Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/8760/14-а (13т.) : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:; житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2018. Зареєстровано: 22.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2018.
Дата набрання законної сили: 21.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/8760/14-а (13т.)                          Суддя (судді) першої інстанції: Волошин Василь Олександрович
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  21 червня 2018 року                                                                                            м. Київ
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючої судді: Шелест С.Б.
		Суддів: Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.
		Секретар судового засідання: Кузик М.А.
		За участі:
		Представника Відповідача: ОСОБА_2;
		Представника Третьої особи-17: 
		Третьої особи-11: ОСОБА_3;
		Третьої особи-12: ОСОБА_4;
		Третьої особи-29: ОСОБА_5
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.18р. про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі №761/8760/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Житлово-експлуатаційний кооператив «Теремки-2», Житлово-будівельний кооператив «Буревісник-3», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік», Приватне підприємство «Компанія «ФАХ», ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», ОСОБА_17, ОСОБА_18, Житлово-будівельний кооператив «Хімікат», Житлово-будівельний кооператив «Хімік-17», Житлово-будівельний кооператив «Хімік-18», Житлово-будівельний кооператив «Кристал-22», ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_5, ОСОБА_24, ОСОБА_28 про визнання розпоряджень незаконими і нечинними та за позовом третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_26 та Житлово-будівельного кооперативу «Ремонтник» до Київської міської державної адміністрації про визнання розпоряджень нечинними з моменту їх прийняття
		                                                            у с т а н о в и в:
		у січні 2007 року Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просив: визнати дії КМДА при зміні тарифів на комунальні послуги такими, що порушують ст.ст. 6 (п.п.1,6), 20 (п.2), 30 (п.п. 3-5,7), 31 (п.п.2,3), 32 (п.5) Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; зобов'язати КМДА скасувати свої рішення про підвищення з 01.12.06р. комунальних тарифів.
		Під час тривалого розгляду справи Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги. Остаточно Позивач просив суд: 
		визнати дії Відповідача щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги такими, що не відповідають вимогам п.п.1,6 ч. 1 ст. 6, п.2 ч.1 ст. 20, п.п.305,7 ч.1 ст. 30, ч. 2,3 ст. 31 та ч.5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;
		визнати незаконними та нечинними з моменту їх прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації №640 від 30.05.07р. «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; №641 від 30.05.07р. «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 № 748»; №642 від 30.05.07р. «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»; №643 від 30.05.07р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію» (а.с. 55 том 7).
		Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.14р. (а.с.225-230, том 7), яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.15р. (а.с. 107-112, том 9), адміністративний позов ОСОБА_7 задоволено частково; адміністративний позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_26 до Київської міської державної адміністрації про визнання розпоряджень нечинними з моменту їх прийняття задоволено; адміністративний позов третьої особи з самостійними вимогами Житлово-будівельного кооперативу «Ремонтник» до Київської міської державної адміністрації про визнання розпоряджень нечинними з моменту їх прийняття задоволено:
		визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття Розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 640 від 30 травня 2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; № 641 від 30 травня 2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 № 748»; № 642 від 30 травня 2007 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»; № 643 від 30 травня 2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію».
		Решту позовних вимог ОСОБА_7 залишено без задоволення.
		У квітні 2016 року від ОСОБА_6 до суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі (а.с. 98-101, том 11). Заява мотивована тим, що судом при прийнятті рішення у справі не було вирішено усіх позовних вимог, а саме щодо визнання невідповідними законодавству, нечинними з моменту прийняття розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 30 жовтня 2006р. №1574, від 30 жовтня 2006р. №1575, від 30 жовтня 2006р. №1576, від 30 жовтня 2006р. №1577, від 15 грудня 2006р. №1784, від 15 грудня 2006р. №1785, від 15 грудня 2006р. №1786, від 15 грудня 2006р. №1787, від 12 лютого 2007р. № 141, від 12 лютого 2007р. №142, від 12 лютого 2007р. №143, від 12 лютого 2007р. №144, від 30 липня 2007р. №978, від 28 серпня 2007р. №1127, від 29 квітня 2009р. №516, від 29 квітня 2009р. №518, від 29 квітня 2009р. №520, від 27 травня 2009р. №619, від 27 травня 2009р. №620, що встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.18р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про ухвалення додаткового судового рішення у справі (а.с.15-17, том 13).
		Така відмова мотивована тим, що перелічені заявником розпорядження Київської міської державної адміністрації, що встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги, не були предметом розгляду даної справи, а отже не досліджувались судом в процесі розгляду справи; заявником не зазначені та не обґрунтовані підстави, передбачені вимогами ч.1 ст.252 КАС для ухвалення додаткового рішення у справі.
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_6 (третя особа з самостійними вимогами на предмет спору) подав апеляційну скаргу, у якій  просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі.
		Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом непроаналізовано, що  вказані вимоги були предметом спору, обставини щодо них досліджувались судом, втім рішення не ухвалено. 
		Через канцелярію суду від ОСОБА_5 (Третя особа-29) надійшло клопотання, у якому Третя особа просила суд задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_6 
		У судове засідання Апелянт не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с.3, том 14).
		Представники Відповідача та Третьої особи-17 у судовому засіданні заперечили проти вимог та доводів апеляційної скарги.
		Треті особи - 11, 12 та 29 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.
		Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення судових повісток. 
		Заслухавши суддю-доповідача, учасників провадження, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу ОСОБА_6, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно частини 1 статті 168 КАС України (в редакції, чинній на час звернення із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 
		1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 
		2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 
		3) судом не вирішено питання про судові витрати. 
		Аналогічна правила закріплені у ст. 252 КАС України (у редакції, чинній на момент ухвалення судом оспорюваного судового рішення).
		З аналізу вказаних норм вбачається, що  можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення виникає лише з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність питань, які необхідно було вирішити у рішенні суду.
		Інститут прийняття додаткового судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення суду чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
		Тобто, додаткове судове рішення суд приймає лише у випадку коли ним при ухваленні судового рішення не було вирішено одне з наведеного вище переліку питань.
		У даному випадку, судове рішення ухвалено із заявлених позовних вимог, що підтверджується матеріалами справи. Так, дійсно Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, в т.ч. й шляхом заявлення вимог про визнання нечинними розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 30 жовтня 2006р. №1574, від 30 жовтня 2006р. №1575, від 30 жовтня 2006р. №1576, від 30 жовтня 2006р. №1577, від 15 грудня 2006р. №1784, від 15 грудня 2006р. №1785, від 15 грудня 2006р. №1786, від 15 грудня 2006р. №1787, від 12 лютого 2007р. № 141, від 12 лютого 2007р. №142, від 12 лютого 2007р. №143, від 12 лютого 2007р. №144 з дати їх прийняття (а.с. 45-46, 69-70 том І), втім остаточно Позивач просив суд, зокрема: визнати незаконними та нечинними з моменту прийняття розпорядження КМДА від 30.05.07р. №640, №641, №642 та №643.
		Інші вимоги не були предметом розгляду справи. Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що вимоги щодо яких вказує заявник, а саме розпорядження КМДА, згідно вищевказаного переліку, не були предметом спору та не досліджувались судом у межах даної справи, що виключає правові підстави для прийняття додаткового судового рішення відносно таких актів суб'єкта владних повноважень.
		Поміж тим, у будь-якому випадку заява ОСОБА_6 про ухвалення додаткового судового рішення не підлягає задоволенню, з огляду на те, що заяву подано поза межами встановленого для вирішення цього питання строку. 
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 168 КАС України (у редакції чинній на момент подання заяви), питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
		Отже, клопотання про постановлення додаткового рішення може бути подано після проголошення рішення і до закінчення строку на його виконання. Подання заяви після закінчення строку на виконання судового рішення є самостійною підставою для відмови в ухваленні додаткового судового рішення у справі.
		За змістом статті  22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р. №606-XIV (у редакції на момент ухвалення рішення у справі), інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. 
		Строки виконання судових рішень встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
		За змістом ч. 5 ст. 254 КАС України (у редакції чинній до 15.12.17р.) постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. 
		Колегією суддів установлено, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.14р. набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду - 15.01.15р.
		Отже, строк виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.14р. закінчився 16.01.16р., тоді як заяву подано у квітні 2016 року, тобто після закінчення строку на її виконання.
		Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги ОСОБА_6
		Частиною 1 статті 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд        
		    п о с т а н о в и в:
		апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.18р. про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі №761/8760/14-а - залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.18р. про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі №761/8760/14-а - без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню відповідно до частин 1,2 ст.328 КАС України.
		 
		            Головуюча суддя                                                                    Шелест С.Б.   
		 
		            Судді :                                                                                   Кузьмишина О.М.   
		                                                                                                               
		                                                                                                            Пилипенко О.Є.                                                                     
		Повний текст постанови складений: 21.06.18

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...