Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 197/251/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2018. Зареєстровано: 20.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2018.
Дата набрання законної сили: 20.07.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
		                Справа № 197/251/18
		Номер провадження 1-кп/213/231/18
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		19 червня 2018 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря    - ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого- ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження № 12017040230000261 від 06.02.2018 року за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився: Дніпропетровська область, Широківський район, с.Степове, освіта: професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимостей,
		 
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про якого не включено до переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, не будучи суб`єктом підприємницької діяльності, в порушення п. З, 5, 8 ст. 1 та п. 8, 9 ст. 4 Закону України "Про металобрухт" від 05 травня 1999 року № 619-XIV, в якому вказано, що "... діяльність, пов`язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту здійснюється юридичними і фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом ", " ... збирання, заготівля, переробка, реалізація промислового металобрухту фізичними особами забороняється".
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про металобрухт» металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.
		Операції з металобрухтом відповідно до Закону України «Про металобрухт» - заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів.
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про металобрухт», заготівля металобрухту - діяльність, пов`язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб`єктами господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом.
		Статею 1 Закону України «Про металобрухт» закріплено, що купівля та/або реалізація металобрухту - діяльність, пов`язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов`язань.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про металобрухт» операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.
		В частині 8 ст. 4 Закону України «Про металобрухт» зазначено, що приймання побутового металобрухту від фізичних осіб дозволяється лише при пред`явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов`язково оформляється актом приймання. В акті приймання побутового металобрухту від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис металобрухту. Фізичні особи можуть здійснювати операції лише з побутовим металобрухтом.
		Відповідно ч.І та ч.2 ст.5 Закону України «Про металобрухт» суб`єкти господарювання, які здійснюють заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту, повинні мати кваліфікованих спеціалістів, відповідне устаткування, засоби екологічної безпеки. Перелік обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, при здійсненні операцій з металобрухтом у порядку, встановленому законодавством. Суб`єкти господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом, повинні забезпечити контроль за вибуховою, пожежною, екологічною та радіаційною безпекою відповідно до законодавства.
		Згідно із ч.3 ст.6 Закону України «Про металобрухт» оплата закупленого у населення металобрухту здійснюється через каси спеціалізованих підприємств (їх приймальних пунктів) та спеціалізованих металургійних переробних підприємств чи через каси в банках готівкою або шляхом поштових переказів за рахунок суб`єкта господарювання, який здійснює купівлю металобрухту. Забороняється проведення готівкових розрахунків при здійсненні операцій з промисловим металобрухтом.
		Так, під час проведення досудового розслідування становлено, що ОСОБА_4 , вперіод з листопада 2017 року до 30 березня 2018 року діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою організації незаконного пункту прийому, схову та збуту брухту чорних металів, особисто підготував взяту в оренду територію за адресою: АДРЕСА_2 , де створив підпільний приймальний пункт та відповідні умови, необхідні для його нормального функціонування, заготував кантер за допомогою якого зважував металобрухт та розраховувався грошовими коштами за принесений металобрухт, тобто здійснював незаконні операції з брухтом чорних металів.
		Таким чином, ОСОБА_4 , організувавши незаконний пункт прийому, схову та збуту брухту чорних металів, використовуючи підшуканий ним кантер, 30.03.2018року в денний час, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що його дії є протиправними, в порушення Закону України «Про металобрухт», не будучи зареєстрованим як суб`єкт господарювання, особисто здійснив прийом металобрухту у ОСОБА_5 , встановивши ціну за 1 кг металобрухту 5 грн 00 коп визначивши масу вказаного металобрухту на спеціально заготовленому кантеру, яка склала 6 кг. брухту чорних металів, за що надав останньому грошові кошти у сумі 30 гривень 00 копійок.
		30.03.2018року в період часу з 12 год. 20 хв. по 12 год. 59 хв. на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29.03.2018 року, співробітниками Криворізького відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого зафіксовано факт незаконного прийому металобрухту, а також виявлено та вилучено: брухт чорних металів - 323 кг, кантер - 1шт., чорнові записи на 1 аркуші.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.213 ч.1 КК України, визнає повністю та підтвердив викладені у обвинувальному акті обставини і їх не оспорював. Пояснив, що все так і було, як зазначено в обвинувальному акті. Кримінальне правопорушення вчинив з корисливих мотивів. В скоєному щиро розкаявся. 
		 
		   На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідив документи, що характеризують особу обвинуваченого.
		 
		    Розгляд кримінального провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.
		    При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
		   Таким чином,враховуючи викладене,суд приходитьдо висновку,що дії обвинуваченого ОСОБА_4  органами досудовогорозслідування вірно кваліфіковані за ч.1ст.213КК Україниза ознакамиздійснення прийомубрухту чорнихметалів фізичнимиособами,відомості про яких не включено до переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності зі ч.1 ст.65 КК України, суд враховує відповідно до ст.12 КК України ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. ОСОБА_4 в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості, скоїв злочин невеликої тяжкості, вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо. На обліку у лікарів: психіатра та нарколога не перебуває.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, визнання вини у повному обсязі.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст.67 КК України не встановлено.
		 
		Також суд враховує досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, складену відповідно до вимогст. 314-1 КПК України,у відношенніобвинуваченого  ОСОБА_4 ,відповідно доякої ризиквчинення останнім повторного кримінальногоправопорушення оцінюється,як середній. Ризикнебезпеки длясуспільства,у томучислі дляокремих осібза результатами оцінки-середній.Також органпробації зазначає,що можливовиправлення обвинуваченого без обмеженняволі тане становитьвисокої небезпекидля суспільства. Окрімтого,орган пробаціївважає задоцільне покладанняна обвинуваченого додаткових обов`язків, передбачених ст. 76 ч.2 КК України.
		   Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати необхідне і достатнє у вигляді обмеження волі. Штраф суд не може призначити, оскільки обвинувачений не працює та не має джерел доходів. Виправні роботи суд не може призначити, оскільки обвинувачений не працює. 
		   Оскільки, виправлення обвинуваченого можливе і без його безпосередньої ізоляції від суспільства, необхідно застосувати звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України. Разом з цим, в силу вимог ст. 76 ч.1 п.п.1,2 Кримінального кодексу України на обвинуваченого слід покласти такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. А також з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, який вчинив злочин невеликої тяжкості, не працює, в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимостей- слід покласти додатково на обвинуваченого необхідний і достатній для його виправлення обов`язок відповідно до ст.76 ч.2 п.2 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		    Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили- не обирати.
		   Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
		 
		   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		    ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.213 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		    На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає відповідно до ст. 76 ч.1 п.п.1,2 Кримінального кодексу України покладені на нього такі обов`язки: 
		періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також відповідно до ст.76 ч.2 п.2 КК України виконає покладений додатково обов`язок: не виїзжати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		   Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили- не обирати.
		 
		Речові докази: брухт чорних металів вагою 323 кг., який знаходиться на відповідальному зберіганні у товаристві з обмеженою відповідальністю «Еллойс» (кр.пр. а.с.28,30) - передати в доход держави; 
		-кантор, який передано до камери зберігання Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області  знищити. 
		 
		   Матеріали кримінального провадження № 12018040230000261 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі № 197/251/18, провадження №1-кп/213/231/18.
		   Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		 
		    Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...