Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3204/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; відшкодування шкоди, збитків.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2018.
Дата набрання законної сили: 12.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 червня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 922/3204/17
		Провадження № 12-133гс18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді Князєва В.С.,
		судді-доповідача КібенкоО.Р.,
		суддів  Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Черненка О.В.,
		та представників учасників справи:
		Харківської міської ради - Грєнков І.В. 
		 
		розглянула у порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи касаційну скаргуХарківської міської ради 
		на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01 березня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі Тихого П.В., Ільїна О.В., Слободіна М.М.,
		у справі Господарського суду Харківської області
		 
		за позовом Харківської міської ради
		до Фізичної особи-підприємця Ткаченко Олени Станіславівни 
		про стягнення 1 432 532,25 грн
		 
		Історія справи
		Короткий зміст та підстави позовних вимог
		1.           У вересні 2017 року Харківська міська рада (далі - Рада) подала позов до Фізичної особи-підприємця Ткаченко Олени Станіславівни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1432532,25 грн, нарахованих з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року, внаслідок несплати відповідачем плати за користування земельною ділянкою.
		Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій 
		2.           16 листопада 2007 року фізичною особою Ткаченко О.С. на підставі договору купівлі-продажу №1913 придбано у ОСОБА_8 нежитлову будівлю літ. «АБ-3» загальною площею 2941 кв.м. по АДРЕСА_1 (далі - нежитлова будівля). Право власності на цю нежитлову будівлю зареєстровано за Ткаченко О.С. з 19 листопада 2007 року.
		3.           Рішенням 49 сесії 5 скликання Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації й обслуговування будівель і споруд» № 304/10 від 27 жовтня 2010 року громадянці Ткаченко О.С. надано в оренду земельну ділянку площею 0,4169 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення по АДРЕСА_1 для експлуатації й обслуговування нежитлової будівлі (штамповочний цех) строком до 01 жовтня 2015 року. 
		4.           Речові права Ткаченко О.С. на земельну ділянку не зареєстровані, договір оренди землі не укладався.
		5.           Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 06 вересня 2017 року здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ФОП ТкаченкоО.С. використовує земельну ділянку площею 0,2609 га по АДРЕСА_1 для експлуатації й обслуговування нежитлової будівлі літ. «АБ-3», право власності на яку зареєстровано за фізичною особою Ткаченко О.С. За результатами обстеження складено акт з визначенням меж земельної ділянки відповідно до зовнішніх меж будівлі, площі та конфігурації. 
		6.           Ткаченко О.С. перебуває на обліку як платник земельного податку за земельну ділянку площею 2456 кв.м. по АДРЕСА_1 Нею повністю сплачено податок з 01 січня        2015 року по 31 травня 2017 року у розмірі 75109,92 грн. Орендна плата за відсутності укладеного договору не сплачувалась. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		7.           Рішенням Господарського суду Харківської області від 29 листопада      2017 року позов задоволено частково; стягнуто з ФОП Ткаченко О.С. на користь Ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1 403 874,32 грн; в решті позову відмовлено внаслідок пропуску строку позовної давності.
		8.           Рішення мотивоване тим, що з часу виникнення у фізичної особи - ТкаченкоО.С. права власності на нерухоме майно у Ткаченко О.С. як фізичної особи - підприємця виник обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку, яка використовується останньою для експлуатації й обслуговування придбаної будівлі та у комерційних цілях. Цього обов'язку ФОП Ткаченко О.С. не виконала, а отже без законних підстав зберігала у себе майно - кошти за оренду землі, що підлягають стягненню на підставі положень статті 1212 ЦК України.
		9.           Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01 березня 2018 року скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 29 листопада 2017 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки спір виник між Радою і Ткаченко О.С., як фізичною особою, тому не підлягає розгляду у господарських судах України. Роз'яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства. 
		10.        Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що спірна земельна ділянка надана Ткаченко О.С. в оренду як фізичній особі, а не фізичній особі-підприємцю, оскільки згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16 листопада 2007 року №1913 нежитлова будівля придбана нею як фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем. Крім того, згідно з витягом з додатку 1 до рішення 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації й обслуговування будівель і споруд» № 304/10 від 27 жовтня 2010 року громадянці Ткаченко О.С. надано в оренду строком до 01 жовтня 2015 року земельну ділянку площею 0,4169 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення по АДРЕСА_1 для експлуатації й обслуговування нежитлової будівлі. В той час як позивачем не надано доказів, що підтверджують використання спірної земельної ділянки відповідачем в комерційних цілях. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		11.        У березні 2018 року Рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01 березня 2018 року, а рішення Господарського суду Харківської області від 29 листопада 2017 року залишити в силі, вказуючи на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про підвідомчість даного спору судам загальної юрисдикції. 
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		12.        Ухвалою від 14 травня 2018 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала справу на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.
		13.        Вказану ухвалу суд обґрунтував тим, що Рада оскаржує постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01 березня 2018 року з підстав порушення судами правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		14.        Рада вважає, що господарський суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі. Спірна земельна ділянка використовується фізичною особою - підприємцем Ткаченко О.С. для експлуатації й обслуговування нежитлової будівлі, власником якої вона є. ТкаченкоО.С. зареєстрована як фізична особа - підприємець з 29 червня 1998 року, її основними видами діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Ткаченко О.С. дає в оренду це  нежитлове приміщення і отримує грошові кошти як фізична особа - підприємець. Використання нею спірної земельної ділянки як підприємцем підтверджується актом обстеження та визначення меж, площі і конфігурації земельних ділянок від 06 вересня 2017 року, складеним представниками Ради. Відтак, суд апеляційної інстанції невірно визначив характер спірних правовідносин і дійшов помилкового висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		Доводи інших учасників справи
		15.        Відповідач не надав відзиву на касаційну скаргу.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
		16.        Частиною другою статті 2 ЗК України визначено, що суб'єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Відповідно до статті 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
		17.        Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК України) України у редакції, чинній на час звернення Ради з даним позовом та на час розгляду справи у суді першої інстанції, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).
		18.        ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції та на час її розгляду Великою Палатою Верховного Суду, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
		19.        Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК України) України у редакції, чинній на час звернення Ради з даним позовом та на час розгляду справи у суді першої інстанції, встановлював юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, а також спорів, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів (пункт 1 та пункт 6 частини другої статті 12).
		20.        Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. 
		21.        Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності. Здавання в оренду власного нерухомого майна нежитлового призначення може здійснюватися фізичними особами яку межах підприємницької діяльності, так і поза нею. Відтак, фізична особа може користуватися земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомості нежитлового призначення,  з різними цілями - як пов'язаними зі здійсненням нею господарської діяльності, так і ні.  Користування такою земельною ділянкою не свідчить про господарський характер відносин. Відповідний висновок міститься у постанові  Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц.
		22.        Для встановлення факту користування земельною ділянкою з метою здійснення господарської чи підприємницької діяльності  позивач мав довести суду факт здійснення фізичною особа-підприємцем певної господарської діяльності на цій земельній ділянці  (виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг з метою отримання прибутку).  
		23.        Позивач вважає, що земельна ділянка використовується Ткаченко О.С. у комерційних цілях як фізичною особою - підприємцем. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що ТкаченкоО.С. зареєстрована як фізична особа - підприємець 29 червня 1998 року і основними видами її діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. 
		24.        Основним доводом господарського суду апеляційної інстанції при закритті провадження у справі зазначена та обставина, що Ткаченко О.С. користувалася земельною ділянкою як фізична особа, а Радою неправомірно подано позов до Ткаченко О.С. як до фізичної особи - підприємця. При цьому апеляційний господарський суд послався на витяг з додатку 1 до рішення 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації й обслуговування будівель і споруд» № 304/10 від 27 жовтня 2010 року, яким громадянці Ткаченко О.С. надано в оренду строком до 01 жовтня 2015 року земельну ділянку площею 0,4169 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення по АДРЕСА_1 для експлуатації й обслуговування нежитлової будівлі. Дані обставини свідчать про використання земельної ділянки у строк до 01 жовтня 2015 року Ткаченко О.С. як фізичною особою.
		25.        Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про те, що належних доказів, що підтверджують використання спірної земельної ділянки відповідачем в комерційних цілях, суду позивачем не надано і що відповідач набула у спірних правовідносинах цивільних прав на користування земельною ділянкою, без якої існування будівлі та її використання є неможливим, як фізична особа - суб'єкт земельних відносин. 
		26.        З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства лише тому, що ТкаченкоО.С. з 29 червня 1998 року є фізичною особою-підприємцем. Належних доказів того, що Ткаченко О.С. використовує земельну ділянку з комерційною метою як фізична особа - підприємець,  суду позивачем не надано. 
		27.        Відтак, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, про що правильно вказано апеляційним господарським судом та закрито у зв'язку з цим провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Щодо суті касаційної скарги
		28.        Пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що cуд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		29.        Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
		30.        Оскільки апеляційним господарським судом повно, всебічно досліджено фактичні обставини справи та правильно застосовано законодавство під час розгляду справи, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку про необхідність залишення касаційної скарги Ради без задоволення, а постанови апеляційної інстанції - без змін, як такої, що ухвалена з правильним застосуванням норм процесуального права. 
		31.        Наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм процесуального права.
		Щодо судових витрат
		32.        Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314-317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
		2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01 березня 2018 року у справі № 922/3204/17 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                        В.С. Князєв
		 
		Суддя-доповідач О.Р. Кібенко 
		 
		Судді:                            Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко
		 
		С.В. Бакуліна Л.І. Рогач
		 
		В.В. Британчук І.В. Саприкіна
		 
		Д.А. Гудима О.М. Ситнік
		 
		В.І. Данішевська О.С. Ткачук
		 
		О.С. Золотніков  В.Ю. Уркевич
		                            
		Н.П. Лященко О.Г. Яновська     
		         
		Л.М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...