами в розумінні Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», оскільки предмет та зміст спірного договору не містять ознак та умов жодного зі способів здійснення торгівлі цінними паперами як професійної діяльності на фондовому ринку, які визначені в Правилах (умовах) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, що затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 грудня 2006 р. № 1449 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 за № 52/13319.  
		Як передбачено статтею 1 Закону України «Про заставу», заставою є спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. 
		Відповідно до ч. 6 ст. 576 ЦК України, предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		З огляду на вищевикладене, при укладенні договору застави право власності на заставне майно не переходить до заставодержателя, тобто, такий правочин не спрямований на припинення права власності на заставне майно заставодавця. 
		Виходячи з зазначеного можна зробити висновок, що застава цінних паперів не є правочином щодо цінних паперів, який пов'язаний з торгівлею цінними паперами, сутність якої розкривається у статті 17 Закону України «Діяльність з торгівлі цінними паперами» Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». У зв'язку із чим, участь торгівця цінними паперами при укладенні договору застави не є обов'язковою.  Так як під правочинами щодо цінних паперів, які підпадають під дію ч.ч. 8, 9, 10 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» розуміються ті правочини, в результаті яких змінюється власник цінних паперів. В той же час, сам по собі договір застави не має такого наслідку, оскільки самостійно не призводить до зміни власника цінного паперу. 
		Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.
		Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.  
		За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
		Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. 
		Слід зазначити, що згідно із ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		Враховуючи те, що суд першої інстанції у рішенні безпідставно посилається на документи, які не було долучено до матеріалів справи, те, що порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що мотивувальна частина рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі № 910/21156/16 підлягає зміні, на підставі ч. 4 ст. 277 ГПК України, в частині посилання на додаткові угоди до договору застави, які є невід'ємною частиною договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, які долучені до матеріалів справи, а резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі № 910/21156/16 залишити без змін.
		Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.
		Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Остексперт Лімітед на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі № 910/21156/16 залишити без задоволення. 
		2. Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі № 910/21156/16, на підставі ч. 4 ст. 277 ГПК України, в частині посилання на додаткові угоди до договору застави, які є невід'ємною частиною договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, які долучені до матеріалів справи. Резолютивну частину рішення залишити без змін.
		3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.
		4. Матеріали справи № 910/21156/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
		          Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2018.
		          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Головуючий суддя                                                            О.М. Гаврилюк 
		 
		Судді                                                                                В.В. Сулім
		 
		                                                                                Л.В. Чорна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...