Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/545/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2018. Зареєстровано: 27.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		21 червня 2018 року  
		Київ
		справа №9901/545/18
		адміністративне провадження №П/9901/545/18
		 
		Верховний Суд як суд першої інстанції у складі колегії суддів                                Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів          Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Смоковича М.І.,
		за участю: секретаря судового засідання Корецького І.О.,
		позивача: ОСОБА_2,
		відповідача: представника Погребняка С.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
		         ОСОБА_2
		до     Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, 
		         про визнання протиправними та скасування рішень,
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду як першої інстанції з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, в якому просить скасувати рішення від 29.03.2018 №138дп-18 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_2", від 18.04.2018 №161дп-18 "Про виправлення описки", визнавши їх протиправними.
		На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в оспорюваному рішенні від 29.03.2018 №138дп-18 невірно зазначено його по-батькові, а саме, замість вірного "ОСОБА_25" зазначено "ОСОБА_26", а також посаду, яку обіймає позивач, а саме, замість вірного "прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України" зазначено "прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України". Позивач наголошує, що оспорюване рішення від 18.04.2018 №161дп-18, яким відповідач виправив описки, допущені в рішенні від 29.03.2018 №138дп-18, прийняте у спосіб, не передбачений законом, адже ані Законом України "Про прокуратуру", ані Положенням про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів останню не наділено повноваженнями приймати рішення про виправлення описок, тим більше, за відсутності сторін дисциплінарного провадження. Також, висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора містить аналогічні помилки при зазначенні по-батькові, посади позивача,   у зв'язку з чим позивач стверджує, що даний висновок і рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, з урахуванням виправлень, фактично, стосуються різних осіб. 
		Позивач не погоджується з посиланнями відповідача в оспорюваному рішенні на пункти 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України "Про прокуратуру", як на підставу для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Вважає, що не вчиняв дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. Зокрема, факти неприязних висловлювань позивача відносно ОСОБА_5, про які йдеться у дисциплінарній скарзі, не знайшли свого підтвердження. Що стосується одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, то позивач стверджує, що залишення ним зали судового засідання під час проголошення судового рішення жодним чином не свідчить про порушення цих правил. При цьому, позивач наполягає на тому, що норми Кримінального процесуального кодексу не містять вимог щодо обов'язку прокурора бути присутнім під час проголошення рішення суду і суддею будь-яких зауважень чи попереджень прокурору під час судового розгляду зроблено не було. 
		Крім того, позивач вказує на порушення процедури прийняття відповідачем оспорюваного рішення від 29.03.2018 №138дп-18 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, як зазначає позивач, на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 29.03.2018 був відсутній її член ОСОБА_6, у зв'язку з чим останній, фактично, не брав участі у безпосередньому розгляді і дослідженні матеріалів. В той же час, на цьому засіданні, під час голосування при прийнятті оспорюваного рішення від 29.03.2018 №138дп-18 був присутній член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_23, який проводив перевірку стосовно позивача та готував висновок про наявність дисциплінарного проступку, що суперечить положенням частини 2 статті 48       Закону України "Про прокуратуру". Посилання відповідача в оспорюваному рішенні від 29.03.2018 №138дп-18 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03.04.2017, яке не містилось у матеріалах дисциплінарного провадження і не досліджувалось, позивач вважає безпідставними, оскільки дане рішення було скасоване рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31.05.2017.
		До закінчення визначеного судом строку відповідач подав відзив на позовну заяву,   в якому зазначає про правомірність оспорюваних рішень, що на його думку, прийняті на підставі приписів законодавства, в межах наданих повноважень та з додержанням необхідної процедури. 
		Відповідач вказує, що поведінка прокурора у судовому засіданні 06.12.2017, яке мало місце у Солом'янському районному суді міста Києва, стосовно якої адвокатом  ОСОБА_7 подано дисциплінарну скаргу, є демонстрацією відвертої неповаги до суду та інших учасників судового процесу, незгоди прокурора з рішенням суду і упередженого ставлення до підозрюваного ОСОБА_8 Відповідач наголошує, що в ході перевірки викладених у дисциплінарній скарзі обставин витребувано журнал і звукозапис судового засідання, з якого слідує, що під час проголошення суддею Солом'янського районного суду міста Києва Кізюн І.Ю. судового рішення чути шум в залі та гучний грюкіт, характерний для удару дверима. Згідно листа, наданого та підписаного секретарем судового засідання Солом'янського районного суду міста Києва у відповідь на запит відповідача, після грюкоту дверима під час проголошення судового рішення прокурор Перов А.В. був відсутній у залі судового засідання. Відповідач також зазначає, що дана подія відображена засобами масової інформації, у матеріалах яких йдеться про те, що прокурор Перов А.В., не дослухавши до кінця судове рішення, покинув зал судового засідання, грюкнувши дверима. З фотозвіту судового засідання 06.12.2017, яке мало місце у Солом'янському районному суді міста Києва, вбачається, що усі вікна в залі судового засідання до його завершення були зачинені, а двері із залу відчиняються в коридор на праву руку. 
		Тому, за наслідками вивчення матеріалів дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів дійшла висновку про наявність у діях прокурора Перова А.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого  пунктом 6 частини 1 статті 43 Закону України "Про прокуратуру", з приводу чого прийнято оспорюване рішення від 29.03.2018 №138дп-18. В основу прийняття даного рішення покладено висновок відповідача про порушення позивачем положень   статей 9, 16-17, 26-27 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів. При цьому, відповідачем було враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь вини та обставини, які впливали на обрання виду дисциплінарного стягнення. 
		Що стосується прийняття оспорюваного рішення від 18.04.2018 №161дп-18 про виправлення описок, допущених у рішенні від 29.03.2018 №138дп-18, то відповідач зазначив, що наявність повноважень на його прийняття передбачена пунктом 61 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. 
		Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вказує, що відзив на позовну заяву лише підтверджує, що оспорюване рішення від 29.03.2018 №138дп-18 ґрунтувалось виключно на поясненнях адвокатів ОСОБА_8 Посилання відповідача на Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів позивач вважає нерелевантним до обставин справи, оскільки залишення зали судового засідання жодним чином не свідчить про порушення прокурором презумпції невинуватості, а також його неможливо розглядати як непристойну поведінку і прокурор не висловив сумніву щодо правосудності судових рішень та не виявив неповаги до суду.
		Ухвалою суду від 10.05.2018 розгляд справи призначено на 12.06.2018 о 16:00 год.
		12.06.2018 у розгляді справи оголошено перерву до 19.06.2018 до 16:00 год. з метою надання відповідачем витребовуваних судом доказів. 
		19.06.2018 у розгляді справи оголошено перерву до 21.06.2018 до 16:00 год. з метою підготовки до дослідження звуко- та відеозаписів, наданих сторонами в якості доказів по справі. 
		У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити повністю, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
		Заслухавши пояснення учасників справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, а також надавши оцінку всім аргументам учасників справи відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. 
		Судом встановлено, що наказом заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 16.02.2016 №172у   ОСОБА_2 призначено на посаду прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури           Генеральної прокуратури України з 17.02.2016 (т. 1 а.с. 46).
		06.12.2017 у Солом'янському районному суді міста Києва відбулось судове засідання по справі №1-кс/760/17087/17 (№760/26505/17) під головуванням слідчого судді Кізюн Л.І., за участю секретаря Швидченко О.В., прокурора Перова А.В., захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, підозрюваного ОСОБА_8, щодо розгляду клопотання захисника підозрюваного у кримінальному провадженні №52015000000000009 від 11.12.2015 про зміну запобіжного заходу. 
		Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06.12.2017 по справі №1-кс/760/17087/17 (№760/26505/17) клопотання задоволено. Змінено кількість обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 22.04.2017 на підставі частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистої поруки щодо підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії яких продовжено до 10.12.2017 включно, та залишено обов'язки: прибувати до детектива НАБ України, прокурора САП Генеральної прокуратури України, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти детектива НАБ України або прокурора САП Генеральної прокуратури України чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від будь-якого спілкування з ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також від спілкування щодо ДП "СхідГЗК", ТОВ "Енерготехпром", ПрАТ "Енерготехнології", ПрАТ "СК "Мега-Поліс", ДП "STEUERMANN-Україна ГМБХ", ПрАТ "Пласт", ПАТ "Запорізький абразивний комбінат", австрійських компаній "STEUERMANN" Investitions - und Handelsgesellschaft bmH", "Bollwerk Finanzierungs - und Industriemanagement AG", "Uniqa Osterreich Versicherungen AG", британських компаній "WARGRAVE TRADING LLP", "ADTECH CONSULTING LIMITED", "DALLAS FUEL SA", кіпрських компаній "FORTER HOLDINGS LTD", "HUMMERON COMPANY LTD", "LEDRA NOMINESS LTD", "IONICS NOMINEES LTD", "DEVECOM COMPANY LTD", "ABS ALLIED BUILDING Ц STEEL LTD", панамської компанії "BRADCREST INVESTMENTS SA", компаній "KENSON TRADING LIMITED", "WENMORE ENTERPRISES LTD" - з особами, які є або були учасниками або представниками вказаних компаній, крім своїх захисників (т. 2 а.с. 9). 
		19.12.2017 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла дисциплінарна скарга про вчинення прокурором (прокурорами)           дисциплінарного проступку (дисциплінарна скарга), подана адвокатом ОСОБА_7, представником підозрюваного у кримінальному провадженні №52015000000000009 ОСОБА_8, стосовно прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_2, яку зареєстровано за вх. №11/2-3325вх-17 (т. 2 а.с. 2-4).
		Членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_22. прийнято рішення від 22.12.2017 №1067дс-17 про відкриття дисциплінарного провадження за вказаною дисциплінарною скаргою (т. 2 а.с. 20-23). 
		За наслідками розгляду матеріалів дисциплінарного провадження, членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_22. складено висновок від 15.03.2018 №11/2/4-1067дс-326дп-17, в якому зазначено про наявність у діях прокурора ознак дисциплінарного проступку та запропоновано за порушення вимог пунктів 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України "Про прокуратуру" притягнути прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 до               дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 49     Закону України "Про прокуратуру", у виді догани (т. 1 а.с. 31-38, т. 2 а.с. 102-109). 
		На засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 29.03.2018 прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 подано заяву про відвід члену Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Шемчуку В.В., яку обґрунтовував наявністю сумнівів у неупередженості і об'єктивності останнього, у зв'язку з тим, що він був допитаний 15.11.2016 у якості свідка у кримінальному провадженні №52015000000000009 (т. 1 а.с. 47-101, т. 2 а.с. 143-201).
		Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 29.03.2018            №138-1дп-18 у задоволенні заяви про відвід відмовлено (т. 2 а.с. 211-213).
		Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 29.03.2018 №138дп-18 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_2" притягнуто прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у виді догани (т. 1 а.с. 16-25, т. 2 а.с. 201-210).
		В основу прийняття оспорюваного рішення покладено висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у тому, що ОСОБА_2 під час розгляду клопотання захисника 06.12.2017, не дослухавши судове рішення,   на оголошення якого чекав близько двох годин, демонстративно залишив залу судового засідання, гримнувши дверима, чим допустив грубе порушення правил прокурорської етики, у зв'язку з чим притягнутий до дисциплінарної відповідальності з підстав визначених пунктом 6 частини 1 статті 43 Закону України "Про прокуратуру".
		Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18.04.2018 №161дп-18 "Про виправлення описки" виправлено описку у тексті рішення від 29.03.2018 №138дп-18, зазначивши вірно по-батькові прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності - ОСОБА_2, і посаду, яку він обіймає - прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (т. 1 а.с. 27-28, т. 2 а.с. 241-242).
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
		Відповідно до пунктів 1, 4 частини 4 статті 19 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (надалі - Закон №1697-VII), прокурор зобов'язаний виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень, а також додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
		Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 43 Закону №1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.
		Частиною 1 статті 44 Закону №1697-VII передбачено, що дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
		Частинами 1-2 статті 45 Закону №1697-VII визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
		Частинами 3, 10 статті 46 Закону №1697-VII встановлено, що за відсутності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
		За змістом частини 1 статті 47 Закону №1697-VII, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
		Як закріплено частинами 5-6 даної статті, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заслуховуються пояснення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів подавати заяву про його відвід.
		В силу приписів частин 1, 3 статті 48 Закону №1697-VII, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.                 При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
		Пункт 1 частини 1 статті 49 Закону №1697-VII закріплює, що на прокурора може бути накладено дисциплінарне стягнення у виді догані.
		Отже, підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани слугує вчинення ним дисциплінарного проступку, зокрема, одноразове грубе порушення прокурором правил прокурорської етики. 
		Колегія суддів вважає, що поняття "грубого порушення правил прокурорської етики" має оціночний характер і для з'ясування того, чи мало допущене прокурором порушення характер грубого необхідно виходити з об'єктивних і суб'єктивних ознак вчиненого прокурором діяння. 
		При цьому обставини вчинення прокурором дисциплінарного проступку з'ясовуються в межах процедури здійснення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарного провадження.
		Як вбачається з оспорюваного рішення від 29.03.2018 №138дп-18, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало те, що 06.12.2017        під час розгляду Солом'янським районним судом міста Києва клопотання захисника підозрюваного у кримінальному провадженні №52015000000000009 від 11.12.2015 про зміну запобіжного заходу, на стадії проголошення судового рішення, не дослухавши його, ОСОБА_2, який виступав прокурором, демонстративно залишив залу судового засідання, гримнувши дверима.
		У позовній заяві та в ході судового розгляду справи позивач підтвердив ту обставину, що дійсно залишив залу судового засідання під час проголошення судового рішення. 
		Проте, наполягає, що здійснив це з об'єктивних причин (необхідність підготовки до наступного судового засідання) і не мав на меті демонструвати неповагу до суду чи незгоду із прийнятим судовим рішенням. 
		За приписами частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
		Та обставина, що позивач 06.12.2017 залишив залу судового засідання Солом'янського районного суду міста Києва під час проголошення судового рішення по справі №1-кс/760/17087/17 (№760/26505/17) знаходить своє підтвердження іншими наявними у матеріалах справи доказами, а саме: рапортом ОСОБА_2 на ім'я начальника управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_15 від 02.01.2018; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23.01.2018 №06-78вих-18, поданими до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; долученими до матеріалів дисциплінарного провадженнями публікаціями у засобах масової інформації; листом від 23.02.2018 №2.2/4/2018 за підписом секретаря судового засідання Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_16 (т. 2 а.с. 45, 50-67, 140).
		Тому, в колегії суддів відсутні будь-які сумніви з приводу достовірності визнаної позивачем обставини щодо залишення ним зали судового засідання і дана обставина є такою, що не підлягає доказуванню в силу вимог частини 1 статті 78 КАС України.
		Відповідно до частин 1, 4 статті 201 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
		Згідно з частиною 1 статті 193 Кримінального процесуального кодексу України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
		У свою чергу, основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов'язків та поза службою визначені Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 (надалі - Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів).
		Відповідно до статті 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, при виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
		Згідно з статтею 17 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор повинен поважати незалежність суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом.
		Статтею 26 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що з метою забезпечення справедливого та об'єктивного правосуддя прокурор у відносинах із суддями та присяжними повинен дотримуватися взаємоповаги, усвідомлюючи важливість спільних завдань щодо утвердження в суспільстві верховенства права та законності.
		Статтею 27 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів встановлено, що у відносинах з іншими учасниками судочинства прокурор повинен дотримуватися ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.
		Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов'язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23.04.1999, визначено, що прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилам та етиці їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
		Отже, на прокурора, присутнього під час розгляду судом клопотання про зміну запобіжного заходу, поширюється дія правил професійної етики та поведінки, зокрема, в частині, дотримання ним загальноприйнятих етичних норм поведінки, прояву власної вихованості і культури, а також вираження взаємоповаги у відносинах з суддею та принциповості і витримки у відносинах з іншими учасниками процесу. 
		Крім того, прокурору заборонено публічно, тобто, у присутності інших осіб, висловлювати будь-яким чином, у тому числі, і своєю поведінкою, сумніви щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження. Так само, правосудність судового рішення повинна оцінюватись прокурором виключно в контексті його законності й дотримання процедури прийняття. 
		У судовому засіданні 21.06.2018 судом досліджено звукозапис судового засідання, яке мало місце 06.12.2017 у Солом'янському районному суді міста Києва під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52015000000000009 від 11.12.2015. Зі звукозапису слідує, що під час проголошення ухвали суду від 06.12.2017 по справі №1-кс/760/17087/17 (№760/26505/17) в залі судового засідання чути шум та грюкіт дверей (відрізки 25 хв. 22 сек., 25 хв. 30 сек.).
		При цьому звуки, які чути на звукозаписі, на переконання колегії суддів, були настільки голосними, що створювали перешкоди у проголошенні судового рішення та здійсненню звукозапису судового засідання.
		Позивачем не заперечується, що ці звуки створювались ним під час виходу із зали судових засідань і позивач не зміг навести переконливих причин та надати суду достатні належні і допустимі докази існування у нього об'єктивної необхідності у залишенні зали судового засідання саме під час проголошення судового рішення.
		Тому, колегія суддів приходить до висновку, що наведені дії позивача свідчать про допущення ним порушення зазначених вище статей Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, яке виходячи з об'єктивних і суб'єктивних ознак його вчинення має характер грубого. На користь тієї обставини, що вчинене позивачем порушення є грубим свідчить також те, що зазначений випадок був висвітлений у матеріалах засобів масової інформації, зокрема, www.censor.net (т. 2 а.с. 10-18). 
		Водночас, посилання відповідача при прийнятті оспорюваного рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на публікації, розміщені на ресурсах www.pravda.com.ua, www.sud-report.org.ua, не знаходять свого підтвердження наявними у матеріалах дисциплінарного провадження доказами. 
		Колегією суддів відхиляються твердження відповідача на порушення позивачем   статті 9 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, якою визначено, що прокурор має керуватися принципом презумпції невинуватості на всіх етапах кримінального провадження. Він повинен враховувати всі обставини незалежно від того, свідчать вони проти підозрюваного (обвинуваченого) чи на його користь, вживати заходів для гарантування права особи на справедливий судовий розгляд. При виконанні прокурором повноважень у кримінальному провадженні поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. Видалення прокурора з зали судового засідання, саме по собі, без наявності інших доказів поводження прокурора з підозрюваним як з винним, ще не може свідчити про недотримання ним вказаного принципу. 
		Також відповідач безпідставно взяв до уваги при прийнятті оспорюваного рішення від 29.03.2018 №138дп-18 рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03.04.2017, яке не є нормативним актом, не містить будь-яких відомостей щодо обставин дисциплінарного проступку чи особи прокурора та жодним чином не впливає на суть вирішуваного питання.
		У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про наявність у відповідача підстав, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 43 Закону №1697-VII, для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про обґрунтованість оспорюваного рішення від 29.03.2018 №138дп-18.
		Колегія суддів наголошує, що притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача з підстав, передбачених пунктом 5 наведеної норми Закону №1697-VII (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) не мало місця, що знаходить відображення безпосередньо в оспорюваному рішенні, тому колегією суддів не надається оцінка доводам позивача  в цій частині. 
		Відповідно до частини 6 статті 47 Закону №1697-VII, прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів подавати заяву про його відвід. Під час прийняття рішення стосовно відводу член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, якому заявлено відвід, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення.
		Заява про відвід члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів                Шемчука В.В., подана позивачем 29.03.2018, обґрунтована наявністю у нього сумнівів у неупередженості та об'єктивності вказаного члена комісії, внаслідок того, що останній був допитаний 15.11.2016 у якості свідка у кримінальному провадженні №52015000000000009, порушеному відносно ОСОБА_8, що на думку позивача, свідчить про те, що під час перевірки викладених у дисциплінарній скарзі обставин член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_23 діяв упереджено, однобічно дослідив факти, а складений ним висновок є необ'єктивним. 
		Згідно з пунктом 103 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 (надалі - Положення), дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; прийняття рішення.
		Частиною 4 статті 46 Закону №1697-VII встановлено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. 
		Заяву про відвід позивачем подано після проведення перевірки та складення членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_22. висновку від 15.03.2018 №11/2/4-1067дс-326дп-17 про наявність дисциплінарного проступку прокурора. При цьому, Закон №1697-VI та Положення не передбачають можливості повернення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів зі стадії розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора на стадію проведення перевірки дисциплінарної скарги та складення цього висновку.
		Частиною 2 статті 48 Закону №1697-VII визначено, що член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.
		З огляду на це, на стадії розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення у відповідача не було підстав для задоволення заявленого відводу, оскільки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_23 в силу вимог частини 2 статті 48 Закону №1697-VII не міг брати участі у голосуванні при його прийнятті і викладені у заяві обставини не могли мати впливу на прийняте за наслідками голосування рішення. 
		З цих самих підстав колегією суддів не беруться до уваги доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури прийняття оспорюваного рішення внаслідок стверджуваної присутності члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Шемчука В.В. під час голосування при прийнятті рішення від 29.03.2018 №138дп-18.
		За змістом частини 1 статті 48 Закону №1697-VII, перед прийняттям рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
		Тому, попри відсутність члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_24. у розгляді і дослідженні матеріалів дисциплінарного провадження, останній міг брати участь в обговоренні результатів розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора та прийнятті рішення за його наслідками. 
		Відповідно до частин 7-8 статті 78 Закону №1697-VII, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її загального складу, передбаченого цим Законом. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів викладаються в письмовій формі. У рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів зазначаються дата і місце його прийняття, члени комісії, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий. Рішення підписується головуючим та членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які брали участь у засіданні. 
		Згідно з пунктом 61 Положення, комісія має право прийняти рішення, якщо на її засіданні присутні не менше дев'яти членів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу Комісії, передбаченого Законом. Рішення Комісії викладаються в письмовій формі.
		Судом досліджено, що в оспорюваному рішенні від 29.03.2018 №138дп-18 відповідачем 4 рази невірно вказано по-батькові позивача, а саме, замість вірного "ОСОБА_25" зазначено "ОСОБА_26" та 5 разів посаду позивача, а саме, замість вірного "прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України" зазначено "прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України".
		Разом з тим, виходячи з наданих Кваліфікаційно-дисциплінарній комісій прокурорів повноважень, остання може приймати рішення з питань, віднесених до її компетенції, у тому числі, виправляти описки, допущені у рішенні про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності і прийняття такого рішення комісією не свідчить про вихід за межі наданих їй повноважень або про те, що вона діє у спосіб, не передбачений законодавством. 
		Характер виправлень, внесених до оспорюваного рішення від 29.03.2018 №138дп-18 шляхом прийняття іншого оспорюваного рішення від 18.04.2018 №161дп-18,     жодним чином не змінив суті прийнятого відповідачем рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани, а лише усунув допущені при його оформленні неточності в частині зазначення анкетних даних та посади прокурора, що притягується до дисциплінарної відповідальності.
		Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частинами 1-2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Частиною 1 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		З урахуванням з'ясованих судом по справі обставин, які знайшли своє підтвердження на основі досліджених у судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення Кваліфікаційно-дисциплінарній комісій прокурорів від 29.03.2018 №138дп-18 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_2" та від 18.04.2018 №161дп-18          "Про виправлення описки" відповідають визначеним КАС України критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
		За правилами статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору за подання даного позову відшкодуванню не підлягають. 
		Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		ОСОБА_2 (пр-т АДРЕСА_1) у задоволенні адміністративного позову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (вул. Мельникова, 81б, м. Київ, 04050) про визнання протиправними і скасування рішень, - відмовити повністю.
		Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на судове рішення Верховного Суду подається до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення складене та підписане 26.06.2018. 
		 
		 
		 
		Суддя-доповідачВ.М. ШарапаСуддіВ.М. Бевзенко О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх  М.І. Смокович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...