Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 566/606/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2018.
Дата набрання законної сили: 20.06.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		20 червня 2018 року
		 
		 
		справа № 566/606/15-к
		провадження № 51  1272 зпв 18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в розширеному складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		 
		 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		секретаря 
		судового засідання ОСОБА_12 ,
		за участю:
		прокурора 
		Генеральної прокуратури ОСОБА_13 ,
		захисника  ОСОБА_14 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні заяви захисника ОСОБА_15 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014180160000584 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Старокостянтиніва, Хмельницької області та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 286, частиною 1 статті 135 КК України. 
		встановив:
		 
		Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 15 липня 2016 року ОСОБА_16 засуджено: за частиною 2 статті 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки; частиною 1 статті 135 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим   ОСОБА_16  остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
		На підставі статті75КК України ОСОБА_16 звільнено від відбування покарання з випробуванням зіспитовим строком тривалістю 3роки і покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 3, 4 частини 1 статті76цього Кодексу.
		Вирішено питання процесуальних витрат і речових доказів.
		 
		Згідно з вироком суду  ОСОБА_16 визнано винуватим і засуджено за те, що він, 29 жовтня 2014 року, приблизно о 23.00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «CitroenBerlingo» реєстраційний номерний знак  НОМЕР_1 з увімкненим ближнім світлом фар, рухаючись заднім ходом по вул. Центральній в с. Підгайці Млинівського району Рівненської області, в порушення п.п. 10.1, 10.9Правил дорожнього рухуУкраїни, не переконався у безпечності свого маневру та під час руху заднім ходом допустив наїзд задньою правою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_17 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід  ОСОБА_17 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких  ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.
		Крім цього, ОСОБА_16 усвідомлюючи, що в результаті наїзду на потерпілого ОСОБА_17 , останній знаходився в небезпечному для життя стані і позбавлений був можливості вжити заходів до самозбереження, залишив його в небезпеці без будь-якої допомоги на місці дорожньо-транспортної пригоди біля паркану житлових будинків обабіч правої сторони дороги в напрямку руху автомобіля.
		 
		Вироком Апеляційного суду Рівненської області від 06 жовтня 2016 року вирок щодо ОСОБА_16 в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_16 призначено: за частиною 2 статті 286 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки; за частиною 1 статті 135 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим   ОСОБА_16  остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
		У решті вирок залишено без зміни.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2017 року вирок Апеляційного суду Рівненської області від 06 жовтня 2016 року залишено без зміни.
		 
		Вимоги заяви і узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		У заявах, у тому числі з урахуванням усунених недоліків, захисник ОСОБА_15 , в інтересах засудженого ОСОБА_16 , порушує питання про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2017 року щодо ОСОБА_16 на підставі пункту 1 частини 1 статті 445 КПК України в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VII з підстави неоднакового застосування норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень, а саме частини 4 статті 67 КК України і просить вирок апеляційного суду та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасувати, а кримінальне провадження направити на новий розгляд у суд апеляційної інстанції. Захисник стверджує, що суди апеляційної та касаційної інстанцій безпідставно визнали, як обставину, що обтяжує покарання «настання тяжких наслідків» не виключивши її, оскільки при встановленні об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК, було враховано, її як ознаку злочину, що впливає на його кваліфікацію. На думку заявника, касаційний суд неправильно тлумачить кримінальний закон, погоджуючись із твердженням суду апеляційної інстанції у цьому кримінальному провадженні про те, що «настання тяжких наслідків» у даному випадку буде, як обставина, що обтяжує покарання. Крім того, захисник зазначає про те, що ні в обвинувальному акті, ні у вироку суду першої інстанції як обставина, що обтяжує покарання - «настання тяжких наслідків» не були враховані.
		Як приклад правильного застосування норми права заявник наводить висновки суду касаційної інстанції в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 липня 2013року щодо ОСОБА_1, де з мотивувальної частини вироку виключено посилання на обтяжуючу покарання обставину «настання тяжких наслідків» з огляду на те, що кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого частиною 2статті 286 КК України, є смерть потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що є тяжкими наслідками, а тому врахування як обставини, що обтяжує покарання, тяжких наслідків - є неприпустимим.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		Захисник ОСОБА_14  в інтересах засудженого ОСОБА_16 заяви з урахуванням усунених недоліків захисника ОСОБА_15 про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_16 підтримав, та просив їх задовольнити, вирок Апеляційного суду Рівненської області від 06 жовтня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2017 року скасувати, а кримінальне провадження направити на новий розгляд досуду апеляційної інстанції. 
		Прокурор Генеральної прокуратури ОСОБА_13 заяви захисника ОСОБА_15 підтримав частково та просив виключити з судових рішень щодо ОСОБА_16 посилання на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_16  настання тяжких наслідків.
		 
		Мотиви Суду
		 
		Заслухавши доповідача, з`ясувавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи заяв, колегія суддів дійшла такого висновку. 
		 
		Пунктом 1 параграфу 3 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного кримінального суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд, з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
		 
		Згідно з вимогами статті 444КПК України ( в редакції від 12 лютого 2015 року ) Верховний Суд України переглядає судові рішення виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
		 
		Зокрема, кримінальне провадження щодо ОСОБА_16  переглядається на підставі, передбаченій пунктом 1 частини 1 статті 445 КПК України. Предметом перегляду є неоднакове застосування судом касаційної інстанції норми права, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень, передбаченої частиною 4 статті 67 КК, а саме питання про визнання, як обставину, що обтяжує покарання «настання тяжких наслідків», у випадку, коли особу, засуджену за частиною 2 статті 286 КК, визнано винуватою у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. 
		 
		Згідно з частиною 5 статті 453 КПК України, Верховний Суд України переглядає судові рішення у межах поданої заяви. 
		 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_16 був обвинувачений та засуджений за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. 
		 
		Суд апеляційної інстанції частково задовольняючи апеляційну скаргу прокурора в частині призначеного покарання своїм вироком від 06 жовтня 2016 року визнав обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_16 - настання тяжких наслідків.
		 
		Суд касаційної інстанції, не знайшовши підстав для задоволення касаційної скарги засудженого в цій частині, дійшов висновку про дотримання судом вимог кримінального закону при призначенні покарання, послався на наявність обставини, що обтяжує покарання  настання тяжких наслідків, та зазначив, що доводи касаційної скарги засудженого про необхідність виключення із судового рішення, обставину, що обтяжує покарання  настання тяжких наслідків, є безпідставними та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
		Отже, касаційний суд у справі ОСОБА_16 дійшов висновку про правильне застосування норм матеріального права та не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_16  в цій частині та зміні вироку апеляційного суду щодо нього. 
		 
		З рішення суду касаційної інстанції від 25 липня 2013 року, яке надане заявником на підтвердження підстави для перегляду, вбачається, що у подібних правовідносинах в іншій справі касаційний суд дійшов іншого висновку. Так, ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 286 КК, визнано винуватим у тому, що він порушив вимоги пунктів 10.1, 12.1Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткненняз автомобілем «Део Ланос», під керуванням ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок зіткнення водій ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою стійкої втрати працездатності більш, як на одну третину.
		Касаційний суд пославшись на положення частини 4 статті 67 КК, виключив із мотивувальної частини вироку щодо ОСОБА_1 посилання як на обставину, що обтяжує покарання останнього - настання тяжких наслідків.
		 
		Тобто в подібній правовій ситуації суд касаційної інстанції констатував порушення вимог кримінального закону, а саме заборони враховувати при призначенні покарання обставину, яка одночасно є ознакою злочину.
		 
		Частиною 4статті 67 КК Українивстановлено, що якщо обставина, яка обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цьогоКодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
		 
		Оскільки, кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого частиною 2статті 286 КК України, є смерть потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що є тяжкими наслідками, врахування як обставини, що обтяжує покарання, тяжких наслідків - є неприпустимим.
		 
		Колегія суддів приходить до висновку, що визнання обставиною, що обтяжує покарання засудженому ОСОБА_16 - настання тяжких наслідків, що виразилися в смерті особи є необґрунтованим, так як зазначена обставина є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого частиною 2статті 286 КК України, а томузаяви захисника ОСОБА_15 слід визнати обґрунтованими та задовольнити їх, вирок суду апеляційного інстанції в цій частинінеобхідно змінити, виключивши знього посилання на обставину, що обтяжує покарання  ОСОБА_16 - настання тяжких наслідків.
		 
		Виключення цієї обставини не може впливати на зміну призначеного  ОСОБА_16 покарання, яке за своїм видом та розміром відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.
		 
		Згідно зі статтею 455КПК Українив редакціїЗакону від 12 лютого 2015 року № 192- VIIупостанові, ухваленій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 445цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.
		 
		Висновок: Згідно пункту 5 частини 1статті 67 КК Українипри призначенні покарання обставинами, які його обтяжують визнаються тяжкі наслідки, вчинені злочином.
		 
		Під тяжкими наслідками, завданими злочином в наведеній статті розуміються ті суспільно небезпечні зміни в об`єкті кримінально-правової охорони, які викликані вчиненням злочину, але виходять за межі його складу. З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження тяжкими наслідками можуть, зокрема, визнаватися смерть однієї чи декількох осіб, значнашкода здоров`ю людей, майнова шкода у великому чи особливо великому розмірах тощо.
		 
		У даному конкретному випадку, в результатіпорушення правил безпеки дорожнього руху, було спричинено смерть потерпілого. А тому визнання обставиною, що обтяжує покарання засудженому ОСОБА_16 - настання тяжких наслідків, що виразилися в смерті особи є неприпустимим, так як зазначена обставина є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2статті 286 КК України.
		 
		Керуючись статтями 453, 454, 455 КПК України в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VII, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Верховний Суд
		 
		постановив:
		 
		Заяви захисника ОСОБА_15 в інтересах засудженого ОСОБА_16 задовольнити частково.
		 
		Вирок Апеляційного суду Рівненської області від 06 жовтня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2017 року щодо ОСОБА_16 змінити: виключити з судових рішень посилання на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_16  настання тяжких наслідків.
		В решті судові рішення залишити без зміни. 
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий ОСОБА_1 
		 
		Судді: 
		 
		ОСОБА_2  ОСОБА_7 
		 
		ОСОБА_18   ОСОБА_8 
		 
		ОСОБА_4  ОСОБА_9 
		 
		ОСОБА_5  ОСОБА_10  
		 
		ОСОБА_6   ОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...