Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/18313/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2018. Зареєстровано: 24.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2018.
Дата набрання законної сили: 20.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/18313/16                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  20 червня 2018 року                                                                                            м. Київ
		          
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого  судді - доповідача                        Глущенко Я.Б.,
		суддів                                                                        Бужак Н.П., Пилипенко О.Є., 
		секретаря                                                                  Андрієнко Н.А.,
		за участю:
		представника позивача: Мельника М.М.,
		представників відповідача: Семенище О.І., Кучерявого О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Медтронік Б.В.» в особі Представництва «Медтронік Б.В.» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Медтронік Б.В.» в особі Представництва «Медтронік Б.В.» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2018 року, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Медтронік Б.В.» в особі Представництва «Медтронік Б.В.» звернулася у суд із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просила скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.11.2016 року №0021721406, яким представництву визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.
		В обгрунтування вимог посилається на те, що відповідачем не правильно застосовано норми податкового законодавства та зроблено необґрунтований висновок, що Материнська компанія через представництво здійснює господарську діяльність та отримує дохід від такої діяльності, позаяк представництво не здійснювало ні виробництва, ні продажу як виробів медичного призначення, так і будь-яких інших товарів. Позивач наполягає на тому, що діяльність представництва носить допоміжний чи підготовчий характер по відношенню до основної діяльності Материнської компанії, а отже така діяльність звільняється від оподаткування відповідно до Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Судове рішення умотивовано тим, що контролюючим органом під час перевірки виявлено факти реалізації представництвом «Медтронік Б.В.» основних засобів, а саме: медичного обладнання, що відповідає основному виду статутної діяльності материнської компанії позивача, що у відповідності до правових норм позбавляє представництво «Медтронік Б.В.» на пільгу, передбачену положеннями вищенаведеної Конвенції. Місцевий суд дійшов до висновку, що діяльність представництва повинна кваліфікуватися як така, що носить продуктивний (комерційний) характер, а тому відповідачем правомірно прийнято податкове-повідомлення рішення від 04.11.2016 №0021721406.
		Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
		Апеляційна скарга обґрунтована такими самими доводами, що і позовна заява. 
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.
		З матеріалів справи убачається, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у              м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку представництва «Медтронік Б.В.» (Королівство Нідерланди) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016., з наслідками якої складено акт від 18.10.2016 №946/26-15-14-06-04/26613065.
		За результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення представництвом «Медтронік Б.В.» п.160.8 ст.160 (в редакції, чинній до 01.01.2015), пп.141.4.7. п.141.4 ст.141 Податкового кодексу, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 3 743 862,00 грн., у тому числі на суму 698 398,00 грн. за 2013 рік, на суму 879      115,00 грн. за 2014 рік, на суму 1      245      320,00 за 2015 рік, на суму 453      088,00 грн. за 1 квартал 2016 року та на суму 467 941,00 грн. за 2 квартал 2016 року.
		Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2016 №0021721406, яким представництву «Медтронік Б.В.» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у загальному розмірі 4   368   498,00 грн., з яких за основним платежем - 3 743     862,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 624    636,00 грн. 
		Уважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до п.133.2 ст.133 Податкового кодексу платниками податку з числа нерезидентів є: юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
		Згідно з пп.14.1.193 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів. 
		З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу). 
		Постійним представництвом не є використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.
		При цьому, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею (п.160.1 ст.160Податкового кодексу).
		Відповідно до п.160.8 ст.160 Податкового кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента. 
		Згідно з п.3.2 ст.3 Податкового кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. 
		За правилами п.103.1 ст.103 Податкового кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. 
		Так, згідно зі ст.5 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (дата набрання чинності для України - 02.11.1996), для цілей цієї Конвенції термін «постійне представництво» означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства. 
		Термін «постійне представництво», зокрема, включає: a) місце управління; b) відділення; c) контору; d) фабрику; e) майстерню; f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; і g) склад або інше приміщення, яке використовується як торгова точка.
		Незважаючи на попередні положення цієї статті, термін «постійне представництво» не включає: a) використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або поставки товарів чи виробів, що належать підприємству; b) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємству, виключно з метою зберігання, демонстрації або поставки; c) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємству, виключно з метою переробки іншим підприємством; d) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для підприємства; e) утримання постійного місця діяльності виключно з метою реклами, для надання інформації, для проведення наукового дослідження або здійснення для підприємства будь-якої іншої діяльності підготовчого чи допоміжного характеру; f) утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, перелічених у підпунктах від a) до e), за умови, що сукупна діяльність постійного місця діяльності, яка виникає внаслідок такої комбінації, має підготовчий або допоміжний характер.
		При цьому, приписами ч.1 та ч.2 ст.7 вказаної Конвенції визначено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно тієї частини, яка відноситься до цього постійного представництва. 
		З урахуванням положень пункту 3, якщо підприємство Договірної Держави здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво, то в кожній Договірній Державі до такого постійного представництва відноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим і самостійним підприємством, зайнятим такою ж або аналогічною діяльністю в таких же або аналогічних умовах і діяло цілком незалежно від підприємства, постійним представництвом якого воно є.
		Отже, до постійних представництв, зокрема, не відносяться ті представництва, які здійснюють для материнського підприємства будь-яку діяльність підготовчого чи допоміжного характеру, тобто діяльність, яка не визначена у статутних документах нерезидента та є регулярною і постійною протягом календарного року, на який припадає звітний (податковий) період.
		За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновків, з якими погодився і суд першої інстанції, що представництво «Медтронік Б.В.» здійснювало реалізацію основних засобів, а саме: медичного обладнання, що відповідає основному виду статутної діяльності материнської компанії позивача, що позбавляє представництво «Медтронік Б.В.» на пільгу, передбачену положеннями Конвенції між України і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно.
		Зокрема, контролюючий орган зазначає, що працівники представництва «Медтронік Б.В.» згідно з наказами про відрядження, організовували та супроводжували ділові зустрічі медичних працівників лікувальних закладів зарубіжних країн за межами України, де проводили ділові зустрічі з бренд-менеджерами закордонних дистриб'юторських компаній, які здійснювали оптовий продаж медичного обладнання материнської компанії позивача, тобто проводили діяльність комерційного характеру поза межами України, чим порушували ст.3 Конвенції.
		Однак, в матеріалах справи відсутній жодний доказ на підтвердження доводів податкового органу та висновків місцевого суду про те, що представництво «Медтронік Б.В.» є постійним представництвом в розумінні Податкового кодексу для цілей оподаткування, здійснює комерційну та підприємницьку діяльність.
		Натомість, як убачається із витягу з реєстру компаній основним видом діяльності головної компанії «Medtronic B.V.» (Нідерланди) є - «Збирання, виробництво, торгівля електричними і електромеханічними приладами для використання у галузі медицини». При цьому, видами діяльності представництва, згідно з наданими до перевірки документами, є «Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки», а метою представництва, відповідно до Положення про представництво від 01.10.2011, є проведення підготовчих та допоміжних заходів від діяльності материнської компанії «Medtronic B.V.».
		Згідно листа Материнської компанії (а.с.68 т. 1) регулярними і постійними видами діяльності Компанії є виробництво та торгівля електричним і електромеханічним медичним обладнанням. В Україні Компанія представлена представництвом «Медтронік Б.В.», яка здійснює виключно діяльність підготовчого і допоміжного характеру щодо Компанії: інформування потенційних споживачів про обладнання (реклама, презентація, участь у виставках); збирання інформації стосовно ринку медичного обладнання для Компанії. Представництво утримується виключно за рахунок Компанії. Компанія не уповноважувала представництво, його голова та персонал не наділені Материнської компанією правом укладення договорів з продажу медичного обладнання. Фактичний продаж обладнання на території України здійснюється дистриб'юторами за відповідним додатком.
		Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що діяльність представництва не створює постійне представництво нерезидента (тобто постійне місце діяльності, через яке нерезидент повністю або частково здійснює свою господарську діяльність на території України), а носить допоміжний чи підготовчий характер по відношенню до основної діяльності Материнської компанії, а отже така діяльність звільняється від оподаткування в Україні відповідно до Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно.
		З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
		Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, прийнятому з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		За змістом частини першої статті 317 КАС (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права,  то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
		Керуючись статтями 34, 243, 310, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
		 
		П о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Медтронік Б.В.» в особі Представництва «Медтронік Б.В.» задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2018 року скасувати.
		Позов Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Медтронік Б.В.» в особі Представництва «Медтронік Б.В.» задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 04 листопада 2016 року №0021721406.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної  скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		Головуючий   суддя - доповідачЯ.Б. Глущенко                                                суддя Н.П. Бужак                                              суддяО.Є. Пилипенко      
		(Повний текст постанови складений 22 червня 2018  року.)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...