Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/651/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2018. Зареєстровано: 28.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2018.
Дата набрання законної сили: 26.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		26 червня 2018 року 
		справа №824/651/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/50181/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:           
		головуючого - Ханової Р.Ф., 
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у складі колегії суддів Курка О.  П, Драчук Т. О., Совгири Д. І. у справі № 824/651/17-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача у справі від 30 червня 2017 року №33810-13, №33794-13, №33795-13, №33796-13, №33797-13, №33798-13, №33799-13, №33800-13, №33801-13, №  33802-13,  №33803-13, №33804-13, №33805-13, №33806-13, №33807-13, №33808-13, №33809-13, №33791-13 про стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
		 
		Позов мотивований протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та безпідставним застосуванням податковим органом ставки податку на підставі Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Лашківської сільської ради від 22 січня 2016 року №  2-4/16 (далі - Положення №  2-4/16). Зазначене рішення оприлюднено, на думку позивача, пізніше 15 липня року, за який було встановлено розмір податку на нерухоме майно, що унеможливлює його застосування і є порушенням принципу стабільності податкового законодавства.
		 
		26 грудня 2017 року постановою Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача у справі від 30 червня 2017 року №33810-13, №33794-13, №33795-13, №33796-13, №33797-13, №33798-13, №33799-13, №33800-13, №33801-13, №  33802-13,  №33803-13, №33804-13, №33805-13, №33806-13, №33807-13, №33808-13, №33809-13, №33791-13.
		 
		Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок того, що податковим органом не доведено правомірність застосування норм Положення №  2-4/16, а не підпункту 6.3.1. пункту 6.3 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Лашківської сільської ради від 29 січня 2015 року №11-38/15 (далі - Положення №  11-38/15), яким встановлено іншу ставку оподаткування.
		 
		10 квітня 2018 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції висновувався з правомірності спірних податкових повідомлень-рішень внаслідок того, що Рішення №  2-4/16 прийнято у відповідності до положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII (далі - Закон №  909-VIII), які є спеціальними нормами.
		 
		07 травня 2018 року позивач до Верховного Суду подав касаційну скаргу та клопотання про зупинення виконання постанови суду.
		 
		У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме безпідставне незастосування положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №  71-ІІІ (далі - Закон №  71-ІІІ), підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та помилкове застосування судом апеляційної інстанції норм Закону №  909-VIII просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняте нове рішення, яким залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		 
		10 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано з Чернівецького окружного адміністративного суду справу №  824/651/17-а. Цією ж ухвалою у задоволенні клопотання позивача про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції відмовлено, з мотивів передчасності його подання.
		 
		01 червня 2018 року податковим органом до Верховного Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
		 
		07 червня 2018 року справа №  824/651/17-а надійшла до Верховного Суду.
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні  відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 червня 2017 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №33810-13, №33794-13, №33795-13, №33796-13, №33797-13, №33798-13, №33799-13, №33800-13, №33801-13, №  33802-13,  №33803-13, №33804-13, №33805-13, №33806-13, №33807-13, №33808-13, №33809-13, №33791-13, якими позивачу визначено суми податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік.
		 
		При цьому, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 30 червня 2017 року позивачу, відповідно, визначено такі суми податкових зобов'язань, а саме за №33791-13 - 16  887  грн. 39 коп., №33794-13 - 1074 грн. 84 грн., №33795-13 - 7  027 грн.  80 коп., №33796-13 - 19  161 грн. 09 коп., №33797-13 - 32  902 грн. 51 коп., №33798-13 - 36  511  грн. 49 коп., №33799-13 - 409 грн. 27 коп., №33800-13 - 26  990 грн. 89 коп. №33801-13 - 40  781 грн. 91 коп., №  33802-13 - 20  364 грн. 08 коп., №33803-13 - 6  465  грн. 58 коп., №33804-13 -  46  536 грн. 44 коп., №33805-13 - 42  348 грн. 70 коп., №33806-13 - 12  827 грн. 80 коп., №33807-13 - 2  716 грн.  04 коп., №33808-13 - 77  495 грн. 96 коп., №33809-13 - 8  011 грн. 69 коп., №33810-13 - 24  340 грн. 99 коп.
		 
		Факт наявності обов'язку із сплати податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, не є спірним у цій справі. Предметом цього спору є правомірність застосування ставки такого податку у розмірі 3% на підставі Положення №  2-4/16.
		 
		Судами попередніх інстанцій досліджено та встановлено, що позивачеві на праві приватної власності належать об'єкти нерухомого майна, загальною площею 10  228,70  кв.м.
		 
		22 січня 2016 року рішенням Лашківської сільської ради №2-4/16 затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шостим пунктом якого визначено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 3-х відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний квадратний метр площі нерухомого майна.
		 
		Станом на 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1378 гривень, тобто ставка податку становить 41,34 гривень (3%) за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		 
		На підставі наведених показників відповідачем у справі обрахована сума податку на нерухоме майно позивача.
		Судами попередніх інстанцій, серед іншого, встановлено, що Положення №  2-4/16 оприлюднене згідно листа Лашківської сільської ради від 03 жовтня 2017 року №428 на спеціальній дошці оголошень Лашківської сільської ради 23 січня 2016 року.
		 
		З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон №71-VIII, згідно з яким, зокрема, статтю 266 Податкового кодексу України   викладено в іншій редакції та введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
		 
		Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		 
		Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
		 
		Згідно з підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
		 
		За приписами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 вказаного Кодексу (в редакції чинній на 1 січня 2015 року) ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
		 
		Як передбачено підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		 
		З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон №909-VІІІ, згідно з яким підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, станом на 2016 рік) викладено у такій редакції: ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		 
		Пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо  встановлення місцевих податків та зборів.
		 
		Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		 
		Таким чином, законодавець встановив чіткий строк до якого органам місцевого самоврядування необхідно прийняти рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення Лашківської сільської ради від 22 січня 2016 року №2-4/16 прийнято поза межами цього строку.
		 
		В той же час пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №909-VІІІ передбачено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		 
		Отже, у 2016 році зупинено дію підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, а, відповідно, відсутні обмеження для органів місцевого самоврядування щодо строків прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
		 
		Окрім того, підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.
		 
		Таким чином, Податковим кодексом України встановлений обов'язок громадянина сплатити податок за 2016 рік незалежно від термінів прийняття рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів. 
		 
		Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки вони прийняті податковим органом у відповідності до положень підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла станом на 01 січня 2016 року), а також згідно пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №909-VІІІ, норми якого є спеціальними до відношенню до норм Закону №71-VIII за темпоральною ознакою, і підлягають застосування.
		 
		Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які призвели до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі № 824/651/17-а залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Р.Ф.Ханова
		 
		Судді:                                                                                                     І.А.Гончарова
		                                                                                                              
		                                                                                                    І.Я.Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...