Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/25018/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2018. Зареєстровано: 01.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/25018/17
		Провадження № 2/761/2785/2018
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       25 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Рибака М.А.,
		за участю секретаря Малашевського О.В.,
		представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
		представника відповідача ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Служби безпеки України, треті особи: ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Стахановець ПРО», ОСОБА_6 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -
		ВСТАНОВИВ:
		В липні 2017 року ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Служби безпеки України (далі по тексту - відповідач), треті особи: ОСОБА_5 та товариство з обмеженою відповідальністю «Стахановець ПРО» про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.04.2017 року керівник апарату голови СБ України провів брифінг, під час якого, від імені відповідача поширив недостовірну інформацію відносно комп'ютерної програми «СТАХ@АНОВЕЦ», яка є недостовірною та принижує ділову репутацію ТОВ «Стахановець ПРО», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як авторів даної програми.
		Інформацію було доведено невизначеному колу осіб, оскільки було поширено в загальнодоступній мережі Інтернет на каналі Youtube, в ефірі каналу 112.
		Позивач зазначав, що суть поширеної інформації полягала в наступному: 
		- що за допомогою комп'ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється віддалений контроль і зняття інформації без відома клієнта який придбав цій продукт;
		- що з 2016 року використання комп'ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_1 заборонено в зв'язку з тим, що вона була визнана спеціальним технічним засобом;
		- що компанія яка є розробником комп'ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_1 співпрацює з Федеральною службою безпеки Російської Федерації;
		- стверджується, що розробники комп'ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_1 не повідомляють про всі функції які існують в цьому продукті, насправді він дозволяє без відома власника, без відома того клієнта який придбав цей продукт, контролювати віддалено все те що обробляється, тобто всі документи, а вся інформація яка використовується на такому комп'ютері може бути отримана і завантажена, на сервери які знаходяться на території Російської Федерації; 
		- повідомляється, що комп'ютерна програма ІНФОРМАЦІЯ_1 дозволяє віддалено вмикати мікрофони, відеокамери які наявні в відповідних комп'ютерах, без відома власника програмного продукту здійснювати повний контроль у тому приміщенні де знаходиться такий комп'ютер;
		- крім того СБ України звертається до всіх підприємців, до усіх власників комерційних структур, бізнесу які використовують програмний продукт, зазначає, що: «Мова йде про програму ІНФОРМАЦІЯ_1, та закликає всіх підприємців відмовитися від використання комп'ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_1, та наголошує на тому, що сервери на які може здійснюватися завантаження інформації з комп'ютерів на яких встановлено дане програмне забезпечення знаходяться на території Російської Федерації, а сама компанія розробник співпрацює з Федеральною службою безпеки Російської Федерації.»
		Позивач вказував, що поширена відповідачем інформація не є дійсною та повністю суперечить висновкам експерта від 11.10.2016 року № 62/3-419/2 в кримінальному провадженні № 22016000000000281, згідно якого сервер та клієнтські мобільні телефони з встановленим ПЗ Стахановець до спеціальних технічних засобів не відносяться. Також в зазначеному висновку встановлено, що ПЗ Стахановец не відправляє пакети даних на будь які зовнішні ІР адреси. 
		Окрім того поширена СБ України інформація суперечить висновку № 002-УКЮ/17 за результатами проведення комп'ютерно-технічного експертного дослідження від 20 січня 2017 року проведеного Державним підприємством «Інформаційні Судові Системи» Департаменту Судової Експертизи та Експертних Досліджень у Сфері Інтелектуальної власності Державної судової адміністрації України.
		Позивач зазначав, що твердження відповідача є недостовірними та неправдивими, оскільки ніяких заборон програми ІНФОРМАЦІЯ_1 не існує, так само як вказана програма не відноситься до засобів негласного зняття інформації, а твердження про неповідомлення клієнта про функціонал програми є недостовірним і неправдивим.
		Посилаючись на викладене, а також з урахуванням уточненої заяві від 03.08.2017 року, позивач просив суд визнати недостовірною, такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановець ПРО», інформацію, поширену Службою безпеки України публічно 27 квітня 2017 року під час брифінгу Служби Безпеки України, яка полягала в тому:
		1.1.        Що за допомогою комп'ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється віддалений контроль і зняття інформації без відома клієнта який придбав цій продукт.
		1.2.        Що з 2016 року використання комп'ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_1 заборонено в зв'язку з тим, що вона була визнана спеціальним технічним засобом.
		1.3.        Що компанія яка є розробником комп'ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_1 співпрацює з Федеральною службою безпеки Російської Федерації.
		1.4.        Що розробники комп'ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_1 не повідомляють про всі функції які існують в цьому продукті, насправді він дозволяє без відома власника, без відома того клієнта який придбав цей продукт, контролювати віддалено все те що обробляється, тобто всі документи, а вся інформація яка використовується на такому комп'ютері може бути отримана і завантажена на сервери які знаходяться на території Російської Федерації.
		1.5.        Що комп'ютерна програма ІНФОРМАЦІЯ_1 дозволяє віддалено вмикати мікрофони, відеокамери які наявні в відповідних комп'ютерах, без відома власника програмного продукту здійснювати повний контроль у тому приміщенні де знаходиться такий комп'ютер.
		1.6.        Та заклик до всіх підприємців відмовитися від використання комп'ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому СБУ наголошує на тому, що сервери на які може здійснюватися завантаження інформації з комп'ютерів на яких встановлено дане програмне забезпечення знаходяться на території Російської Федерації, а сама компанія розробник співпрацює з Федеральною службою безпеки Російської Федерації.»
		Зобов'язати Службу Безпеки України протягом 10 робочих днів з набрання рішенням законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію.
		В судовому засіданні 10.11.2017 року, судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_6.
		01.03.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. При цьому зазначав, що СБ України при здійсненні своїх повноважень не порушувала особистих немайнових прав позивача, оскільки на виконання вимог закону, інформувала про свою діяльність через засоби масової інформації. При цьому, зазначена у позові інформація, яка нібито поширена СБ України щодо програми ІНФОРМАЦІЯ_1, насправді озвучена не була, а перекручена позивачем. Окрім того зазначено, що головним слідчим управлінням СБУ здійснюється до судове розслідування у кримінальному провадженні № 22017000000000244 від 07.04.2017 року за підозрою, серед інших, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, та останній переховується від органів досудового розслідування. Вважав, що позивачем жодним чином не доведено факту поширення інформації, а також порушення особистих немайнових прав позивача внаслідок поширення такої інформації.
		02.03.2018 року від третьої особи ОСОБА_6 надійшли письмові пояснення по справі, в яких він зазначав, що станом на 27.04.2017 року перебував на посаді керівника Апарату Голови СБ України та у вказаний час за вказівкою керівництва прийняв участь у брифінгу під час якого оприлюднив інформацію про проведення обшуків в рамках кримінального провадження. При цьому, під час брифінгу ним не озвучувалась жодна інформація щодо назви фірми-виробника програмного забезпечення, ні прізвищ осіб, що брали участь у його розробленні. Зазначена позивачем інформація щодо програми ІНФОРМАЦІЯ_1 озвучена не була, а є надуманою та перекрученою. Вважав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та просив суд розглядати справу за його відсутності.
		27.03.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просив задовольнити позов повність та здійснити огляд Інтернет сторінок.
		В судовому засіданні представники позивача, а також третьої особи ТОВ «Стахановець ПРО» позов підтримали та просили суд про його задоволення.
		В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
		Треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином. 
		В судовому засіданні за клопотанням представника позивача, було здійснено огляд веб-сайту в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування його змісту, про що на виконання вимог ст. 85 ЦПК України складено протокол.
		Дослідивши матеріали справи, а також відтворення відеозапису, оглянувши веб-сайт із записом брифінгу, заслухавши пояснення учасників судового процесу, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Відповідно до статті 10 «Свобода вираження поглядів» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, Протоколом № 14 від 13 травня 2004 року), яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року (набрала чинності в Україні 11.09.1997 року) (далі по тексту - Конвенція), кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
		Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
		Згідно із ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		В якості доказів, що підтверджують поширення оспорюваної позивачем інформації, останнім надано запис з сайту Youtube, а також власноручні записи на СД-диски проведеного третьою особою ОСОБА_6 27.04.2017 року.
		Згідно із абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Пунктами 11 та 12 згаданої Постанови, відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
		Таким чином, посилаючись на докази розповсюдження в мережі Інтернет щодо підтвердження факту поширення спірної інформації, позивач зобов'язаний був встановити та зазначити осіб автора відповідного інформаційного матеріалу та власника веб-сайта, чого ним зроблено не було.
		В судовому засіданні представник позивача вважав факт поширення спірної інформації доведеним, оскільки достатніми доказами цього вважав надані суду власноручні відеозаписи та огляд каналу Youtube.
		Судом було здійснено огляд веб-сайту із записом брифінгу ОСОБА_6, працюючого на той час на посаді керівника Апарату Голови Служби безпеки України, та не встановлено посилань останнього на комп'ютерну програму Стахановець в кожну із речень, що були зазначені позивачем у своїх позовних вимогах. Навпаки, кожного разу, інформуючи про діяльність Служби безпеки України, ОСОБА_6 не посилався на жодну назву програми, а також на позивача або розробника програми. Підсумовуючи виступ, третя особа зазначила в одному випадку, що мова йде про програмний продукт Стахановець. При цьому, не вказуючи про який саме програмний продукт йде мова та хто є його розробником.
		Судом не встановлено посилань третьої особи ОСОБА_6 на ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТОВ «Стахановець ПРО» під час проведення брифінгу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шувалов проти Естонії» від 29.05.2012 року, в якому ЄСПЛ дійшов висновку про відсутність порушення пункту 2 статті 6 Конвенції з огляду на те, що всі інформування створювали чітке уявлення про обвинувачення, а не вину особи.
		Відповідно до статті 7 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України інформує про свою діяльність через засоби масової інформації, шляхом надання відповідей на запити на доступ до публічної інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку. Забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо загального бюджету Служби безпеки України, її компетенції та основних напрямів діяльності, а також випадків протиправних дій органів і співробітників Служби безпеки України. Не підлягає розголошенню інформація з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законами України.
		В даному випадку, на брифінгу третьою особою від імені відповідача було здійснено інформування про діяльність правоохоронного органу щодо здійснення дій у кримінальному провадженні. При цьому також не йшлося про обвинувачення будь-яких осіб у вчиненні кримінального правопорушення.
		Позивачем було надано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 04.01.2011 року на комп'ютерну програму ІНФОРМАЦІЯ_1, авторами якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_4
		Згідно із експертним висновком ТОВ «Українські технології безпеки», комплекс засобів захисту захищеного програмного комплексу «Microbase» версії 8.х, відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні.
		Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що вказаний програмний комплекс відноситься якимось чином до комп'ютерної програми ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Позивачем також надано висновок № 002-УКЮ/17 за результатами проведення комп'ютерно-технічного експертного дослідження від 20 січня 2017 року проведеного Державним підприємством «Інформаційні Судові Системи» Департаменту Судової Експертизи та Експертних Досліджень у Сфері Інтелектуальної власності Державної судової адміністрації України, за яким встановлено, що програмний засіб, який розгортається з файлу, отриманого за посиланням, у разі розгортання у повному обсязі на комп'ютері не призначений для віддаленого моніторингу дій користувача такого комп'ютеру та не є придатним для здійснення прихованого моніторингу стану такого комп'ютера, а також в разі встановлення на комп'ютер у повному обсязі таким чином, як це було зроблено під час дослідження, не здійснює передавання даних комп'ютерною мережею назовні.
		Для проведення вказаного дослідження надавалась комп'ютерна програма «Стахановец», яка знаходилась за посиланням у глобальній комп'ютерній мережі Інтернет, тоді як позивач зазначає про належність йому авторського права на програму із назвою ІНФОРМАЦІЯ_1, та матеріали справи не містять доказів того, що передана на дослідження експерту програма є дійсно програмою за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 04.01.2011 року та саме про цю програму йшла мова на брифінгу відповідача від 27.04.2017 року.
		Окрім того, як роз'яснено у п.п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Стороною позивача не доведено в процесі судового розгляду, що поширена відповідачем інформація стосується певної фізичної особи, тобто позивача та поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Таким чином, судом не встановлено сукупності усіх чотирьох обставин, які є підставою для задоволення позовних вимог, а тому підстави для визнання вказаної позивачем інформації недостовірною та такою, що честь, гідність та ділову репутацію позивача відсутні.
		Окрім того, позивач просить також захистити честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 та ТОВ «Стахановець ПРО», які не є позивачами у даній справі та таких вимог не заявляли, тоді як у позивача відсутнє підтверджене законом право звертатись до суду із позовом в інтересах вказаних осіб.
		Оскільки вимоги про визнання інформації недостовірною задоволенню не підлягають, то у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача протягом 10 робочих днів з набрання рішенням законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію задоволенню не підлягають.
		Крім того, у відповідності до вимог п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову в повному обсязі.
		Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В :
		       В задоволенні позову ОСОБА_4 до Служби безпеки України, треті особи: ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Стахановець ПРО», ОСОБА_6 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації - відмовити.
		       Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       Реквізити сторін:
		ОСОБА_4: 05207, АДРЕСА_1.
		Служба безпеки України: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33.
		ОСОБА_5: АДРЕСА_2.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Стахановець ПРО»: 49006, місто Дніпро, вул. Кавалерійська, 8.
		ОСОБА_6: 79012, АДРЕСА_3.
		 
		       СУДДЯ                                          М.А. РИБАК
		 
		Повний текст складено: 29.06.2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...