Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/5983/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2018.
Дата набрання законної сили: 13.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		13 червня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 367/5983/16-ц
		провадження № 61-18165св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), КратаВ.І.,              КурилоВ. П.,              
		 
		учасники справи:
		позивачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7,
		відповідачі: Гостомельська селищна рада Київської області, садівницьке товариство «Бучанка», управління держгеокадастру у м. Ірпені, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області,
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвали судді апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2016 року ОСОБА_11,
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, звернулися до суду з позовом до Гостомельської селищної ради Київської області, садівницького товариства «Бучанка» (далі - СТ «Бучанка»), управління держгеокадастру у м. Ірпені, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, у якому просили визнати незаконними дії Гостомельської селищної ради Київської області, визнати недійсним і скасувати державний акт на право власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_9, скасувати державну реєстрації даного державного акту, відновити попереднє становище земельної ділянки.
		У вересні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, звернулися до суду з клопотанням про забезпечення позову, у якому просили заборонити ОСОБА_9 відчужувати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
		Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня                  2016 року у задоволенні клопотання відмовлено.
		У вересні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 вдруге звернулися до суду з клопотанням про забезпечення позову, у якому просили заборонити ОСОБА_9 відчужувати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 
		Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 вересня                 2016 року у задоволенні клопотання відмовлено.
		Ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову мотивовані тим, що заявниками не подано доказів того, що власником земельної ділянки на даний час є ОСОБА_9
		Не погоджуючись з ухвалами Ірпінського міського суду Київської області  від 13 та 14 вересня 2016 року, ОСОБА_3, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, подали апеляційну скаргу, яка не була оплачена судовим збором.
		Ухвалами апеляційного суду Київської області від 31 жовтня 2016 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копій ухвал.
		Ухвали суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що скрутне матеріальне становище не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Оскільки апеляційна скарга не була оплачена судовим збором, тому її залишено без руху.
		Ухвалами апеляційного суду Київської області від 15 та 16 листопада               2016 року заяви ОСОБА_3 про відкликання апеляційної скарги                       в частині, що подана нею, задоволено, апеляційну скаргу в цій частині повернуто заявнику.
		Ухвалами апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано неподаною та повернуто.
		Ухвали суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заявником усунені не були, що є підставою для повернення скарги особі, яка її подала.
		У січні 2017 року ОСОБА_5, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6, подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвали апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2016 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги.
		Касаційна скарга мотивована тим, що вимога про сплату судового є перешкоджанням доступу до правосуддя. Зазначає, що вона як представник малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7, звільнена від сплати судового під час розгляду справи в усіх судових інстанціях відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
		У березні 2017 року ОСОБА_9 та СТ «Бучанка» подали заперечення на касаційну скаргу, у яких просили залишити її без задоволення, а ухвали апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2016 року без змін.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року справу                                                   № 367/5983/16-ц призначено до судового розгляду. 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності                       15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України 18 квітня 2018 року справу № 367/5983/16-ц передано до Касаційного цивільного суду.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження                  в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_5                   в інтересах малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявник у наданий їй строк не усунула недоліків апеляційної скарги, зокрема, не сплатила судовий збір за її подання. 
		Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.
		Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору.
		Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
		Проте Закон України «Про судовий збір» не відносить малолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору.
		ОСОБА_5 є позивачем у справі, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також яка звернулася до апеляційного суду Київської області із апеляційною скаргою в їх же інтересах, а тому зобов'язана сплатити судовий збір за подання та розгляд апеляційної скарги на судове рішення. Інших підстав для звільнення від сплати судового збору заявник не зазначила.
		За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано поклав на ОСОБА_5, яка звернулася до суду в інтересах малолітніх дітей, обов'язок зі сплати судового збору та правильно визнав її апеляційну скаргу неподаною                        й повернув у зв'язку з невиконанням вимог суду. 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня                 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги                     ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 та залишення без змін ухвал апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2016 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.
		Керуючись статтями 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		Ухвали апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2016 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.   
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська  СуддіН. О. Антоненко   В. І. Журавель   В. І. Крат   В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...