Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3492/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2018. Зареєстровано: 22.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2018.
Дата набрання законної сили: 08.08.2018
Результат оскарження 08.08.2018 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А 
		про залишення позову без розгляду
		12 червня 2018 року 11:33№ 826/3492/18Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу 
		за позовом           Заступника прокурора міста Києва Репецького Сергія Васильовича в інтересах держави
		до                    Київської міської ради 
		треті особи          Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
		                    Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд»
		про                     визнання протиправним та скасування рішення
		за участю представників учасників справи: 
		від позивача - Ханчич Г.О.,
		від відповідача - Безносик А.О.,
		від третьої особи 1 - Крайня Л.В.,
		від третьої особи 2 - Варицький Є.В.
		ВСТАНОВИВ :
		          Заступник прокурора міста Києва Репецький Сергій Васильович в інтересах держави (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач, КМР), треті особи: Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - третя особа 1), Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі по тексту - третя особа 2), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 28 листопада 2017 року №679/3686 «Про затвердження детального плану території в межах бульвару Перова, вулиць Сулеймана Стальського, Петра Вершигори, проспекту Генерала Ватутіна у Дніпровському районі міста Києва».
		          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Прокуратурою міста Києва виявлено порушення вимог містобудівного та земельного законодавства на території міста Києва.
		          Так, рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.
		          В подальшому, рішенням Київської міської ради від 28 листопада 2017 року №679/3686 затверджено детальний план території в межах бульвару Перова, вулиць Сулеймана Стальського, Петра Вершигори, проспекту Генерала Ватутіна у Дніпровському районі міста Києва.
		          На думку позивача, вказаним вище рішенням Київської міської ради затвердженого детальний план території, який фактично змінює Генеральний план міста Києва, категорію та цільове призначення земельної ділянки.
		При цьому, звертаючись до адміністративного суду з відповідною позовною заявою Заступник прокурора міста Києва посилається на те, що на теперішній час відсутній орган, який би здійснював відповідні повноваження у спірних правовідносинах, а тому вважає, що набув статусу позивача.
		Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву послався на те, що  рішення Київської міської ради від 28 листопада 2017 року №679/3686, яким затверджено детальний план території в межах бульвару Перова, вулиць Сулеймана Стальського, Петра Вершигори, проспекту Генерала Ватутіна у Дніпровському районі міста Києва прийнято з дотриманням процедури прийняття, відповідає детальному плану території Генерального плану міста Києва та державним будівельним нормам, а тому є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
		Третя особа 1 письмових пояснень на позовну заяву не подала з невідомих суду причин.
		Третя особа 2 у своїх письмових поясненнях на позовну заяву заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання.
		18 травня 2018 року представником Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з відсутністю у позивача адміністративної процесуальної дієздатності.
		В обґрунтування поданого клопотання представник третьої особи 2 послався на те, що прокурор не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами наявність порушень відповідачем законних інтересів держави або інтересів конкретного громадянина у зв'язку з прийняттям спірного рішення.
		В підготовчому засіданні 12 червня 2018 року судом на обговорення постановлено заявлене клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про залишення позовної заяви без розгляду. Представник третьої особи 2 підтримав подане клопотання та просив суд його задовольнити, представник позивача заперечував проти задоволення клопотання та просив у його задоволенні відмовити, представник відповідача та представник третьої особи 1 підтримали клопотання представника третьої особи 2 та просили його задовольнити.
		Розглянувши подане представником третьої особи 2 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення представника третьої особи 2, з'ясувавши думку представників позивача, відповідача та третьої особи 1 з цього приводу, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі по тексту - Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII).
		Згідно з частиною 3 статті 2 цього ж Закону, на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.
		За приписами пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, на прокуратуру покладаються такі функції, зокрема, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
		Відповідно до статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
		Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
		Відповідно до частини 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
		Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Наведене свідчить про те, що прокурор у визначених чинним законодавством випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване, проте не на представництво інтересів суспільства в цілому, на що вказує позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, зокрема, зазначаючи, що оскаржуване рішення Київської міської ради від 28 листопада 2017 року №679/3686 фактично змінило стратегію розвитку міста, передбачену Генеральним планом без врахування потреб міста та інтересів киян.
		Відповідно до   Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 (далі по тексту - Рішення КСУ) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
		З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		За таких підстав, суд приходить до висновку, що в межах розгляду даної адміністративної справи, перебравши на себе повноваження позивача, прокурор не обґрунтував та не довів належними і допустимими доказами наявність порушень відповідачем законних інтересів держави або інтересів конкретного громадянина у зв'язку з прийняттям спірного рішення.
		Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що навіть у випадку неправомірної зміни Генерального плану міста, категорії і цільового призначення земельної ділянки оскаржуваним рішенням, дана обставина порушує права територіальної громади міста Києва, а не інтереси держави, як зазначає Заступник прокурора міста Києва в позовній заяві.
		Зазначене в сукупності вказує на відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з даним позовом, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.
		Також Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня1997 року № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
		Згідно з частинами 4, 5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Отже підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. 
		Крім того, прокурором не доведено, що захист інтересів у сфері містобудівної діяльності не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
		Так, відповідно до положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Також, постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 затверджений Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
		За змістом пункту 17 цього Порядку затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід'ємною складовою частиною зазначеної документації.
		Визначення в законі порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів має на меті забезпечення участі представників територіальної громади в обговоренні проектів містобудівної документації.
		У відповідності до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі організацій, що здійснюють професійне самоврядування.
		Наведене в сукупності дає можливість суду дійти висновку про відсутність у позивача повноважень на ведення справи в суді в тому числі і в інтересах територіальної громади, оскільки її інтереси представлені відповідними органами.
		Аналогічна правова позиція викладена й у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у адміністративній справі № 826/7910/17.
		          У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своє ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
		          Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання представника третьої особи 2 та залишення позовної заяви Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави без розгляду. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 1 частини 2 статті 183, пунктом 1 частини 1 статті 240, статтями 53, 241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		УХВАЛИВ:
		 
		           1. Клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
		           2. Адміністративний позов Заступника прокурора міста Києва Репецького Сергія Васильовича в інтересах держави до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.
		           3. Роз'яснити позивачу його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.
		 
		Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		 Суддя  А.І. Кузьменко 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст ухвали суду виготовлено 18 червня 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...