Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/330/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2018.
Дата набрання законної сили: 25.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		25 червня 2018 року
		м. Київ
		справа № 524/330/16-ц
		провадження № 61-13061св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., 
		Червинської М. Є.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		представники позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
		відповідачі: ОСОБА_7, територіальна організація політичної партії «Опозиційний Блок» у м. Кременчуці Полтавської області,
		представники ОСОБА_7: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
		третя особа ? Головне управління національної поліції в Полтавській області,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області 
		від 04 травня 2017 року у складі судді Кривич Ж. О. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 червня 2017 року у складі колегії суддів: 
		ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
		В С Т А Н О В И В:
		У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, територіальної організації політичної партії «Опозиційний Блок» у м. Кременчуці Полтавської області про захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення моральної шкоди.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_7 під час прес-конференції звинуватив його у підкиданні в автомобіль відповідача наркотичних засобів 
		«з метою заробити гроші», в організації та «кришуванні наркозбуту». Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у випуску НОМЕР_1 інформаційного бюлетеня «Наше місто» була надрукована стаття, де знову були поширені відомості про нього як про «оборотня в погонах», який має розвинену мережу з продажу амфетаміну, підкидає наркотики непричетним до них особам, щоб заробити гроші. Така кричуща та принизлива неправда стала причиною моральних страждань позивача та його дружини, яка під час зазначених подій чекала на народження дитини. 
		 
		З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просив суд визнати неправдивою і такою, що принижує його честь, гідність і ділову репутацію, інформацію, повідомлену ОСОБА_7 під час проведення прес-конференції ІНФОРМАЦІЯ_3 в рамках акції «Стоп амфетамін!», яка також була опублікована в друкованому виданні інформаційний бюлетень «Наше місто», випуск НОМЕР_1 
		від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, замовником якого є територіальна організація політичної партії «Опозиційний Блок» у м. Кременчуці Полтавської області на сторінці НОМЕР_2 у статті авторства ОСОБА_14 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»; зобов'язати відповідачів протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили опублікувати за власний рахунок в газеті «Програма Плюс», яка поширюється в межах територіальної громади 
		м. Кременчука Полтавської області, спростування зазначеної інформації та стягнути з ОСОБА_7 на свою користь 100 000 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.
		 
		Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29 червня 2017 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що в діях ОСОБА_7 не вбачається поширення неправдивої інформації, яка б принижувала честь та гідність позивача, оскільки останній перебуваючи на посаді працівника УМВС України є публічною особою, а тому свідомо відкритий для прискіпливого контролю за його особою, як з боку активістів так і пересічних громадян.
		 
		У липні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону, прийняті без належної оцінки доказів позивача, які підтверджують його позовні вимоги. Крім того, інформація яка розповсюджена відповідачем не є оціночними судженнями, а є такою, що містить неправдиві відомості щодо його діяльності на посаді працівника УМВС України.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України ця справа передана до Касаційного цивільного суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Судами встановлено, що позивач є офіцером поліції. У вересні-жовтні 2015 року він обіймав посаду заступника начальника відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами і організаціями з міжнародними зв'язками УКР УМВС в Полтавській області. 
		 
		Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34). Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		 
		Таким чином, право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язку не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		 
		Відповідно до частини першої та третьої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
		 
		Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» 
		від 27 лютого 2009 року № 1, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		 
		Відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовних - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
		 
		Встановлено, що ОСОБА_7 не повідомляв конкретних фактичних даних, а висловлював свої сумніви і переконання - резюмував результати своїх спостережень та власного розуміння подій, що сталися.
		 
		Інформація поширена ОСОБА_7, стосувалася діяльності правоохоронних органів та мала суспільний інтерес, позивач як працівник правоохоронних органів повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.
		 
		Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, відповідно до якого у розгляді справ щодо публічних осіб слід керуватися положеннями Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
		У статтях 3, 4, 6 Декларації встановлено, що оскільки посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		 
		У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків, і повинні це усвідомлювати.
		 
		Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився  апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що позивач є публічною особою, і це тягне за собою ширші межі допустимої інформації порівняно з межами такої інформації щодо звичайних громадян, встановивши, що в діях ОСОБА_7 мала місце реалізація свого конституційного права на вираження своїх поглядів та суспільного інтересу, а не намір поширити недостовірну інформацію з метою приниження ділової репутації позивача, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з того, що судом не встановлено, що поширена відповідачем інформація є такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
		 
		Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області 
		від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області 
		від 29 червня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                      В. М. Коротун 
		В. П.Курило
		М. Є.Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...