Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11572/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2018. Зареєстровано: 28.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2018.
Дата набрання законної сили: 26.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		26 червня 2018 року 
		Київ
		справа №826/11572/14
		провадження №К/9901/2448/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів:  Бевзенка В. М., Стрелець Т. Г.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 817/1269/16
		за позовом Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України, за участю третьої особи - Державного підприємства "Обслуговування повітряного руху України" про визнання нечинною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Добрівської Н. А., суддів: Іщука І. О., Катющенка В. П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Бужак Н. П., суддів: Костюк Л. О., Троян  Н. М.,
		в с т а н о в и в :
		 
		У серпні 2014 року Відкрите акціонерне товариство "Аерофлот-російські авіалінії" (далі - ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України (далі - Державіаслужба), за участю третьої особи - Державного підприємства "Обслуговування повітряного руху України", про визнання нечинною та скасувати постанову № 000372 від 09 липня 2014 року про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.
		В мотивування позову позивач зазначає, що на підставі дозволу Державіаслужби на здійснення регулярних рейсів 31 березня 2014 року о 06:26 год. ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" виконано рейс АFL 1820 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF).
		Однак, 11 липня 2014 року позивачем отримано постанову № 000372 від 09 липня 2014 року про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, в якій вказано про порушення ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" правил та порядку використання повітряного простору України, внаслідок виконання рейсу АFL 1820 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF) 31 березня 2014 року без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору на закритий аеродром "Сімферополь".
		Вважаючи постанову № 000372 від 09 липня 2014 року про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації в розмірі 136000,00 грн. неправомірною, ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" звернувсь до суду з вимогою про її скасування.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року, в позові відмовлено.
		Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		В своїй касаційній скарзі вказує на неврахування судами попередніх інстанцій, що заборонена зона, диспетчерські райони та диспетчерські зони є елементами структурного простору, а з боку відповідача не надано жодних документів, що підтверджували б зміну структури повітряного простору України, в тому числі документів з аеронавігаційної інформації та інструкції з виконання польотів у районі аеродрому "Сімферополь", з огляду на що хибним є висновок судів про те, що станом на дату виконання рейсу була встановлена заборона використання повітряного простору України та те, що рейс було здійснено без заявки та дозволу на використання повітряного простору України. Крім того, скаржник вказує на те, що він як авіаперевізник, створений і ліцензований відповідно до законодавства Російської Федерації, зобов'язаний дотримуватись положень законодавства Російської Федерації, які для нього є першочерговими порівняно з положеннями законодавства України. 
		Водночас, Державіаслужба у запереченні вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками перевірки інформації, викладеної у протоколі про правопорушення у галузі цивільної авіації від 25 червня 2014 року № 000372 та телеграмі Украероцентру ТЛГ № 311205, Державіаслужбою встановлено порушення ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні 31 березня 2014 року о 06:26 год. рейсу АFL 1820 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF), здійснивши політ через заборонену зону повітряного простору України без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору на закритий аеродром "Сімферополь", що є порушенням статті 29 Повітряного кодексу Україн та пунктів 56, 118 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401, (далі - Положення № 401).
		На підставі абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127, статей 128-130 Повітряного кодексу України Державіаслужбою прийнято постанову 09 липня 2014 року № 000372, якою накладено на ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" штраф за правопорушення у галузі цивільної авіації в розмірі 136000,00 гривень.
		Відмовляючи в позові, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність оскаржуваної постанови Державіаслужби у зв'язку з встановленим фактом здійснення ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" рейсу АFL 1820 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF) під час заборони використання повітряного простору над півостровом Крим без відповідних дозволів та заявок на використання повітряного простору.
		Зазначена позиція була підтримана і Київським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
		Верховний Суд зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.
		Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України. Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
		Відповідно до частини другої статті 4 Повітряного кодексу України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.
		За приписами абзацу 1 пункту 93 Положення № 401, чинний на момент виникнення спірних правовідносин, в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору. Форма та зміст плану використання повітряного простору визначаються інструкцією з управління використанням повітряного простору. 
		Встановлення заборони та обмежень передбачає визначення частини повітряного простору, використання якої забороняється або обмежується, відповідно до умов, визначених Украероцентром або РДЦ (абзац другий пункту 93 Положення № 401).
		З матеріалів справи вбачається, що на підставі листа Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украероцентр) від 28 березня 2014 року № 1.15-139, погодженого з Міністерством оборони України, відповідно до статті 9 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію, з урахуванням рекомендацій пункту 10.3 документа ІСАО Doc. 9554 "Керівництво щодо заходів безпеки, що застосовуються у зв'язку з військовою діяльністю, потенційно небезпечною для здійснення польотів цивільних повітряних суден", з метою забезпечення безпеки польотів, Державіаслужби згідно із статтею 30 Повітряного кодексу України та пунктом 101 розділу VII Положення № 401, встановлено заборону на використання повітряного простору над півостровом Крим з 17 год. 00 хв. 28 березня 2014 року по 23 год. 59 хв. 28 червня 2014 року. 
		Відповідно до підпункту n) пункту 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 та Doc. 8126, які є обов'язковими як для України, так і для Російської Федерації згідно із статями 37 та 38 вказаної Конвенції, та згідно з абзацом 15 підпункту 3.2.1.2 Правил №564, заборонені зони встановлюються шляхом видачі та опублікування повідомлень NOTAM.
		На підставі вищезазначених норм Державіаслужбою видано NOTAM А0520/14. 
		Вимоги до змісту, правил видачі та випуску NOTAM уніфіковані для всіх країн, що приєднались до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та містяться у Додатку 15 та Doc.8126. 
		Відповідно до пункту 5.1.1 Додатку 15: «NOTAM составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический материал».
		Згідно з пунктом 5.2.2 Додатку 15: «Текст NOTAM составляется с использованием значений/единообразной сокращенной фразеологии, предписанных для кода NOTAM ИКАО, дополненного за счет сокращений ИКАО, индексов, определителей, указателей, позывных, частот, цифр и открытого текста. Подробный инструктивный материал по подготовке NOTAM, содержится в документе Doc 8126».
		Пунктом 5.2.2.1 Додатку 15 встановлено, що «NOTAM отбирается для международной рассылки, в части, содержащие открытый текст, включается текст на английском языке».
		NOTAM є складовою частиною об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації, визначення якого міститься в розділі 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15.
		Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 глави 2 Правил, аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ.
		Зважаючи на наведене, в період з 17.00 год. 28 березня 2014 року до 23.59 год. 28 червня 2014 року над півостровом Крим була встановлена заборона використання повітряного простору (заборонена зона), про що свідчить опублікована в NOTAM А0520/14 інформація.
		Згідно з розділом 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15, «Запретная зона - воздушное пространство установленных размеров над территорией или территориальными водами государства, в пределах которого полеты воздушных судов запрещены». Таке ж положення міститься в Главі 1.
		Разом з цим, відповідно до пункту 2.1.1 розділу 2.1 Глави 2 Додатка 2 «Правила полетов распространяются на воздушные суда, имеющие национальные и регистрационные знаки Договаривающегося государства, независимо от их местонахождения, при условии, что эти правила не противоречат правилам, опубликованным государством, осуществляющим юрисдикцию над пролетаемой территорией».
		Також, згідно з пунктом 2 розділу 1 Положення  № 401, заборонена зона - частина повітряного простору, в межах якої забороняються польоти повітряних суден.
		Відповідно до вимог пунктів 2.2.1, 2.2.4 та 2.2.5 розділу 2.2 глави 2 Додатку 15 «...2.2.1, Служба аэронавигационной информации обеспечивает представление аэронавигационных данных и аэронавигационной информации, необходимых для обеспечения безопасности, регулярности и эффективности аэронавигации, в форме, отвечающей эксплуатационным требованиям, предъявляемым сообществом ОрВД, в том числе: а) персоналом, связанным с производством полетов, включая летные экипажи, при планировании полетов и в пилотажных тренажерах; b) органом обслуживания воздушного движения, ответственным за полетно-информационное обслуживание и службами, отвечающими за предполетную информацию». « 2.2.4 Кроме того, служба аэронавигационной информации получает аэронавигационные данные и аэронавигационную информацию, позволяющие ей обеспечивать предполетное информационное обслуживание и удовлетворять потребности в информации во время полета, из следующих источников: а) от служб аэронавигационной информации других государств; b) из других источников. 2.2.5 Аэронавигационные данные и аэронавигационная информация, получаемые из источников, указанных в п. 2.2.4 а), при распространении сопровождается четкой ссылкой на то, что они опубликованы с санкции государства, от которого получены».
		Разом з цим, служба аеронавігаційної інформації Російської Федерації (ГУП ЦАИ ГА РФ) отримує аеронавігаційну інформацію від служби аеронавігаційної інформації України (САІ), що підтверджується листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху від 21 серпня 2014 року № 1.14-112. Також організаціями Російської Федерації, які здійснюють діяльність у сфері аеронавігаційного обслуговування з Украерорухом укладено договори на 2014 рік щодо надання аеронавігаційної інформації (САІ), що підтверджується наявними у матеріалах справи заявками від Transas Aviation, JSC Inrac Aviacominfo, Russiya Airlines OJSC.
		Відповідно до пункту 2.3.2 розділу 2.3 Глави 2 Додатку 2, «…До начала полета командир воздушного судна знакомится со всей имеющейся информацией, касающейся запланированной операции».
		Також пунктом 8.1.1 Додатку 15, визначено, що «на любом аэродроме, обычно используемом для выполнения международных полетов, персоналу, связанному с производством полетов, включая летные экипажи и службы, ответственные за предполетную информацию, предоставляется аэронавигационная информация, необходимая для обеспечения безопасности, регулярности и эффективности аэронавигации и касающаяся этапов маршрутов, начинающихся от данного аэродрома».
		Пунктом 8.1.3 Додатку 15 обумовлено, що «членам летного экипажа предоставляется краткая аннотация действующих NOTAM, имеющих эксплуатационное значение, и другая информация срочного характера в форме составленных открытым текстом бюллетеней предполетной информации (РІВ)».
		Наведене спростовує твердження позивача щодо його необізнаності станом на 31 березня 2014 року з приводу закриття повітряного простору України над півостровом Крим та діючих NOTAM.
		Слід звернути увагу, що NOTAM А0520/14 має у своєму тексті у полі визначення цілі літери NBO, що відповідно до Додатку А глави 6 Doc 8126 ІКАО «Руководство по службам аэронавигационной информации» означає, що NOTAM відібрано для негайного сповіщення експлуатантів повітряних суден, для включення в РІВ та стосується виконання польотів.
		Відповідно до статті 11 Конвенції та частини першої статті 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту, яка набула чинності 2 березня 1995 року, до повітряних суден авіакомпанії «Аерофлот» під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.
		При цьому, пунктом 41 статті 1 Повітряного Кодексу України, визначено, що заборона використання повітряного простору України - обов'язкове для виконання рішення уповноваженого органу про заборону певним (окремим) користувачам провадити у визначеному районі діяльність, пов'язану з використанням повітряного простору України.
		Однак, не зважаючи на вказані положення ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" 31 березня 2014 року о 22.23 год. здійснила рейс АFL 1820 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF) на закритий аеродром "Сімферополь", чим порушила чинні правила та порядок використання повітряного простору України.
		Крім того, спростовується твердження позивача про те, що виконання рейсу АFL 1820 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF) здійснено на підставі поданої заявки на використання повітряного простору України та відповідного дозволу Державіаслужби України на його використання.
		Так, відповідно до частини першої статті 29 Повітряного кодексу України, використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням № 401, а не на підставі дозволів, які видаються Державіаслужбою, як стверджував позивач.
		За правилами пункту 75 Положення № 401 дозвіл на використання повітряного простору видається на підставі відповідної заявки після отримання дозволу на виконання польотів.
		Згідно з пунктом 2 Положення № 401 дозвіл на використання повітряного простору - офіційне повідомлення про надання користувачеві повітряного простору дозволу для провадження діяльності у порядку, що визначається відповідним підрозділом органу об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (абзацом 17). Орган об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху - відповідний підрозділ, повноваження і діяльність якого пов'язані з організацією повітряного руху у повітряному просторі України та у міжнародному повітряному просторі, який перебуває під відповідальністю України (абзац 42).
		Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року № 1281 "Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України" встановлено, що головним оперативним підрозділом системи є Украероцентр.
		Відповідно до пункту 76 Положення № 401 Украероцентр та РДЦ, отримавши заявку на використання повітряного простору, приймають відповідне рішення, про що інформують заявника. У разі затвердження заявки на використання повітряного простору Украероцентр та РДЦ повідомляють про прийняте рішення органи управління Повітряних Сил Збройних Сил.
		За приписами пункту 8.1 Правил польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.10.2011 року № 478 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.10.2011 року за № 1327/20065, далі - Правила), диспетчерський дозвіл повинен бути отриманий до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, яка виконується як контрольований політ. Такий дозвіл запитується шляхом подання плану польоту до органу диспетчерського обслуговування повітряного руху.
		Пунктами 3.3.1.1, 3.3.1.2, 3.3.2 Додатку 2 до Конвенції визначено, що «Информация в отношении запланированного полета или части полета, подлежащая направлению в органы обслуживания воздушного движения, предоставляется в форме плана полета. План полета предоставляется до начала любого полета с пересечением международных границ. План полета включает информацию, относящуюся к следующим пунктам, определенным соответствующим полномочным органом ОВД: - опознавательный индекс воздушного судна; - правила выполнения полета и тип полета; - количество и тип (ы) воздушных судов и категория турбулентности в следе; - оборудование; - аэродром вылета; - расчетное время уборки колодок; - крейсерские скорости; - крейсерские эшелоны; - маршрут полета; - аэродром назначения и общее расчетное истекшее время; - запасные аэродромы; - запас топлива; - общее число людей на борту; - аварийно-спасательное оборудование; - прочая информация».
		На підставі поданого плану польоту орган ОПР видає дозвіл, що також передбачено пунктом 3.6.1.1 Додатку 2, а саме: «Диспетчерское разрешение получают до начала выполнения контролируемого полета или части полета, которая выполняется как контролируемый полет. Такое разрешение запрашивается путем представления плана полета органу управления воздушным движением».
		З огляду на телеграму Украероцентру ТЛГ № 311205, яка була подана до Державної авіаційної служби України вбачається, що 31 березня 2014 року о 06:26 год. рейс АFL 1820 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF) на закритий аеродром "Сімферополь", без FPL, без заявки (NIL) на використання повітряного простору (ВПП).
		Відповідно до частини першої статті 23 Повітряного кодексу України, організація використання повітряного простору України - комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України.
		Організація використання повітряного простору України, передбачає, зокрема, організацію повітряного руху, що включає забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України у певних районах (частина друга статті 23 ПК України).
		Згідно з пунктами 3, 4 статті 23 Повітряного кодексу України, порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України. Перелік порушень порядку використання повітряного простору України визначається Положенням № 401.
		Під час виконання польоту повітряне судно на запит та з дозволу відповідного органу ОПР (органу управління повітряним рухом) може перетинати межі зони обмеження польотів, небезпечної зони та зони, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, під час їх використання. В інших випадках повітряне судно повинно виконувати політ поза межами зазначених зон згідно з установленим порядком (пункт 94 Положення № 401).
		Відповідно до пункту 97 Положення № 401 у повітряному просторі чи в окремих його частинах, де встановлено заборону або обмеження, не забороняється: діяльність, що провадиться підприємствами, установами або організаціями, в інтересах яких встановлено заборону або обмеження використання частини повітряного простору, а також підприємствами, установами або організаціями, зазначеними в Збірнику аеронавігаційної інформації; виконання польотів на перехоплення повітряних суден - порушників, нерозпізнаних цілей, інша діяльність, що провадиться з метою захисту державних інтересів України; виконання польотів для проведення пошуково-рятувальних робіт, робіт, пов'язаних з поданням допомоги у разі виникнення стихійного лиха, катастроф, аварій, аварійних ситуацій та в інших випадках, що загрожують життю і здоров'ю людей; виконання спостережних польотів згідно з Договором з відкритого неба.
		Разом з тим, факт виконання рейсу АFL 1820 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF)  31 березня 2014 року о 06:26 год. позивачем не заперечується.
		Приписами пункту 106 розділу VII Положення № 401 передбачено, що контроль за дотриманням рішень про встановлення заборон та обмежень використання повітряного простору покладається на відповідні органи, які їх встановили.
		Пунктом 118 Положення № 401 визначено, що до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать: 1)використання повітряного простору без дозволу та/або порушення умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням; 2)недотримання умов використання повітряного простору або плану польоту (відхилення від маршруту ОПР, заданого ешелону (висоти) польоту, посадка повітряного судна на незапланований аеродром) без дозволу або погодження органу ОПР (органу управління повітряним рухом), крім аварійних випадків; 3) політ групи повітряних суден, кількість яких більша ніж зазначена у заявці; 4) порушення вимог щодо порядку перетинання державного кордону та виконання польоту в зоні з особливим режимом використання повітряного простору; 5) виконання повітряним судном польоту через заборонену зону обмеження польотів, небезпечну зону та зону, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, без відповідного дозволу під час її використання; 6) політ повітряного судна, яке не відповідає на запит засобів радіолокаційної системи державного розпізнавання, крім суден, на яких апаратура радіолокаційної системи державного розпізнавання не передбачена або які повертаються з несправною апаратурою радіолокаційної системи державного розпізнавання з аеродромів (посадкових майданчиків) іноземних держав, де ремонт такої апаратури неможливий; 7) невиконання вимог пункту 83 цього Положення (крім випадків, що передбачені цим Положенням).
		Відповідно до пункту 126 Положення № 401 у разі допущення порушення порядку використання повітряного простору іноземним повітряним судном дані засобів об'єктивного контролю органів ОПР передаються Украероцентром Державіаслужбі. Державіаслужба передає протягом 3 діб інформацію про зазначене порушення органам авіаційної влади держави реєстрації (власника, експлуатанта) повітряного судна.
		Зважаючи на викладене, ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" при виконанні рейсу АFL 1820 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF) 31 березня 2014 року о 06:26 год. вчинено порушення порядку використання повітряного простору України.
		Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.
		Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації, у разі порушення правил та порядку використання повітряного простору України, до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф до позивача застосовано в межах означеної санкції.
		Приписами частини третьої статті 128 Повітряного кодексу України обумовлено, що штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
		Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що законодавець передбачив два строкових обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу трьох років з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення правил та порядку використання повітряного простору України.
		Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення правил та порядку використання повітряного простору України.
		Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм щодо правил та порядку використання повітряного простору України полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.
		Отже, при виявленні факту вчинення суб'єктом авіаційної діяльності порушення норм щодо порядку використання повітряного простору України, відповідач, приймаючи постанову про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених приписами статті 128 Повітряного кодексу України.
		З матеріалів справи вбачається, що порушення використання повітряного простору України позивачем вчинено 31 березня 2014 року о 06:26 год., внаслідок виконання ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" рейсу АFL 1820 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF).
		При цьому оскаржувана постанова № 000372 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужбою прийнята 09 липня 2014 року, тобто з дотриманням обмежувального строку у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм щодо правил та порядку використання повітряного простору України, передбаченого приписами статті 128 Повітряного кодексу України.
		За такого правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність постанови № 000372 від 09 липня 2014 року щодо накладення на ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.
		Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для  скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" залишити без задоволення.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                М.  І. Смокович 
		Судді                                                                                          В. М. Бевзенко
		                                                                                                             Т. Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...