Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/5455/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2018. Зареєстровано: 27.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2018.
Дата набрання законної сили: 16.07.2018
Результат оскарження 16.07.2018 Апеляційний суд Запорізької області: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/5455/18  3/335/927/2018 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 червня 2018 року                                      м. Запоріжжя
		 
		Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участю секретаря Тимченко А.В., прокурора Гресь Ю.Ю., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Запорізького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України відносно:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Б.347,
		про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 172-6 КУпАП,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією від 15.05.2018 року № 5/2018, складеного оперуповноваженим Запорізького управління ДВБ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, стосовно ОСОБА_1, який будучи колишнім заступником начальнику відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності СУ ГУНП в Запорізькій області підполковник поліції, будучи субєктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.172-6 КУпАП, та згідно адз.14 ч.1 ст.1 цього ж Закону субєктом декларування, отримавши 27.10.2017 року грошову допомогу в сумі, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017 року (тобто 80000 грн.), у порушення вимог ч.2 ст. 52 Закону України „Про запобігання корупції не повідомив про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинив правопорушення повязане з корупцією, передбачене ч. 2ст. 172-6 КУпАП.
		Згідно із наказом ГУНП в Запорізькій області від 27.09.2017 № 475 о/с, підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено (через хворобу), з посади заступника начальнику відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності СУ ГУНП в Запорізькій області з 29.09.2017 року.
		Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб- сайті Національного агентства.
		Відповідно до абзацу 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» субєкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах „а і "в" пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
		Відповідно до абз. 3 ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року, прожитковий мінімум для прцездатної особи, встановлено у розмірі - 1600 грн.
		Відповідно до листа ГУНП в Запорізькій області від 21.02.2018 № 348/05/12-2018, ОСОБА_1, 27.10.2017 за платіжним дорученням від 25.10.2017 №7752 було виплачено грошову допомогу у розмірі 133 409, 40 грн.
		Таким чином, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, (1600 х 50 = 80000 тис. грн.), та, відповідно до 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у ОСОБА_1, як субєкта декларування, починаючи з 28.10.2017 виник обовязок у десятиденний строк подати письмове повідомлення про суттєві зміни у майновому стані про придбання зазначеного майна, шляхом заповнення відповідної форми змін в особистому кабінеті користувача на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua). Кінцевою датою подання такого повідомлення, без порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у даному випадку, є 06.11.2017.
		Проте встановлено, що згідно публічної частини Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (гіперпосилання на Реєстр - https://public.nazk.gov.ua), повідомлення про суттєві зміни в майновому стані субєкта декларування ОСОБА_1 щодо отримання ним доходу який перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017, не подано, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 52 Закону України „Про запобігання корупції» відповідальність за яке встановлено ч. 2 ст 172-6 КУпАП.
		 
		У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-6КУпАП не визнав та пояснив, що в даному випадку у нього відсутній умисел на скоєння адміністративного правопорушення, відсутня вина як одна із складових елементів адміністративного правопорушення. Викладені ОСОБА_2 в протоколі обставини протирічать фактичним обставинам та подіям щодо яких йому інкримінують вчинення корупційного правопорушення. Так, 29.09.2017 його було звільнено з поліції через хворобу, оскільки за станом здоровя він не був придатний до подальшого виконання покладених на поліцейського функцій, та постійно перебував на лікування в закладах охорони здоровя (понад 3 місяці на рік). На час звільнення 29.09.2017, ним згідно вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» було подано декларацію про доходи, шляхом заповнення електронної форми на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. У звязку з тим, що ГУНП Запорізькій області, наказом якого його було звільнено, при розрахунку не видав жодного офіційного документу щодо доходів, отриманих в поточному році в зазначеній установі та не повідомив про розмір виплат, які він повинен був отримати при звільненні, чим унеможливив отримання ним повної та достовірної інформації для внесення її до декларації. З цього приводу ним на час заповнення електронної декларації було здійснено декілька дзвінків на гарячу лінію НАЗК з метою отримання консультації щодо подальших дій щодо порядку та строків внесення інформації до електронної декларації, де йому повідомили, що він повинен ввести всю відому інформацію щодо доходів, в тому числі про нараховані але ще не отримані суми, та в разі їх уточнення здійснити це протягом десяти діб. Так, він звернувся до фінансового підрозділу ГУНП в Запорізькій області, де йому відмовили в наданні повної та достовірної інформації без отримання копії наказу від кадрового підрозділу, оскільки всі нарахування вони здійснять тільки за підстав наявності письмового наказу. Відповідно, він звернувся до кадрового підрозділу ГУНП в Запорізькій області, де йому повідомили, що наказ перебуває на узгодженні у керівництва, незважаючи на те що датою його реєстрації є 27.09.2017, у звязку з чим вони не можуть його надати до фінансового підрозділу, також вони не можуть надати розрахунок його доходів в тому числі грошових виплат при звільненні. Враховуючи консультацію оператора НАЗК та той факт що спливав час на заповнення електронної декларації, він попрохав кадрового працівника здійснити усний розрахунок його доходів та виплат по звільненню, що кадровим працівником і було зроблено. Отриману усно інформацію було внесено до електронної декларації. Крім того, з метою отримання пенсійних виплат ОСОБА_1 відкрив пенсійний рахунок в відділенні Ощадбанку та отримав банківську картку, про що повідомив фінансовий підрозділ ГУНП. Весь час він вважав, що всі суми, які ГУНП буде нараховувати будуть зараховуватися на пенсійну картку, оскільки він звільнився та банківська картка, яка називається «зарплатня» на його погляд використовуватися для нарахувань ГУНП вже не може. Після заповнення електронної декларації 29.09.2017 він вважав що виконав всі вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та наступною декларацією, яку він повинен буде подати до Єдиного реєстру декларацій буде декларація за 2017 рік, яку ним в обумовлені Законом строки подано шляхом заповнення електронної декларації на сайті НАЗК 16 березня 2018 року на підставі отриманої 12.03.2017 в ДФС довідки про доходи за 2017 рік. Протягом періоду часу з моменту звільнення до часу заповнення декларації за 2017 рік після звільнення будь-якої інформації про отримання або нарахування грошових сум у розмірах, які є суттєвими змінами у майновому стані йому не надходило. Весь цей час він користувався пенсійною банківською карткою на баланс якої суми у таких розмірах не надходили. Свою зарплатню картку після звільнення він відав матері, оскільки на ній була певна сума коштів від його грошового утримання та був оформлений овердрафт на велику суму, для того, щоб вона використовувала її для лікування батька у якого важка хвороба. Відповідно, єдиним органом, де він зміг отримати повну та достовірну інформацію про нараховані та виплачені йому грошові суми є органи ДФС України, однак останні можуть надавати зазначену інформацію за минулий рік лише в кінці першого кварталу наступного року після надання всіма установами відповідних звітів.
		На підставі вищевикладеного, просить суд винести постанову про закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП через відсутність складу адміністративного правопорушення.
		 
		Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративні правопорушення, висновки прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено (через хворобу), з посади заступника начальнику відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності СУ ГУНП в Запорізькій області з 29.09.2017 року, відповідно до наказу ГУНП в Запорізькій області від 27.09.2017 № 475 о/с.
		Відповідно до листа ГУНП в Запорізькій області від 21.02.2018 № 348/05/12-2018, ОСОБА_1, 27.10.2017 за платіжним дорученням від 25.10.2017 №7752 було виплачено грошову допомогу у розмірі 133 409, 40 грн.
		Згідно сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларації 29.09.2017 року (перед звільненням) та 16.03.2018 року (після звільнення).
		Відповідно до ч. 2ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-6 КУпАП,визначається лише умисною формою вини,тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		При цьому діяння, передбаченіст.172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.
		Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
		З врахуванням положеньст.1 Закону №1700-VII, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. А тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях особи умислу на несвоєчасне подання такого повідомлення.
		Відповідно дост. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а в силуст. 10 КУпАПадміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Згідно з положеннямист. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших, визначених законом обставин, зобовязаний зясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		Відповідальність за ч.2ст.172-6 КУпАПнастає виключно за несвоєчасне повідомлення особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про суттєві зміни у майновому стані.
		Об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин повідомлення.
		Крім того, з об'єктивної сторони корупційне правопорушення характеризується також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, яким суб'єкт правопорушення мав керуватись при його вчиненні, на що звернено увагу в Рішенні Конституційного Суду України від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010).
		Викладене стосується й диспозиційст.172-6 КУпАП.
		В інформаційному листі №223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року Виший спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив деякі питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією, зокрема за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		В своєму листі ВССУ зазначив, що наведені обставини стосуються й інших правопорушень, передбаченихст.172-6 КУпАП, у тому числі й неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
		Так, суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Як вбачаєтьсяз фактичнихобставин справи,ОСОБА_1 особисто вказаний доход не отримував та про його існування йому відомо не було. Відповідно, дата для відрахування строків повідомлення про суттєві зміни в майновому стані йому також була не відома. А отже підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру декларацій у нього не було. Матеріали адміністративної справи не містять жодної інформації про отримання ОСОБА_1 грошової допомоги, а зазначено лише про виплату шляхом нарахування на банківський рахунок, що не може свідчити те, що йому було достовірно відомо про нарахування вказаної грошової суми.
		Разом з тим, встановлено, що відомості про отримані нарахування ОСОБА_1 отримав лише в березні 2018 року в органах ДФС України, після чого вніс відповідну інформацію до електронної декларації на сайті НАЗК. 
		Відтак, в даному випадку відсутній будь який умисел на скоєння адміністративного правопорушення, відсутня вина як одна із складових елементів адміністративного правопорушення.
		Зібрані по даній справі матеріали не містять доказів про наявність у ОСОБА_1 наміру приховувати відповідні дані та вчиняв дії направлені на повідомлення про зміни в майновому стані, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-6 КУпАПчерез відсутність умислу.
		Не існує жодних належних доказів, які б з достовірністю свідчили про об'єктивні та суб'єктивні ознаки інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
		Не існує жодних доказів, що несвоєчасне повідомлення Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані вчинене умисно, коли ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачав її шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків.
		Отже, відсутня суб'єктивна сторона даного правопорушення, яка є обов'язковою складовою будь-якого правопорушення.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року, відповідальність за порушення встановленого порядку не може наступати, якщо зазначений порядок не було достатньо чітко встановлено внутрішнім законодавством. У разі браку чітких та передбачуваних законів, що встановлюють певні правила, покарання осіб за порушення неіснуючого порядку, суперечить принципу «ніякого покарання без закону», що закріплений уст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Згідно ізст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
		Заст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», національні суди при розгляді справ зобов'язані застосовувати Конвенцію та практику Суду, які є джерелом національного права України.
		Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини по справі «Христов проти України» від 19.02.2009, заява №4465/04). Правова визначеність вимагає, щоб норми актів були зрозумілими, точними й гарантували, що ситуації та правовідносини будуть передбачуваними. Адже інакше не можна забезпечити однакового застосування положень законів, що уможливлює необмежене їх трактування в правозастосовній практиці й неминуче призводить до сваволі.
		Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Вказане ЄСПЛ зокрема висловлює у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, тощо.
		Принцип правової визначеності як одного з елементів верховенства права є гарантією визнання правомірності чи неправомірності дій як державних службовців, так і окремих громадян (рішення у справах «Рябих проти Росії», заява від 2003 р., №52854/99, п.52; «Савінський проти України», заява від 28.02.2006, №6965/02, п.23).
		Згідностатті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Статтею 8 КУпАПпередбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
		Положеннямистатті 252 КУпАПзазначено, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згідност. 62 Конституції України.
		Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
		В своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції не винуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
		Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях. Так, згідно п.4.1. мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010у справі щодо офіційного тлумачення положень частини першоїстатті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязазначено, що Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.Конституція Українимає найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй (частина другастатті 8 Конституції України). Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і не двозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення КСУ від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005). Принцип правової визначеності означає, що "обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки".
		Статтею 247 КУпАПвизначено, що провадження за адміністративним правопорушенням не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю за низкою обставин, в тому числі і у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у вказаній справі відносно ОСОБА_1 за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
		Керуючись п. 1 ч.2 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.2 ст. 172-6 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		 
		Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		 
		Суддя:                                             І.А.Крамаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...