Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2656/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2018. Зареєстровано: 25.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2018.
Дата набрання законної сили: 19.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"19" червня 2018 р.           Справа№ 911/2656/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Куксова В.В.
		суддів:            Гончарова С.А. 
		          Станіка С.Р. 
		  
		 
		секретар судового засідання Даниленко Т.О.
		 
		за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 19.06.2018.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" та Української міської ради Обухівського району Київської області
		на рішення Господарського суду Київської області 
		від 03.11.2017
		у справі №911/2656/16 (суддя Бацуца В. М.)
		за позовом Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області
		до: 1) Української міської ради
		      2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест"
		про визнання незаконним і скасування рішення та договору оренди земельної ділянки,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави звернувся в господарський суд Київської області із позовом до Української міської ради, ТОВ „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" про визнання незаконним та скасування рішення від 13.11.2014 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ „УІБК „Укржитлоінвест" для будівництва багатофункціонального житлового комплексу в м. Українка по вулиці Соснова та про надання земельної ділянки в оренду" Української міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.11.2014, укладеного між Українською міською радою та ТОВ „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест", і скасування його державної реєстрації.
		Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах держави тим, що рішення від 13.11.2014 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ „УІБК „Укржитлоінвест" для будівництва багатофункціонального житлового комплексу в м. Українка по вулиці Соснова та про надання земельної ділянки в оренду" Української міської ради було прийнято незаконно, а укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки від 25.11.2014 між Українською міською радою та ТОВ „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" суперечить положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі", іншим нормативно-правовим актам - із порушенням підстав і процедури надання відповідачу-2 спірної земельної ділянки.
		Рішенням Господарського суду Київської області від 26.10.2016 у справі №911/2656/16 за позовом Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області до Української міської ради, ТОВ „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" про визнання незаконним і скасування рішення та договору оренди земельної ділянки вирішено відмовити у задоволенні позову повністю.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 рішення Господарського суду Київської області від 26.10.2016 у справі №911/2656/16 залишено без змін.
		Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2017 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017  та рішення Господарського суду Київської області від 26.10.2016 у справі №911/2656/16, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
		Скасовуючи рішення Господарського суду Київської області від 26.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 у справі № 911/2656/16, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 30.05.2017 зазначив, що здійснюючи судовий розгляд справи та відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора посилаючись, зокрема, на положення абзацу 17 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, статтю 32-1 Закону України „Про оренду землі" та абзац 8 частини 1 статті 7 Закону України „Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що у випадку розірвання договору оренди з причин задоволення суспільних потреб за орендарем зберігається право на укладання нового договору оренди земельної ділянки комунальної та державної форми власності. В даному випадку закон не ставить вимоги, що новий договір оренди при цьому укладається за результатами проведення земельних торгів, адже за своєю спрямованістю така норма закону має компенсаторний характер, що обумовлюється, насамперед, безвинним позбавленням особи речових прав на земельну ділянку - прав оренди.
		Проте, здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції, вказане було залишено поза увагою, питання щодо підстав вилучення, викупу чи примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, не з'ясовувалось, відповідні обставини не встановлювались, а відтак судами зроблене передчасне посилання на абзац 17 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України та наявність, чи навпаки, підстав для застосування вказаної норми щодо можливості продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них у зв'язку із надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.
		Крім того, матеріали справи не містять будь - якого рішення Української міської ради, прийнятого у відповідності до норм діючого законодавства щодо порядку та підстав вилучення земельних ділянок для суспільних потреб, з обґрунтуванням винятковості такого вилучення земельної ділянки та виключної необхідності будівництва дитячого садочку саме на частині орендованої ТОВ „УІБК „Укржитлоінвест" земельної ділянки, наданої останньому для будівництва набережної, багатофункціонального житлового комплексу з нежитловими приміщеннями соціального призначення та дитячим садком в районі вулиці Будівельників в м. Українка.
		При цьому, у рішенні суду касаційної інстанції зазначено, що застосовуючи до спірних правовідносин статтю 32-1 Закону України „Про оренду землі", якою передбачений порядок розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб та вказуючи, що використання відповідачами інших термінів, ніж передбачено законом, зокрема терміну вилучення, внесення змін до договору, замість терміну розірвання договору та укладання нового договору, якими оперує вказана норма, що не може призвести до недійсності вчинюваних дій, адже за своїм юридичним змістом та наслідками вони відповідають закону, судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою та не з'ясоване питання щодо моменту виникнення спірних правовідносин, а відтак і наявність, чи навпаки, підстав для застосування статті 32-1 Закону України „Про оренду землі".
		Рішенням Господарського суду Київської області від 03.11.2017 у справі № 911/2656/16 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
		Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 по справі № 911/2656/16 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим з огляду на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Станіка С.Р., Гончарова С.А.
		Також, не погоджуючись з рішенням суду, Українська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 у справі № 911/2656/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим з огляду на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 30.11.2017 апеляційну скаргу Української міської ради передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Станіка С.Р., Гончарова С.А.
		Ухвалою від 04.12.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя: Куксов В.В., суддів Іоннікової І.А., Станіка С.Р. прийнято апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" та Української міської ради до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 911/2656/16. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" та Української міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 об'єднано в одне апеляційне провадження у справі №911/2656/16, розгляд справи призначено на 16.01.2018.
		У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.01.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Куксов В.В., суддів: Гончарова С.А., Чорної Л.В. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" та Української міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 у справі №911/2656/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначено 30.01.2018.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.03.2018. 
		У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.03.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Куксов В.В., суддів: Станіка С.Р., Тищенко О.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" та Української міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 у справі №911/2656/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.04.2018.
		19.04.2018 судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням головуючого судді Куксова В.В. у відпустці.
		23.05.2018 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" та Української міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 у справі №911/2656/16 прийнято до провадження, розгляд справи №911/2656/16 призначено на 29.05.2018.
		У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.05.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Куксов В.В., суддів: Гончаров С.А., Станік С.Р.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" та Української міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 у справі №911/2656/16 прийнято до провадження, розгляд справи №911/2656/16 призначено на 29.05.2018.
		В судовому засіданні 19.06.2018 представник відповідача-1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 по справі №911/2656/16 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		В судовому засіданні 19.06.2018 представник відповідача-2 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 по справі №911/2656/16 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		В судовому засіданні 19.06.2018 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2017 у справі № 911/2656/16 залишити без змін.
		У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, відповідача-2 дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
		11.02.2010 Українською міською радою було прийнято рішення "Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест" в оренду для будівництва набережної, багатофункціонального житлового комплексу з нежитловими приміщеннями соціального призначення та дитячим садком в м. Українка в районі вулиці Будівельників в межах Української міської ради Обухівського району Київської області та надання цієї земельної ділянки в оренду", на виконання якого між відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки від 26.02.2010 загальною площею 4,1185 га, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М.В. за №625 та зареєстрований у системі державного земельного кадастру за № 041098600011.
		08.12.2011 Українська міська рада прийняла Рішення "Про розгляд рішення виконкому Української міської ради №371 від 24.11.2011 про необхідність будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць, про отримання згоди на вилучення земельної ділянки 1,15 га з орендованої ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест" земельної ділянки площею 4,1185 га, про надання в межах м. Українка земельної ділянки замість вилученої".
		22.12.2011 листом №1104 ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест" надало згоду на вилучення частини земельної ділянки орієнтовною площею 1,15 га із орендованої земельної ділянки площею 4,1185 га.
		29.12.2011 Рішенням Українська міська рада "Про розгляд клопотання ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест" щодо вилучення частини земельної ділянки орієнтованою площею 1,15 га із орендованої земельної ділянки площею 4,1185 га" було надано дозвіл ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест" на розроблення проекту землевідведення для внесення змін у основний договір оренди від 26.02.2010 у зв'язку із вилученням частини земельної ділянки орієнтовною площею 1,15 га для суспільних потреб із орендованої земельної ділянки площею 4,1185 га.
		14.06.2012 Українською міською радою було прийнято рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010.
		11.10.2012 рішенням Української міської ради внесено зміни до рішення від 14.06.2012 з метою уточнення формулювань рішення ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010, а також припинено право користування ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест" земельною ділянкою 1,15 га, яка підлягає вилученню для суспільних потреб.
		Договором про внесення змін від 28.11.2012 були внесені зміни в основний договір оренди від 26.02.2010, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М.В. №4918 та зареєстровано в системі державного земельного кадастру за №3223100141000178, відповідно до яких зменшена площа земельної ділянки становить 2, 9685 га.
		Рішенням Української міської ради від 25.12.2012 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,15 га в районі вул. Соснової в межах м. Українка, замість вилученої для суспільних потреб земельної ділянки площею 1,15 га в районі вул. Будівельників.
		08.09.2014 Управління Держземагенства в Обухівському районі висновком "Про погодження проекту землеустрою" вих. №3-27/1114 погодило розроблений ТОВ "Нацземресурси" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест" з цільовим призначенням - для будівництва багатофункціонального житлового комплексу, площею 1,0846 га, що розташована в м. Українка в районі вул. Соснової на території Української міської ради Обухівського району Київської області.
		19.09.2014 відділ містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації висновком "Про погодження проекту землеустрою" №321/01-22 погодив розроблений ТОВ "Нацземресурси" проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест", цільове використання - для будівництва багатофункціонального житлового комплексу, площею 1,0846 га, що розташована в м. Українка в районі вул. Соснової на території Української міської ради Обухівського району Київської області.
		Рішенням Української міської ради від 13.11.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0846 га в оренду на 15 років для будівництва багатофункціонального житлового комплексу та прийнято рішення про укладення договору оренди, на виконання якого між відповідачами укладено спірний Договір оренди земельної ділянки площею 1,0846 га по вул. Соснова на 15 років від 25.11.2014, який посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенченком В.І. №3210, а також зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 7808686.
		Як зазначалося вище, в обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що оспорювані рішення та договір прийняті з порушенням вимог ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України. 
		Згідно ч. 1 ст. 123 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.11.2014), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема у разі надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
		Відповідно до частин 2 та 3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
		Отже, у випадку, якщо є підстави, передбачені частинами другою, третьою статті 134 ЗК України для не проведення торгів, передача земельної ділянки відбувається відповідно до порядку, встановленого статтею 123 ЗК України, а саме шляхом прийняття рішень органом місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення та, в подальшому, на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після отримання висновків відповідних державних органів.
		Положення абз. 17 ч. 1 ст. 134 ЗК України передбачає, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 32-1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення та договору), договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об'єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".
		Як встановлено в абз. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб, зокрема як створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ.
		Виходячи зі змісту частин 2, 5, 6 ст. 32-1 Закону України "Про оренду землі", у разі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди. Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов'язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди. У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
		Як вбачається із матеріалів справи, відповідні земельні торги при наданні відповідачу-2 спірної земельної ділянки в районі вул. Соснової, площею 1, 0846 га для будівництва багатофункціонального житлового комплексу на підставі рішення від 13.11.2014 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ „УІБК „Укржитлоінвест" для будівництва багатофункціонального житлового комплексу в м. Українка по вулиці Соснова та про надання земельної ділянки в оренду" Української міської ради не проводились.
		Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що оспорюване рішення було прийнято Українською міською радою в інтересах відповідача-2 ТОВ „УІБК „Укржитлоінвест" щодо земельної ділянки в районі вул. Соснової, площею 1, 0846 га для будівництва багатофункціонального житлового комплексу, із порушенням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі", та інших нормативно-правових актів України.
		Задовольняючи позовну вимогу, щодо визнання незаконним і скасування рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки вказаний випадок не підпадає під виключення, встановлені і передбачені частиною 2 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), так як у спірних відносинах не відбулись викуп, примусове відчуження чи вилучення земельної ділянки, що перебувала у користуванні відповідача-2, а положення ст. 32-1 Закону України „Про оренду землі" набули чинності лише з 05.09.2012 і відповідно рішення від 08.12.2011 Про розгляд рішення виконкому Української міської ради №371 від 24.11.2011" Української міської ради, рішення від 29.12.2011 „Про розгляд клопотання ТОВ „УІБК „Укржитлоінвест" щодо вилучення частини земельної ділянки орієнтованою площею 1, 15 га із орендованої земельної ділянки площею 4, 1185 га" Української міської ради, рішення від 14.06.2012 Української міської ради та інші були прийняті за відсутності відповідного законодавчого врегулювання, тобто за відсутності необхідних на те законних підстав.
		Колегія суддів не погоджується з вищезазначеними твердженнями суду першої інстанції зважаючи на те, що позовні вимоги прокурора ґрунтуються на доведенні факту невмотивованого вилучення Української міської ради з оренди ТОВ «УІБК «Укржитлоінвест» земельної ділянки, отже моментом виникнення спірних правовідносин фактично є дія, яка забезпечила досягнення юридичних наслідків у вигляді припинення прав оренди на земельну ділянку, яка вилучається.
		Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2012 між Українською міською радою та ТОВ «УІБК «Укржитлоінвест» було укладено договір про внесення змін в основний договір оренди від 26.02.2010, яким фактично припинено право користування земельною ділянкою площею 4,1185 га.
		Колегія суддів зазначає, що саме вчинення вищевказаного правочину 28.11.2012 стало моментом виникнення спірних правовідносин.
		У подальшому Українська міська рада рішенням 13.11.2014 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 1,0846 га в оренду та уклала спірний Договір оренди земельної ділянки 1,0846 га від 25.11.2014.
		Отже, зазначені вище юридично значущі дії, які мали своїм юридичним наслідком як вилучення частини земельної ділянки для суспільних потреб, так і надання взамін іншої, мали вже місце у період дії норм статті 32-1 Закону України «Про оренду землі» (що набула чинності 05.09.2012, а підстави (передумови) для його застосування вже існували (сформувалися) на момент вилучення земельної такої ділянки, незалежно від періоду їх виникнення (формування).
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин мають застосовуватися положення ст. 32-1 Закону України «Про оренду землі» щодо розірвання договору оренди землі комунальної власності з метою її вилучення (надання) для суспільних потреб, оскільки така норма була застосована лише у момент вилучення земельної ділянки для суспільних потреб в результаті укладання Договору про внесення змін від 28.11.2012 до договору оренди від 26.02.2010.
		Правовідносини, що виникають при застосуванні положень ст. 32-1 Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" є юридично однорідними. Обидва закони по суті регулюють подібні за змістом правовідносини - порядок вилучення (викупу, примусового відчуження) земельних ділянок для суспільних потреб у осіб, які їх мають на законних підставах, встановлюючи при цьому певні компенсаторні механізми у вигляді відшкодування збитків, можливості отримати земельну ділянку взамін вилученою (викупленої, примусово відчуженої) тощо. 
		Оскаржуване рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 1,0846 га та оспорюваний договір оренди від 25.11.2014, що мають своїм юридичним наслідком надання земельної ділянки в оренду взамін вилученої для суспільних потреб, також мали місце вже у період дії статті 32-1 Закону України "Про оренду землі".
		При цьому, використання відповідачами інших термінів, ніж передбачено законом, зокрема терміну вилучення, внесення змін до договору, замість терміну розірвання договору та укладання нового договору, якими оперує ст. 32-1 Закону України "Про оренду землі" само по собі не може призвести до недійсності вчинюваних дій, адже за своїм юридичним змістом та наслідками вони відповідають закону.
		Мета вилучення частини земельної ділянки для суспільних потреб - будівництво дошкільного навчального закладу відповідає вимогам ч.1 ст. 32-1 Закону України "Про оренду землі" та ч.1 ст. 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".
		Скасовуючи рішення Господарського суду Київської області від 26.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 у справі № 911/2656/16, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 30.05.2017 зазначив, що матеріали справи не містять будь - якого рішення Української міської ради, прийнятого у відповідності до норм діючого законодавства щодо порядку та підстав вилучення земельних ділянок для суспільних потреб, з обґрунтуванням винятковості такого вилучення земельної ділянки та виключної необхідності будівництва дитячого садочку саме на частині орендованої ТОВ „УІБК „Укржитлоінвест" земельної ділянки, наданої останньому для будівництва набережної, багатофункціонального житлового комплексу з нежитловими приміщеннями соціального призначення та дитячим садком в районі вулиці Будівельників в м. Українка.
		Колегія суддів зазначає, що згідно п. 1.3 ДБН В.2.2-4.97 «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів» місткість дошкільних закладів загального типа не повинна перевищувати 280 місць.
		Враховуючи вимоги п. 2.3 ДБН В.2.2-4-97 «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів» щодо площі земельних ділянок дошкільних навчальних закладів, що розміщується у житловій забудові, площа земельної ділянки для ДНЗ на 280 місць має складати не менше ніж 1.12 га.
		Вільні від забудови ділянки складаються із наступних земельних ділянок:
		-          Земельної ділянки 4.1185 га, в тому числі 1.15 га ділянка для будівництва дитячого садка на 140 місць, яка знаходиться у користуванні на правах оренди у ТОВ УІБК «Укржитлоінвест» (на підставі Договору оренди від 26.02.2010 та Рішення УМР 11.02.2010)
		-          земельної ділянки 2.0 га під будівництво житла для працівників Трипільської ТЕС та інших громадян, яка знаходиться у користуванні на правах суборенди у ТОВ «УІБК «Укржитлоінвест» (на підставі нотаріально посвідченого Договору суборенди від 21.05.2010 та Рішень УМР від 12.06.2008 ,13.05.2010)          
		-          ділянки обслуговуючого кооперативу «Надія» 0,9220 га
		-          ділянки міської санепідемстанції 0,2328 га
		-          ділянки ТОВ «Каравела-Успіх» 0,15 га 0,248 га
		Колегія суддів звертає увагу на те, що враховуючи вимоги будівельних норм і правил щодо розташування ДНЗ, зважаючи на мінімальні площі для розміщення ДНЗ, єдиним можливим місцем для будівництва комунального ДНЗ на 280 місць була земельна ділянка площею 1.15 га, яка є частиною земельної ділянки 4,1185 га, що перебувала в оренді ТОВ «УІБК «Укржитлоінвест» та на якій планувалось будівництво приватного дитячого садка.
		Рішенням Української міської ради від 08.12.2011 "Про розгляд рішення виконкому Української міської ради від 24.11.2011 №371" вирішено запроектувати та збудувати в 2012-2014 роках за кошти міського бюджету та інших джерел фінансування дитячий дошкільний заклад на 280 місць. 
		Будівництво дитячого дошкільного закладу вирішено здійснити на частині земельної ділянки орієнтовною площею 1,1500 га в районі вулиці Будівельників, що надана в оренду ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест" (пункт 2 рішення міської ради).
		Пунктом 3 вказаного рішення міської ради вирішено отримати згоду від ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест" щодо припинення права оренди частиною земельної ділянки орієнтовною площею 1,1500 га із орендованої Товариством земельної ділянки площею 4,1185 га.
		Відповідно до пункту 4 рішення міської ради від 08.12.2011 вирішено надати ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест" замість вилученої частини земельної ділянки в районі вул. Будівельників, земельну ділянку в межах м. Українка згідно з порядком, встановленим статтею 134 Земельного кодексу України.
		Таким чином, як вбачається зі змісту рішення Української міської ради від 08.12.2011, органом місцевого самоврядування з підстав прийняття рішення про необхідність будівництва дитячого дошкільного закладу вирішено отримати згоду орендаря земельної ділянки на припинення права оренди частини орендованої ним земельної ділянки із наданням товариству замість вилученої частини земельну ділянку в межах м. Українка згідно з порядком, встановленим статтею 134 Земельного кодексу України. 
		Предметом позову у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення Української міської ради від 13.11.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 1,0846 га в оренду та визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки №3210 від 25.11.2014 із скасуванням його державної реєстрації.
		Вимог щодо визнання незаконними інших рішень та договорів відповідачів, на які має місце посилання у позові позивачем не заявлено. Прокурором не зазначено та не надано доказів про наявність підстав для скасування чи визнання судом незаконними рішень Української міської ради, які зазначаються у позові, а також не надано доказів визнання судом недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010 із змінами від 28.11.2012.
		Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовна заява є необґрунтованою, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, такі рішення та договори породжують ті юридичні наслідки, з метою настання яких вони приймались (укладались), виходячи з їх змісту.
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3- рп/99 прокурори та їхні заступники подають до суду позови саме в інтересах держави. Враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позові необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Із змісту позовної заяви вбачається, що прокурор лише констатує факт порушення законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення та автоматично сприймає це як порушення інтересів держави, не розкриваючи при цьому змісту порушених інтересів держави, яким чином оскаржуване рішення порушує інтереси держави та які саме.
		Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Спірне рішення відповідача стосується інтересів органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землями комунальної власності.
		Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що земельна ділянка в даному випадку не вибула із власності територіальної громади, щомісячно до місцевого бюджету сплачуються орендні платежі, мета використання ділянки не протирічить інтересам громади, а навпаки спрямована на задоволення житлових, соціально-побутових потреб громади та на розвиток соціальної інфраструктури міста. Після будівництва таких об'єктів земля буде повернута із користування орендаря до громади з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі деяка частина земельної ділянки буде передана до об'єднання співвласників багатоквартирних житлових будинків.
		З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
		Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. 
		За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. 
		Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). 
		Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В
		 
		Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" та Української міської ради Обухівського району Київської області - задовольнити.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2017 у справі №911/2656/16 - скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
		Стягнути з Прокуратури Київської області на користь Української міської ради Обухівського району Київської області витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4134,00 грн.
		Стягнути з Прокуратури Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4134,00 грн.
		Матеріали справи №911/2656/16 повернути до господарського суду першої інстанції.
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
		Повний текст постанови складено 25.06.2018.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            В.В. Куксов 
		 
		Судді                                                                                С.А. Гончаров
		 
		                                                                                С.Р. Станік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...