Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/11624/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2018. Зареєстровано: 27.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2018.
Дата набрання законної сили: 19.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		 
		19 червня 2018 року 
		м. Київ
		справа №820/11624/15
		адміністративне провадження №К/9901/24814/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
		суддів: Шипуліної Т.М.,  Хохуляка В.В., 
		розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 (судді - Бегунц А.О., Старостін В.В., Рєзнікова С.С.) у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення,
		У С Т А Н О В И В:
		У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 16.11.2015 № 722-1705, яким йому визначено податкове зобов'язання за платежем "транспортний податок" у сумі 25     000,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на відсутність обов'язку у платника податку сплачувати транспортний податок у 2015 році, оскільки: відповідно до положень підпункту 267.6.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове повідомлення - рішення надсилається/вручається платнику податку контролюючим органом до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), разом з тим податкове повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято та направлено контролюючим органом після 01.07.2015; транспортний засіб не є об'єктом оподаткування як такий, що перебуває у використанні з 2010 року (дата виготовлення), тобто більше 5-ти років. Крім того, позивач зазначає, що дотримання принципу стабільності виключає виникнення податкового обов'язку щодо сплати транспортного податку за 2015 рік. Так, транспортний податок був запроваджений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2015. Цим же Законом місцеві ради отримали повноваження і одночасно набули обов'язку встановлення транспортного податку до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). Однак, рішення Харківської міської ради щодо врегулювання питань справляння податків було прийнято 21.01.2015. 
		Харківський окружний адміністративний суд постановою від 11.02.2016 позов задовольнив: скасував податкове повідомлення - рішення ОДПІ від 16.11.2015 № 722-1705.
		Висновок суду про задоволення позовних вимог мотивований посиланням на положення підпункту 12.3.4 статті 12 Податкового кодексу України, яким передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), та на встановлений підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України календарний рік як базовий податковий (звітний) період для сплати транспортного податку, що виключає належний позивачу автомобіль з об'єктів оподаткування в 2015 році. 
		Харківський апеляційний адміністративний суд від 08.12.2016 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив з тих підстав, що рішення органу місцевого самоврядування не впливає на підстави та обов'язок платників сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавством. У зв'язку з цим транспортний податок, як обов'язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм статті 267 ПК України, починаючи з 01.01.2015, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3.4 статті 12 ПК України.
		Позивач оскаржив рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 10.01.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 12.3.4, 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України.
		Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.
		Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
		Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
		Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
		Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції. 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Верховний Суд ухвалою від 14.06.2018 прийняв касаційну скаргу ОДПІ до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомленням сторін на 19.06.2018.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		У справі, що розглядається, суди встановили, що за позивачем 24.10.2013 зареєстровано право власності на транспортний засіб "LEXUS" GX460 2010 року випуску з об'ємом двигуна 4608 см3. 
		Податковим повідомленням-рішенням від 16.11.2015 № 722-1705, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України визначено позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку в сумі 25     000,00 грн.
		Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015 до Податкового кодексу України внесені зміни, зокрема статтю 267 викладено в новій редакції "Транспортний податок", тобто фактично запроваджено цей податок.
		Згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 цієї статті (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
		Підпунктом 267.2.1 ПК України, у свою чергу, встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
		Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України).
		Відповідно до пункту 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті, а до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 - базовий податковий (звітний) період як елемент транспортного податку дорівнює календарному року.
		Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
		Згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
		Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01.01.2015, власники транспортних засобів, які використовувалися до 5 років та з об'ємом циліндрів двигуна більше 3000 куб. см є платниками транспортного податку.
		Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
		Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		Відповідно до положень пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
		Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Наведеною нормою передбачено обов'язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Зазначена норма розрізняє період опублікування рішення ради, плановий період та наступний період, кожен з яких має самостійне правове значення та не може співпадати в часі.
		Згідно з пунктом 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
		Жодних змін до вищезазначених положень ПК України внесено не було, дія зазначених положень на 2015 рік законодавцем не зупинялась, місцеві ради не звільнялись від обов'язку при встановленні нового виду місцевого податку дотримуватись вимог підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.
		Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що місцеві ради мають обов'язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) транспортний податок і вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок ( і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
		Статтею 57 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
		Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
		Транспортний податок був встановлений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, отже, лише у 2015 році місцеві ради отримали повноваження і одночасно набули обов'язку встановлення транспортного податку.
		З огляду на неможливість збігу між періодом опублікування рішення та плановим періодом (у якому планується встановити місцевий податок) відповідно до норми підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, прийняте Харківською міською радою "Про внесення змін ІУ сесії Харківської міської ради УІ скликання від 12.01.2011 № 126/11"Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України" від 21.01.2015 № 1793/15 не могло бути застосовано у 2015 році, оскільки плановим періодом для застосування цього рішення є 2016 рік.
		Наявність у ПК України норм, які регулюють правила справляння транспортного податку, не є підставою для його справляння за відсутності відповідного рішення місцевої ради, оскільки Верховна Рада України відповідно до підпункту 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 Податкового кодексу України лише встановлює перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, що не було враховано судом апеляційної інстанції та призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
		Щодо застосування наслідків, передбачених підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України згідно якого у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю, то для цього повинна мати місце протиправна бездіяльність місцевої ради щодо неприйняття обов'язкового рішення про встановлення місцевого податку, зокрема, транспортного.
		В свою чергу, відповідна бездіяльність може виникнути лише після того, як сплинуть строки протягом яких місцева рада має прийняти рішення про встановлення обов'язкового для справляння місцевого податку, відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України.
		Відповідно, висновок про те, чи скористалася місцева рада своєю компетенцією щодо встановлення місцевого податку, можна зробити лише після закінчення бюджетного періоду, протягом якого мало бути реалізоване відповідне повноваження.
		З урахуванням наведеного касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 - скасуванню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 - залишенню в силі.
		Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Керуючись пунктом 4 частини першої статті 349, статтею 352, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
		Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 - залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді                                                                                          Л.І. Бившева
		 
		                                                                                          В.В. Хохуляк 
		 
		                                                                                          Т.М. Шипуліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...