Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/7009/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти волі, честі та гідності особи; Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2018. Зареєстровано: 01.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2018.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/7009/17
		Провадження №1-кп/761/525/2018 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		25 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого:
		судді ОСОБА_1 , 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		номер кримінального провадження № 12016100100013257, внесеного 20.10.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, разом з угодою про визнання винуватості щодо:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Житомирської області, Ружинського району, с. Вербінка, громадянина України, з середньо освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого 14.03.2014 вироком Галицького районного суду м. Львова за ч. ч.3 ст.185, ч.5 ст.185, ч.2 ст.15, ч.5 ст. 185, ч.2 ст.200, ч.1 ст.209 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, 25.09.2017 вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України,
		 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_5 ,
		потерпілої ОСОБА_6 , 
		захисника ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду зазначене кримінальне провадження, 
		ВСТАНОВИВ: 
		ОСОБА_4 у невстановлений час та місці, діючи умисно, з невстановленим досудовим розслідуванням мотивів, вирішив викрасти та незаконно позбавити волі двох жінок, які надають послуги сексуального характеру за грошову винагороду. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 , вирішив залучити до вчинення даного злочину особу, матеріали щодо якої виділенні в інше провадження та невстановлену особу, які на його пропозицію погодились та вступили із ним у спільну злочинну змову.
		Так, 01.09.2016 приблизно о 04 годині ОСОБА_8 , перебуваючи в невстановленому слідством місці, за вказівкою особи, матеріали щодо якої виділенні в окреме провадження, вибравши на невстановленому слідством інтернет ресурсі оголошення з пропозицією надання секс послуг, здійснив дзвінок за вказаним в оголошенні номером телефону до ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час вказаної розмови особа, матеріали щодо якої виділенні в інше провадження замовив для надання секс послуг ОСОБА_6 та її подругу ОСОБА_9 і попросив їх під`їхати на таксі до першого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , приблизно о 05 годині цього ж дня.
		Того ж дня, приблизно о 05 годині 29 хвилин, ОСОБА_8 разом із особою, матеріали щодо якої виділенні в окреме провадження та невстановленою особою, діючи за попередньо розподіленими злочинними ролями, під`їхали на автомобілі «Fiat Grande Punto», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала особу матеріали щодо якої виділенні в інше провадження, до вказаного будинку та чекали на жінок з метою їх викрадення та позбавлення волі з невстановленою метою.
		Після цього, приблизно о 05 годині 33 хвилини, ОСОБА_8 разом із особою, матеріали щодо якої виділенні в окреме провадження та невстановленою досудовим розслідуванням особою, помітивши автомобіль «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 , який під`їхав в обумовлене місце, вийшли зі свого автомобіля та підійшли до автомобіля «Ford Fiesta». Після цього, особа, матеріали щодо якої виділенні в інше провадження, постукав у вікно водія та покликав ОСОБА_6 і ОСОБА_10 . ОСОБА_8 разом із невстановленою особою, в свою чергу, стали зліва та з права від задніх пасажирських дверей, обмежуючи таким чином для дівчат свободу у пересуванні. Коли ОСОБА_6 вийшла з правих дверцят автомобіля до неї відразу підійшов ОСОБА_8 та своєю поведінкою та зовнішнім виглядом здійснюючи тиск на останню з метою придушення волі ОСОБА_6 до самооборони, блокуючи її можливість чинити опір застосовуючи фізичну силу схопив її за руки та силою повів до автомобіля «Fiat Grande Punto», д.н.з. НОМЕР_1 , шо був припаркований неподалік, а інша невстановлена особа, прослідувала за ними. В цей час особа, матеріали щодо якої виділенні в інше провадження, дочекавшись поки ОСОБА_10 вийшла з лівих дверцят автомобіля підійшов до неї та зовнішнім виглядом здійснюючи тиск на останню з метою придушення її волі до самооборони, блокуючи її можливість чинити опір та застосовуючи фізичну силу, намагався схопити останню за руки. Однак це йому не вдалося так, як вона заскочила назад до автомобіля «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 та водій заблокував двері. Оцінивши ситуацію особа, матеріали щодо якої виділенні в інше провадження вирішив залишити ОСОБА_10 і направився до автомобіля «Fiat Grande Punto», д.н.з. НОМЕР_1 .
		В подальшому, особа, матеріали щодо якої виділенні в інше провадження, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , та разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою продовжуючи свої злочинні дії, направлені на викрадення, з невстановлених слідством мотивів, ОСОБА_6 підійшов до останньої, яка перебувала біля відкритих задніх правих дверцят автомобіля «Fiat Grande Punto», д.н.з. НОМЕР_1 штовхнув долонями двох рук в область грудної клітки та силою у примусовому порядку, проти її волі, тим самим порушуючи її право на свободу та особисту недоторканість, посадив ОСОБА_6 до вказаного автомобіля, таким чином, щоб ОСОБА_6 сиділа на задньому сидінні. Після цього невстановлена особа, присіла з права від потерпілої, ОСОБА_8 сів на переднє пасажирське сидіння, а особа, матеріали щодо якої виділенні в інше провадження сів за кермо автомобіля і в подальшому з місця вчинення злочину поїхав в невстановленому слідством напрямку.
		В результаті злочинних дій з боку ОСОБА_12 , особи, матеріали щодо якої виділенні в інше провадження та невстановленої особи, щодо потерпілої ОСОБА_6 були порушені Конституційні права останньої, а саме: потерпіла не мала можливості реалізовувати, згідно ст. 21 Конституції України своє право на свободу, рівності в достоїнствах і правах, згідно ст. 27 Конституції України право захищати своє здоров`я від злочинних посягань, згідно ст. 28 Конституції України право на повагу до її гідності, стосовно не допущення щодо себе жорстокого, нелюдського, принижуючого гідність потерпілої, поводження.
		Того ж дня, приблизно o 14 год ОСОБА_13 та особа, матеріали щодо якої виділенні в інше провадження, доставили ОСОБА_6 до приміщення квартири АДРЕСА_4 , де проти волі останньої утримували її приблизно до 9 години 02.09.2016. 
		Отже, ОСОБА_8 , своїми умисними діями, які виразилися в незаконному позбавленні волі людини, здійснюване протягом тривалого часу, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілій фізичних страждань, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України.
		До суду надійшла угода про примирення, укладена між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 11.05.2018 у кримінальному провадженні № 12016100100013257.
		Відповідно до угоди обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні за викладених у даному вироку обставин інкримінованого йому злочину.
		Сторонами узгоджена міра покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.2 ст.146 КК України у виді одного року обмеження волі із звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Суд, перевіривши угоду, заслухавши учасників судового провадження, дійшов висновку, що угода відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
		Зокрема, у силу ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.
		Згідно зі ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.146 КК України, віднесений до злочинів середньої тяжкості. 
		Інші потерпілі чи обвинувачені, крім тих, між якими укладена угода, у даному кримінальному провадженні відсутні.
		Зміст угоди про примирення відповідає положенням ст.471 КПК, оскільки містить дані про її сторони, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію дій обвинуваченої відповідно до Кримінального кодексу України, суттєві для кримінального провадження обставини, у тому числі розмір завданої шкоди та її фактичне відшкодування. 
		Сторонами узгоджене покарання, а також зазначені передбачені ст.ст.473, 476 КПК наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання. 
		У судовому засіданні обвинувачений і потерпіла підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок, чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
		З огляду на зазначене, враховуючи відсутність передбачених ч.7 ст.474 КПК підстав для відмови у затвердженні угоди, оскільки її умови не суперечать інтересам суспільства і не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, шкода в результаті вчинення кримінального правопорушення відсутня, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, угода про примирення підлягає затвердженню. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 11.05.2018 у кримінальному провадженні № 12016100100013257 внесеного 20.10.2016 затвердити.
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді одного року обмеження волі. 
		На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки. 
		У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази: коврик, котрий поміщено до експертного пакету № 3489515, покривало, котре помішено до експертного пакету № 3269640, чоловіча білизна, котра поміщена до експертного пакету № 3421316, простирадло, котре поміщено до експертного пакету № 3421315, зрізи з матрацу, котрі поміщено до експертного пакету № 3489516, недопалок цигарки «Winston», що поміщено до експертного пакету № 3502008 та передані до камери зберігання речових доказів Шевченківського УП ГУНП в м. Києві - знищити.
		Речові докази: 2 предмети схожі на патрони, речовину коричневого кольору, МультіТул, волосина світлого кольору передані до камери зберігання речових доказів Шевченківського УП ГУНП в м. Києві  знищити.
		Речові докази: сарафан та жіночу білизну, котрі поміщенно до поліетиленового пакету жовтого кольору та передані до камери зберігання речових доказів Шевченківського УП ГУНП в м. Києві  знищити.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...