Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/1405/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2018. Зареєстровано: 28.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2018.
Дата набрання законної сили: 23.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		Справа №442/1405/18 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   
		21 червня 2018 року         Галицький районний суд м.Львова
		 
		у складі:            головуючого судді         Волоско І.Р.,
		   секретар судового засідання         Мисько С.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (82100, АДРЕСА_1) до Видавництва «Світло й тінь» (79005, м.Львів, вул. Стецька 3А) за участю третьої особи - ОСОБА_2 (82100, вул. Т.Шевченка 38, м.Дрогобич, Львівська область) про поновлення порушення авторських прав, припинення дій, стягнення компенсації та моральної шкоди, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Видавництва «Світло й тінь», треті особи - ОСОБА_2 про поновлення порушення авторських прав, припинення дій, стягнення компенсації та моральної шкоди.
		Мотивує свої вимоги тим, що працюючи фотографом в музеї «Дрогобиччина», в період часу з 10 липня 2013 року по 29 травня 2015 року ним був виконаний обєм робіт, який готувався до випуску. В період часу, а саме з 29 травня 2015 року і по 07 липня 2015 року не перебуваючи у трудових відносинах позивачем було зроблено фотознімки пам'ятних місць м. Дрогобич. 07 липня 2015 року між начальником відділу культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради та позивачем був укладений цивільно-правовий договір, відповідно до якого замовник дає завдання, виконавець зобов'язується виконати певну роботу, а позивач отримає за це грошову оплату. Фотознімки, які виконані позивачем, були надані директору музею «Дрогобиччина» ОСОБА_2, які на той час ніде не публікувались. У травні 2016 року позивачу стало відомо, що відповідач, видавництво «Світло й тінь», у книзі альбом-путівник «ОСОБА_3 ОСОБА_4», було опубліковано його фотографії зроблені у м. Дрогобичі, які було зроблено ним в період часу з 10.07.2013 року по 29.05.2015 року (штатний працівник), з 29.05.2015 року по 07.07.2015 року (не перебуваючи в трудових відносинах, однак зроблено найбільшу кількість фотознімків) та з 07.07.2015 року по 31.12.2015 року (цивільно-правова угода). Ознайомившись з змістом видання, позивач не побачив жодної згадки про автора фотографій, розміщених в книзі. Таким чином, вважає, що видавництво «Світло й тінь» виготовило та реалізувало продукцію з використанням зображень фотографій позивача, при цьому дозвіл на використання творів видавництво не отримувало та авторського договору з позивачем не укладало. Враховуючи те, що зазначені фотографії були розміщені без зазначення автора відповідач грубо порушив його майнові та немайнові права інтелектуальної власності.
		 
		Відповідач  Приватне видавниче підприємство «Світло й тінь» в особі виконавчого директора ОСОБА_5 подали в суд відзив до позову у якому проти задоволення позовних вимог заперечили, зазначаючи, що фотоматеріали, які були використані відповідачем у книзі-альбомі «ОСОБА_3 ОСОБА_4» були надані у відповідності та на виконання умов договору між відповідачем та Відділом культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради, а також авторські роботи засновника та керівника Приватного видавничого підприємства «Світло й Тінь» ОСОБА_6 та вважаються службовими творами, виключні майнові права на які належать роботодавцю позивача. Окрім того, зазначили, що не всі фотографічні зображення, які отримуються в результаті фотографії, можна віднести до фотографічних творів. Якщо твори скульптури, архітектури та містобудівництва постійно знаходяться на місцях, які відкриті для вільного відвідування, то будь-яка людина може виконувати фотозйомку цих об'єктів авторського права, посилаючись на свободу панорами. Однак публічне використання такого фотографічного твору у публічних цілях буде можливим тільки з дозволу власника прав на зображений об'єкт авторського права. Просять відмовити у задоволені позову.
		 
		У відповідь на відзив ОСОБА_1 ствердив, що майнові права на об'єкт авторського права і (або) суміжних прав, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Відтак, вважає, що відповідач порушив майнові авторські права - вказані у позовній заяві.
		 
		У судовому засіданні позивач та представник позивача  ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги, давши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві просять позов задовольнити.
		Відповідач  Приватне видавниче підприємство «Світло й тінь» в особі виконавчого директора ОСОБА_5 та представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні позов заперечили, вважають вимоги необґрунтованими та відсутність законних підстав для їх задоволення.
		Третя особа  ОСОБА_2, вважає, що вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення. Зокрема, ствердила, що фотографії, які могли бути зроблені позивачем під час виконання ним своїх трудових обов'язків вважаються службовими творами, виключені майнові права на які належать роботодавцю позивача - музею «Дрогобиччина», що свідчить про відсутність у позивача права заявляти будь-які майнові вимоги до відповідача.
		 
		Вислухавши сторони, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, виходячи з наступних міркувань.
		 
		Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1ст. 4 ЦК України).
		 
		За положенням п. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		 
		Предметом даного позову є майнові вимоги про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 104 244 грн., відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням авторського права у розмірі 50 000 грн. та немайнової вимоги про зобов'язання відповідача опублікувати в засобах масової інформації дані про допущенні ним порушення авторських прав позивача та судового рішення щодо цих порушень.
		 
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 10 липня 2013 року по 29 травня 2015 року позивач перебував у трудових відносних та працював на посаді фотографа у музеї «Дрогобиччина». 
		До посадовихобов'язківпозивача належало,зокрема,проведення фотозйомкив стаціонарнихумовах тана виїзді,проведення фотозйомкиоригіналів картин,малюнків фотографійтощо (а.с. 57).
		07 липня 2015 року між позивачем та Відділом культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради було укладено договір про виконання робіт, про що свідчить копія договору долучена позивачем до позовної заяви (а.с. 7).
		Відповідно доумов договору(п.1.1.)замовник даєзавдання,а виконавець зобов'язується виконати таку роботу: 1) здійснювати фотозвіти у кількості не менше 10 фотографій для музейного архіву та для друкованих і електронних ЗМІ про відкриття тимчасових виставок, мистецьких акцій та презентацій в усіх відділах музею; 2) здійснювати фотофіксацію одиниць збереження основного фонду для подальшого їх оцифрування та створення електронної бази даних; 3) підготовка фотоматеріалів для путівників «ОСОБА_3 ОСОБА_4» та «ОСОБА_3 туристичний»; 4) Підготовка фотоматеріалів для рекламно-промоційної діяльності музею. Строк виконання робіт з 07 липня 2015 року до 31 грудня 2015 року.
		Відповідно до умов договору виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконаних робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали.
		Відповідно до п. 2.1. договору за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві її ціну в розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) грн.
		Виконання робіт підтверджується, складеними між сторонами договору, актами здачі-приймання виконаних робіт.
		Разом з тим, між Приватним видавничим підприємством «Світло й Тінь» та Відділом культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради було укладено Угоду № 03/15 від 01.09.2015 року, відповідно до умов якої замовник (Відділ культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради) просить виконавця (відповідач) виконати наступні види робіт: підготувати макет видання: створення графічного образу видання «Путівник по ОСОБА_3» (по місцях творчості ОСОБА_4) і всіх його елементів. Макетування сторінок, форзацу, обкладинки на основі фототворів та текстових матеріалів.
		Відповідно до пункту 2.2.1 Замовник зобов'язується передати виконавцю (відповідачу) до 05 вересня 2015 року всі необхідні матеріали для підготовки видання, зокрема: тексти та перелік об'єктів для фотозйомки.
		Відповідно до цієї угоди та Закону України «Про видавничу діяльність», відповідач із наданих йому текстових матеріалів та переліку об'єктів для фотозйомки підготував макет видання «Путівник по ОСОБА_3» (по місцях і творчості ОСОБА_4). 
		Відповідно доЗакону України«Про видавничусправу»,видавнича діяльність- організаційно-творча, господарсько-виробнича діяльність видавців, спрямована на підготовку і випуск у світ видавничої продукції.
		Виготовлювач видавничої продукції несе відповідальність згідно з законодавством перед видавцем за точне відтворення видавничого оригіналу, дотримання вимог щодо якості виконання кожного примірника видання у замовленому тиражі, національних стандартів, чинних в Україні міждержавних стандартів, технічних умов та інших нормативних документів (ст. 21).
		Таким чином, наприкінці 2015 року було видано книгу-альбом «ОСОБА_3 ОСОБА_4» (по місцях творчості ОСОБА_4).
		 
		Позивач стверджує, що відповідачем у книзі-альбомі «ОСОБА_3 ОСОБА_4» було опубліковано його фотографії (28 штук), які були зроблені позивачем у м. Дрогобич в період з 10.07.2013 року по 31.12.2015 року за допомогою фотоапарата марки NIKON D 700. Відтак, прийшов до висновку, що відповідач виготовив та реалізував продукцію з використанням зображень фотографій позивача без його дозволу та без укладення з позивачем авторського договору, чим порушив майнові та немайнові права позивача.
		Проте, у судовому засіданні встановлено, що фотоматеріали, які були використані відповідачем у книзі-альбомі «ОСОБА_3 ОСОБА_4» були надані у відповідності та на виконання умов договору між відповідачем та Відділом культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради, а також авторські роботи засновника та керівника Приватного видавничого підприємства «Світло й Тінь» ОСОБА_6.
		 
		Відповідно до статті 1Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» службовий твір - твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.
		Відповідно до частини другої та третьої статті 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
		Таким чином, фотографії, які могли бути зроблені позивачем під час виконання ним своїх трудових обов'язків, вважаються службовими творами, виключні майнові права на які належать роботодавцю позивача.
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автором є фізична особа, творчою працею якої створено твір.
		Фотографічний твір є об'єктом права інтелектуальної власності, а саме: об'єктом авторського права. Фотографічний твір є охороноздатним за умови, що він є оригінальним.
		До неоригінальних фотографічних творів відносяться репродукції малюнків, карт, планів, креслень, гобеленів, вітражів та інші похідні фотографії, які передають суть сфотографованого об'єкта, не вносячи до зображення творчої складової.
		Таким чином, репродукції не охороняються авторським правом. При цьому слід мати на увазі, що використання репродукції є насправді використанням того об'єкта авторського права, який зображений на ній.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторські та суміжні права» репрографічне відтворення (репродукування) - факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (у тому числі збільшеному чи зменшеному) оригіналу письмового чи іншого графічного твору або його примірника шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами, крім запису в електронній (у тому числі цифровій), оптичній чи іншій формі, яку зчитує комп'ютер.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про музеї та музейну справу» музейний фонд України є національним багатством, невід'ємною складовою культурної спадщини України, що охороняється законом. Музейні предмети Музейного фонду України є культурними цінностями, що постійно зберігаються на території України та за її межами або згідно з міжнародними договорами підлягають поверненню в Україну. Музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання державної частини Музейного фонду України закріплюються за музеями на праві оперативного управління
		Відповідно до статті 15-1 Закону України «Про музеї та музейну справу» до державної частини Музейного фонду України належать музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання, що є державною власністю, зберігаються у державних музеях, у тому числі музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання, що зберігаються в музеях, які належать до сфери управління місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також у музеях, створених при підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах державної та комунальної форм власності чи у їх складі.
		Музейне зібрання - сукупність музейних колекцій та музейних предметів, а також пов'язаних з ними бібліотечних фондів, архівів, каталогів та наукової документації музею;
		Музейні зібрання усіх музеїв складаються з основного та науково-допоміжного фондів. До основного фонду, зокрема, належать такі музейні предмети писемні, образотворчі, речові, кіно-, відео-, фото-, фонопам'ятки, що відтворюють історію природничих наук та характеризують природні умови
		Як вбачається з переліку фотографій, наведених позивачем у позовній заяві їх переважну більшість становлять репродукції оригіналів фотографій, які є предметами музейного фонду музею «Дрогобиччина», а їх фотофіксація для подальшого оцифрування та створення електронної бази даних була предметом договору між позивачем та Відділом культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради. Тобто, позивачем здійснювалася технічна робота, спрямована на факсимільне відтворення оригіналів творів, яка не передбачала творчої видозміни оригіналу твору, і внаслідок якої не створювалися оригінальні авторські фотографічні твори, які б відповідали вимогам охороноздатності.
		Крім того, слід зазначити, що поняття «фотографічний твір» - правова категорія, яка використовується законодавцем у сфері авторського права для позначення твору в галузі мистецтва, що, на відміну від фотографії, характеризується статичністю та утворюється у процесі фотографування (технології «фотографії»).
		Не всіфотографічні зображення,які отримуютьсяв результатіфотографії,можна віднестидо фотографічнихтворів,оскільки авторськимзаконодавством передбачено,що умовамиохороноздатності усіхтворів,у томучислі іфотографічних, є об'єктивна форма творчого результату та творчий характер.
		Якщо твори скульптури, архітектури та містобудівництва постійно знаходяться на місцях, які відкриті для вільного відвідування, то будь-яка людина може виконувати фотозйомку цих об'єктів авторського права, посилаючись на свободу панорами. Однак публічне використання такого фотографічного твору у публічних цілях буде можливим тільки з дозволу власника прав на зображений об'єкт авторського права.
		 
		Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи,зокрема,угоди №03/15від 1вересня 2015року,видавниче підприємство«Світло йТінь» виконувалолише технічніфункції,які полягалиу отриманнітекстів тапереліку об'єктівфотозйомки відВідділу культурита мистецтвавиконавчих органівДрогобицької міськоїради,що підтверджуєтьсясудовою практикою,зокрема, постановою №5Пленуму ВСУвід 4 червня 2010року «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав».
		Таким чином, відповідачем не було вчинено жодних дій, які б могли свідчити про порушення майнових прав позивача на авторський твір, оскільки він таких прав не набув, так як створював службові твори.
		Згідно пункту 12постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями50та52 Закону N 3792-XII); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.
		Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина першастатті 435 ЦК,стаття 11 Закону № 3792-XII).
		Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що у позові ОСОБА_1 про поновлення порушення авторських прав, припинення дій, стягнення компенсації та моральної шкоди слід відмовити.
		 
		Керуючись ст.ст. 4,5,18,81,89,259,263,265,268 ЦПК України, суд, -
		 
		в и р і ш и в:
		 
		у задоволенні позову ОСОБА_1 (82100, АДРЕСА_2)до Видавництва«Світло йтінь» (79005,м.Львів,вул.Стецька 3А)за участютретьої особи - ОСОБА_2 (82100, вул. Т. Шевченка 38, м. Дрогобич, Львівська область)про поновленняпорушення авторськихправ,припинення дій,стягнення компенсаціїта моральноїшкоди  відмовити повністю.
		 
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		 
		 
		Суддя                                 І.Р.Волоско.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...