Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 663/2039/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2018.
Дата набрання законної сили: 19.06.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		19 червня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		головуюча   ОСОБА_1 ,
		судді:  ОСОБА_2 , 
		ОСОБА_3 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
		 
		учасники судового провадження:
		прокурор  ОСОБА_5 ,
		виправдана ОСОБА_6 , 
		 
		розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, наухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 23 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014230280000001, 
		 
		відносно  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Славути, Хмельницької області, громадянки України, виправданої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі  КК України). 
		 
		1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі з доповненням вимогою прокурора до касаційного суду є скасування ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 23 листопада 2017 року та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Зазначає про недотримання апеляційним судом при перевірці вироку Скадовського районного суду Херсонської області від 31 січня 2015 року, яким безпідставно виправдано ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, положень кримінального процесуального закону, зокрема ст. 419 Кримінального процесуального кодексу (далі  КПК України), оскільки вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив, не навів вичерпних і переконливих мотивів, з яких визнав їх не обґрунтованими. Звертає увагу, що суд безпідставно відмовив у проведенні додаткової експертизи. 
		 
		Виправдана ОСОБА_6 подала до касаційного суду заперечення на касаційну скаргу прокурора, доводи якої вважає надуманими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження, у зв`язку з чим скаргу просила залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду від 23 листопада 2017 року як законну і обґрунтовану  без зміни.
		 
		2. Історія провадження, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		2.1 Судове рішення суду першої інстанції
		Вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 31 січня 2015 року ОСОБА_6 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
		Вироком суду також вирішено питання процесуальних витрат.
		 
		2.2 Судове рішення суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 06 квітня 2015 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 31 січня 2015 року  без зміни.
		 
		2.3 Судове рішення суду касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2016 року касаційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 06 квітня 2015 року відносно ОСОБА_6 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		2.4 Судове рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується
		Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 23 листопада 2017 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 31 січня 2015 року  без зміни.
		 
		2.5 Предявлене органом досудового розслідування обвинувачення, яке не знайшло свого підтвердження в суді
		Досудовим слідством ОСОБА_6 обвинувачувалася в тому, що вона, виконуючи обов`язки начальника державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт», згідно з наказом № 19-0 від 14 лютого 2013 року про її призначення, взяла на себе обов`язки з керівництва вказаним державним підприємством, при цьому маючи повноваження начальника порту. Під час керівництва вказаним підприємством, виконуючи організаційно-розпорядчі функції в травні  червні 2013року, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, переслідуючи умисел, спрямований на розтрату чужого майна, реалізуючи свій злочинний намір, зловживаючи своїм службовим становищем, усупереч наказу Міністерства інфраструктури України №117 від 26 лютого 2013 року про списання основних засобів, а саме пункту 3.2 щодо реалізації останніх за ринковою ціною, та усупереч інтересам порту відповідно до договору постачання №35/05-13 від 31 травня 2013року поставила 123 279 кг лому чорних металів ПП «Фарт-ОВБ» за ціною 1 грн за 1 кг на загальну суму 123 279 грн, що нижче середньої ринкової вартості металобрухту по Херсонській області на загальну суму 57 509 грн. Відповідно до висновку експерта №1391 від 26 червня 2014 року ринкова вартість металобрухту загальною масою 123279 кг станом на травень 2013 року становила 180 788,65 грн. Тобто своїми умисними діями ОСОБА_6 розтратила майно ДП «Скадовський морський торговельний порт» на загальну суму 57 509 грн.
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
		 
		За наслідками розгляду цього обвинувачення судом було встановлено, що твердження сторони обвинувачення, яке фактично ґрунтувалося на висновках експертиз, були проведені із порушенням процесуального закону, в тому числі при збиранні вихідних даних.
		Встановлені й фактичні обставини провадження, за наявності в матеріалах техніко-економічного обґрунтування, погодженого з Міністерством інфраструктури України, очікувана виручка навіть перевищила, визначену у цьому обґрунтуванні, що беззаперечно свідчить про відсутність в діях ОСОБА_6 розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, інкримінованого останній.
		 
		3. Доводи осіб інших учасників судового провадження
		Прокурор у судовому засіданні суду касаційної інстанції підтримав касаційну скаргу і просив скаргу задовольнити, наголошуючи на незаконності й необґрунтованості ухвали апеляційного суду, постановленої з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без належного мотивування прийнятого рішення.
		Виправдана ОСОБА_6 просила судові рішення залишити без зміни, стверджуючи про їх законність і обґрунтованість
		 
		4. Джерела права й акти їх застосування
		4.1 Практика Європейського суду з прав людини щодо мотивування судових рішень (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод)
		4.1.1 Рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Серявін та інші проти України»
		Пункт 58. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
		 
		4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України
		4.2.1 Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
		Частина 1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:
		15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		 
		4.2.2 Стаття 22. Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
		Частина 1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		 
		4.2.3 Стаття 404. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
		Частина 3. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		 
		4.1.4 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		 
		4.2.5 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
		Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		 
		5. Мотиви та висновки Верховного Суду
		5.1 Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		З урахуванням доводів, наведених у касаційній скарзі, та меж перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень розгляд справи суд касаційної інстанції здійснив лише в частині перевірки доводів скарги про дотримання апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвали від 23 листопада 2017року [4.2.5].
		 
		5.2 Щодо порушень вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвали апеляційного суду
		З матеріалів кримінального провадження встановлено, що з урахування висновків, викладених в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2016 року, Апеляційний суд Херсонської області ухвалою від 23 лютого 2017 року клопотання прокурора задовольнив та призначив повторну комплексну економіко-товарознавчу експертизу. Однак до апеляційного суду 17 травня 2017 року надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи через недостатність у матеріалах кримінального провадження відповідних відомостей. 
		Крім того, зметою належного розгляду провадження апеляційний суд до матеріалів кримінального провадження долучено документи відповідно до заяв ОСОБА_6 та задовольнив клопотання прокурора, викладене в апеляційній скарзі, щодо повторного дослідження письмових доказів. Також повторно допитано експерта.
		Апеляційний розгляд проведено згідно з вимогами кримінального процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, є законною та обґрунтованою.
		Із матеріалів провадження встановлено, що твердження сторони обвинувачення про винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому їй злочині фактично ґрунтувалося на висновках експертизи № 1391 від 26 червня 2014 року щодо ймовірно можливої вартості металобрухту, вказаної в довідках, отриманої з порушенням визначеного законом порядку та які містять лише відомості про вартість металобрухту, за яку інші підприємства закуповували металобрухт на договірних засадах з іншими суб`єктами господарювання, що не включала вартості демонтажу, порізки, транспортування металобрухту з урахуванням необхідності проведення висотних робіт, на відміну від даного випадку, коли ці роботи було проведено за рахунок покупця металобрухту  ПП «ФАРТ-ОВБ».
		З огляду на те, що висновки цієї експертизи містять лише припущення експерта щодо можливої вартості металобрухту та зроблені з порушенням вимог закону, зокрема при збиранні вихідних даних, суд мав достатньо обґрунтовані підстави для відхилення цього доказу як недостовірного та недопустимого.
		Суд, оцінивши показання представника потерпілого (державного підприємства), свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які дали показання щодо процедури погодження списання крану, його демонтажу, який здійснювався силами та за кошти покупця металобрухту, бухгалтерського обліку отриманих від продажу металобрухту коштів, дійшов висновку про те, що вони не підтверджують наявності прямих матеріальних збитків від реалізації металобрухту, а також необґрунтованості ціни, за якою його було реалізовано.
		Як убачається з техніко-економічного обґрунтування списання крану «Ганц», залишкову вартість крану визначено в сумі 1964,24 грн, витрати на демонтаж становлять 98350,48 грн, сума очікуваної виручки від продажу 110 т ваги металобрухту очікувалася з урахуванням вартості демонтажу 108685,28грн. Шляхом арифметичного розрахунку суд зробив висновок, що Міністерством інфраструктури України погоджено економічне обґрунтування списання крану та реалізацію металобрухту за ціною 108685,28 грн/110 000 кг = 0,988 грн за 1 кг. Як убачається з актів, представниками державного підприємства та покупцем металобрухту зважено 123360 кг, з них  металобрухт крану становив вагою 100650 кг на суму 100650 грн, інше  крани та троси. 
		Таким чином, державне підприємство в процесі реалізації металобрухту не вийшло за межі розрахунку вірогідного прибутку, розрахованого в техніко-економічному обґрунтуванні, погодженому міністерством, за ціною 1 грн за 1 кг, тоді як очікуваний прибуток розраховувався з розрахунку 0,988 грн за 1 кг.
		Жодних доказів про заниження ціни продажу металобрухту матеріали провадження не містять.
		Прибуткові накладні та дані бухгалтерського обліку доводять отримання ДП«Скадовський морський торгівельний порт» доходу в розмірі 123360 грн від здачі металобрухту від портального крану та інших виробів.
		Апеляційний суд, безпосередньо дослідивши надані сторонами письмові докази в межах клопотань сторін, вислухавши пояснення експертів, погодився із висновком суду першої інстанції про те, що сторона обвинувачення не надала достатніх, допустимих та належних доказів того, що ОСОБА_6 реалізувала металобрухт не за ринковою ціною, тобто не за вартістю, за яку можливе відчуження об`єкта на ринку подібного майна за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу, як і не надала достатніх доказів того, що внаслідок реалізації металобрухту ОСОБА_6 завдала підприємству прямий матеріальний збиток у розмірі 57509 грн.
		Отже, суд апеляційної інстанції перевірив повною мірою доводи апеляційної скарги прокурора, які було спростовано з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення. 
		Таким чином, суд не вбачає підстав стверджувати про недотримання апеляційним судом вимог процесуального закону при розгляді провадження та постановлення ухвали за його наслідками.
		Керуючись статтями 376, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
		Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 23 листопада 2017 року відносно ОСОБА_6 залишити без зміни.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...