Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/644/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2018. Зареєстровано: 26.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2018.
Дата набрання законної сили: 10.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 175/644/18
		Провадження № 2/175/221/18 
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 червня 2018 року                        смт. Слобожанське
		Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючої  судді Новік Л.М.,
		за участю секретаря  Варави О.Г.,
		розглянувши у відкритому засіданні в залі суду смт. Слобожанське за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Сігма Автолізинг» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів, 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Сігма Автолізинг» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.11.2017 року між сторонами укладено договір фінансового лізингу №02083. Предметом фінансового лізингу визначено автомобіль марки Cevrolet Captiva LT вартість 25175,51 доларів США, що еквівалентно 678480,00 грн., жодних конкретних відомостей щодо предмету договору не визначено (рік випуску тип кузову, об»єм та потужність двигуна), не зазначено в кого саме лізингодавець придбає предмет договору, не визначено конкретний порядок та місце отримання лізингоотримувачем предмет договору. Крім того, позивач був упевнений, що він укладає договір на купівлю автомобілю марки ОСОБА_2. На виконання умов договору позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 68000 грн.
		05.12.2017 року після того, як він зрозумів, що його ошукали він написав заяву про розірвання договору і повернення сплачених коштів. 05.01.2018 року він звернувся до прокуратури Запорізької області з повідомленням про злочин та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. 24.01.2018 року на адресу його представника надійшов лист за вих..№ 250 від 18.01.2018 року в якому ТОВ «Сігма Автолізинг» повідомило про повернення йому грошових коштів у розмірі 121 грн. та надало запитувані документи.
		Позивач вказує, що договір фінансового лізингу, укладений між сторонами, суперечить Законам України «Про фінансовий лізинг», «;Про захист прав споживачів», Цивільному кодексу України. Крім того, при укладенні оспорюваного договору не було дотримано форму правочину, такий договір за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, а також у відповідача відсутня ліцензія для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осі, що суперечить вимогам законодавства.
		За таких обставин, позивач просить визнати недійсним договір фінансового лізингу № 02083 від 29 листопада 2017 року, укладений між ТОВ «Сігма Автолізинг» та ОСОБА_1, стягнути з ТОВ «Сігма Автолізинг» на користь позивача 68000 грн., та судові витрати.
		Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року було відкрито спрощене провадження у даній справі.
		Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходили.
		Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав.
		У зв?язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Відповідно до ст.280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з?явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на що, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
		Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.
		Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ТОВ «Сігма Автолізинг» 29.11.2017 року уклали договір фінансового лізингу № 02083, згідно умов якого ТОВ «Сігма Автолізинг» зобовязалося придбати предмет лізингу - транспортний засіб марки Cevrolet Captiva LT, комплектація якого у договорі не вказана та передати його лізенгоодержувачу в користування на строк та умовах, передбачених договором. Умовами договору визначена вартість предмета лізингу - 25175,51 доларів США, що еквівалентно 678480,00 грн., а також передбачено обовязок лізингоодержувача сплатити авансовий платіж, комісії, а також щомісячно сплачувати лізинові періодичні платежі.
		На виконання умов договору ОСОБА_1, як він вважав, сплатив вартість автомобіля на рахунок ТОВ, в розмірі 68 000 грн., що підтверджується квитанцією №18462173 від 29.11.2017 року (а.с.22).
		Договір фінансового лізингу № 02083, який було укладено між сторонами, нотаріально не посвідчувався.
		Згідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Статтею 806 ЦК України визначено, що договір лізингу, це домовленість сторін де одна сторона (лізингодавець) передає або зобов?язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
		До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
		З аналізу вищевказаних вимогах законодавства випливає, що договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору найму (оренди) та договору купівлі-продажу, а тому до відносин пов?язаних з виконанням такого договору застосовуються положення цивільного кодексуУкраїни про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж та Закон України "Про захист прав споживачів".
		Відповідно до ч.1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п?ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Статтею 18 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено самостійні підстави визнання угоди недійсною, в якій закріплено одну з підстав недійсності правочину - несправедливість умов договору.
		З аналізу вказаної статті вбачається, що несправедливість умов договору полягає в порушенні принципу добросовісності та порушенні істотного дисбалансу договірних прав, обов?язків сторін, які спрямовані на завдання шкоди споживачу.
		Аналізуючи умови договору фінансового лізингу №02083 можна дійти висновку, що даний правочин по своїй суті спрямований на захист інтересів лише лізингодавця і на звуження його відповідальності, що свідчить про суттєву диспозицію між правами та обов?язками сторін, а наявність механізму зміни вартості платежів та розміру предмета лізингу тільки лізингодавцем слугує лише цьому підтвердженням, оскільки позбавляє лізингоодержувача будь-яким чином впливати на зміну істотних умов договору, що свідчить про недійсність укладеного правочину.
		Відповідно до ч.1ст.227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
		Згідно пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
		Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою згідно до вимог пункту 11-1статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг").
		Згідно доЗакону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"ст. 1,4, 5, 7 до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов?язані з наданням фінансових послуг.
		З аналізу вказаних норм, можна дійти висновку, що лізингова компанія належить до фінансової установи, яка в даному випадку здійснює діяльність спрямовану на залучення фінансових активів та їх адміністрування для придбання товарів у групах, тобто надає фінансові послуги, а тому потребує наявності відповідної ліцензії.
		Крім цього, з урахуванням того, що на договір фінансового лізингу розповсюджуються норми цивільного кодексу, які регулюють відносини з приводу найму (оренди), то у відповідності до ст.799 ЦК України такий договір укладається у письмовій формі, а у випадку участі в ньому фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
		Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
		Така ж правова позиція висловлена Верховним судом України у справах №6-2766 від 06 грудня 2015 року, №6-65цс16 від 11 травня 2016 року, №6-3020цс15 від 11 травня 2016 року, .
		Відповідно до ст.216ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов?язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		З матеріалів справи вбачається у ТОВ відсутня ліцензія на здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів та їх адміністрування, договір фінансового лізингу №02083 від 29.11.2017 року нотаріально не посвідчувався.
		Отже, оскільки оскаржуваний договір фінансового лізингу містить несправедливі умови, враховуючи, що у ТОВ відсутня ліцензія на здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів та їх адміністрування, а також враховуючи відсутність нотаріального посвідчення договору, суд вважає, що майнові права позивача порушено і тому необхідним визнати договір фінансового лізингу №02083, укладений 29.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма Автолізинг» та ОСОБА_1, недійсним з моменту його вчинення.
		У зв?язку з цим, з урахуванням положень ст.216 ЦК України, суд приходить до висновку, що кошти, отримані у формі авансового платежу відповідачем ТОВ «Сігма Автолізинг» за недійсним договором, мають бути повернуті іншій стороні договору, а тому необхідно також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1- 68000,00 грн.
		У відповідності до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
		У звязку з тим, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач витрати по сплаті судового збору не сплачував тому відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, який складає 704,80 грн. На користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. та витрати повязані з підготовкою справи до розгляду (направлення поштової кореспонденції) у розмірі 116,50 грн.
		На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ч.1 ст.203, ч.1 ст. 215, 216, 217, 220, 236, 369, 799, 806 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України,
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 доТОВ «СігмаАвтолізинг» прозахист правспоживачів,визнання недійснимдоговору фінансовоголізингу та стягненнягрошових коштів задовольнити.
		Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 02083 від 29 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма Автолізинг».
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Автолізинг», код ЄДРПОУ 41298109, на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1) кошти у сумі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, судові витрати у розмірі 7116,50 (сім тисяч сто шістнадцять гривень п»ятдесят копійок).
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Автолізинг», код ЄДРПОУ 41298109, на користь держави в особі УК у Печерському районі 21081100, код отримувача (за ЄДРПОУ): 38004897, р/р 31110106700007, банк одержувача: Головне управління державної казначейської Служби України у м. Києві, МФО 820019, КБКД 21081100, судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 копійок.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя                                    Л.М. Новік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...