Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 818/2188/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2018. Зареєстровано: 28.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2018.
Дата набрання законної сили: 27.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		27 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2188/17Харківський апеляційний адміністративний суд
		у складі колегії:
		головуючого судді: Тацій Л.В.
		суддів: Григорова А.М. , Лях О.П. 
		за участю секретаря судового засідання Гайворонської І.М.
		 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Алравашдех ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду, від 20.02.2018, суддя О.В. Соп'яненко, м. Суми повний текст складено 26.02.18 по справі № 818/2188/17
		за позовом Алравашдех ОСОБА_1 
		до Державної міграційної служби України, третя особа: Управління Державної міграційної служби України в Сумській області 
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, Алравашдех ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ДМС України від 30.11.2017 року № 468-17, прийняте ДМС України; зобовязати відповідача повторно розглянути заяву про визнання позивача про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2018р по справі № 818/2188/17 позов залишено без задоволення.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.
		Відповідач надіслав суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення апеляційної скарги заперечує. 
		Представник позивача подав до суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка задоволена ухвалою суду від 05.06.2018 року.
		Копія ухвали та судова повістка про виклик в судове, призначене на 27.06.2018 року вручені представнику позивача та позивачу завчасно, про що свідчать звіт про вручення електронного листа та повідомлення про вручення поштового відправлення. 
		Представник позивача в судове засідання для участі в режимі відеоконференції не прибув, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав. 
		На електронну пошту суду 26.06.2018 року надіслано лист позивача про відкладення розгляду справи, який аргументовано хворобою Алравашдех ОСОБА_1, а також додано до нього ксерокопію консультативного висновку, який містить рекомендації пройти УЗД, здати аналізи та приймати ліки, ксерокопію квитанції про сплату за консультацію у лікаря. 
		Таким чином, з посиланням на вказані докази, в заяві ставиться питання про неможливість прибути в судове засідання, у звязку з чим відкласти розгляд справи. 
		Проте, колегія суддів не може визнати вказані докази поважності причин неприбуття в судове засідання достатніми та належними, виходячи з наступного. 
		По-перше, консультативний висновок не свідчить про госпіталізацію позивача або рекомендацію амбулаторного лікування.
		По-друге, лист, який надійшов на електронну пошту суду, як і додатки до нього не містять електронного цифрового підпису.
		Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що правовий статус електронного цифрового підпису визначає Закон України Про електронний цифровий підпис 22 травня 2003 року N 852-IV (зі змінами). Згідно приписів статті 4 Закону електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.
		Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
		За приписами статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22 травня 2003 року N 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.
		Таким чином, оскільки клопотання не містить електронного цифрового підпису, у суду відсутні підстави для його задоволення. 
		Колегія суддів також звертає увагу, що представник позивача також не прибув у судове засідання, яке за його клопотанням призначено в режимі відеоконференції. 
		За правилами ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Частиною 2 ст. 313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 
		Таким чином, враховуючи, що позивач та його представник повідомлені про час, дату та місце розгляду справи належним чином, належних, допустимих та достатніх доказів поважності причин неприбуття в судове засідання ними не надано, така поведінка свідчить про недобросовісне відношення до наданих процесуальним законодавством прав позивачу та його представнику, що може призвести до необґрунтованого порушення строку розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав відкладення розгляду справи. 
		Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Алравадшех ОСОБА_1 Мох`д є громадянином ОСОБА_2 Хашимітського Королівства, що підтверджується поясненнями самого позивача та копією паспорта (а.с. 11-12). Виїхав з країни походження в 2009 році. Через ряд третіх країн прибув в Україну 11.02.2011 (а.с. 27). З 2011 року постійно перебував в України, з 2015 року - без документів, що надають право такого перебування (а.с. 31-32). 
		14 червня 2017 року позивачем подано заяву про визнання біженцем або особою, що потребує додаткового захисту. Підставою виїзду з країни постійного проживання зазначив стосунки з чоловіком, що робить неможливим подальше перебування в країні проживання.
		Також зазначив, що такі стосунки створюють проблеми в арабській країні. (а.с. 24-29). Тобто, мотивував свою заяву неможливістю перебування в країні постійного проживання через нетрадиційні сексуальні стосунки. 05 жовтня 2017 року управлінням ДМС України в Сумській області складено висновок про відсутність встановлених законом підстав для визнання позивача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Зроблено висновок про відсутність достовірних фактів, що свідчили б про обгрунтованість побоювань позивача стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, належності до певної соціальної групи, тощо (а.с. 59-64). Рішенням відповідача від 30.11.2017 № 468-17 громадянину ОСОБА_3 відмовлено у визнанні біженцем або особою, що потребує додаткового захисту (а.с. 65). 
		Відповідно до ст. 1 закону України Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань. Додатковий захист - форма захисту, що надається в Україні на індивідуальній основі іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну або перебувають в Україні і не можуть або не бажають повернутися в країну громадянської належності або країну попереднього постійного проживання внаслідок обставин, зазначених у пункті 13 частини першої цієї статті. Особа, яка потребує додаткового захисту, - особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань.
		Відповідно до позиції УВКБ ООН Про обов'язки та стандарти доказування в заявах біженців від 16.12.1998 року факти на підтвердження заяви біженця визначаються шляхом надання підтвердження та доказів. Докази можуть бути усними та письмовими. Відповідно до загальних правових принципів обов'язок доказування покладається на особу, що висловлює твердження. Таким чином, в заяві біженця заявник зобов'язаний доводити достовірність своїх доводів та точність фактів на яких ґрунтується заява. Обов'язок доказування здійснюється заявником, який надає правдиві підстави фактів, що стосуються заяви, щоб на підставі цих фактів могло бути прийнято належне рішення. З огляду на особливості ситуації біженця, суддя зобов'язаний визначити та оцінити всі наявні факти. Заявник зобов'язаний переконати в правдивості своїх фактичних тверджень. 
		Необхідно враховувати той факт, що через травмуюче минуле заявник не може говорити вільно; або зі спливом часу або внаслідок інтенсивності минулих подій заявник не може пригадати усі фактичні деталі або точно розповісти про них чи може сплутати їх; таким чином він може бути неточним при наданні детальних фактів. Неспроможність пригадати чи повідомити усі дати або незначні подробиці, а також незначна непослідовність, невелика неточність чи не вірні твердження, що не є суттєвими, можуть прийматися до уваги при остаточному визначенні правдоподібності, але не мають використовуватися як вирішальні фактори. Неподання документальних доказів для підтвердження усних тверджень не має перешкоджати прийняттю заяви, якщо такі твердження співпадають з відомими фактами та загальна правдоподібність є достатньою. При визначенні загальної правдоподібності заяви суддя має приймати до уваги коректність стверджуваних фактів, загальна відповідність та логічність історії заявника, докази надані замовником на підтвердження своїх тверджень, відповідність загальновідомим фактам та відомій ситуації в країні походження. Правдоподібність встановлюється, якщо заявник надав заяву, яка є логічно послідовною.
		В зазначеній заяві позивач вказує на неможливість перебування в країні громадянської належності, але не зазначає про побоювання зазнати переслідувань, про загрозу життю, безпеці чи свободі через застосування смертної кари чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства чи систематичного порушення прав людини у зв'язку зі своєю нетрадиційною сексуальною орієнтацією. В ході співбесід позивачем надавались пояснення щодо мотивів звернення за заявою про надання статусу біженця чи додаткового захисту, повідомлялось про фактичних обставини, що підтверджують наявність підстав для отримання такого статусу або захисту. Так, позивач вказував на те, що в дитячому віці був примушений до одностатевих стосунків старшим чоловіком. В більш старшому віці, під час служби в армії та навчанні у військовому учбовому закладі також мав такі стосунки. Іслам негативно ставиться до таких стосунків та передбачає для їх учасників покарання у вигляді смертної кари. Культурні традиції тісно пов'язані з релігійними, тому суспільство також негативно ставиться до осіб нетрадиційної сексуальної орієнтації, передбачено кримінальне покарання. Крім того, брат позивача, що дізнався про його відносини з чоловіками, погрожував вбити позивача. В силу культурних традицій в таких випадках правоохоронні органи в ситуацію не втручаються та захисту не надають. Ці обставини унеможливили перебування у країні походження та стали підставою для звернення з заявою. Також позивачем надано висновок керівника релігійний організації Ісламський культурний центр в м. Суми про можливість застосування до особи нетрадиційної сексуальної орієнтації в Йорданії покарання, передбаченого в релігійних текстах. Крім того, для такої особи існує небезпека з боку суспільства, як близьких родичів, так і з боку іншого племені. Сім'я може вдатися до вбивства для уникнення ганьби (а.с. 97-102). 
		При розгляді заяви відповідачем досліджено інформацію по країні походження. Так, встановлено, що в питаннях ставлення до представників сексуальних меншин Йорданське Хашимітське Королівство є одним з найбільш ліберальних серед країн Близького Сходу. Кримінальна відповідальність в країні за одностатеві відносини скасована в 1951 році. Незважаючи на те, що пропаганда одностатевих відносин в країні заборонена, представники сексуальних меншин не переслідуються. За наявною інформацією в країні мають місце так звані вбивства честі, що вчиняються родичами з метою уникнення ганьби. Разом з тим, за наявною інформацією жертвами таких вбивств ставали виключно жінки. Йорданське Хашимітське Королівство є світською державою. Наявною інформацією по країні походження позивача не підтверджується застосування покарань, передбачених релігійними текстами до осіб нетрадиційної сексуальної орієнтації. Суд вважає правомірним висновок відповідача про те, що надана позивачем інформація про переслідування країною походження осіб нетрадиційної сексуальної орієнтації та застосування покарань аж до смертної кари є недостовірною. 
		Суд також вважає правомірним висновок відповідача про те, що повідомлені позивачем відомості про належність до осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією є неправдоподібними. В ході співбесід та в судовому засіданні позивач пояснив, що мав одностатеві стосунки в дитячому віці внаслідок примусу старшого чоловіка, потім в юнацькому та в молодому віці під час навчання в коледжі. Одружився в 1997 році і це не було зроблено з метою приховати одностатеві стосунки, а лише через бажанням створити сім'ю з жінкою. Має чотирьох дітей. Після одруження не мав одностатевих стосунків, оскільки його повністю влаштовували відносини з дружиною. Під час перебування з 2011 року в Україні також періодично мав стосунки з жінками та не мав таких стосунків з чоловіками. 
		Позивачем в ході співбесід не було повідомлено достовірних відомостей про факти дискримінації чи утисків щодо нього особисто в зв'язку з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Щодо обставин, з якими пов'язані побоювання зазнати таких утисків, загрози життю позивач надавав суперечливі та непослідовні відомості. Так 29.06.2017 вказав, що після звільнення з армії в 1997 році про його нетрадиційні сексуальні відносини стало відомо жителям його міста, але джерело поширення таких відомостей він не знає. Змушений був виїхати до Сирії, де перебував до 2002 року після чого повернувся до Йорданії. В 2009 році, коли все більшій кількості людей ставали відомі подробиці його особистого життя, знову виїхав до Сирії та вирішив до Йорданії не повертатися. Деякий час перебував в Лівані. З рідними спілкується дуже рідко, переважно з матір'ю. Пояснив, що про його відносини з чоловіками відомо рідним, хоча сам він розмовляв про це лише з матір'ю. Брат погрожував вбивством у випадку повернення позивача до Йорданії (а.с. 40-44). 
		Під час співбесіди 18.09.2017 позивач вказував, що погрози від брата надходили перед першою його поїздкою до Сирії, тобто в 1997 році. Повернувся до Йорданії в 2002 році та проживав до 2009 року. На момент проведення співбесіди не спілкувався з братом 9 років, за час перебування в України погроз не надходило. В Йорданії має велику родину і розголошення відомостей про його стосунки з чоловіками стануть проблемою для нього та його дітей. Зазначив, що на момент співбесіди така інформація рідним не відома (а.с. 49-51)
		Під час співбесіди 02.10.2017 пояснив, що на початку вересня 2017 у нього погіршились стосунки з рідними. Навіть мати більше не бажає з ним спілкуватися. Під час телефонної розмови брат знову погрожував вбивством. Пояснення в зв'язку з чим через такий тривалий час відсутності позивача в Йорданії та відсутності будь-яких стосунків з братом той знову почав погрожувати вбивством позивач не надав (а.с.56-58). 
		Відповідно до ст. 4 Директиви Європарламенту та Ради ЄС2011/95/EU, на яку посилається відповідач, у разі не підкріплення документами викладених фактів, особу може бути звільнено від необхідності підтвердження таких фактів за умови, що твердження є послідовними та правдоподібними і не суперечать конкретній та загальній інформації, особа звернулась за міжнародним захистом як тільки це стало можливим.
		З наведених пояснень позивача в ході співбесід вбачається, що ним надавались суперечливі та непослідовні пояснення щодо обставин, встановлення яких є важливим для прийняття рішення за його заявою. Так, надані суперечливі відомості щодо кола осіб, обізнаних про стосунки позивача з чоловіками, що впливає на оцінку вірогідності настання для нього негативних наслідків у зв'язку з такими відносинами. Також непослідовними є пояснення щодо часу висловлення братом позивача погроз. Суд вважає, що відповідачем обґрунтовано прийнято до уваги той факт, що за наявності, за твердженням позивача, таких погроз, які сприймались ним реально, від в період з 2002 до 2009 року проживав в Йорданії. При цьому, за його ж поясненнями, не зазнавав будь-якої дискримінації, утисків чи актів насильства, в тому числі і з боку брата, у зв'язку з нетрадиційними сексуальними стосунками. Також суд вважає правомірним врахування відповідачем того факту, що позивач, який залишив країну походження за наведених вище обставини, та який мав побоювання зазнати утисків за ознакою сексуальної орієнтації, прибувши в 2011 році та отримавши можливість звернення за захистом тривалий час проживав в Україні та з заявами про надання статусу біженця чи додаткового захисту не звертався. Метою прибуття в Україну було зайняття підприємницькою діяльністю. Маючи дозвіл на тимчасове перебування, що не дає права займатися підприємницькою діяльністю, здійснював її через посередників. Ці обставини позивач підтвердив і в судовому засіданні. 
		На підставі викладеного, рішення про відмову Алравадшеху ОСОБА_1 у визнанні біженцем або особою, що потребує додаткового захисту № 468-17 від 30.11.2017 прийнято відповідачем правомірно. Підставі для його скасування відсутні, а позов задоволенню не підлягає. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З підстав вище викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Алравашдех ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 по справі № 818/2188/17 залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_4Судді   ОСОБА_5   ОСОБА_6   Повний текст постанови складено 27.06.2018.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...