Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/2340/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2018. Зареєстровано: 28.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2018.
Дата набрання законної сили: 20.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 червня 2018 року 
		Київ
		справа №822/2340/17
		адміністративне провадження №К/9901/239/17
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
		суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області 
		на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2017 (головуючий суддя: Шевчук О.П.)
		та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 (головуючий суддя: Матохнюк Д.Б., судді: Соврига Д.І. Курко О.П.)
		у справі № 822/2340/17 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурівбудмеханізатор» до Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області 
		про стягнення пені, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Проскурівбудмеханізатор» (далі - позивач, ОДПІ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому (далі - відповідач), в  якому просило стягнути з Державного бюджету України на свою користь пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за березень, квітень 2016 року, у сумі 60374,19 грн.
		 
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за березень, квітень 2016 року у сумі 60374,19 грн.
		 
		У касаційній скарзі ГУ ДФС у Хмельницькій області просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 200  Податкового кодексу України (далі - ПК), пункту 1 частини 1 ст.3, пункту 1 частини 1 ст. 17 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги зводяться до неправомірності формування позивачем сум податкового кредиту, які у подальшому приймали участь у визначенні сум бюджетного відшкодування з ПДВ за березень, квітень 2016 року. 
		 
		Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.
		 
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		У судовому процесі встановлено, що позивачем було подано до ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області податкові декларації з ПДВ за березень  та квітень 2016 року разом із заявою про повернення сум бюджетного відшкодування, в яких було заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок платника податків у банку 490094,00 грн. та 1040224,00 грн. відповідно. 
		 
		За наслідками вказаних декларацій контролюючим органом було проведені камеральні перевірки для визначення достовірності розрахунку задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ. За результатами вказаних перевірок контролюючим органом складено акти: від 20.05.2016 № 1202/12-02/39702233, за висновками якого сума бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2016 року не була підтверджена, що, однак, не мало наслідком прийняття податкового повідомлення-рішення; та від 17.06.2016 № 517/12-02/39702233, за наслідками висновків якого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.07.2016 № 000186200 та № 000187200.
		Як встановлено у судовому процесі, вказані податкові повідомлення-рішення були предметом судового розгляду у справі № 822/1221/16, за наслідками розгляду якої Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.07.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017, задоволено позов ТОВ «Проскурівбудмеханізатор»: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 08.07.2016 № 000186200 та № 000187200. 
		 
		Також, за наслідками розгляду адміністративної справи № 822/1124/16, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016, було також задоволено позов ТОВ «Проскурівбудмеханізатор»: визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Хмельницькому щодо не направлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодування за березень 2016 року та зобов'язано ДПІ у м. Хмельницькому підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодування за березень 2016 року.
		 
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, у справі № 822/1933/16, задоволено позов ТОВ «Проскурівбудмеханізатор» та стягнуто з Державного бюджету України пеню. Нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за березень 2016 року за період із 28.05.2016 по 14.12.2016 у сумі 48837,53 грн. 
		 
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2017, у справі № 822/1268/17, задоволено позов ТОВ «Проскурівбудмеханізатор» та стягнуто з Державного бюджету України пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за березень, квітень  2016 року за період із 09.03.2017 по 07.06.2017 у сумі 78443,06 грн. 
		 
		Станом на дату звернення позивача із цим позовом до суду бюджетна заборгованість із ПДВ за податковими деклараціями за березень, квітень 2016 року становила 1530318,00 грн. та погашена не була, тому позивач і звернувся до суду із позовом про стягення сум пені за період із 08.06.2017 по 17.07.2017
		 
		Відповідно до пункту 200.23 ст. 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
		 
		Наведені норми встановлюють обов'язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в ст. 200 ПК, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. Обов'язок нарахування пені лежить на органі ДФС України, яка здійснює функції держави у сфері оподаткування. Неподання  органом ДФС України після закінчення перевірки до органу ДКС України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або подання такого висновку із порушенням строків, встановлених ст.. 200 ПК, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ у визначений строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування. Таке застосування норми пункту 200.23 ст. 200 ПК відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 03.06.2014 у адміністративній справі за позовом ПАТ «Завод «Південкабель» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, ГУ ДКС України в Харківській області про стягнення суми пені.
		 
		За встановлення у судовому процесі обставин наявності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за березень. квітень 2016 року у вказаних сумах, підтвердження достовірності розрахунку заявленої до відшкодування суми, та неподаня у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а також невідшкодування належних йому до повернення сум ПДВ, суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача. Заперечень з приводу правильності розрахунку суми пені з боку контролюючого органу у судовому процесі не заявлялося.
		 
		Не впливають на правильність таких висновків судів попередніх інстанцій також і доводи ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо подання касаційних скарг на судові рішення у справах № 822/1221/16 та № 822/2332/17, так як судові рішення у цих справах після прийняття рішення судом апеляційної інстанції набрали законної сили та є обов'язковими до виконання.
		 
		Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
		Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення. 
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
		 
		Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді:          С.С. Пасічник  В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...