Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/5437/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2018. Зареєстровано: 21.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2018.
Дата набрання законної сили: 12.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                     Справа № 127/5437/18
		     Провадження № 2/127/959/18
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11.06.2018      Вінницький міський суд Вінницької області 
		в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
		при секретарі Конецул О.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач в березні 2018 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача. 
		В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 30 липня 2016 року, близько 12 години 20 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи технічно-справним автомобілем «Фольксваген Транспортер Т5», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись у лівій смузі руху на ділянці дороги, яка має дві смуги руху в одному напрямку, автодорогою «Стрий - Кіровоград-Знам'янка» у напрямку м. Хмельницький, неподалік кафе «Розгуляєво», не врахував дорожньої обстановки, а саме зменшення кількості смуг руху в даному напрямку з двох до однієї, ігноруючи вимоги дорожньої розмітки п. 1.1 Правил дорожнього руху України (вузька суцільна лінія, перетинати яку заборонено), маючи на меті здійснити маневр обгону попутних транспортних засобів, не пересвідчився, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, перетнув вказану лінію розмітки, виїхавши при цьому на призначений для зустрічного руху бік дороги - ліву смугу руху у напрямку м. Умань, по якій рухався автомобіль «ВАЗ 211540», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, в момент виникнення небезпеки не вжив всіх заходів для зменшення швидкості, натомість продовжив рух, та повертаючись зі смуги зустрічного руху на свою смугу руху, здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 211540», що перебував у стані гальмування та поступово зміщувався зі смуги руху свого напрямку на смугу зустрічного руху. Після первинного контактування даних транспортних засобів відбулося їх відкидання і розвертання з одночасним зіткненням автомобілів «Фольксваген ТранспортерТ5» з «Нісан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по смузі руху у напрямку м. Умань, та «ВАЗ 211540» з «Мерседес Бенц Атего», державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався по смузі руху у напрямку м. Хмельницький. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водії автомобілів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 від отриманих травм загинули. 
		В діях водія ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п. 11.4 ПДР України та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України (вузька суцільна лінія, перетинати яку заборонено), які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. В ситуації, яка склалася, дії водія ОСОБА_2 за вищевикладених обставин не відповідали вимогам п.п. 11.4, 12.3, 14.2 (в) Правил дорожнього руху України, горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 ПДР України. Порушення ОСОБА_2 вимог п. 11.4 Правил дорожнього руху України, горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 2209/ 16-21/564а від 05.01.2017, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку із виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. У зв'язку з викладеним, 15.05.2017 винесено повідомлення про підозру ОСОБА_2 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, однак враховуючи, що підозрюваний помер, кримінальне провадження 18 травня 2017 року було закрите. 
		З ОСОБА_3 з 21 листопада 2009 року позивач перебувала у шлюбі, від якого має двох малолітніх дітей ОСОБА_7, 2011 р.н., та ОСОБА_8, 2013 р.н. Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 5044005 від 10.12.2015 року був оформлений ОСОБА_9 у відповідача. Відповідно до згаданого поліса, розмір страхових виплат становить 100 000 грн. при заподіянні шкоди життю та здоров'ю, 50 000 грн. - при заподіянні шкоди майну. Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 6298/17-21 від 15.12.2017 року, середня ринкова вартість автомобіля ВАЗ 211540 2006 р.в. становить 80 590 грн. Відповідно до того ж висновку автомобіль ВАЗ 211540 2006 р.в. держ номер НОМЕР_2 відновленню не підлягає. Таким чином, матеріальна шкода становить 80 590 грн. Згаданий автомобіль був придбаний в час шлюбу за спільні кошти і є спільним майном позивача з ОСОБА_6
		У зв'язку з вищенаведеним позивач звернулась до суду та просила стягнути ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 50 000, 00 гривень, шкоду життю та здоров'ю в розмірі 100 000,00 гривень, затрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1118, 48 гривень, а також витрати по оплаті правничної допомоги в розмірі 5000, 00 гривень.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_10 просили позов задоволити з підстав, зазначених у позовній заяві.
		Представник відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, надавши відзив на позовну заяву. Відзив мотивований тим, що згідно з полісом ОСЦПВВНТЗ № АЕ/5044005 від 09.12.2015 року ПАТ «HACK«ОРАНТА» застрахувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_9 Позивач в досудовому порядку до ПАТ «HACK«ОРАНТА» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування не зверталась. 
		Окрім того, позивач, порушуючи норми законодавства, не повідомила ПАТ «HACK«ОРАНТА» про проведення автотоварознавчої експертизи, яка була проведена з допущеними порушеннями Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
		Станом на 30.07.2016 року (день ДТП) мінімальна заробітна плата становила відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» 1450,00 гривень. Ліміт відповідальності по виплаті за життя та здоров'я відповідно до полісу №АЕ/5044005 становить 100000,00 гривень. У зазначений ліміт відповідно до ст. 27 Закону входить відшкодування шкоди заподіяної смертю потерпілого, у розмірі не меншому ніж 36 мінімальних заробітних (36 мзп *1450,00 грн. (1 мзп) = 52 200,00 гривень) плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, моральна шкода, розмір якої становить 12 мінімальних заробітних плат (12 мзп* 1450,00 грн. (1 мзп)=17 400,00 гривень) та відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника у розмірі не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат (12 мзп* 1450,00 грн. (1 мзп)=17400,00 гривень. Оскільки вимога позивача щодо стягнення шкоди життю та здоров'ю у розмірі 100 000 грн. висунута лише щодо стягнення шкоди, завданої смертю потерпілого, то відповідно максимальний розмір задоволеної судом суми не може перевищувати суми у розмірі 65 200,00 гривень (100000.00 грн. (максимальний розмір виплати по життю і здоров'ю відповідно до полісу) - 17 400,00 грн. (моральна шкода, яку міг би отримати позивачу разі заявлення вимоги), 17 400.00 грн. (витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, які міг би отримати позивач у разі заявлення вимоги)). 
		Також вказав, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення затрат на проведення автотоварознавчого дослідження та на правову допомогу.
		Вислухавши пояснення позивача та представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		В судовому засіданні встановлено, що 09.12.2015 року між ОСОБА_9 та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Серії АЕ 5044005 (надалі - Поліс), забезпечений транспортний засіб «Фольксваген Транспортер Т5», державний номерний знак НОМЕР_1. 
		За цим полісом відповідач взяв на себе обов'язок в разі настання за участю забезпеченого транспортного засобу ДТП, що визнається страховим випадком, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю чи майну потерпілого, а Страхувальник, в свою чергу, зобов'язався дотримуватися умов страхування. Страхування здійснюється на умовах Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961. Ліміт відповідальності по виплаті за життя та здоров'я відповідно до полісу № АЕ/5044005 становить 100 000,00 гривень.
		30 липня 2016 року, близько 12 години 20 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи технічно-справним автомобілем «Фольксваген Транспортер Т5», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись у лівій смузі руху на ділянці дороги, яка має дві смуги руху в одному напрямку, автодорогою «Стрий - Кіровоград-Знам'янка» у напрямку м. Хмельницький, неподалік кафе «Розгуляєво», не врахував дорожньої обстановки, а саме зменшення кількості смуг руху в даному напрямку з двох до однієї, ігноруючи вимоги дорожньої розмітки п. 1.1 Правил дорожнього руху України (вузька суцільна лінія, перетинати яку заборонено), маючи на меті здійснити маневр обгону попутних транспортних засобів, не пересвідчився, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, перетнув вказану лінію розмітки, виїхавши при цьому на призначений для зустрічного руху бік дороги - ліву смугу руху у напрямку м. Умань, по якій рухався автомобіль «ВАЗ 211540», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, в момент виникнення небезпеки не вжив всіх заходів для зменшення швидкості, натомість продовжив рух, та повертаючись зі смуги зустрічного руху на свою смугу руху, здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 211540», що перебував в стані гальмування та поступово зміщувався зі смуги руху свого напрямку на смугу зустрічного руху. Після первинного контактування даних транспортних засобів відбулося їх відкидання і розвертання з одночасним зіткненням автомобілів «Фольксваген ТранспортерТ5» з «Нісан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по смузі руху у напрямку м. Умань, та «ВАЗ 211540» з «Мерседес Бенц Атего», державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався по смузі руху у напрямку м. Хмельницький.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водії автомобілів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 від отриманих травм загинули. 
		Постановою заступника начальника відділу прокуратури Вінницької області радником юстиції Охоти Р.І.від 18.05.2017 року закрито кримінальне провадження № 12016020000000245 щодо підозрюваного ОСОБА_2 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв'язку з його смертю.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 21.11.2009 року зареєстрували шлюб у Відділі РАЦС ВМУЮ Вінницької області, актовий запис № 3045.
		Під час шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилось двоє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про їх народження.
		Суду позивачем було надано висновок експертного дослідження за результатами автотоварознавчого дослідження з визначенням матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу № 6298/17-21 від 15.12.2017 року. 
		Згідно висновку експерта середня ринкова вартість автомобіля «ВАЗ 211540», д.н.з. НОМЕР_2 станом на теперішній час становить 80 590,00 гривень, однак відповідно до пункту 32 НАЦІОНАЛЬНОГО СТАНДАРТУ № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 «Для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.». Для оцінки розміру ймовірного страхового відшкодування береться за основу дата заподіяння збитків (день настання ДТП).
		Суд вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки згідно п. 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів)
		Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна, (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо - транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.
		Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		Крім того, страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, а саме з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей.
		Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Транспортний засіб  вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з  аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати  на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
		Відповідно до п. 37.1.4. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
		Як встановлено судом, та не заперечувалось позивачем в судовому засіданні, позивач в досудовому порядку до ПАТ «HACK«ОРАНТА» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування не зверталась. При цьому річний строк слід відраховувати саме з моменту вчинення ДТП, тобто 30 липня 2016 року. 
		Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Згідно статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
		Шкода відшкодовується:
		1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) інвалідам - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.
		Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
		Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
		Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.
		Розмір відшкодування може бути збільшений законом.
		Згідно п 1.6 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
		Відповідно до п. 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний:
		невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про - дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також: відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок». має підтвердити це документально.
		Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. 
		До заяви додаються: 
		а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;  б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є  потерпілим  або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;  г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;   ґ) свідоцтво  про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;  д) документи, що підтверджують  витрати  на  поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри  пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявник (за наявності). 
		Відповідно до п.п. 27.2, 27.3, 27.4, 27.5 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
		Станом на 30 липня 2016 року (день ДТП) мінімальна заробітна плата становила відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» 1450,00 гривень.
		Ліміт відповідальності по виплаті за життя та здоров'я відповідно до полісу №АЕ/5044005 становить 100 000,00 гривень. У зазначений ліміт відповідно до ст. 27 Закону входить відшкодування шкоди заподіяної смертю потерпілого, у розмірі не меншому ніж 36 мінімальних заробітних (36 мзп *1450,00 грн. (1 мзп) = 52 200,00 гривень) плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, моральна шкода розмір якої становить 12 мінімальних заробітних плат (12 мзп* 1450,00 грн. (1 мзп)=17 400,00 гривень) та відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника у розмірі не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат (12 мзп* 1450,00 грн. (1 мзп)=17 400,00 гривень.
		Оскільки, вимога позивача щодо стягнення шкоди життю та здоров'ю у розмірі 100 000 грн. висунута лише щодо стягнення шкоди завданої смертю потерпілого, то відповідно максимальний розмір не може перевищувати суми у розмірі 65200,00 гривень (100 000.00 грн. (максимальний розмір виплати по життю і здоров'ю відповідно до полісу) - 17 400,00 грн. (моральна шкода, яку міг би отримати позивач у разі заявлення вимоги ) -17 400.00 грн. (витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, які міг би отримати позивач у разі заявлення вимоги)).
		Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди підлягають до часткового задоволення, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача завдану шкоду життю та здоров'ю в розмірі 65200, 00гривень.
		Щодо стягнення витрат з відповідача на користь позивача за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1118,48 гривень як судових витрат, то суд відмовляє в їх стягненні, оскільки п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати пов'язані із проведенням лише судових експертиз, а автотоварознавче дослідження не є судовою експертизою. При цьому суд відмовив в позові в частині стягнення матеріальної шкоди - вартості пошкодженого автомобіля. 
		При зверненні до суду позивач була звільнена від сплати судового збору.
		Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Тому з огляду на те, шо позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір відповідно до задоволеної частини вимог у розмірі 652, 05 грн.
		Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Також позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 15.10.2017 року, виданою адвокатом ОСОБА_10
		Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
		Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
		Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, № 37246/04).
		Суд, виходячи із суті спору та зважаючи на складність цієї справи, тривалий час розгляду, вважає, що визначена представником позивача сума витрат на правову допомогу є дещо завищеною.
		Відтак, ураховуючи засади виваженості, розумності та справедливості, а також те, що ОСОБА_1 просила стягнути з ПАТ «HACK«ОРАНТА» витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. суд приходить до висновку до часткового задоволення про стягнення судових витрат з ПАТ «HACK«ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 2500,00 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1187, 1200 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 13, 76-82, 137, 141, 263- 265 ЦПК України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, задовольнити частково.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 завдану шкоду життю та здоров'ю в розмірі 65200 (шістдесят п'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь держави судовий збір у розмірі 652 (шістсот п'ятдесят дві) гривні 00 копійок.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.
		Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, адреса проживання: АДРЕСА_1.
		Відповідач Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...