Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/11715/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.06.2018. Оприлюднено: 20.06.2018.
Дата набрання законної сили: 13.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		13 червня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 755/11715/16-ц
		 
		 
		провадження № 61-24012св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1,
		заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року у складі судді Арапіної Н. Є. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 року у складі колегії суддів: 
		Семенюк Т. А., Прокопчук Н. О., Саліхова В. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У липні 2016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі від 12 травня 2016 року № 653/15.
		 
		Заява мотивована тим, що 12 травня 2016 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків було розглянуто справу № 653/15 і прийнято рішення, відповідно до якого задоволено частково позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») та стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 (боржника) та ОСОБА_2 (поручителя) заборгованість у розмірі 5 911 240,46 грн та третейський збір у розмірі 25 500,00 грн. 
		 
		Зазначене рішення ОСОБА_1 вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушено правила підсудності. 
		 
		Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просив скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 
		12 травня 2016 року по справі № 653/15.
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року заяву задоволено.
		 
		Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року по справі № 653/15 за позовом 
		ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу скасовано в частині стягнення заборгованості зі ОСОБА_1
		 
		У решті вимог відмовлено.
		 
		Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 137,80 грн.
		 
		Ухвала суду першої інстанції в частині задоволення заявлених вимог мотивована тим, що спір у частині заявлених позовних вимог 
		ПАТ «Уксоцбанк» до ОСОБА_1 не був підвідомчий третейському суду. 
		 
		Відмовляючи у задоволенні заяви в частині скасування рішення суду про стягнення заборгованості зі ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що поручитель не є споживачем банківських послуг відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». 
		 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилено.
		 
		Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року залишено без змін.
		 
		Відхиляючи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_2 є поручителем за зобов'язанням ОСОБА_1 перед банком і не оскаржувала рішення третейського суду, а також не уповноважувала ОСОБА_1 на вчинення таких дій. 
		 
		У лютому 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року в частині відмови в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року по справі 
		№ 653/15 про стягнення зі ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року про стягнення зі ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що справа не підвідомча третейському суду. 
		 
		Судом першої інстанції не було враховано того факту, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди», а суд апеляційної інстанції, в свою чергу, не надав цьому значення. 
		 
		Рішення третейського суду про стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті ухвалене всупереч вимогам закону щодо порядку проведення грошових розрахунків на території України в іноземній валюті. 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року справу за заявою 
		ОСОБА_1, заінтересовані особи: ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2, про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року по справі № 653/15, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 року призначено до судового розгляду.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» 
		ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядається спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду. 
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року в частині стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у касаційному порядку не оскаржується, предметом касаційного перегляду не є, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряється.
		 
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 серпня 2008 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» 
		(далі - АКБ «Укрсоцбанк»), правонаступником, якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10-29/8319.
		 
		У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07 серпня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір поруки № 02-10/3398.
		 
		Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року у справі № 653/15 за позовом 
		ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 5 911 240,00 грн та третейський збір у розмірі 25 500,00 грн.
		 
		Звертаючись до суду із цією заявою, представник ОСОБА_1 - 
		ОСОБА_3 зазначав, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року у справі № 653/15 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом порушено правила підсудності.
		 
		Порука є способом забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають із кредитного договору.
		 
		Поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку із кредитування, а навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника у договорі споживчого кредиту, тобто споживача.
		 
		Договір поруки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою діяльністю, виконанням обов'язку найманого працівника, або договором про намір здійснити такі дії.
		 
		Отже, поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». 
		 
		Таким чином, оскільки у справі, яка переглядається, договір поруки містить третейське застереження, то спір між банком і поручителем про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, за виконання зобов'язань, за які останній поручився, підвідомчий третейському суду. 
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду із цією заявою) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
		 
		За змістом частини першої статті 3891 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду із цією заявою) сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
		 
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року по справі № 653/15 в частині стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2, оскільки спір між банком і поручителем про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, за виконання зобов'язань, за які останній поручився, підвідомчий третейському суду. 
		 
		При цьому колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_2 не оскаржувала рішення третейського суду, а також не уповноважувала ОСОБА_1 на вчинення таких дій. 
		 
		Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		 
		Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року по справі № 653/15 в частині стягнення заборгованості зі ОСОБА_2 - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів у цій частині не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року по справі № 653/15 в частині стягнення заборгованості зі ОСОБА_2 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська  Судді:            В. І. Журавель   В. М. Коротун   В. І. Крат   В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...