Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/2367/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2018. Зареєстровано: 28.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2018.
Дата набрання законної сили: 27.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		27 червня 2018 року 
		Київ
		справа №810/2367/15
		провадження №К/9901/12785/18, К/9901/12791/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів:  Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/2367/15
		за позовом Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне"" до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві, начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у місті Києві Гриценка Михайла Петровича, за участю третьої особи - Обслуговуючого кооперативу "Садівничий кооператив "Вікторія"", про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
		за касаційними скаргами Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві та начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у місті Києві Гриценка Михайла Петровича на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Терлецької О. О., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Сорочка Є. О., суддів: Земляної Г. В., Межевича М. В.,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		У червні 2015 року Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Стадне"" (далі - ОК "СТ "Стадне"") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві (далі - Інспекція), начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у місті Києві Гриценка Михайла Петровича, за участю третьої особи - Обслуговуючого кооперативу "Садівничий кооператив "Вікторія"" (далі - ОК "СК "Вікторія""), в якому просив:
		визнати протиправними дії начальника Інспекції Гриценка М. П. щодо відмови у наданні інформації на запит від 21 травня 2015 року про надання копії акта про виконання припису, внесеного стосовно ОК "СК "Вікторія"", по виявлених порушеннях у сфері постачання електричної енергії, копії рішень та інших документів, за результатами розгляду яких Інспекцією знято припис з контролю;
		зобов'язати відповідача надати копію акта про виконання припису від 02 липня 2014 року, внесеного відносно ОК "СК "Вікторія"" щодо виявлених порушень у сфері постачання електричної енергії, копії рішень та інших документів, за результатами розгляду яких Інспекцією знято припис з контролю.
		В мотивування позову позивач зазначає, що 21 травня 2015 року він звертався до Інспекції із запитом № 029-1, в якому просив надати їй певну інформацію. Оскільки станом на 24 травня 2013 року відповідь та запитану інформацію Територіальним центром їй надано не було, позивач звернулась повторно з проханням надати їй інформацію, запитану інформаційним запитом від 12 квітня 2013 року.
		Проте, Інспекція у своєму листі № 09/931 від 28 травня 2015 року відмовила позивачу у наданні запитуваної в пунктах 1 та 2 інформаційного запиту № 029-1, пославшись на те, що запитувана інформація не є публічною, оскільки відноситься до комерційної таємниці ОК "СК "Вікторія"".
		Вважаючи дії начальника Інспекції Гриценка М. П. протиправними, ОК "СТ "Стадне"" звернулось до суду з вимогою про зобов'язання надати запитувану інформацію.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року, в позові відмовлено.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2016 року наведені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		За наслідками нового розгляду справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, позовні вимоги задоволено.
		Визнано протиправними дії начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві Гриценка М. П. щодо відмови у наданні інформації на запит ОК "СТ "Стадне"" № 029-1 від 21 травня 2015 року.
		Зобов'язано Державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві повторно розглянути запит ОК "СТ "Стадне"" № 029-1 від 21 травня 2015 року.
		Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У касаційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
		Свою касаційну скаргу Інспекція мотивує наданням відповіді на інформаційний запит позивача стосовно зняття припису з контролю, а відтак вважає, що жодних порушень щодо розгляду запиту допущено не було. 
		Аналогічні обґрунтування вказані і в касаційній скарзі начальника Інспекції Гриценка М. П.
		Водночас, позивач у запереченнях вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 березня 2015 року ОК "СТ "Стадне"" звернувсь до Інспекції зі скаргою про порушення законодавства у сфері енергозабезпечення, в якій просив:
		відреагувати на невиконання ОК "СК "Вікторія"" припису Інспекції щодо припинення незаконного постачання електроенергії на територію ОК "СТ Стадне";
		вжити заходів щодо відключення ОК "СК "Вікторія"" від електропостачання у зв'язку з невиконанням припису Інспекції;
		перевірити законність укладання між ОК "СК "Вікторія"" та АК "Київенерго" договору від 21 жовтня 2009 року № 3372035 на електропостачання садівничого кооперативу ОК "СК "Вікторія""без відсутності прав на землю у останнього.
		У листі від 27 березня 2015 року № 09/595, направленого позивачу у відповідь на скаргу від 20 березня 2015 року № 011-03/15, відповідачем зазначено, що у зв'язку з тим, що термін виконання припису від 02. липня 2014 року № 08/11-18-348 про усунення порушень законодавства в сфері електроенергетики, наданого ОК "СК "Вікторія"" не сплинув, тому підстав для здійснення позапланового заходу з державного енергетичного нагляду відсутні.
		Не погоджуючись з наведеними твердженнями, 06 квітня 2015 року позивач звернувсь до Інспекції із запитом на інформацію, в якому просив надати копію припису на приведення електропостачання садівничих будинків СК "СТ "Вікторія-Плюс"" у відповідність до узгодженої проектно-технічної документації та всіх документів, на підставі яких термін його виконання продовжувався, зокрема до 25 червня 2015 року.
		Листом від 10 квітня 2015 року № 09/690 Інспекцією відмовлено ОК "СТ "Стадне"" у наданні припису, обґрунтовуючи це тим, що інформація отримана Інспекцією відповідно до службових повноважень при здійсненні заходу державного енергетичного нагляду стосовно діяльності ОК "СК "Вікторія"" є інформацією з обмеженим доступом, не є публічною інформацією, і оприлюдненню не підлягає.
		В подальшому 21 травня 2015 року ОК "СТ "Стадне"" звернувсь до Інспекції із запитом про надання публічної інформації № 029-1, в якому просив надати: 
		1) копію акту про виконання припису від 02 липня 2014 року, внесеного ОК "СК "Вікторія"" щодо виявлених порушень у сфері постачання електричної енергії; 
		2) копії рішення та всіх інших документів, за результатами розгляду яких інспекцією припис знято з контролю; 
		3) копію проектної документації ОК "СК "Вікторія"" та інформацію про її погодження або затвердження у встановлено законодавством порядку.
		Розглянувши запит позивача від 21 травня 2015 року № 029-1, начальником Інспекції Гриценком М. П. надано відповідь від 28 травня 2015 року № 09/931, в якій роз'яснив, що відповідно до вимог пункту 9.10 Інструкції з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів, затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 24 грудня 2004 року № 817, припис від 02 липня 2014 року № 08/11-18-248, наданий ОК "СК "Вікторія"" знято з контролю згідно з письмовим повідомленням суб'єкта господарювання та аналізу вжитих заходів. 
		Крім того роз'яснено позивачу, що запитувані документи, надані ОК "СК "Вікторія"" містять інформацію, що не є публічною, тому відсутні правові підстави для надання їх без дозволу суб'єкта господарювання, щодо якого подається запит про надання інформації.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Інспекцією при наданні відповіді на інформаційний запит позивача протиправно не дотримано меж та способу дій передбачених Законом України "Про доступ до публічної інформації".
		Зазначена позиція була підтримана і Київським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
		Верховний Суд зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.
		Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Статтею 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Положеннями статті 9 Закону України "Про інформацію" обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
		За змістом статей 1, 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що публічна інформація - відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію.
		Згідно зі статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
		Відповідно до статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
		За правилами статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
		В силу статті 16 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.
		Статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
		Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Відповідно до статей 20, 21 Закону України "Про інформацію" за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. 
		Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. 
		Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
		Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
		Положеннями статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати комерційну таємницю суб'єкта господарювання. 
		З матеріалів справи вбачається, що лист Інспекції від 28 травня 2015 року № 09/931 не містить жодних посилань на те, що ОК "СК "Вікторія"" обмежила доступ у встановленому законодавством порядку до інформації, яка є в приписі. 
		За таких обставин, запитувана позивачем інформація, не є комерційною таємницею. 
		При цьому, така інформація є інформацією про виявлене суб'єктом владних повноважень правопорушення у сфері діяльност ОК "СК "Вікторія"", а згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. 
		Таким чином, сам припис Інспекції та його рішення не є комерційною таємницею ОК "СК "Вікторія"" в розумінні статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а тому відповідач мав право обмежити доступ лише до тієї частини інформації, яка є конфіденційною, а не до всіх запитуваних приписів та рішень.
		За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недотримання відповідачами при наданні відповіді на інформаційний запит ОК "СТ "Стадне"" порядку та способу дій, встановлених Законом, що свідчить про протиправність дій, які полягають у відмові в наданні інформації на запит № 029-1 від 21 травня 2015 року.
		Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            
		Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Касаційні скарги Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві та начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у місті Києві Гриценка Михайла Петровича залишити без задоволення.
		Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                М. І. Смокович 
		Судді                                                                                          О. В. Білоус
		                                                                                                              Т. Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...