Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 428/13694/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2018. Зареєстровано: 04.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 428/13694/17 
		Провадження №2/428/298/2018 
		 
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                    
		18 травня 2018 року                         м. Сєвєродонецьк
		 
		Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді - Журавель Т.С., при секретарі  Андрусишин Н.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання Азот» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання Азот», з урахуванням уточнення позовних вимог, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 36050,73 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.09.2017 року по 18.05.2018 року в сумі 47730,90 грн.
		Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26.12.2017 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
		27.03.2018 року позивачем до суду надано клопотання про витребування доказів.
		Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27.03.2018 року вказане клопотання було задоволено та зобовязано Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке обєднання Азот» надати безпосередньо до суду копію заяви відповідача до Торгово-промислової палати України щодо видачі науково-правового висновку від 28.11.2017 року № 3800/2/21-10.2; інформацію про те, в якому щомісячному загальному розмірі виплачувалася заробітна плата ПрАТ Сєвєродонецьке обєднання Азот» всім співробітникам з дати звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи, а саме з 22.09.2016 року до теперішнього часу; копії наказів про пуск цехів ВС від 07.08.2017 року №798, РВ від 08.08.2017 року №805, ПМ від 10.08.2017 року №822, ПіОК від 25.10.2017 року №1012, азотної кислоти від 27.10.2017 року №1023, аміачної селітри від 27.10.2017 року №1024.
		В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з 08.09.1988 року працював у ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот». З 28.04.2016 року на підставі наказу №0047-КП від 22.04.2016 року він працював у цеху виробництва аміаку на посаді механіка відділення переробки газообразних відходів виробництва аміаку. 22.09.2017 року наказом №0369 від 22.09.2017 року позивач був звільнений за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України у звязку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом умов колективного договору. На момент звільнення позивачу було не виплачено заробітну плату у сумі 36050,73 грн. Вказана сума на даний час позивачу не виплачена, а тому за період затримки виплати заробітної плати відповідач має сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.09.2017 року по 18.05.2018 року в сумі 47730,90 грн. З огляду на викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Сторони, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не зявилися. 
		Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. 
		Представник відповідача причини неявки суду не повідомив, надав до суду письмовий відзив, з якого вбачається, що з якого вбачається, що відповідно до змісту норми ст. 117 КЗпП України, підставою відповідальності власника (підприємства) за затримку розрахунку при звільненні - є склад правопорушення, який включає два юридичних факти - порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП) та вина власника. Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), а саме акти тероризму, військові на території Луганської області, встановлені висновком Торгово-промислової палати України, що зазначено у Сертифікаті ТПП № 4978 від 02.09.2015 року про форс-мажорні обставини, що був виданий відповідачу. Представник відповідача вважає, що саме в результаті тих дій виникла ситуація внаслідок чого стало неможливим своєчасно виплати заробітну плату при звільненні позивача, оскільки у зв'язку з проведенням АТО на території Луганської області, з квітня 2014 року робота підприємства була зупинена повністю з метою забезпечення безпеки в період проведення антитерористичної операції в регіоні. На теперішній час підприємство продовжує простоювати у звязку з загрозою терористичних актів, та військових дій на території Луганської області. Також вищенаведений факт неможливості виконати зобовязання підприємством перед працівником підтверджується Науково-правовим висновком щодо унеможливлення виконання обовязків, передбачених законодавством України про працю при звільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)», виданим ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот» Торгово-промисловою палатою України 28.11.2017р. за №3800/2/21-10.2. У частині VI вказаного Науково-правового висновку узагальнюється наступні висновки. 1. Терористична загроза та загроза територіальній цілісності України, у тому числі територій міста Сєвєродонецьк (в період з 25.05.2014 р. по 22.07.2014 р.), міста Первомайськ, міста Щастя (місто Луганськ) Луганської області, що супроводжується актами тероризму, на подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами. 2. Зупинення господарської діяльності ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот», ідентифікаційний код юридичної особи: 33270581, є вимушеним заходом, зумовленим запобіганням виникненню техногенних катастроф через потенційну загрозу проведення терористичних актів на території Луганської області, а також фізичною неможливістю ведення виробничої діяльності через відсутність належного енергопостачання, зокрема: зруйнування 17 вересня 2014 року Луганської ТЕЦ, що розташована у місті Щастя поблизу міста Луганська Луганської області, та припинення електропостачання ПС «Михайлівська - 330 кВ», що розташована біля міста Первомайськ Луганської області, територія якого з 2014 року та по цей час перебуває під контролем незаконних збройних формувань. 3. Втратою можливості ведення нормальної господарської діяльності на виробничих потужностях ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот», ідентифікаційний код юридичної особи: 33270581, що знаходяться за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, внаслідок впливу дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) фактично ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот» ідентифікаційний код юридичної особи: 33270581, позбавлено можливості виконати обов'язок, передбачений законодавством України про працю, зокрема: ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 83 і ст. 116 КЗпП України, а саме: провести розрахунок з кожним звільненим працівником у день звільнення. 4. У висновках судових рішень різних інстанцій за положеннями статті 117 КЗпП України наголошується, що обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні та/або затримку видачі трудової книжки з записом про звільнення, тобто за невиконання власником або вповноваженим ним органом зобов'язань, передбачених ст. ст. 47 і 116 КЗпП України, є наявність вини підприємства. Якщо виконання такого зобов'язання унеможливлено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема: актами тероризму на територіях Донецької та Луганської областей, то вина такого підприємства у невиконанні зобов'язань, передбачених ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст.83 і ст. 116 КЗпП України, відсутня. 5. Унеможливлення виконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст.83 і ст. 116 КЗпП України, а саме провести розрахунок з кожним звільненим працівником у день звільнення, а саме: ...06.04.2017р..., спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на території Луганської області, у тому числі: міста Сєвєродонецьк (в період з 25.05.2014 р. по 22.07.2014 р.), міста Первомайськ, міста Щастя (місто Луганськ) Луганської області, наслідками яких є зруйнування 17 вересня 2014 року Луганської ТЕЦ, що розташована у місті Щастя поблизу міста Луганська Луганської області, та припинення електропостачання ПС «Михайлівська - 330 кВ», що розташована біля міста Первомайськ Луганської області, яке знаходиться під контролем незаконних збройних формувань, і які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов'язаної сторони за трудовим договором, якою за цим висновком є ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот», ідентифікаційний код юридичної особи: 33270581, вони об'єктивно пливають на її зобов'язання, передбачені ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 83 і ст. 116 КЗпП України, та унеможливлюють їх виконання. Таким чином, настання обставин непереборної сили (форс- мажорних обставин), що встановлені висновком Торгово-промислової палати, свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу, належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України. З огляду на викладене просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що «Науково-правовий висновок» №3800/2/21-10.2 від 28.11.2017 року є приватним замовленням відповідача, складений з урахуванням фактичних обставин, повідомлених ним у своєму зверненні, а також наданих ним документів на підтвердження таких обставин. Фахівці, що склали цей висновок залучені на підставі Договору на надання послуг №2/21 - 4.2/17-В.26, укладеного 04.12.2017 року з Торгово-промисловою палатою України. Вказаний висновок не є сертифікатом Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору). Також відповідач на підтвердження відсутності своєї вини у невиплаті позивачу заробітної плати, надає сертифікат № 4978 (вих. № 2856/05.0-4 від 02.09.2015 року) Луганської регіональної Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили). Відповідно до вказаного сертифікату, Торгово-промисловою палаток України засвідчено настання форс-мажорних обставини (обставини непереборної сили), а саме акти тероризму, військові дії на території Луганської області, Приватному акціонерному товариству «Сєвєродонецьке обєднання Азот» щодо зобовязань з оплати за поставленим постачальником природний газ, за договором поставки природного газу №06/09-1984 від 22.12.2009 року, укладеного з Дочірньою компанією «Газ України», Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Дата настання 16.04.2014 р. Дата закінчення: тривають, дату встановити неможливо. Таким чином, сертифікат №4978 Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини не засвідчує обставин непереборної сили відповідачу щодо його зобов'язань з виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. На сьогоднішній день підприємство працює та випускає продукцію, працюючому персоналу виплачується заробітна плата, чому є підтвердження в засобах масової інформації. Впродовж проведення АТО у 2014-2017рр., підприємство періодично випускало хімічну продукцію, та проводило планові ремонти обладнання, заробітна плата виплачувалася і посилань на форс-мажорні обставини не було. Борг по заробітній платі виник не в квітні 2014 року, а накопичився починаючи з січня 2017 року в наслідок ухилення відповідача від своїх зобов'язань по виплаті заробітної плати після того, як профспілка не надала згоди роботодавцю на скорочення близько 1700 працівників, та відповідач почав втілювати заходи щодо змушення працівників звільнятися з підприємства за власним бажанням створюючи неприйнятні умови праці шляхом невиплати заробітної плати. На даний час відповідач не робить кроків для погашення наявної заборгованості, а ухиляється від своїх зобов'язань.
		Представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких додатково зазначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП України). Ст. 113 КЗпП України передбачено, що простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому, законодавчо не врегульовано питання про те, де у період простою підприємства повинні знаходитись працівники: дома чи на робочих місцях. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен самостійно, на власний розсуд визначити, та вказати у наказі присутність або відсутність працівника на роботі. Тож згідно КЗпП України, з огляду на важке положення працівників в час простою підприємства, з метою створення сприятливих умов пошуку тимчасових підробіток на час простою підприємства Головою Правління було видано Наказ № 432 від 05.04.2017 р.
		У звязку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно копії трудової книжки серії БТ-ІІ № 4015325 08.09.1988 року позивач був прийнятий на роботу до Сєвєродонецького виробничого обєднання «Азот» на підставі наказу № ОК 71 від 09.09.1988 року.
		22.09.2017 року позивача було звільнено за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України у звязку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом умов колективного договору на підставі наказу ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот» №0369 від 22.09.2017 року.
		Згідно листа ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот» №3365 від 28.09.2017 року сума заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 на момент звільнення складає 36050,73 грн. 
		У відповідності до довідки №33560 від 25.09.2017 року про середню заробітну плату відповідно до ПКМУ № 100 середньогодинна заробітна плата ОСОБА_1 складає 35,70 грн., середньомісячна кількість часів за період  171,8 год, середньомісячна заробітна плата  6133,26 грн.
		Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		У відповідності до ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		З огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність у відповідача заборгованості перед позивачем з виплати заробітної плати у розмірі 36050,73 грн., суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати задовольнити.
		Щодо позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.09.2017 року по 18.05.2018 року в сумі 47730,90 грн. суд зазначає наступне.
		Статтями 47, 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
		У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		Статтею 4 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю складається із цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		У відповідності до ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
		Згідно ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
		Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення субєкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для субєктів малого підприємництва видається безкоштовно.
		Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що обєктивно унеможливлюють виконання зобовязань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
		Згідно науково-правового висновку, наданого відповідачем та підписаного фахівцями у галузі права та Першим віце-президентом Торгово-промислової палати України, щодо унеможливлення виконання обовязків, передбачених законодавством України про працю при звільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.11.2017 року № 3800/2/21-10.2: зупинення господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання Азот» є вимушеним заходом, зумовленим запобіганням виникненню техногенних катастроф через потенційну загрозу проведення терористичних актів на території Луганської області, а також фізичною неможливістю ведення виробничої діяльності через відсутність належного енергопостачання, зокрема: зруйнування 17 вересня 2014 року Луганської ТЕЦ, що розташована у місті Щастя поблизу міста Луганська Луганської області, та припинення електропостачання ПС «Михайлівська-330 кВ», що розташоване біля міста Первомайськ Луганської області, територія якого з 2014 року та по цей час перебуває під контролем незаконних збройних формувань; унеможливлення виконання обовязку, передбаченого ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 83 та ст. 116 КЗпП України, а саме провести розрахунок із кожним звільненим працівником у день звільнення, зокрема 26 вересня 2017 року, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме актами тероризму на території Луганської області, у тому числі: міста Сєвєродонецьк (в період з 25.05.2014 року по 22.07.2014 pоку), міста Первомайськ, міста Щастя (місто Луганськ) Луганської області, наслідками яких є зруйнування 17 вересня 2014 року Луганської ТЕЦ, що розташована у місті Щастя поблизу міста Луганська Луганської області, та припинення електропостачання ПС «Михайлівська - 330 кВ», що розташована біля міста Первомайськ Луганської області, яке знаходиться під контролем незаконних збройних формувань, і які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо.
		Разом з тим, п. 3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5), встановлено, що сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
		Пунктами 3.4, 3.5 вищевказаного Регламенту визначено, що: уповноважений орган  ТПП України або регіональна торгово-промислова палата, до якої звернувся заявник зі зверненням про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); уповноважені особи  співробітники ТПП України, співробітники регіональних торгово-промислових палат, які внесені до Реєстру уповноважених осіб із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
		У відповідності до п.п. 5.1, 5.3, 5.7 вищевказаного Регламенту ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб. Уповноважена особа ТПП України, регіональної ТПП після розгляду заяви, підготовки сертифіката і до його видачі заявнику зобовязана зареєструвати електронну версію сертифіката в Реєстрі сертифікатів із присвоєнням йому порядкового номера. Після отримання порядкового номера та видачі оригінала сертифіката заявнику один екземпляр підлягає зберіганню в уповноваженому органі, що видав сертифікат, і один депонується в ТПП України, термін зберігання яких становить 4 (чотири) роки з дня видачі. До Реєстру уповноважених осіб вносяться фахівці з вищою юридичною освітою та досвідом практичної роботи в юридичній сфері не менше 3 років, які мають свідоцтво про проходження відповідного курсу навчання в ТПП України, уповноважені відповідно до наказу Торгово-промислової палати України або регіональної ТПП на виконання функціональних обов'язків.
		Суд звертає увагу на те, що з тексту листа Торгово-промислової палати України № 531/2/21-7.3 від 19.02.2018 року вбачається, що науково-правовий висновок від 28.11.2017 року № 3800/2/21-10.2 не вносився до вищезгаданого Реєстру сертифікатів, а особи, які підписали цей висновок не є уповноваженими особами в розумінні Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
		Таким чином, науково-правовий висновок від 28.11.2017 року № 3800/2/21-10.2 не є сертифікатом (висновком, довідкою, підтвердженням) засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
		Крім того, суд зазначає, що наданий висновок є письмовою думкою певних фахівців у галузі права стосовно спірних правовідносин, висловленою за приватним замовленням відповідача, лише на підставі відомостей та документів, наданих ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот».
		У відповідності до ч. 1 ст. 115 ЦПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обовязковим для суду.
		З огляду на викладене, суд доходить висновку, що науково-правовий висновок від 28.11.2017 року № 3800/2/21-10.2 не є належним та допустимим доказом у даній справі та судом до уваги не приймається.
		Разом з тим, відповідачем до суду був наданий сертифікат № 4978 від 02.09.2015 року Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Відповідно до вказаного сертифікату, Торгово-промисловою палатою засвідчено наступні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): акти тероризму, військові дії на території Луганської області для ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот» щодо зобовязання з оплати за поставлений природний газ за договором поставки природного газу № 06/09-1984 від 22.12.2009 року, які настали 16.04.2014 року і тривають по теперішній час.
		Вказаний сертифікат не зазначає обставини непереборної сили для ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання АЗОТ» під час здійснення господарської діяльності та дотримання законодавства щодо справляння і сплати податків та обовязкових платежів, виплати заробітної плати, тому він не може вважатися доказом підтвердження дії обставини непереборної сили як підстави для звільнення відповідача щодо невиплати позивачу заробітної плати при звільненні.
		Згідно із довідкою ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання АЗОТ» від 11.04.2018 року № 1016 працівникам підприємства на карткові рахунки в період з вересня 2017 року по січень 2018 року включно було виплачено наступні суми: вересень 2017 року  22428171,54 грн., жовтень 2017 року  14619967,23 грн., листопад 2017 року  14704538,67 грн., грудень 2017 року  16948534,93 грн., січень 2018 року  17787542,31 грн., лютий 2018 року  19428052,79 грн., березень 2018 року  17155095,94 грн.
		Згідно із ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
		Таким чином, відповідач повинен вживати всіх заходів для першочергової оплати праці своїх працівників, не спрямовуючи наявні у підприємства кошти на створення доказів відсутності своєї вини у невиплаті заробітної плати.
		Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
		Таким чином, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини за невиплату належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
		Передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обовязок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 27.03.2013 року у справі № 6-15цс13.
		Судом встановлено, що у день звільнення з позивачем не було проведено розрахунку. На день розгляду даної справи заборгованість по заробітній платі в сумі 36050,73 грн. позивачу не виплачена. Вказані обставини представником відповідача не заперечуються.
		Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем, суд враховує, що позивач був звільнений 22.09.2017 року, тобто в день, коли він знаходився на роботі і оплата за який була нарахована йому при звільненні, у звязку із чим розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення позивача, що відповідає положенням ст. 116 КЗпП України. Такий висновок суду обґрунтовується тим, що затримка розрахунку при звільненні починається не в день звільнення, а в день, наступний за днем звільнення, оскільки день звільнення є робочим днем і оплачується в загальному порядку.
		Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з 23.09.2017 року по 18.05.2018 року (по день ухвалення судового рішення).
		Здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
		Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).
		Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.
		Разом з тим, суд звертає увагу на те, що, оскільки в даному випадку відповідач надав відомості для розрахунку саме виходячи з кількості відпрацьованих годин, суд вважає за доцільне проводити розрахунок середньої заробітної плати шляхом множення середньогодинного заробітку на число робочих годин.
		Середньогодинна заробітна плата позивача складає 35,70 грн. (заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців (липень та серпень 2017 року), що передують події звільнення, робочі дні в загальному розмірі 5276,65 грн. ділиться на число відпрацьованих годин за два вищевказаних місяці в кількості 147,8 годин).
		Середньомісячне число робочих годин позивача згідно довідки, наданої відповідачем, складає 171,8 робочих годин.
		Затримка розрахунку відповідача перед позивачем за період з 23.09.2017 року по 18.05.2018 року (по день ухвалення судового рішення) становить вісім повних місяців за мінусом трьох робочих днів (21.05.2018 року, 22.05.2018 року та 23.05.2018 року). Загальна кількість робочих годин за період затримки розрахунку становить 1348,63 (171,8 год. х 8 місяців - 171,8 год./ 20 робочих днів х 3 робочих дні). 
		1348,63 робочих години за час затримки розрахунку відповідача перед позивачем при звільненні слід помножити на середньогодинну заробітну плату позивача в сумі 35,70 грн., в результаті чого отримуємо суму 47741,50 грн.
		Суд не приймає до уваги розрахунок сум виплат за час затримки розрахунку при звільненні, який був зроблений позивачем, оскільки такий розрахунок виконаний без урахування постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134. Крім того, такий розрахунок проведено позивачем не з дня, наступного за днем звільнення, а з дня звільнення (22.09.2017 року), коли позивач ще перебував на роботі та за який позивачу була нарахована заробітна плата.
		У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обовязком роботодавця та працівника, а тому суд визначає суму до стягнення без утримання цього податку й інших обовязкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
		З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність задоволення, стягнувши з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 23.09.2017 року по 18.05.2018 року, визначену без утримання податків й інших обовязкових платежів, в розмірі 47730,90 грн. (в межах заявлених позовних вимог, оскільки неправильний розрахунок позивача не може бути підставою для виходу за межі позовних вимог).
		У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Інших положень щодо сплати судового збору відповідачем, в разі задоволення вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, чинна редакція ЦПК України не містить. 
		Таким чином, суд вважає за необхідне покласти судовий збір в розмірі 837,82 грн. (1% від 83781,63 грн. (36050,73 грн. + 47730,90 грн.) на відповідача, стягнувши його в дохід держави. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 354ЦПК України, суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання Азот» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні  задовольнити.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання Азот», що розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, код ЄДРПОУ 33270581, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт серії ЕК №877356, виданий 01.07.1998 року Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області), нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 36050 грн. 73 коп. (тридцять шість тисяч пятдесят гривень сімдесят три копійки).
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання Азот», що розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, код ЄДРПОУ 33270581, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт серії ЕК №877356, виданий 01.07.1998 року Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений без утримання податку й інших обовязкових платежів, за період 23.09.2017 року по 18.05.2018 року в сумі 47730 грн. 90 коп. (сорок сім тисяч сімсот тридцять гривень девяносто копійок).
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання Азот», що розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, код ЄДРПОУ 33270581, на користь держави судовий збір у сумі 837 грн. 82 коп. (вісімсот тридцять сім гривень вісімдесят дві копійки).
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		 
		 
		Суддя                      Т.С.Журавель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...