Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 675/2071/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2018. Зареєстровано: 20.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2018.
Дата набрання законної сили: 19.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 червня 2018 року 
		Київ
		справа №675/2071/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/44983/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Мороз Л.Л.,
		суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
		розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №750/7462/17
		за позовом ОСОБА_1 до Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії із зниженням пенсійного віку, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області, ухвалену 14 липня 2017 року суддею Янішевською О.С., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду, постановлену 11 вересня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів Боровицького О.А., Сапальової Т.В.,
		в с т а н о в и в :
		У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 8 років та зобов`язання відповідача призначити та провести нарахування пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 8 років, починаючи з 24 жовтня 2015 року.
		Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2017 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
		Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
		Судами установлено, що ОСОБА_1 в період з 01 листопада 1987 року по 01 лютого 1988 року виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-ти кілометровій зоні.
		У жовтні 2015 року позивач звернувся до Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до ч.1 ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		Листом від 30 жовтня 2015 року №7180/04 відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з тих підстав, що подана позивачем довідка не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
		Суди, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивачем надано достатньо документів для підтвердження факту його перебування в зоні відчуження по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а рішень  без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.
		Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 55 Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років, а які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів пенсійний вік зменшується на 8 років.
		Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ).
		Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
		Згідно із частиною першою статті 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
		Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році  від 1 до 14, у 1988-1990 роках  не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві  не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення. 
		В пункті 10 Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
		Встановлені судами обставини справи свідчать, що відповідно до посвідчення Серія НОМЕР_1 від 19 листопада 2009 року ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Тимчасовою комісією, утвореною Київською облдержадміністрацією, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 року №135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" проводилась перевірка правомірності видачі посвідчення позивачу, і сумнівів щодо правильності його видачі у комісії не було.
		Також судами установлено, що з 01 листопада 1987 року по 01 лютого 1988 року ОСОБА_1 виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-ти кілометровій зоні, що підтверджується відповідними доказами, дослідженими судом, а саме: довідками від 31 січня 1988 року, від 22 вересня 1988 року №1, без номера і дати, що видана Ізяславським РВВС за підписом начальника Ізяславського РВВС ОСОБА_2 , оригінали яких знаходиться в особовій справі ОСОБА_1 в Управлінні МВС України в Хмельницькій області; доданими до матеріалів справи довідками Управління МВС України в Хмельницькій області №12/Д-41 від 21 лютого 2017 року та №1369/121/12/03-2017 від 31 березня 2017 року, складеними за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122.
		Крім того, судом першої інстанції під час розгляду справи було допитано свідка ОСОБА_3 , який підтвердив, що ОСОБА_1 разом з ним перебував у одному місці дислокації, виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-ти кілометровій зоні, особливості служби інспекторів ДАІ полягали у тому, що вони виконували свої обов`язки по всій зоні, зокрема в населених пунктах Прип`ять, Копачі, Бобри, Орани, Чорнобиль.
		За наведених вище обставин, суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, оскільки останній має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а його безпосередня участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджена належними та допустимими доказами.
		За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення.
		Постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року у справі №675/2071/16-а залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Л.Л. Мороз
		А.Ю. Бучик
		М.М. Гімон ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...