Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 713/1062/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2018.
Дата набрання законної сили: 27.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		27 червня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 713/1062/17
		 
		провадження № 61-25902св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., 
		Червинської М. Є.,
		 
		учасники справи:
		заявник - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Манжосов М. П.,
		заінтересовані особи: ОСОБА_5, Вижницька міська рада Чернівецької області,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 липня 2017 року у складі судді Кибич І. А. та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У червні 2017 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Манжосов М. П. звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Вижницької міської ради Чернівецької області про скасування рішення виконавчого комітету Вижницької міської ради Чернівецької області про зобов'язання вчинити певні дії.
		 
		Заява мотивована тим, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Олексюка О. І. від 21 липня 2011 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-97, виданого 13 жовтня 2006 року Вижницьким районним судом Чернівецької області, про зобов?язання Вижницької міської ради провести капітальний ремонт будинку АДРЕСА_1 у строки, встановлені договором-підряду від 03 червня 2005 року та виконання інших умов, визначених договором.
		 
		Застосовано всі заходи примусового виконання рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2005 року, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», що робить подальше виконання судового рішення неможливим.  
		 
		Просив змінити спосіб виконання виконавчого листа № 2-97, виданого Вижницьким районним судом Чернівецької області 13 жовтня 2006 року, на стягнення з Вижницької міської ради на користь ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 300 000,00 грн для завершення капітального ремонту будинку 
		АДРЕСА_1. 
		 
		Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 липня 
		2017 року в задоволенні заяви відмовлено.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована недоведеністю заявлених вимог. При цьому судом зазначено, що ОСОБА_5, звертаючись до суду з позовними вимогами до Вижницької міської ради Чернівецької області про зобов'язання вчинити певні дії, самостійно обрала спосіб захисту порушеного права, який був предметом розгляду. Заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального правління юстиції у Чернівецькій області Манжосова М. П. про зміну способу виконання рішення зводиться до зміни змісту рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 
		10 листопада 2005 року та зміни способу захисту прав ОСОБА_5, передбаченого статтею 16 ЦК України.
		 
		Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено.
		 
		Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 липня 
		2017 року залишено без змін.
		 
		Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції. 
		 
		10 жовтня 2017 року ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 12 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити та змінити спосіб виконання виконавчого листа № 2-97, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що подальше виконання рішення неможливе у зв'язку з тим, що вичерпані всі законні заходи примусового характеру, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для даної категорії проваджень. 
		 
		Зміна способу й порядку виконання рішення з «зобов'язання боржника вчинити певні дії» на «стягнення грошових коштів з боржника на користь стягувача» надасть змогу довести його до логічного завершення - повного та фактичного виконання рішення та задоволення вимог стягувача. Іншого шляху, крім задоволення заяви державного виконавця не існує. 
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» 
		ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		30 січня 2018 року Вижницька міська рада Чернівецької області через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 12 вересня 2017 року залишити без змін.
		 
		У травні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		 
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Олексюка О. І. від 21 липня 2011 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-97, виданого 
		13 жовтня 2006 року Вижницьким районним судом Чернівецької області, про зобов?язання Вижницької міської ради провести капітальний ремонт будинку АДРЕСА_1 у строки, встановлені договором-підряду від 03 червня 2005 року та виконання інших умов, визначених договором.
		 
		Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Манжосов М. П., звертаючись до суду з заявою про зміну способу виконання рішення, обставинами, що ускладнюють виконання рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2005 року в частині зобов?язання Вижницької міської ради провести капітальний ремонт будинку АДРЕСА_1 у строки, встановлені договором-підряду від 
		03 червня 2005 року, зазначав виділення Вижницькою міською радою коштів на капітальний ремонт вказаного будинку в сумі 76 312,48 грн, що недостатньо для завершення ремонтних робіт, застосування всіх заходів примусового виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Тому просив змінити спосіб виконання виконавчого листа № 2-97, виданого Вижницьким районним судом Чернівецької області 13 жовтня 2006 року, на стягнення з Вижницької міської ради на користь ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 300 000,00 грн для завершення капітального ремонту будинку 
		АДРЕСА_1.
		 
		За змістом статті 14 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви) при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як єдиний орган примусового виконання зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для його виконання.
		 
		У частині другій статті 373 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви) зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
		 
		Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
		 
		Отже, задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду щодо зобов'язання Вижницької міської ради Чернівецької області провести капітальний ремонт в будинку стягувача, на стягнення грошових коштів для завершення капітального ремонту змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України. 
		 
		Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно застосувавши при цьому норми статті 373 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви), дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, оскільки цим буде змінено саме рішення суду по суті, а не спосіб його виконання.
		 
		Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і підстави для скасування ухвал відсутні.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 липня 
		2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 12 вересня 2017 року залишити без змін. 
		 
		Постанова оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                            В. П. Курило
		 
		В. М.Коротун
		 
		М. Є.Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...