Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/13361/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2018.
Дата набрання законної сили: 12.06.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова Іменем України
		 
		12 червня 2018 р.
		м. Київ
		справа № 712/13361/15
		провадження № 51-1604км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого    ОСОБА_1 ,
		суддів:   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 , 
		 
		розглянув касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_6 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 19травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 01 лютого 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015250040003117, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смтНовоархангельськ Кіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 19травня 2016 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 128 КК України до покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік з відрахуванням у дохід держави п`ятнадцяти відсотків із суми заробітку щомісячно.
		Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 01 лютого 2017 року зазначений вирок місцевого суду відносно ОСОБА_6 залишено без зміни.
		Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він за обставин, викладених у вироку приблизно о 17.00 год. 28 березня 2015 року на території КУ «ЧМКАРС» ЧМР по вул. Гагаріна, 5 у м. Черкаси, діючи із злочинною необережністю у виді злочинної недбалості, тобто не передбачаючи можливості настання в результаті своїх протиправних дій суспільно-небезпечних наслідків, а саме спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, та не бажаючи їх настання, які за обставинами події повинен був і міг передбачити, вступив в боротьбу з ОСОБА_7 , в ході якої заподіяв останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинення кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали апеляційного суду відносно ОСОБА_6 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд не врахував повною мірою доводи прокурора про необхідність призначення засудженому більш суворого покарання, безпідставно залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, при цьому своє рішення належним чином не мотивував.
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність ставить вимогу про скасування оскаржених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. 
		Зазначає про безпідставність його засудження, оскільки, на його думку, мав місце нещасний випадок. Крім того, вважає, що було порушено його право на захист.
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 не підтримала касаційну скаргу прокурора та заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого. 
		Мотиви Суду
		Відповідно до положень ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		У мотивувальній частині обвинувального вироку, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, мають бути зазначені: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. 
		Наведених вимог судами першої та апеляційної інстанцій не дотримано.
		Як видно зі змісту оскарженого вироку, суд першої інстанції при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, зазначив, що ОСОБА_6 вступив у боротьбу з ОСОБА_7 , в ході якої заподіяв останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, і не зазначив які конкретні дії ОСОБА_6 призвели до настання цих ушкоджень. Тобто, суд першої інстанції ухвалив рішення про винуватість ОСОБА_6 за відсутності конкретного обвинувачення. Натомість, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Спава «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
		Доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину суд обґрунтував показаннями потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , експерта ОСОБА_12 , даними протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого, та висновку судово-медичної експертизи.
		Апеляційний суд, провівши часткове слідство та допитавши зазначених свідків, дійшов висновку, що всі вони, даючи показання у справі, можуть дещо викривляти фактичні обставини кримінального провадження, оскільки працюють із засудженим та знаходяться з ним у дружніх стосунках. При цьому частина свідків давала показання, що потерпілий отримав тілесні ушкодження, оскільки сам підвернув ногу та впав.
		Засуджений ОСОБА_6 під час розгляду провадженнях у судах першої та апеляційної інстанцій наполягав на тому, що тілесні ушкодження потерпілий отримав внаслідок того, що під час боротьби підвернув ногу та впав. При цьому заявляв клопотання про проведення слідчого експерименту за його участі та призначення відповідної додаткової судово-медичної експертизи. 
		У задоволені цих клопотань було безпідставно відмовлено, що також вплинуло на право на захист засудженого ОСОБА_6 .
		Висновок судово-медичної експертизи ґрунтується на даних медичної документації, згідно яких встановлено факт отримання ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, та протоколу слідчого експерименту за участю лише потерпілого. При цьому допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 пояснив, що отримане потерпілим ушкодження могло виникнути як від дії тупого предмету, так і від підвертання ноги. Цим обставинам не було надано об`єктивної оцінки судом першої інстанції.
		Суд апеляційної інстанції зазначені порушення не усунув.
		За таких обставин судові рішення не можна вважати обґрунтованими та вмотивованими.
		Разом з тим, відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме  винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Отже, в цьому кримінальному проваджені судами першої та апеляційної інстанцій були допущені такі порушення кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Доводи касаційної скарги засудженого є слушними, а тому ця скарга підлягає задоволенню.
		З огляду на викладене, оскаржені судові рішення необхідно скасувати на підставі п.1 ч. 1 ст. 438 КПК України і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, під час якого слід врахувати зазначене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
		При цьому, враховуючи причини, з яких скасовуються судові рішення, немає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора щодо м`якості призначеного ОСОБА_6 покарання. 
		Керуючись ст.ст. 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України та § 3 Закону України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, Верховний Суд 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення.
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити.
		Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 19травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 01 лютого 2017 року відносно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...