Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22ц-1732/09 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.01.2010. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 22ц  1732/09                                       Головуючий першої інстанції: Покотілова О.Г. 
		Категорія: 27                                                Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М. 
		 У Х В А Л А  
		Іменем  України 
		    12 серпня 2009 року          колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: 
		                        головуючого: Галущенка О.І., 
		                        суддів:      Колосовського С.Ю., 
		                                    Базовкіної Т.М., 
		при секретарі судового засідання:        Дудник Ю.П, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою     закритого акціонерного товариства «Комерційний банк 
		                                   «Приватбанк» 
		на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 травня 2009 року, яке ухвалене за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми вкладу, 
		 в с т а н о в и л а : 
		    У січні 2009 р. ОСОБА_2 звернулася до закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» з позовом про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми вкладу. 
		   В обґрунтування своїх вимог позивачка вказувала, що 29 серпня 2008 р. уклала з відповідачем договір банківського вкладу (вклад «Стандартний довгостроковий з щомісячною сплатою відсотків) в сумі 70000 грн. на 2 роки. 
		   Посилаючись на те, що у порушення положень п. 9 договору відповідач відмовив їй у достроковому розірванні договору й поверненні суми вкладу, про що вона звернулася з відповідною заявою 29 жовтня 2008 р., позивачка просила суд розірвати вказану угоду та стягнути з відповідача суму вкладу з урахуванням індексу інфляції 71050 грн. та судові витрати. 
		   Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 травня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено. 
		   Постановлено стягнути з Банку на користь позивачки 71050 грн. суми вкладу з урахуванням індексу інфляції, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 200 грн. витрат на правову допомогу. 
		   В апеляційній скарзі представник Банку вказує на невідповідність висновків суду нормам матеріального права й просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові. 
		   У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує на необґрунтованість її доводів і просить у її задоволенні відмовити, залишивши рішення суду без змін. 
		   Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав. 
		   З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 29 серпня 2008 р. ОСОБА_2 уклала з Банком договір № SAMD№25000704180899, за умовами якого позивачка передала відповідачу 70000 грн. на строк 2 роки. Пунктом 9 договору передбачена можливість його дострокового розірвання. 29 жовтня 2008 р. ОСОБА_2 звернулася до Банку з заявою про дострокове розірвання договору, в чому їй відмовлено. 
		   З рахуванням викладених обставин та положень ст. ст. 651, 1060 ЦК України суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовну, розірвав договір та стягнув суму вкладу з урахуванням інфляції. 
		   Колегія суддів не може погодитись з доводами Банку про відсутність вини у невиконанні умов договору у звязку з виконанням вимог постанови НБУ № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» від 11 жовтня 2008 р., наявністю економічних та юридичних обставин. 
		   Так, постанова НБУ, на яку посилається відповідач, є такою, що прямо суперечить положенням ст. 1060 ЦК України, а тому не може бути застосована до спірних правовідносин. Більш того, в силу ч. 2 ст. 57 Конституції України ця постанова є нечинною, оскільки вона визначає права та обовязки громадян, але не була доведена до населення у порядку, встановленому законом. Вказана постанова також суперечить й законодавству, що регулює діяльність Національного Банку України, оскільки його норми передбачають можливість введення мараторію на виконання зобовязань банків лише у випадку ведення тимчасової адміністрації (ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). 
		   Також відповідно до умов укладеного сторонами договору складна економічна та фінансова ситуація не звільняють Банк від виконання зобовязань, а тому безпідставні посилання в апеляційній скарзі на вказані обставини. 
		   Не заслуговують на увагу й доводи апелянта стосовно безпідставного повернення позивачці судових витрат, повязаних з оплатою правової допомоги. 
		   Так, на підтвердження витрат, повязаних з оплатою правової допомоги, позивачкою надано квитанцію № 144715 (а.с. 9) про сплату 10 грудня 2008 р. за надання юридичних послуг (складання позовної заяви) господарюючому субєкту 200 грн. Дана сума з урахуванням характеру спору, рівня складності позовної заяви, необхідного часу на її складання, вимог справедливості та розумності не суперечить граничним розмірам компенсації витрат, повязаних з розглядом справи, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». За такого колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення в частині стягнення судових витрат.  
		   Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів 
		 у х в а л и л а : 
		    Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» відхилити, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 травня 2009 року залишити без змін. 
		   Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили. 
		      Головуючий: 
		     Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...