Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2707/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2018. Зареєстровано: 22.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2018.
Дата набрання законної сили: 12.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		12.06.2018Справа №  910/2707/18
		Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового
		засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи
		 
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" 
		до 1) Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" (LAZAR LIMITED) 
		2) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" 
		3) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" 
		4) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ" 
		про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників та договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі 
		 
		Представники учасників процесу:
		від позивача, Панкулич В.І.;
		від відповідача 1:  Демченко К.М.;
		від відповідача 2: Наїдко Л. В.;
		від відповідача 3: не з'явився.;
		від відповідача 4:  не з'явився.;
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" (LAZAR LIMITED), Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ" у якому просить суд:
		-  визнати недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", оформленого протоколом № 3 від 06.02.2017;
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" та Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017;
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" та Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017; 
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ" від 06.02.2017.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів від 06.02.2017, оформлене протоколом № 3  є недійсними, оскільки підписані без фактичного скликання та проведення зборів та без голосування на них. Також позивач зазначає, що договір купівлі-продажу між ТОВ "Фірма "Медфармцентр" та Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017  укладений внаслідок застосування психічного тиску з боку третіх осіб. Крім того, оскільки рішення загальних зборів від 06.02.2017, оформлене протоколом № 3  є недійсними, то договори купівлі-продажу часток також є недійсними.
		Разом з позовною заявою надійшли клопотання позивача  про витребування доказів та про письмове опитування відповідачів в порядку ст. 90 ГПК.  
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 постановлено розгляд справи №910/2707/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на  17.04.2018.
		05.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач 2 заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав: 1) договори купівлі-продажу були укладені 06.02.2017 року із вільним волевиявленням сторін у відповідності до положень чинного законодавства, та підписано їх уповноваженими представниками, що зумовлює їх дійсність; 2) керівник ТОВ «Фірма «Медфармцентр» ОСОБА_8 під час проведення загальних зборів та підписання протоколу № 3 від 06.02.2017 року жодних зауважень чи заперечень не висловлювала, а її волевиявлення щодо підтвердження прийнятих загальними зборами рішень було перевірено приватним нотаріусом під час посвідчення підпису на протоколі № 3 від 06.02.2017; 3) позивач не підтверджує факту здійснення проти неї психологічного тиску; 4) під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017100020001756 від 15.02.2017 року було встановлено, що факти, описані в заяві ОСОБА_9, щодо тиску на нього та ОСОБА_8 під час укладання оспорюваних позивачем правочинів не знайшли свого підтвердження; 5) статутом академії не передбачено отримання згоди на збільшення розміру своєї частки в статутному капіталі академії; 6) законодавством передбачено необхідність отримання дозволу іноземною особою лише на етапі утворення вищого навчального закладу, а не в процесі його подальшої діяльності.
		Разом із відзивом на позовну заяву, відповідачем 2 надано попередній розрахунок судових витрат у розмірі 9520,00 грн., у якому відповідач 2 просить стягнути понесені ним витрати.
		13.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву та заява про відмову від надання відповідей в порядку ст. 90 ГПК України.
		У поданому відзиві відповідач 1 заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, крім іншого, що: 1) засвідчення приватним нотаріусом підпису керівника позивача на протоколі № 3 від 06.02.2017 свідчить про те, що ОСОБА_8 жодних зауважень та заперечень не висловлювала, а також те, що вона підтверджувала своє волевиявлення; 2) позивачем не надано належних та допустимих доказів факту здійснення щодо ОСОБА_8 психологічного тиску та наявності зв'язку такого тиску  з її волевиявленням при укладенні договору купівлі-продажу та прийнятті рішень загальними зборами академії;  3) долучені позивачем заяви свідків не можуть вважатись належним підтвердженням фактів психологічного тиску, оскільки такі факти не були підтверджені під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12017100020001756 від 15.02.2017.
		Разом із відзивом на позовну заяву, відповідачем 1 надано попередній розрахунок судових витрат у розмірі 11400,00 грн., у якому відповідач 1 просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу.
		13.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшла заява про відмову від надання відповідей у порядку ст.90 ГПК України.
		17.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про визнання підстав для відмови відповідача 2 від надання відповідей відсутніми.
		17.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про виклик свідків.
		В судовому засіданні 17.04.2018 постановлена ухвала про відмову у задоволенні клопотання позивача щодо  визнання підстав для відмови відповідача 2 від надання відповідей у порядку ст. 90 ГПК України відсутніми та про відмову у зобов'язані відповідача 2  надати відповіді на них.
		В судовому засіданні 17.04.2018 постановлена ухвала про відмову у задоволенні клопотання позивача щодо  витребування доказів у відповідачів 2,3 та про відмову у задоволенні усної заяви позивача про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив відповідача 2.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 відкладено підготовче засідання у справі №910/2707/18 на  26.04.18, викликано  в  якості  свідка для допиту у  підготовче судове засідання (26.04.2018 о 10:30 год.) у справі №910/2707/18 ОСОБА_9; ОСОБА_10, відмовлено в задоволенні усного клопотання позивача щодо відкладення розгляду клопотання відповідача 2 про виклик свідків.
		23.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1, у якій останній зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом січня-лютого 2017 на ОСОБА_9 у приміщенні Київського міського полового будинку № 5 та службовому кабінеті ПВНЗ "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", здійснювався психологічний тиск з боку головного лікаря пологового будинку ОСОБА_11 та його заступника ОСОБА_12 з метою відчуження частки ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" на користь Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД", що призвело до підписання позивачем 06.02.2017 оскаржуваних договорів і протоколу. В той же час, у відзиві на позовну заяву відповідач 1 не навів жодних заперечень щодо психологічного тиску на ОСОБА_9, відповідач ухилився від спростування доводів позивача про те, що такі збори 06.02.2017 фактично не проводились. Також позивач зазначає, що обставини, встановлені постановою слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, не мають правового значення при вирішенні господарського спору.
		25.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про зобов'язання учасника процесу дати відповідь на запитання в порядку ст. 90 ГПК України.
		25.04.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" надійшла заява про відвід судді Турчин С.О.
		          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 визнано заяву про відвід судді Турчин С.О. необґрунтованою, зупинено провадження у справі №910/2707/18 до вирішення суддею, визначеним в порядку ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" про відвід судді Турчин С.О. від розгляду справи №910/2707/18.
		Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" про відвід судді Турчин С.О. від розгляду справи №910/2707/18 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва №910/2707/18 від 26.04.2018 (суддя Мандичев Д.В.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" про відвід судді Турчин С.О. від розгляду справи №910/2707/18 відмовлено.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 поновлено провадження у справі №910/2707/18; призначено підготовче судове засідання у справі №910/2707/18 на   22.05.2018 та викликано в судове засідання свідків.
		22.05.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
		У судовому засіданні 22.05.2018 представник відповідача 1 подав клопотання про визнання доказу неналежним та недостатнім.
		Ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зобов'язання відповідача 1 надати відповіді на запитання в порядку ст.. 90 ГПК України, а також відмовлено у задоволенні усного клопотання позивача про призначення колегіального розгляду справи.
		У судовому засіданні 22.05.2018 допитано в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10
		В судовому засіданні 22.05.2018 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 31.05.2018, яку внесено до протоколу судового засідання.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 відповідача 3,4 викликано в  підготовче судове засідання 31.05.2018.
		31.05.2018 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо окремих питань, які виникли при розгляді в підготовчому засіданні, у яких позивач просив приєднати до матеріалів справи додаткові пояснення та заяву свідка ОСОБА_8
		31.05.2018 від відповідача 1 надійшли письмові пояснення на показання свідків
		У судовому засіданні 31.05.2018 судом постановлено протокольну ухвалу про допит свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні 31.05.2018 та допитано останню в якості свідка.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено  справу № 910/2707/18 до судового розгляду по суті на 12.06.20818.
		11.06.2018 від відповідача 1 надійшли письмові пояснення на показання свідків.
		У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав документи для долучення до матеріалів справи.
		Представники відповідачів 1, 2 проти задоволення позовних вимог заперечили, у позові просили відмовити.
		Представники відповідачів 3, 4 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином ухвалами суду, направленим на юридичні адреси, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		В судовому засіданні 12.06.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до п. 1.2 статуту Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" (далі - Академія), затвердженого загальними зборами засновників від 12.11.2015, власниками (засновниками) Академії є:  Товариство з обмеженою відповідальністю "Медикофармацевтичне    об'єднання", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр"  та Компанія "ЛАЗАР ЛІМІТЕД".
		Зі Статуту Академії вбачається, що ТОВ "Медикофармацевтичне    об'єднання" володіло часткою у статутному капіталі Академії у розмірі 35%, ТОВ "Фірма "Медфармцентр"  - часткою у розмірі 35%, Компанія "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" - часткою у розмірі    30%. 
		Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" від 06.02.2017, оформлене протоколом № 1/2017 вирішено відступити шляхом продажу частину частки Товариства в статутному капіталі Академії, розміром 15% статутного капіталу Академії, що становить 2 250,00 грн. - на користь іншого засновника (власника) Академії Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД". 
		Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Медикофармацевтичне  об'єднання" від 06.02.2017, оформлене протоколом № 1/2017 вирішено вийти зі складу засновників (власників) ПРИВАТНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ". Належну Товариству частку в статутному капіталі Академії відступити шляхом продажу, таким чином: на користь іншого засновника (власника) Академії Компанії "ЛАЗАР ЛЗМІТЕД" частину частки розміром 15% статутного капіталу Академії, що становить 2 250,00 грн.; на користь ТОВ "ВОЛЯ І СИЛА НАРОДУ" (код ЄДРПОУ - 38078534) - частину частки розміром 20% (двадцять відсотків) статутного капіталу Академії, що становить 3 000,00 грн. Уповноважено генерального директора Товариства ОСОБА_14 представляти інтереси Товариства на Загальних зборах засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ".
		06.02.2017 між ТОВ "Фірма "Медфармцентр" (продавець) та Компанією "ЛАЗАР ЛЗМІТЕД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПВНЗ "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", відповідно до п. 1 якого продавець передає (відступає) шляхом купівлі-продажу покупцю частину належної йому частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДЕЦИНИ», 2 250,00 грн., що становить 15% (п'ятнадцять відсотків) Статутного капіталу Академії, а покупець зобов'язується прийняти її і сплатити: продавцю ціну, вказану в пункті 2.1. договору.
		06.02.2017 між  ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" (продавець) та Компанією "ЛАЗАР ЛЗМІТЕД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПВНЗ "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ ", відповідно до п. 1 якого продавець передає (відступає) шляхом купівлі-продажу покупцю частину належної йому частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ», 2 250,00 грн., що становить 15% (п'ятнадцять відсотків) Статутного капіталу Академії, а покупець зобов'язується прийняти її і сплатити: продавцю ціну, вказану в пункті 2.1. договору.
		06.02.2017 між  ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" (продавець) та ТОВ "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ " (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПВНЗ "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ ", відповідно до п. 1 якого продавець передає (відступає) шляхом купівлі-продажу покупцю частину належної йому частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ», 3000,00 грн., що становить 20% (п'ятнадцять відсотків) Статутного капіталу Академії, а покупець зобов'язується прийняти її і сплатити: продавцю ціну, вказану в пункті 2.1. договору.
		Відповідно до п. 2.2 вказаних договорів, за домовленістю між сторонами покупець сплатив продавцю зазначену в п. 2.1 вартість до моменту підписання цих договорів.
		Рішенням загальних зборів засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" від 06.02.2017, оформленого протоколом № 3 було вирішено наступні питання: 
		- погодити вихід ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" зі складу засновників (власників) Академії; погодити відчуження (продаж) частки ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" в статутному капіталі Академії таким чином: на користь іншого засновника (власника) Академії Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" частину частки розміром 15% статутного капіталу, що становить 2250,00 грн.; на користь ТОВ "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ " - частину частки розміром 20%, що становить 3000,00 грн.;
		- погодити відчуження (продаж) частини частки ТОВ "Фірма "Медфармцентр" в статутному капіталі Академії розміром 15% статутного капіталу Академії , що становить 2250,00 грн.  - іншому засновнику (власнику) Академії Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД";
		- задовольнити заяву ТОВ "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ " про вступ до складу засновників (власників) академії у зв'язку з набуттям права власності на частку розміром 20% статутного капіталу Академії;
		- затвердити розмір часток засновників (власників) Академії таким чином: Товариству з обмеженою відповідальністю "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ "- належить частка розміром 20% статутного капіталу Академії, що становить 3000,00 грн.; Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" - належить частка розміром 20% статутного капіталу Академії, що становить 3000,00 грн.; Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" - належить частка розміром 60% статутного капіталу Академії, що становить 9000,00 грн.;
		- задовольнити заяву ОСОБА_9 та звільнити його з посади виконуючого обов'язки ректора Академії з 06.02.2017 на підставі поданої заяви;
		- призначити на посаду Президента Академії ОСОБА_17 з 07.01.2017 на підставі поданої заяви;
		- затвердити нову редакцію статуту Академії;
		- уповноважити Президента Академії ОСОБА_17 вчинити всі необхідні дії щодо державної реєстрації зміни реєстраційних даних Академії особисто або уповноважити інших осіб шляхом видачі довіреності від Академії.
		Протокол містить підписи від імені директора ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" ОСОБА_8, представника Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" - ОСОБА_18, директора ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" ОСОБА_14
		Зазначений протокол містить інформацію про те, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 засвідчено справжність підписів вищевказаних осіб, про що здійснено записи в реєстрі за №№230, 231, 232.
		Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на наступні обставини:
		- директором та одним із засновників ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" є ОСОБА_8, батько якої - ОСОБА_9 виконував обов'язки ректора Академії;
		- 13.01.2017 року за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_9, в м.Києві був проведений обшук працівниками Служби безпеки України. Цього ж дня обшуки були проведені в приміщенні Академії та за місцем проживання кількох її посадових осіб на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва від 20.12.2016;
		- після проведення обшуків кожного дня в провідних інтернет-виданнях почали публікуватися статті про викриття керівництва Академії в низці злочинів;
		- ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомили ОСОБА_9, що останній вчинив злочини, за що йому та членам його сім'ї  загрожує тюремне ув'язнення та вимагали грошові кошти; 
		- 19.01.2017 до службового кабінету ОСОБА_9 як в.о. ректора Академії з'явився ОСОБА_12 та надав розпорядження голови загальних зборів Академії за підписом ОСОБА_14, на підставі якого ОСОБА_12 вимагав надання всієї документації про фінансово-господарську діяльність Академії для проведення перевірки; 
		- оскільки у наданні документів було відмовлено, ОСОБА_11 шляхом погроз тюремного ув'язнення, конфіскації всього майна почав вимагати у ОСОБА_9 вплинути на ОСОБА_8 з метою відчуження ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" та ТОВ МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" на користь компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" часток у розмірі по 15% статутного капіталу Академії; 
		- 4-5 лютого 2017 року ОСОБА_9, перебуваючи у важкому морально- психологічному та фізичному стані, повідомив ОСОБА_8, що 6 лютого 2017 року остання  повинна підписати всі необхідні документи для відчуження ТОВ «ФІРМА «МЕДФАРМЦЕНТР» та ТОВ«МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ» часток по 15 відсотків статутного капіталу Академії на користь компанії «ЛАЗАР ЛІМІТЕД»;
		- враховуючи обставини психологічного тиску на ОСОБА_8 через погрози кримінального переслідування, тюремного ув'язнення, конфіскації майна, остання підписала проекти: протоколу загальних зборів учасників ТОВ ТОВ«МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ», протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ФІРМА «МЕДФАРМЦЕНТР», договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Академії від 06.02.2017, між ТОВ "Фірма "Медфармцентр" (продавець) та Компанією "ЛАЗАР ЛЗМІТЕД" та протоколу загальних зборів засновників Академії  від 06.02.2017 № 3.
		З огляду на викладене, позивач вважає, що що всі рішення загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ», оформлені протоколом № 3 від 06.02.2017 року, договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Академії між ТОВ «ФІРМА «МЕДФАРМЦЕНТР» та компанією «ЛАЗАР ЛІМІТЕД» від 06.02.2017 року є недійсними як такі, що прийняті та укладені ТОВ «ФІРМА «МЕДФАРМЦЕНТР» в  особі ОСОБА_8 під впливом психологічного тиску з боку третіх осіб всупереч внутрішній волі на такі дії, а також з грубим порушенням чинного законодавства України, що призвело до порушення корпоративних прав позивача.
		Крім того, позивач зазначає, що Компанія "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" як іноземна юридична особа не мала права набувати у власність частку  без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
		Також позивач зазначає, що оскільки рішення загальних зборів засновників Академії від 06.02.2017 року про погодження відчуження ТОВ «МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ» своєї частки в статутному капіталі Академії є недійсним, то договори купівлі-продажу, за якими ТОВ «МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ» здійснило відчуження частки в розмірі 15 відсотків статутного капіталу Академії на користь компанії «ЛАЗАР ЛІМІТЕД» та частки в розмірі 20 відсотків статутного капіталу Академії на користь ТОВ «ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ» також підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст.203,215 ЦК України як такі, за якими вони були відчужені без згоди загальних зборів засновників всупереч вимогам ст.ст.2, 8 Статуту академії, ст.1, 15, 27, 31 Закону України «Про вищу освіту».
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
		Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про вищу освіту" визначено, що заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.
		Частиною 1 статті 27 цього Закону встановлено, що заклад вищої освіти як суб'єкт господарювання може діяти в одному із таких статусів: бюджетна установа; неприбутковий заклад вищої освіти;прибутковий заклад вищої освіти.
		У приватному закладі вищої освіти його структура, склад, порядок роботи і повноваження органів управління, робочих і дорадчих органів, органів громадського та студентського самоврядування, наукових товариств, процедури обрання чи призначення керівників закладу та його підрозділів можуть визначатися статутом закладу без дотримання вимог цього Закону.
		Статтею 20 Господарського процесуального кодексу визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
		Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Так, позивач зазначає, що загальні збори засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" від 06.02.2017 відбулись без їх фактичного скликання та проведення.
		Суд зазначає, що статутом Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" не передбачено порядку скликання загальних зборів учасників.
		Відповідно до п. 2.27 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.
		Оскільки статут Академії не містить порядку скликання та проведення загальних зборів засновників (власників), а позивач в особі директора ОСОБА_8 був присутній на загальних зборах засновників (власників) Академії 06.02.2017, то посилання позивача на те, що збори проводились без їх фактичного скликання та проведення, не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників.
		Щодо доводів позивача про те, що протокол  № 3 від 06.02.2017 загальних зборів засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" та договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Академії, укладений між ТОВ «ФІРМА «МЕДФАРМЦЕНТР» та компанією «ЛАЗАР ЛІМІТЕД» від 06.02.2017 року є недійсними, оскільки підписані директором позивача під впливом психологічного тиску, то суд зазначає наступне. 
		Так, за твердженням позивача, психологічний тиск полягав у здійсненні обшуків, публікації інформації у інтернет-виданнях про вчинення злочинів, погрозах кримінального переслідування, тюремного ув'язнення, конфіскації майна.
		За твердженням позивача вказаний тиск чинився наступними особами: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на батька директора позивача  - ОСОБА_9 як в.о. ректора Академії.
		На підтвердження доводів про здійснення психологічного тиску позивачем надано: ухвалу Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/15646/16-к про проведення обшуку, протокол обшуку від 13.01.2017, роздруківки з мережі Інтернет, розпорядження Голови Загальних зборів засновників (власників) Академії від 19.01.2017 щодо проведення перевірки, заяви свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8
		У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 
		Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
		Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
		Відповідно до ст. 231 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
		У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину. Під насильством розуміється фізичний або психологічний вплив на особу, представника сторони правочину або його близьких з метою спонукання його до вчинення правочину (п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
		Як вбачається з ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі № 757/15646/16-к, в провадженні СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 42016101070000121 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України.
		Суд зазначає, що проведення правоохоронними органами слідчих дій, зокрема обшуків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України на підставі відповідної ухвали слідчого судді під час здійснення досудового розслідування в межах кримінального провадження № 42016101070000121 не може вважатися доказом наявності тиску на ОСОБА_8 чи ОСОБА_9 з метою примушування ОСОБА_8 як директора позивача до укладання оспорюваних правочинів, оскільки такі дії вчиняються відповідно до законодавства відповідними органами.
		Доказів незаконності проведення обшуків у ОСОБА_9 матеріали справи не місять, як і не містять доказів визнання незаконною ухвали слідчого судді.
		Позивачем також не доведено, що відповідачі мали будь-яке відношення до зазначеного кримінального провадження або того, що кримінальне провадження було відкрите за заявами відповідачів чи інших осіб, на яких позивач посилається в якості обгрунтування здійснення психологічного тиску.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що слідчі дії проводилися з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та не свідчать про вчинення тиску на директора позивача та ОСОБА_9 як батька директора позивача саме з метою спонукання до укладення правочину купівлі-продажу частки.
		Щодо посилання позивача на публікацію інформації у інтернет-виданнях про вчинення злочинів як психологічний вплив на позивача, то суд зазначає наступне.
		Суд звертає увагу на те, що процес доказування не є суто формальним, а направлений на встановлення судом усіх обставин справи, результатом якого має бути з'ясування об'єктивної істини у справі, що дозволяє суду прийняти законне і обґрунтоване рішення. Відтак, процесуальне законодавство висуває ряд вимог до процесу доказування в цілому і до доказів зокрема. Так, докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 76 - 79 ГПК України).
		За умови відповідності поданих сторонами доказів усім наведеним у статтях 76-79 ГПК України критеріям такі докази можуть бути взяті до уваги судом при з'ясуванні обставин справи та прийнятті на їх підставі рішення. Невідповідність хоча б одному з критеріїв позбавляє такий доказ здатності підтверджувати наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи.
		Судом встановлено, що надані позивачем роздруківки з інтернет-сайтів https://ua.censor.net.ua, https://kiev.pravda.com.ua, http://mykyivregion.com.ua, https://antikor.com.ua не відповідають наведеним критеріям, оскільки не доводять належності вказаного сайту відповідачам або того, що статті розміщувались з метою впливу на позивача. У випадку, якщо інформація розміщена в мережі Інтернет була не достовірною, особи, щодо яких розміщена така інформація не були позбавлені можливості звернутися за захистом своїх прав до суду. Однак, суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між вказаними статтями із мережі Інтернет та підписанням позивачем спірного протоколу та договору купівлі-продажу.
		Крім того, в підтвердження наявності здійснення психологічного тиску на ОСОБА_9 позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію розпорядження Голови Загальних зборів засновників (власників) Академії від 19.01.2017 щодо проведення перевірки, яке підписано ОСОБА_14
		Суд зазначає, що вказаний доказ не підтверджує обставин, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог щодо наявності психологічного тиску, оскільки не вбачається зв'язку між вказаним розпорядженням та наявністю тиску на ОСОБА_9 Крім того, суд також враховує, що копію вказаного розпорядження долучено позивачем до позовної заяви та в судовому засіданні 12.06.2018 надано оригінал для огляду.  В той же час, відповідачі заперечили достовірність вказаного доказу, оскільки зі змісту вказаного розпорядження вбачається, що останнє видавалось Головою загальних зборів Академії, однак в Академії таке розпорядження відсутнє та не зареєстроване, а надане в оригіналі до суду зацікавленими особами, що викликає сумніви в обставинах та джерелах походження вказаного доказу. 
		Крім того, зі змісту вказаного розпорядження не вбачається обставин, що свідчать про спонукання ОСОБА_8 як директора позивача, до підписання спірного протоколу загальних зборів Академії та відповідно договору купівлі-продажу частки.
		Щодо наданих позивачем заяв свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, то суд зазначає наступне.
		Так, у поданих заявах та у протоколах допиту свідків, зазначені свідки підтверджують обставини, зазначені у позові щодо здійснення фізичними особами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 психологічного тиску на ОСОБА_9, що мало наслідком підписання спірного протоколу та договорів купівлі-продажу часток.
		Відповідно до ч. 1 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
		Згідно з ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Так, суд зазначає, що ОСОБА_8, яка є директором позивача, у заяві свідка зазначила, що про обставини психологічного тиску їй стало відомо зі слів батька - ОСОБА_9 На неї особисто психологічний тиск ні відповідачами, ні іншими особами не здійснювався.
		В силу приписів ст. 87 Господарського процесуального кодексу України суд вважає заяву свідка ОСОБА_8 неналежним та недопустимим доказом у даній справі щодо підтвердження фактів психологічного тиску, оскільки обставини психологічного тиску, викладені в заяві, ґрунтуються на повідомленнях інших осіб - зокрема на повідомленнях ОСОБА_9
		Щодо заяв свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, то суд зазначає наступне.
		Так, вказаними особами повідомлено про здійснення психологічного тиску фізичними особами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з метою укладення угод відчуження часток у статутному капіталі Академії на користь відповідача 1 - Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД".
		При цьому, як вбачається із заяви свідка ОСОБА_10, остання не була присутня при переговорах, про які зазначає ОСОБА_9 у своїй заяві свідка та поясненнях.
		В той же час, жодного належного та допустимого доказу який би міг підтвердити будь-яке відношення вказаних осіб до Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" позивачем суду не надано: зокрема, не надано доказів вчинення вказаними особами будь-яких дій на користь чи в інтересах Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД", доказів наявності  у вказаних осіб будь-яких прав та обов'язків щодо відповідача 1. На переконання суду, відсутність доказів на підтвердження зв'язку вказаних осіб з Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" спростовує наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями вказаних осіб та підписанням позивачем спірних протоколу та договору купівлі-продажу частки.
		Більше того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема постанови Дарницького управління поліції від 20.12.2017 про закриття кримінального провадження, в провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві знаходились матеріали кримінального провадження № 120017100020001756 за заявою ОСОБА_9, щодо неправомірних дій, на думку заявника, посадових осіб компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД", що полягали у відібрані 30% статутного капіталу Приватного вищого навчального закладу МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" на користь компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД".
		Вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
		Матеріали справи не містять доказів оскарження зазначеної постанови.
		Зі змісту вказаної постанови вбачається, що будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_14, директор "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" вказав, що дійсно 06.02.2017 відбувались загальні збори Приватного вищого навчального закладу МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", на яких він був присутній, а також були присутні ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_17 Допитані в якості свідків ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_12 дали аналогічні за змістом покази, вказаним свідкам невідомі факти тиску чи інших протиправних дій відносно ОСОБА_9
		Також у постанові зазначається, що факти, описані в заяві ОСОБА_9 щодо тиску на нього з метою заволодіння частки у статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" не знайшли підтвердження та базуються лише на твердженнях заявника, у зв'язку з чим кримінальне провадження було закрите.
		Частиною 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		В той же час, оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, викладені в заявах свідків, суперечать іншим доказам, наявним в матеріалах справи, зокрема і постанові про закриття кримінального провадження. Обставини, викладені у позові ґрунтуються лише на твердженнях осіб, які є заінтересованими особами у даному спорі.
		Жодних інших  належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтвердили факт вчинення психологічного тиску, який мав наслідок підписання спірного протоколу загальних зборів Академії та договору купівлі-продажу ОСОБА_8 позивачем суду не надано.
		Так, позивач зазначає, що тиск чинився у період з січня-лютого 2017 та полягав у вимаганні коштів, погроз тюремного ув'язнення. В той же час, вказані факти тиску могли бути встановлені правоохоронними органами, однак доказів звернення ОСОБА_9 із заявами про вчинення проти нього протиправного тиску у вказаний період матеріали справи не містять.
		В той же час, як вбачається зі спірного протоколу Загальних зборів засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" від 06.02.2017 № 3, ОСОБА_8 не висловлювала пропозицій та зауважень щодо питань порядку денного та підписала протокол, а підпис останньої посвідчувався приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19
		З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами застосування до ОСОБА_8 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" психологічного тиску зі сторони третіх осіб, а тому підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", оформленого протоколом № 3 від 06.02.2017 та договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" та Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017 відсутні.
		Крім того, суд зазначає, що укладенню договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Академії між Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" та Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017 передувало рішення рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" від 06.02.2017, оформлене протоколом № 1/2017, яким вирішено відступити шляхом продажу частину частки Товариства в статутному капіталі Академії, розміром 15% статутного капіталу Академії, що становить 2 250,00 грн. - на користь іншого засновника (власника) Академії Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД". 
		В той же час, матеріали справи не містять та сторонами спору суду не надано доказів визнання недійсним вказаного рішення.
		Також суд зазначає, що вказане рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" підписано також ОСОБА_20, як учасником товариства, однак доказів того, що на вказану особу чинився тиск з метою підписання вказаного рішеня матеріали справи не містять, а зазначена особа про здійснення на неї тиску не заявляє.
		Щодо посилань позивача на те, що співзасновник закладу вищої освіти не має право на свій розсуд розпоряджатися своєю часткою у статутному капіталі установи, зокрема, відчужувати її іншому співзасновнику або третій особі без згоди кожного із співзасновників, то суд зазначає наступне.
		Відповідно до п. 2.3 Статуту Академії, затвердженого загальними зборами засновників від 12.11.2015, питання про вихід зі складу засновників (власників) або вхід до складу засновників (власників) вирішується на загальних зборах засновників (власників) за наявності всіх представників засновників (власників) та при одноголосному прийнятті відповідного рішення або надання заяви щодо виводу зі складу засновників (власників), у відповідності до законодавства України про нотаріат. 
		Пунктом 8.3  Статуту Академії встановлено, що прийняття рішень здійснюється загальними зборами засновників (власників) відповідно до вимог цього Статуту. Рішення з питань реорганізації та ліквідації Академії та питань про вихід зі складу засновників (власників) або вхід до складу засновників (власників) приймаються одноголосно, з решти питань - простою більшістю.
		Таким чином, зі змісту вказаних положень Статуту Академії вбачається, що отримання згоди всіх засновників необхідне у випадку виходу зі складу засновників (власників) та прийняття до складу засновників (власників). В той же час, Статут Академії не передбачає необхідності отримання згоди на збільшення розміру своєї частки або на відчуження своєї частки іншій особі.
		При цьому, судом встановлено, що рішенням загальних зборів засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" від 06.02.2017, оформленого протоколом № 3 було вирішено, зокрема, питання погодження виходу ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" зі складу засновників (власників) Академії та задоволення  заяви ТОВ "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ" про вступ до складу засновників (власників) академії у зв'язку з набуттям права власності на частку розміром 20% статутного капіталу Академії, а з вказаного протоколу вбачається, що на зборах були присутні засновники (власники) Академії, яким в сукупності належало 100% статутного капіталу та одноголосно прийнято рішення із вказаних питань.
		Щодо посилань позивача на те, що іноземна юридична або фізична особа не може набувати прав засновника закладу вищої освіти, в тому числі, шляхом придбання частки в його статутному капіталі без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, оскільки це суперечить вимогам ст. 31 Закону України «Про вищу освіту», то суд зазначає наступне.
		Так, відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про вищу освіту" утворення в Україні закладів вищої освіти за участю іноземних фізичних та юридичних осіб, закладами вищої освіти іноземних країн своїх структурних підрозділів на території України здійснюється за умови отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Такі заклади вищої освіти та їхні структурні підрозділи діють на території України виключно за умови отримання ліцензії на відповідну діяльність у порядку, встановленому цим Законом.
		Отже, приписами даної норми визначено порядок отримання такого дозволу саме  щодо утворення в Україні закладів вищої освіти за участю іноземних фізичних та юридичних осіб. В той час як вбачається із матеріалів справи відповідач-2 як приватний вищий навчальний заклад утворено  12.09.2011 році, про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.  
		Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
		Оскільки, предметом спору у даній справі, є визнання недійсним договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі навчального накладу,  який створений у відповідності до вимог, чинного на момент його створення, законодавства України,  а приписи ч. 3 ст. 31 наведеного вище Закону стосуються порядку утворення, то суд відповідно не вбачає правових підстав для застосування вказаної норми закону до спірних правовідносин.
		Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" та Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017.
		Щодо заявлених позивачем вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", укладений між Товаристваом з обмеженою відповідальністю "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" та Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017 та договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", укладений між Товаристваом з обмеженою відповідальністю "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ" від 06.02.2017, то останні також не підлягають задоволенню, оскільки заявлені як похідні від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", оформленого протоколом № 3 від 06.02.2017, у задоволені якої судом відмовлено.
		Крім того, суд зазначає, що вказані договори від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" підписані ОСОБА_14, в той же час, жодних посилань та доказів про вчинення впливу на вказану особу з метою укладення спірних договорів матеріали справи не містять та сторонами суду не надано.
		Посилання позивача на те, що вказані договори укладені з порушення вимог ст.. 2, 8 Статуту та 31 Закону України «Про вищу освіту» спростовані судом вище.
		Приписами ст. ст. 76, 77  Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем   не доведено порушення саме  відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів позивача та не доведено обставин, на які позивач посилається в підтвердження свої вимог, у зв'язку з чим суд відмовляє повістю в задоволенні  позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР".
		Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
		Разом із відзивом на позовну заяву, відповідачем 2 надано попередній розрахунок судових витрат у розмірі 9520,00 грн., у якому відповідач 2 просить стягнути понесені ним витрати.
		Відповідачем 1 також надано попередній розрахунок судових витрат у розмірі 11400,00 грн., у якому відповідач 1 просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу.
		Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
		Згідно із ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем 1 не надано жодного доказу на підтвердження здійснення ним витрат на правничу допомогу, зокрема не надано ні платіжного доручення про перерахування коштів, ні прибуткового касового ордеру, ні актів наданих адвокатом послуг.
		Щодо заявлених до відшкодування відповідачем 2 витрат, то суд зазначає, що відповідачем 2 не надано доказів того, що правова допомога  надавалась адвокатом, як і не надано доказу на підтвердження здійснення ним витрат на правничу допомогу адвоката.
		З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотань відповідачів 1 та 2 про відшкодування витрат на правничу допомогу.
		Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Повний тест рішення складено та підписано 21.06.2018.
		 
		Суддя                                                                                                     С.О. Турчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...