Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/12002/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2018.
Дата набрання законної сили: 19.06.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 червня 2018 року
		м. Київ
		справа №344/12002/15-к
		провадження №51-1009км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесенедо Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12015090010002127, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя  АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 1 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2017 року. 
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 1лютого 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна, яке єйого власністю.
		Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 18 квітня 2017 року вирок залишив без зміни.
		ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 27 травня 2015 року близько 22:30 ум.Івано-Франківську вчинив розбійний напад на ОСОБА_7 , застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, а саме завдав йому двох ударів кулаком в обличчя, двох ударів кулаком та один удар ногою в кисть лівої руки, спричинивши легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження,після чого відкрито заволодів належним ОСОБА_7 мобільним телефоном марки «Lenovo A 680» вартістю 1274 грн. 
		 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		 
		На обґрунтування своїх доводів зазначає, що: 
		- обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідають вимогам закону, оскільки в обвинувальному акті вказано про вчинення ОСОБА_6 злочину за ч. 2 ст. 187 КК, хоча таке, на його думку, можливо лише за вироком суду, а у реєстрі не зазначено інформації про початок досудового розслідування та про його закінчення;
		- суд неправильно оцінив наявні у провадженні докази його винуватості: показання потерпілого та свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, висновок судово-медичної експертизи, оскільки вони є суперечливими та не доводять його причетності до вказаного правопорушення, при цьому не мотивував неприйняття інших доказів  показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12  та не дав цим показанням належної оцінки; 
		- суд першої інстанції відмовив у задоволенні його заяви про відвід головуючої судді ОСОБА_13 , яка викликала в нього сумніви в її об`єктивності та неупередженості, оскільки безпідставно відмовляла в задоволенні його клопотань, а також не звернула уваги на те, що свідок ОСОБА_9 під час допиту в суді, на думку засудженого, перебувала у стані алкогольного сп`яніння;
		- суд порушив його право на захист, безпідставно постановивши ухвалу про видалення його із зали судового засідання до кінця судового розгляду, внаслідок чого його позбавлено права довести свою невинуватість, висловити свою думку щодо клопотань, дати показання, виступати в судових дебатах, мати останнє слово; 
		- суд апеляційної інстанції в ухвалі своїх висновків належним чином не мотивував, ненавів вичерпних доводів щодо необґрунтованості апеляційної скарги.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		У судовому засіданні:
		- засуджений підтримав касаційну скаргу; 
		- прокурор вважав судові рішення законними та обґрунтованими й просив залишити їх без зміни.
		 
		Мотиви Суду
		 
		У касаційній скарзі порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. Крім того, згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		З урахуванням зазначеного, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам касаційної скарги в частині оцінки доказів, належність і допустимість яких було перевірено судом апеляційної інстанції. Тому доводи у скарзі в частині оцінки доказів  показань потерпілого, свідків, даних протоколу пред`явлення особи для впізнання та висновку експерта - не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
		Відповідно до вимог ч. 5 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити, у тому числі, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. 
		 
		З матеріалів провадження видно, що суд розглянув провадження в межах пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення відповідно до фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими. Також до обвинувального акта долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, у якому зазначено проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії та прийняті процесуальні рішення. Зміст реєстру відповідає матеріалам кримінального провадження.
		 
		За таких обставин доводи касаційної скарги про те, що в обвинувальному акті зазначено про вчинення ним злочину, не є таким порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, та в цілому не спростовують правильність висновків суду першої та апеляційної інстанції.
		 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ґрунтується на сукупності доказів, яким суд дав належну оцінку.
		Так, потерпілий  ОСОБА_7 у суді підтвердив свої показання, надані під час досудового розслідування та прямо вказав на обвинуваченого ОСОБА_6 , як на особу, яка вчинила щодо нього розбійний напад та заволоділа належним йому мобільним телефоном.
		Свідок  ОСОБА_9 показала в суді, що того дня, коли було скоєно розбійний напад, до їхньої компанії підходив молодий хлопець із сенсорним мобільним телефоном сірого кольору, з тим хлопцем в обвинуваченого  ОСОБА_6 виник якийсь конфлікт. Через деякий час вона побачила в руках ОСОБА_6 сенсорний телефон, про який він казав, що його «зробив». Вона зрозуміла, що він його або вкрав, або забрав у когось, оскільки раніше цього телефона в ОСОБА_6 небуло. 
		Суд першої інстанції встановив, що вищевказані показання потерпілого та свідка об`єктивно підтверджуються даними протоколів предявлення особи для впізнання за фотознімками та предявлення речей для впізнання від 9 червня 2015 року, висновком судово-медичного експерта №372 від 5 червня  15 липня 2015 року та узгоджуються між собою та з іншими доказами.
		Вищевказані докази ретельно досліджено судом першої інстанції та визнано достатніми йдопустимими доказами, які у своїй сукупності доводять пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення. На підставі їх аналізу суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 та визнав його показання такими, що не знайшли підтвердження в судовому засіданні й спростовуються іншими доказами, обґрунтувавши таким чином, чому не взяв їх до уваги. 
		Як визнав суд першої інстанції, показання свідків  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 носять непослідовний характер, різняться між собою, спростовуються сукупністю доказів, які були досліджені судом, і суперечать установленим судом обставинам вчиненого злочину. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вищевказані свідки є близькими родичами обвинуваченого, що свідчить про їх заінтересованість у результатах розгляду кримінального провадження, а тому також не врахував їхні показання.
		З такими висновками погодився й апеляційний суд, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційних скарг засудженого та захисника. При цьому, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку всім доводам апеляційних скарг, які аналогічні доводам касаційної скарги засудженого. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.419 КПК.
		Твердження у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_6 про незаконність відмови в задоволенні його заяви щодо відводу судді ОСОБА_13 є безпідставними, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що питання про відвід було розглянуто відповідно до вимог кримінального процесуального закону, при цьому передбачених законом підстав для задоволення заяви обвинуваченого про відвід судді не було встановлено. 
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 330 КПК якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено із зали судового засідання, а при повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду із зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. 
		У разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому після його ухвалення. 
		Суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги в цій частині, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що невиконання ОСОБА_6 розпоряджень головуючого в суді першої інстанції давали підстави для прийняття відповідного рішення про видалення обвинуваченого з зали судового засідання на весь час судового розгляду. 
		З урахуванням зазначеного та положень передбачених ч.1 ст. 330 КПК, доводи касаційної скарги ОСОБА_6 саме щодо позбавлення його права довести свою невинуватість, давати показання, виступати в судових дебатах, мати останнє слово, не свідчать про порушення його процесуальних прав в цій частині. Крім цього зазначені обставини не стали для нього перешкодою щодо реалізації права на ознайомлення з вироком та оскарження судового рішення до суду апеляційної інстанції.
		 
		Даних про неправильне застосування кримінального закону або істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, матеріали провадження щодо  ОСОБА_6 не містять. Тому, беручи до уваги вищевказане, відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог касаційної скарги.
		Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, п. 15 Перехідних положень цього Кодексу, пунктами 4, 6 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 3жовтня 2017року №2147-VIII, Суд
		 
		ухвалив:
		Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 1 лютого 2017року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6  без задоволення.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_14 каровець    ОСОБА_2      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...