Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/2343/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2018. Зареєстровано: 26.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		      1Справа № 335/2343/18  2/335/1163/2018 
		                         ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 травня 2018 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
		головуючого судді  Соболєвої І.П.,
		за участю секретаря судового засідання Лєдової А.С., 
		представника позивача ОСОБА_1  адвоката ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1, в особі представника  адвоката ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. 
		Свої позовні вимоги мотивує наступним.
		   17.08.2012 о 19 годині 07 хвилин, в м. Запоріжжя, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ 21124», державний номерний знак АН 6877, по пр. Соборному на перехресті з вул. Фортечна при повороті ліворуч не надав переваги в русі автомобілю «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1, під керування ОСОБА_1, яка рухалась в зустрічному напрямку, та скоїв з нею зіткнення.
		Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_3 в результаті порушення останнім ПДР України, який порушив п.п. 2.3 б», 16.6 Правил дорожнього руху.
		Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2017 року у справі № 335/778/913/17 від 26.12.2017 встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.
		Власником автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1, є позивач на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 23.09.2010 року.
		На час дорожньо-транспортної пригоди за кермом перебув ОСОБА_3, який здійснював управління транспортним засобом «ВАЗ 21124», державний номерний знак АН 6877.
		   Згідно звіту № 16/1 екпертно-автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 16.01.2018 року, ринкова вартість автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1, до пошкоджень при ДТП, складає 435099 грн. 69 коп.
		Згідно звіту № 112 про оцінку транспортного засобу, вартість автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак АР 348 ВХ, на дату оцінки складає 286689 грн.
		Вартість проведення оцінок майна, сплачена позивачем, згідно квитанції № 002527 від 05.01.2018 становить 300 грн. 00 коп.
		Таким чином, сума матеріального збитку, що спричинена позивачу складає 148410 грн. 69 коп.
		Крім того, неправомірними діями відповідача ОСОБА_3, внаслідок яких відбулась ДТП, позивачу було завдано моральної шкоди, що знайшло своє вираження у сильному нервовому стресі, викликаним хвилюванням, повязаним із пошкодженням автомобіля, неможливості користуватися автомобілем для сімейних та виробничих потреб тощо, а також поведінкою відповідача, який не визнає своєї провини та всіляко намагається перешкодити в отриманні відповідної компенсації.
		З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_4, суму завданої майнової шкоди у розмірі 148410 грн. 69 коп., стягнути завдану моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 5 000 грн., та понесені судові витрати.
		В судовому засіданні представник позивача  адвокат ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги за викладених обставин та просив суд про їх задоволення.
		Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, однак, конверти із судовими повістками про виклик повернулись до суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
		    За даних обставин суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи за правилами Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України.
		Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
		Відповідно до копії постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2017, залишеною без змін на підставі постанови Апеляційного суду Запорізької області від 26.12.2017, 17.08.2012 о 19 годині 07 хвилин, в м. Запоріжжя, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ 21124», державний номерний знак АН 6877, по пр. Соборному на перехресті з вул. Фортечна при повороті ліворуч не надав переваги в русі автомобілю «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1, під керування ОСОБА_1, яка рухалась в зустрічному напрямку, та скоїв з нею зіткнення, чим порушив п.п. 2.3 б», 16.6 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, травмованих осіб немає. ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні даної ДТП.
		Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 003867, автомобіль марки «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1, належить на праві власності позивачу ОСОБА_1
		За проведення екпертно автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу, згідно звіту № 16/1 від 16.01.2018, ринкова вартість автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1, до пошкоджень при ДТП, складає 435099 грн. 69 коп., а як випливає зі звіту № 112 про оцінку транспортного засобу, вартість автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак АР 348 ВХ, на дату оцінки складає 286689 грн.
		Отже, позивачем вірно визначено загальну суму понесеного матеріального збитку у сумі 148410 грн. 69 коп.
		Як встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 в добровільному порядку не здійснює відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, позивачу ОСОБА_1 
		Судом також встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, яка полягає сильному стресі, викликаним хвилюванням, повязаним із пошкодженням автомобіля, неможливості користуватися автомобілем для сімейних та виробничих потреб тощо, а також поведінкою відповідача, який не визнає своєї провини та всіляко намагається перешкодити в отриманні відповідної компенсації.
		Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
		Щодо майнової шкоди.
		За своєю правовою природою зобовязання з відшкодування шкоди, завданої ДТП є деліктним зобовязанням. Деліктне зобовязання - первісне, основне зобовязання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.
		Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо).
		Правило генерального делікту закріплено у ст.1166ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст.1167ЦК України стосовно моральної шкоди.
		Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.
		За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.
		Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним.
		Потерпілий вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди.
		Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 (далі - Постанова), передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні керуватися положеннями ст. 1166, ст. 1187 ЦК України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Частиною 2 статті 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Виходячи зі змісту п. 4 вищезазначеної Постанови, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обовязок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи.
		Відповідно до п. 11 вищевказаної Постанови, зазначено, що за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути предявлена безпосередньо до винної особи.
		З моменту, коли сталася ДТП у позивача виникло право вимоги до безпосереднього заподіювача шкоди.
		Аналогічні правові позиції висловлені колегіями суддів Верховного Суду України у постановах від 11.11.2015 по справі № 6-309цс15 та від 14.09.2016 по справі № 6-725цс16, відповідно до яких зазначено, щоправо вимоги як до безпосереднього заподіювача шкоди виникає з моменту, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача і йому завдано шкоди.
		Щодо моральної шкоди.
		Частиною 1 ст.1167ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.
		Тобто, ч. 1 ст.1167ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
		Пунктом 3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» від31.03.1995№ 4 (Постанова), передбачено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до абз. 2 п.5 Постанови, обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязкуміж шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіянуйому шкодута з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
		Пункт 9 Постанови вказує на те, що при визначенні судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		З огляду на викладене, суд вважає, що заявлений розмір матеріальної та моральної шкоди є достатнім та необхідним для його відшкодування в повному обсязі.
		Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обовязок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
		Враховуючи те, що обставини, на які посилалась сторона позивача у позовній заяві, знайшли своє підтвердження в зібраних по справі доказах, суд приходить до переконання про можливість задоволення позовних вимог.
		Також судом встановлено, що, позивачем були понесені витрати, повязані з проведенням оцінок майна, яка згідно квитанції № 002527 від 05.01.2018 складає 300 грн. 00 коп.
		Крім того, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1485 грн. 11 коп., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи.
		   Відповідно до ст.59Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		   Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» п. 47, 48 також розяснено, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. 
		   Також, відповідно до абз. 5 п. 3.1 та п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 (Справа N 1-23/2009) конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
		   Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		   У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, повязані з розглядом справи.
		   Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
		   Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		   Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		   Участь адвоката ОСОБА_2, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, та розрахунком, які позивач понесла у звязку з розглядом справи.
		   Тому, враховуючи розмір виконаних адвокатом ОСОБА_2 робіт по наданню позивачу ОСОБА_5 правничої допомоги, складність справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для сторони, суд вважає, що на користь позивача з відповідача необхідно стягнути витрати на правову допомогу у заявленому неї розмірі.
		Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, тобто, з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати загальним розміром 8284 грн. 11 коп. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд 
		 
		                         ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН 335-0308411, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, суму завданої майнової шкоди в розмірі 148410 (сто сорок вісім тисяч чотириста десять) грн. 69 коп., суму завданої моральної шкоди в розмірі 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп., а також судові витрати у загальній сумі 8284 (вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 11 коп.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 30.05.2018.
		Повне рішення складене 04.06.2018.
		 
		 
		Суддя                            І.П. Соболєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...