Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/16227/14-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2018.
Дата набрання законної сили: 06.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		06 червня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 522/16227/14-ц
		провадження №61-8829св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів:                Карпенко С. О.,                                               Погрібного С. О.,
		                             Ступак О. В. (суддя-доповідач),                  Усика Г. І.,  
		 
		учасники справи: 
		 
		позивач - ОСОБА_3,
		відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гута-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Південні авіалінії»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гута-Україна» та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2016 року у складі колегії суддів: Процик М. В., Дрішлюка А. І., Сєвєрової Є. С.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гута-Україна» (далі - ПрАТ СК «Гута-Україна»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Південні авіалінії» (далі - ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії») про стягнення страхового відшкодування.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 придбав авіаквиток у ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» на 13 лютого 2013 року за маршрутом «Одеса-Донецьк». 13 лютого 2013 року під час здійснення посадки в аеропорту м. Донецька  о 16 год. 09 хв. літак АН-24РВ, реєстраційний номер UR-WRA, який виконував зазначений рейс, втратив швидкість та керованість, внаслідок чого лівим напівкрилом зіткнувся із землею та впав на аеродром, в наслідок чого повністю була зруйнувана середня частина літака. Катастрофа літака сталась через втрату швидкості під час заходу на посадку при метеорологічних умовах, до яких командир цього повітряного судна не був підготовлений та допущений. Згідно з авіаквитком і посадочним талоном позивач знаходився у кріслі № 8b, розташованому у середній частині зазначеного літака. Внаслідок авіакатастрофи позивач зазнав тілесних ушкоджень, які підтверджуються проведеною у справі судово-медичною експертизою. Відповідальність перевізника перед пасажирами застрахована в      ПрАТ СК «Гута-Україна» відповідно до договору від 19 грудня 2012 року                        № 11-107-04-01/13. Після катастрофи перевізник визнав факт завдання шкоди пасажирам літака та виплатив передплату завданої шкоди у розмірі 15 000,00 грн.
		 
		З огляду на реальну загрозу життю ОСОБА_3 під час авіакатастрофи та відмову у добровільній виплаті страхового відшкодування ПрАТ СК «Гута-Україна» відповідно до Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 735, а також умов укладеного між перевізником та страховою компанією договору, на його користь підлягає стягненню з ПрАТ СК «Гута-Україна» страхова виплата у розмірі       2 463 183,30 грн. Моральну шкоду, завдану внаслідок зазначеної авіаційної події, обґрунтовано тим, що авіакомпанія своєчасно не надала допомоги після авіакатастрофи та її байдужим ставленням до події, що сталася, тому позивач оцінює її у сумі 10 000,00 грн.
		 
		Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_3 просив стягнути з ПрАТ СК «Гута-Україна» страхову виплату за шкоду, завдану життю та здоров'ю пасажира повітряного судна, відповідно до договору від 19 грудня 2012 року № 11-107-04-01/13, у сумі 2 463 183,30 грн та стягнути з ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн.
		 
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду мотивовано тим, що перевізник несе відповідальність перед позивачем відповідно до договору страхування від 19 грудня 2012 року, а у страховика виникає обов'язок виплатити страхове відшкодування лише на умовах і способом, що передбачені цим договором, за наявності для цього правових підстав, оскільки у ПрАТ СК «Гута-Україна» обов'язку щодо сплати сум на користь позивача у справі немає, рівно як у позивача не має правових підстав вимагати такої сплати, тому в частині позовних вимог до ПрАТ СК «Гута-Україна» відмовлено. При цьому, відшкодування моральної шкоди ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» підлягає задоволенню, оскільки позивачу завдано моральну шкоду внаслідок авіакатастрофи.
		 
		В апеляційному порядку оскаржувалося рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до ПрАТ СК «Гута-Україна», в іншій частині не оскаржувалося, тому відповідно до вимог статті 303 ЦПК України 2004 року не переглядалося.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_3, задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2015 року в частині відмови ОСОБА_3 у позові до ПрАТ СК «Гута-Україна» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ СК «Гута-Україна» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 617 100,67 грн.
		 
		Апеляційний суд своє рішення мотивував тим, що відповідальність ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» як експлуатанта повітряного судна АН-24РВ UR-WRA застрахована відповідачем - ПрАТ СК «Гута-Україна», відповідно до умов договору обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта ПС/повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами від 19 грудня 2012 року за № 11-107-04-01/13, який був чинним на момент авіакатастрофи та відповідно до пункту ІІ.3 зазначеного договору визначено максимальний розмір відшкодування шкоди у сумі 189 030,00 доларів США за кожного пасажира, тому апеляційний суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості та з урахуванням отриманих ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, зменшив розмір такої компенсації до 617 100,67 грн.
		 
		У липні 2016 року ПрАТ СК «Гута-Україна» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надав жодних доказів в обґрунтування завданих збитків, а єдине посилання позивача на виключність, неординарність авіаційної пригоди й існування реальної загрози його життю не є в розумінні статей 57-59 ЦПК України доказами завдання матеріального збитку у розмірі 2 463 183,30 грн. Крім того, зазначає, що апеляційним судом не правильно застосовано Конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 року), положення Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 735, що стало наслідком хибного висновку суду про те, що сам лише факт знаходження позивача на борту повітряного судна при його катастрофі дозволяє вимагати суму, еквівалентну 172 500,00 доларів США, оскільки глава 4 розділу XXVІІ Правил повітряних перевезень стверджує лише про те, що перевізник не обмежується певною сумою при здійсненні відшкодування шкоди в порядку, передбаченому цими Правилами.
		 
		У серпні 2016 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2016 року, в якій просить змінити рішення апеляційного суду в частині стягнення розміру страхового відшкодування, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом зменшено розмір страхового відшкодування до ? частини від максимальної, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки розмір компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажира, не містить посилань на тяжкість тілесних ушкоджень, отже, має складатися з 113 100 СПЗ (спеціальні права запозичення) для кожного пасажира, тобто 2 463 183,30 грн і не може бути зменшений або обмежений.
		 
		Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня та 07 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 08 лютого 2017 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
		 
		15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У лютому 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ указану цивільну справу передано до Верховного Суду. 
		 
		Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційні скарги ПрАТ СК «Гута-Україна» та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. 
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України 2004 року щодо законності та обґрунтованості.
		 
		Судами встановлено, що 19 грудня 2012 року між перевізником ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» та ПрАТ СК «Гута-Україна» укладений договір № 11-107-04-01/13 обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна/повітряного перевізника за шкоду перед третіми особами, пасажирами, за багаж та ручну поклажу на строк: з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року (далі - договір страхування).
		 
		13 лютого 2013 року під час заходження на посадку в міжнародному аеропорту         м. Донецька о 16 год. 09 хв. належний перевізнику літак АН-24 РВ, реєстраційний          № UR-WRA, який здійснював чартерний рейс ОТL 8971 маршрутом «Одеса-Донецьк-Одеса», втратив швидкість та керованість, внаслідок чого лівим напівкрилом зіткнувся із землею та впав на аеродром.
		 
		Відповідно до придбаного квитка та посадочного талону позивач 13 лютого 2013 року був пасажиром літака АН-24 РВ, реєстраційний № UR-WRA, та під час авіакатастрофи перебував у кріслі 8b.
		 
		Внаслідок авіакатастрофи позивач зазнав тілесних ушкоджень (закрита черепно-мозкова травма у формі струсу мозку, забиття, гематоми правого стегна, плеча, забиття хребта), які за висновком експерта від 27 березня 2015 року № 417 відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості (т. 1 а. с. 45-54).
		 
		Пунктом 3.1 договору страхування від 19 грудня 2012 року № 11-107-04-01/13 встановлено, що предметом страхування визначені майнові інтереси застрахованих осіб, які виникають внаслідок зобов'язань відшкодувати шкоду в порядку, встановленому законодавством, третім особам та пасажирам (їх спадкоємцям), пов'язану з експлуатацією повітряного судна.
		 
		Згідно з пунктом І секції ІІ договору страхування від 19 грудня 2012 року                      № 11-107-04-01/13 при настанні страхових випадків саме страховик відшкодовує за застраховану особу (страхувальника) усі суми, які є компенсацією за випадкову шкоду життю та здоров'ю пасажирів застрахованого повітряного судна. 
		 
		За змістом страхового сертифіката від 19 грудня 2012 року № 11-107-04-01/13, виданого ПрАТ СК «Гута-Україна», застраховано відповідальність ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» перед третіми особами, у тому числі перед 48 пасажирами, включаючи поклажу та багаж у межах суми 190 280,00 доларів США (а. с. 17).
		 
		З копії листа ТОВ «Авіакомпаніяї «Південні авіалінії» від 01 листопада 2013 року         № 01/448 вбачається, що 29 травня 2013 року страховику подано заяву з вимогою здійснити виплату страхового відшкодування і надано увесь перелік документів для страхового розслідування (а. с. 29). Згідно із пунктом 6 «Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2012 року № 1535, термін розслідування страховиком страхового випадку не повинен перевищувати 30 діб після отримання заяви страхувальника про страхове відшкодування (страхову виплату). Якщо обставини розслідування потребують надання додаткової інформації державними органами та іншими підприємствами, установами, організаціями, страховик може продовжити термін розслідування ще на 60 діб. Термін обґрунтованого письмового повідомлення про відмову в страховому відшкодуванні (страховій виплаті) - 15 діб після закінчення розслідування страхового випадку.
		 
		Відповідно до вимог статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		 
		За положеннями пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» авіаційне страхування цивільної авіації є різновидом обов'язкового страхування.
		 
		Згідно із частиною третьою статті 118 Повітряного кодексу України авіаперевізник зобов'язаний страхувати свою відповідальність за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, вантажу і пошті.
		 
		Відповідно до статті 117 Повітряного кодексу України в Україні здійснюється обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації. Обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації здійснюється страховиками-резидентами, які отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації. Порядок і правила здійснення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації визначаються Кабінетом Міністрів України.
		 
		Статтею 50 Монреальської конвенції (Україна прийняла Закон України від 17 грудня 2008 року № 685-VI «Про приєднання України до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень», датою набрання чинності Конвенції для України визначене 06 травня 2009 року згідно з нотою ІКАО від 10 березня 2009 року та статтею 53 параграфу 7 Конвенції) встановлено вимогу про обов'язкове страхування, відповідно до якої авіаперевізники повинні представляти докази наявності договорів страхування, що гарантують отримання компенсації, без необхідності тривалого судового процесу.
		 
		Відповідальність ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» - як експлуатанта повітряного судна АН-24РВ UR-WRA застрахована у ПрАТ СК «Гута-Україна» відповідно до умов договору обов`язкового страхування відповідальності експлуатанта ПС/повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами         від 19 грудня 2012 року № 11-107-04-01/13, який був чинним на момент авіакатастрофи.
		 
		Згідно із пунктом 1.1 статті 1 договору страхування, укладеного між ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» (страхувальник) та ПрАТ СК «Гута-Україна» (страховик), останнє на умовах цього договору за обумовлену ним плату (страхову премію) бере на себе ризики, пов'язані із використанням повітряних суден, та зобов'язується надати страхове покриття у випадку завдання шкоди зазначеними в специфікації повітряними суднами третім особам та пасажирам (їх речам, багажу) у межах, строки, на умовах і способом, що визначені цим договором.
		 
		Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 статті 3 договору страхування предметом страхування є майнові інтереси застрахованих осіб, які виникають внаслідок зобов'язань відшкодувати шкоду в порядку, встановленому законодавством, третім особам та пасажирам (їх правонаступникам), пов'язану з експлуатацією літака АН-24 РВ, реєстраційний № UR-WRA.
		 
		Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
		 
		Згідно із пунктом 2.1 секції ІІ статті 5 договору страхування страховик визнає страховим випадком виникнення у застрахованої особи (на підставі рішення суду чи господарського суду, яке набрало законної сили, чи відповідно до іншої процедури врегулювання спору, на яку надав письмову згоду страховик) обов'язку сплатити всі суми, які є законною компенсацією шкоди щодо, зокрема, випадкової шкоди життю та здоров'ю (включаючи смерть), завданих пасажирам під час перебування їх під відповідальністю страхувальника внаслідок події із застрахованим повітряним судном.
		 
		Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести страхову виплату при настанні страхового випадку.
		 
		Пунктом 3.3 статті 3 договору страхування передбачено, що страхова сума юридичної відповідальності повітряного перевізника за випадкову шкоду життю і здоров'ю (включаючи смерть) пасажира не перевищує 190 280,00 доларів США, за винятком безумовної франшизи 1 250,00 доларів США, тобто становить 189 030,00 доларів США.
		 
		За змістом пункту 7.5.2 договору для отримання страхового відшкодування за Секцією ІІ страхувальник повинен надати заяву на відшкодування з відповідними документами, в тому числі рішенням суду.
		 
		Тобто, для того, що б відповідач мав підставу для виплати грошових коштів для відшкодування позивачу шкоди, останній повинен був отримати рішення суду про стягнення таких коштів з авіакомпанії.
		 
		Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що основною метою обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності авіаперевізника є забезпечення відшкодування пасажиру передбаченої законодавством компенсації за загибель або отримані тілесні ушкодження пасажира згідно з договором страхування, тому апеляційний суд обґрунтовано стягнув з ПрАТ СК «Гута-Україна» на користь позивача страхове відшкодування за завдані йому авіаційною подією тілесні ушкодження.
		 
		З такими висновками погоджується й касаційний суд, оскільки вони є законними і обґрунтованими.
		 
		Посилання у касаційної скарги на те, що позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування завданих збитків, а єдине посилання позивача на виключність, неординарність авіаційної пригоди й існування реальної загрози його життю не є в розумінні статей 57-59 ЦПК України, доказами завдання матеріального збитку у розмірі 2 463 183,30 грн, не заслуговує на увагу, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на законі та підтверджені належними доказами, тому страхова компанія зобов'язана при виникненні страхового випадку виплатити компенсацію шкоди завданої життю та здоров'ю пасажира під час перебування його під відповідальністю страхувальника, внаслідок події із застрахованим повітряним судном.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом зменшено розмір страхового відшкодування до ? частини від максимальної, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки розмір компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажира, не містить посилань на тяжкість тілесних ушкоджень, отже, має складатися з 113 100 СПЗ (спеціальні права запозичення) для кожного пасажира, тобто 2 463 183,30 грн, і не може бути зменшений або обмежений, не заслуговує на увагу, оскільки Монреальською конвенцією встановлено вимогу про обов'язкове страхування, при цьому вставлюється максимальний розмір такої компенсації, тому апеляційним суд відповідно до вимог статті 3 ЦПК України 2004 року зменшив розмір компенсації виходячи з отриманих тілесних ушкоджень позивача.
		 
		Отже, наведені в касаційних скаргах доводи не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.
		 
		Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України 2004 року, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гута-Україна» та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2016 року залишити без змін.
		 
		 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                 В. А. Стрільчук
		 
		 
		Судді:                                                                           С. О. Карпенко
		 
		 
		                                                                                                           С.О. Погрібний
		 
		 
		                                                                                     О.В. Ступак
		 
		 
		  Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...