Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/13128/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про установлення, припинення адміністративного нагляду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2018.
Дата набрання законної сили: 21.06.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		21 червня 2018 року
		м. Київ
		справа № 712/13128/16-к
		провадження № 51-388 км 18
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 , 
		розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_7 , котра брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 22 вересня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016251010006311, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 червня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
		Прийняте рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
		Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 03 серпня 2016 року на відкритій місцевості за магазином «Епіцентр» на вул. 30-річчя Перемоги, 29 у м. Черкасах знайшов (придбав) психотропну речовину, обіг якої обмежено  амфетамін, загально масою 7,099 г, що є великим розміром, яка знаходилась у пачці з-під сигарет і була розфасована у 49 пакетів, яку  ОСОБА_6 , перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, зберігав при собі з метою збуту до моменту вилучення у нього її працівниками поліції цього ж дня об 11.00 год. 
		Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22 вересня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо нього скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує, що умислу на збут психотропної речовини він не мав, а тому за ч. 2 ст. 307 КК його дії кваліфіковано неправильно. Вказане призвело до призначення покарання, яке, на думку засудженого, є явно несправедливим внаслідок суворості. Своє виправлення вважає можливим без відбування покарання у виді позбавлення із застосуванням положень ст. 75 КК. 
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що всупереч вимогам статтей 404, 405, 419 КПК апеляційний суд не перевірив всіх доводів сторони захисту, не дав на них вичерпних відповідей, повторно не дослідив обставин, встановлених у вироку, та не зазначив в ухвалі конкретних підстав, через які доводи апеляційної скарги визнано необґрунтованими. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора та вважала, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню.
		Мотиви Суду
		За змістом статтей 433, 438 КПК суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
		Натомість вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг. 
		Відповідно до приписів ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Згідно з приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. 
		Проте, переглядаючи вирок щодо ОСОБА_6 в апеляційному порядку, вказаних вимог закону апеляційний суд не дотримався.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 заперечував правильність встановлення місцевим судом фактичних обставин в частині умислу ОСОБА_6 на збут психотропної речовини. Стверджував, що великий розмір психотропної речовини сам по собі не може свідчити про обов`язкову мету її збуту, а тому дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 309 КК.
		Проте, залишаючи апеляційні скарги без задоволення, апеляційний суд вказаних доводів апеляційної скарги належним чином не перевірив, своїх висновків не мотивував, обмежившись лише перерахуванням доказів, покладених в основу вироку, та загальним формулюванням про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Апеляційний суд не приділив належної уваги тому, що мета вчинення кримінального правопорушення згідно зі ст. 91 КПК є однією з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів. Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. При цьому, якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути дослідженні обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи та її розфасування. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно і т. ін.), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут. Якщо ж волею особи не обумовлено те, скільки наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів опиниться у її володінні (як у випадку зі знахідкою), то у такому разі умисел на збут потребує більш ретельного дослідження. 
		Як встановлено судом у вироку, психотропну речовину у великому розмірі, поміщену у пачку з-під сигарет та розфасовану у 49 пакетиків ОСОБА_6 знайшов 03 серпня 2016 року на відкритій місцевості, після чого об 11.00 год. був затриманий працівниками поліції. Тобто, виходячи з встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, з моменту придбання ОСОБА_6 психотропної речовини шляхом знахідки до моменту видачі її працівникам поліції минув фактично незначний проміжок часу. Тому, для об`єктивного висновку про умисел засудженого на збут психотропної речовини, необхідним є дослідження обставин її придбання та зберігання, а також встановлення моменту виникнення відповідного умислу, враховуючи, що психотропну речовину у вказаному розмірі та фасуванні ОСОБА_6 зберігав незначний проміжок часу після того, як її знайшов. Однак вказані обставини не отримали жодної оцінки у вироку. 
		З огляду на це, висновок суду про те, що, знайшовши психотропну речовину,  ОСОБА_6 мав умисел на її незаконний збут, без підтвердження такого висновку іншими доказами, окрім великого розміру психотропної речовини та її розфасування, колегія суддів вважає передчасним.
		Вказане залишилось без уваги суду апеляційної інстанції, який всупереч припискам ст. 419 КПК відповідних доводів апеляційної скарги захисника належним чином не перевірив, вичерпних відповідей на них не дав, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про залишення вироку суду першої інстанції без зміни.
		Крім того, в порушення вимог ст. 108 КПК в матеріалах кримінального провадження відсутній журнал судового засідання та технічний носій інформації з записом засідання суду апеляційної інстанції від 22 вересня 2017 року.
		Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення. 
		За таких обставин, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6  скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого необхідно врахувати вищенаведене, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги, за необхідності й наявності підстав повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
		Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів 
		ухвалила:
		Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задовольнити.
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 22 вересня 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. 
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...