Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 624/963/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2018. Зареєстровано: 04.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2018.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 624/963/16-к 
		Провадження № 1-кп/634/28/18 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02.07.2018 рокусмт Сахновщина Харківської області
		Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Сахновщина Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Кегичівка Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня-спеціальна, не одруженого, має неповнолітню дитину, раніше не судимого,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.162 КК України, -
		 
		встановив:
		10.09.2016 року близько 20 год., ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи прямий умисел, направлений на заподіянням тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дії, передбачивши настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, прийшовши до житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_6 , ногами вибив вхідні двері будинку, де не зважаючи на присутність малолітніх дітей, у тому числі і свого сина 2014 року народження, а також присутніх там інших осіб, почав висловлюватися не цензурною лайкою на адресу ОСОБА_6 , з приводу того, що остання ігнорувала його телефонні дзвінки, тримаючи у своїй правій руці заздалегідь заготовлений предмет зовні схожий на пістолет та приставивши його до голови ОСОБА_6 , в районі лівої скроні, почав вимагати щоб остання стала навколішки та прохала у нього вибачення, при цьому продовжував ігнорувати прохання ОСОБА_6 , та присутніх, припинити свої протиправні дії. Після чого ОСОБА_6 , тримаючи їхнього спільного сина на руках, вибігла з приміщення свого будинку та почала втікати та ОСОБА_5 , наздогнавши, штовхнув її рукою у спину від чого вона впала разом із малолітньою дитиною на землю. Потім, ОСОБА_5 , застосував до ОСОБА_6 заздалегідь заготовлений ним кухонний ніж, приставивши гострою стороною леза ножа, до шиї, в цей час потерпіла підставила свою ліву руку, під гостру частину леза ножа, а в ОСОБА_7 , почав сильніше притискати лезо ножа, і тим самим спричинив ОСОБА_6 , тілесні ушкодження, а саме, різані рани на поверхні долоні лівої кисті, та 2, 3, 4, 5, пальців лівої кисті.
		В цей час, підбіг ОСОБА_8 , який почав відтягувати ОСОБА_5 , від ОСОБА_6 , яка в цей момент звільнитися та побігла до приміщення будинку ОСОБА_8 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та щойно остання забігла до приміщення кімнати спальні, до кімнати забіг ОСОБА_5 , який продовжив висловлюватися грубою, не цензурною лайкою на адресу потерпілої та погрожувати фізичною розправою, після чого штовхнув руками ОСОБА_6 , яка впала на диван, тримаючи ніж у правій руці, наніс один удар гострою частиною ножа, по лівій нозі потерпілій, в районі стегна, спричинивши їй колото-різану рану лівого стегна та в цей момент до кімнати спальні, забіг ОСОБА_8 , який почав відтягувати ОСОБА_5 , до виходу з приміщення кімнати, але ОСОБА_5 , не беручи до уваги опір ОСОБА_8 , наніс декілька ударів ногами по голові в області потилиці, та спині ОСОБА_6 , яка знаходилася на підлозі, спричинивши останній садна та кровопідтік на голові. 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №411-КР/16 від 05 жовтня 2016 року, ОСОБА_5 своїми протиправними та умисними діями спричинив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 , колото-різану рану лівого стегна, множинні різані рани обох рук, кровопідтік та садна на голові.
		По ступеню тяжкості колото-різана рана лівого стегна, множинні різані рани двох рук, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, відповідно до п.п. 2.3.2 а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України, від 17 січня 1995 року, № 6. Садна і кровопідтік на голові відносяться до легких тілесних ушкоджень відповідно до п.п. 2.3.2 б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року, № 6. 
		Крім того, 10.09.2016 року близько 20 год. 20 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в ході сварки з ОСОБА_6 , яка з метою уникнення з`ясування стосунків з останнім забігла до житлового будинку свого знайомого ОСОБА_8 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, без дозволу користувача зазначеного будинку, незаконно, безпідставно, самовільно, за відсутності передбачених законом на те підстав, через відчинені вхідні двері безперешкодно проник до житлового будинку ОСОБА_8 , чим порушив передбачене Конституцією України право на недоторканість житла ОСОБА_8 , як користувача житла. 
		Допитий у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому злочинах за ч. 4 ст. 296, ч.1 ст.162 КК України визнав частково.
		Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що 10.09.2016 року його колишня дружина забрала у його батьків їх спільну дитину  сина ОСОБА_9 , який відповідно до рішення органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради №2 від 05.09.2016 року повинний був знаходитись у його в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 і на його телефонні дзвінки не відповідала. Тому він близько о 20 годині прийшов до її домоволодіння з метою забрати дитину, вибив ногою вхідні двері, зайшов в будинок. Дістав незаряджений пневматичний пістолет, який приставив до голови дружини з метою її налякати. В будинку також були інші особи та діти. Коли дружина вибігла з будинку він погнався за нею щоб забрати дитину, наздогнавши її на перехресті вулиці схватив її і вони впали на землю. Після чого він дістав кухонний ніж, який був у нього в кармані і з необережності порізав руку потерпілій. Потім його схватив і почав утримувати ОСОБА_8 , а ОСОБА_6 забігла в будинок ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_8 його відпустив то він побіг в будинок останнього, де перебувала ОСОБА_6 , забігши в будинок, він вибив ногою двері у кімнату де перебувала ОСОБА_6 , яка впала на диван, а він наніс їй удар ножем в стегно. Чому він наносив удари ножем потерпілій він не може пояснити, кількість ударів не пам`ятає. Конфлікт між ним та колишньою дружиною тривав приблизно 20 хвилин. На питання учасників кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що пневматичний пістолет, який належить йому, він носив с собою постійно, але після цієї сварки він його не знайшов і де він перебуває зараз, йому невідомо. Щодо кухонного ножа, то обвинувачений повідомив, що він в цей день допомагав матері по господарству і ніж випадково поклав в карман. 
		З показань обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що під час досудового розслідування та судового розгляду показання він дає добровільно, заходи фізичного чи психологічного примусу до нього співробітниками поліції не застосовувались, під час проведення за його участі слідчого експерименту він детально розповідав про обставини вчинення ним злочину. 
		Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, та при винесенні вироку просила призначити максимальне покарання пов`язане із позбавленням волі, у зв`язку з чим, судом застосовано положенняст. 325 КПК України.
		Раніше допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що з обвинуваченим вони перебували у шлюбі та мають спільну дитину. Останнім часом у них виникали сварки через різні погляди у вихованні спільної дитини. В ході сварок ОСОБА_5 часто погрожував їй. 10.09.2016 року близько 15 години вона перебувала в себе вдома та до неї прийшла її знайома ОСОБА_10 , з якою вони пили каву. В цей час до них прийшов її колишній чоловік ОСОБА_5 , який був в стані алкогольного сп`яніння. Він відразу почав висловлюватися в її адресу нецензурною лайкою. Також погрожував їй. Після цього він зайшов в будинок та забрав їх спільного малолітнього сина. Вона відразу зателефонувала до поліції. Через деякий час до них приїхали працівники поліції з якими був вітчим ОСОБА_5 та який привіз з соболю її сина, якого забрав ОСОБА_5 . Трохи заспокоївшись вони пішли на дитячий майданчик, де зустрілися з ОСОБА_11 та трохи погулявши всі разом знову пішли до її домоволодіння. Прийшовши додому близько 20 години вони на кухні пили каву. В цей час до будинку знову прийшов ОСОБА_5 та намагався зайти в будинок, який був в стані алкогольного сп`яніння. Він вибив вхідні двері зайшов в будинок та підійшов до неї, дістав пістолет та приставивши його до її голови, примушував стати на коліна та просити вибачення за те, що вона не відповідала на дзвінки. Вона дуже хвилювалася за дитину, яка була у неї на руках, оскільки знала, що у обвинуваченого є пневматичний пістолет і він може здійснити постріл та завдати шкоду дитині. В цей час до нього підійшли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які почали відтягувати його. Та коли він відволікся на них, вона вирвалася та з дитиною вибігла на вулицю. За ними вибіг й ОСОБА_5 . Коли вона добігала до перехрестя ОСОБА_5 наздогнав її та штовхнувши в спину, звалив її з сином на землю. Після цього він приставив їй до горла ніж. Вона намагаючись захищатися від ножа, підставила під ніж руку, а обвинувачений почав натискати на ніж та тягнути, в наслідок чого порізав їй пальці на руці. В цей час до них підбігли ОСОБА_8 та ОСОБА_12 . Поки ОСОБА_8 відтягував від неї ОСОБА_5 вона за вказівкою ОСОБА_12 побігла до їх домоволодіння. Проте ОСОБА_5 вирвавшись побіг за нею. Забігши в будинок ОСОБА_8 в спальні її наздогнав ОСОБА_5 , де також звалив її та вдарив ножем в стегно. При цьому не реагував на прохання припинити свої дії. Після цього в кімнату забіг ОСОБА_8 та схопивши ОСОБА_5 вивів його з кімнати. 
		Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, та при винесенні вироку просив призначити максимальне покарання пов`язане із позбавленням волі, у зв`язку з чим, судом застосовано положенняст. 325 КПК України.
		Раніше допитаний в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 пояснив, що 10.09.2016 року близько 20 год., він перебував у себе вдома та в цей час з вулиці почув крики своєї дочки про допомогу. Вибігши за двір він побачив ОСОБА_6 , яка лежала на землі та поверх неї був ОСОБА_5 . Підбігши до них він відтягнув ОСОБА_5 , та коли відтягував його порізав собі два пальці об ніж який ОСОБА_5 тримав у своїй руці. Щойно він почав заспокоювати його та в цей час ОСОБА_6 втекла від них в напрямку його дому. Коли він звернув увагу на поранення пальців ОСОБА_5 вирвався та побіг за ОСОБА_6 . Через декілька секунд він почув крик уже в своєму домоволодінні. Підбігши до свого домоволодіння він зайшов в будинок. Намагаючись зайти в спальню, але двері були зачинені. Відчинивши двері він побачив, що на підлозі лежала ОСОБА_6 , а над нею був ОСОБА_5 . По всій кімнаті були плями крові. Схопивши ОСОБА_5 він вивів його на вулицю де утримував до приїзду працівників поліції.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що він являється вітчимом ОСОБА_5 10.09.2016 року близько 15 години додому прийшов ОСОБА_5 разом зі своїм малолітнім сином. Через декілька хвилин до них приїхали працівники поліції та повідомили, про те що ОСОБА_5 забрав дитину без дозволу матері - ОСОБА_6 . Після цього він разом з працівниками поліції відвезли дитину до ОСОБА_6 . Коли він повернувся ОСОБА_5 ще був вдома. Та через деякий час пішов з дому куди саме йому невідомо.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 10.09.2016 року, близько 15 години вона прийшла в гості до ОСОБА_6 . В цей час до них прийшов ОСОБА_5 який був напідпитку та почав висловлюватися в адресу ОСОБА_6 нецензурною лайкою. Після цього зайшов в будинок та забрав їх спільного малолітнього сина. Після чого пішов від них. ОСОБА_6 зателефонувала до поліції та повідомила про даний факт. Через деякий час до них приїхали працівники поліції які з якими був вітчим ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 якого забрав ОСОБА_5 . Трохи заспокоївшись вони пішли на дитячий майданчик. Трохи погулявши вони зустрілися з ОСОБА_11 та всі разом знову пішли до домоволодіння ОСОБА_6 . Прийшовши до її домоволодіння близько 20 години вони на кухні пили каву. В цей час до будинку знову прийшов ОСОБА_5 та намагався зайти в будинок, але так як йому ніхто не відчиняв, оскільки він був в стані алкогольного сп`яніння він вибив вхідні двері та підійшов до ОСОБА_6 дістав пістолет та приставивши його до голови останньої примушував стати на коліна та просити вибачення за що саме було не зрозуміло. Підійшовши до нього вона схопила його за руку. Та коли він відволікся ОСОБА_6 вирвалася та схопивши їх спільного сина вибігла на вулицю. За ними вибіг й ОСОБА_5 . Потім з будинку вийшла ОСОБА_11 , а вона з ОСОБА_14 залишилися в будинку з дітьми. Що відбувалося далі вона не бачила. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що він з обвинуваченим ОСОБА_5 разом працювали в Кегичівській ЦРЛ. 10.09.2016 року, близько 14 годин до нього в Кегичівську ЦРЛ прийшов ОСОБА_5 , якого він підвіз до домоволодіння його дружини ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 . Коли ОСОБА_5 пішов до будинку він розвернув скутер та хотів поїхати, ОСОБА_5 вийшов та попросив відвести його до залізничного вокзалу, на шо він погодився. Приїхавши до залізничного вокзалу, він висадив ОСОБА_5 та поїхав додому. 
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що 10.09.2016 року, близько 20 годин вона разом зі соєю малолітньою дитиною перебувала в гостях у ОСОБА_6 , з ними також були ОСОБА_10 та ОСОБА_14 . В цей час до ОСОБА_6 прийшов її чоловік ОСОБА_5 , який був в стані алкогольного сп`яніння та почав її ображати нецензурною лайкою. ОСОБА_6 взяла їх спільного малолітнього сина та пішла в будинок. ОСОБА_5 пішов за нею. Вона також пішла за ними в будинок. В будинку ОСОБА_5 дістав пістолет та з погрозою його застосування змусив ОСОБА_6 стати на коліна. При цьому приставив пістолет до її голови та погрожував їй. Діти в будинку злякалися та почали плакати. Вона підбігла до ОСОБА_5 та намагалася розборонити їх. Поки ОСОБА_5 відволікся на неї ОСОБА_6 взяла дитину та вибігла на вулицю. ОСОБА_5 побіг за нею. Коли вона вийшла з будинку, ОСОБА_5 вже наздогнав ОСОБА_6 звалив її на землю та приставив ніж до горла. На крики вийшов ОСОБА_8 , який почав відтягувати ОСОБА_5 . Вона підійшла до них взяла на руки сина ОСОБА_6 та понесла його в будинок та викликала працівників поліції.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що 10.09.2016 року близько 20 год. Вона перебувала в себе вдома, на вулиці почула крики. Вийшла на вулицю і побачила на перехресті ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , який бив її, а саме вона лежала на землі, а він був зверху неї. Підбігши до них вона намагалася розборонити їх. На їх крики з двору вибіг її чоловік ОСОБА_8 , який почав відтягувати ОСОБА_5 а ОСОБА_6 в цей час вирвалася і вона сказала їй, щоб та бігла до них додому. Після цих слів ОСОБА_6 побігла в напрямку їх дому. ОСОБА_5 вирвався та побіг за ОСОБА_6 в їх будинок. Вона з чоловіком побігли слідом за ними. Зайшовши з чоловіком в будинок а саме в спальню, побачила, що ОСОБА_5 продовжував бити ОСОБА_6 . По всій кімнаті була кров, ОСОБА_6 також була вся в крові. Далі її чоловік схопив ОСОБА_5 та вивів його на вулицю, де тримав його до приїзду працівників поліції.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що 10.09.2016 року, близько 20 год. Вона перебувала в гостях у ОСОБА_6 . Разом з ними були ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також їхні діти. Також свідок пояснила, що в кімнаті обвинувачений ОСОБА_16 приставив до голови ОСОБА_6 пістолет, який вона вважала, як справжнім бойовим пістолетом, тому вона вивела дітей з кімнати, які плакали та кричали. Також вона повідомила, що діти після цього випадку були перелякані і боялися виходити на вулицю гуляти. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він працює завідувачем хірургічного відділення Кегичівської ЦРЛ. 10.09.2016 року ввечері, точного часу не пам`ятає його викликали до Кегичівської ЦРЛ, до приймального відділення якої було доставлено ОСОБА_6 . При огляді в неї було виявлено різані рани правої кисті та колото-різана рана лівого стегна. Потерпілу було переведено до перев`язувального відділення, де їй було надано медично допомогу. 
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в Красноградському міжрайонному відділенні ХОБСМЕ судово-медичним експертом 12.09.2016 року нею на підставі постанови слідчого Кегичівського відділення поліції Красноградського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області було проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_19 за висновками якої було встановлено, що ОСОБА_6 були спричинені наступні тілесні ушкодження: колото-різану рану лівого стегна, множинні різані рани обох рук, кровопідтік та садна на голові. По ступеню тяжкості колото-різана рана лівого стегна, множинні різані рани двох рук, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, відповідно до п.п. 2.3.2 а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України, від 17 січня 1995 року, № 6. Садна і кровопідтік на голові відносяться до легких тілесних ушкоджень відповідно до п.п.2.3.2 б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року, № 6. 
		Крім часткового визнання вини ОСОБА_5 , його вина у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими та перевіреними судом, а саме:
		- протоколами прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 10.09.2016 року;
		- витягом з ЄРДР про початок досудового розслідування за заявою ОСОБА_6 від 11.09.2016 року;
		- заявою ОСОБА_20 від 11.09.2016 року, згідно якої остання надає дозвіл на проведення огляду її домоволодіння по АДРЕСА_2 ;
		- змістом протоколу огляду місця події від 11.09.2016 року та фото таблицею до нього, згідно якого було оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_6 ;
		- змістом протоколу огляду місця події від 11.09.2016 року та фото таблицею до нього, згідно якого було оглянуто перехрестя вулиць Дімітрова та Південновокзальна в смт Кегичівка Харківської області;
		- заявою ОСОБА_8 від 11.09.2016 року, згідно якої останній надає дозвіл на проведення огляду його домоволодіння по АДРЕСА_3 ;
		- змістом протоколу огляду місця події від 11.09.2016 року та фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто домоволодіння ОСОБА_8 , що розташоване по АДРЕСА_3 , де було виявлено та вилучено фрагмент простирадла, рукоятка та лезо ножа, штани чорного кольору;
		- заявою ОСОБА_5 від 11.09.2016 року, згідно якої він надає дозвіл на проведення огляду його особистих речей;
		- змістом протоколу огляду місця події від 11.09.2016 року, згідно якого було особисті речі ОСОБА_5 та вилучено в нього кофту, джинсові брюки, кросівки;
		- довідкою головного лікаря Кегичівської ЦРЛ Харківської області від 14.09.2016 року №743 згідно якої 10.09.2016 року ОСОБА_19 зверталася в приймальне відділення з діагнозом: різано-колоті рани лівого стегна та множинні різані рани правої і лівої кисті рук;
		- постановою про перекваліфікацію кримінального провадження від 16.10.2016 року, згідно якої кримінальне провадження №12016220720000307 від 11.09.2016 року за ч.1 ст.125 КК України перекваліфіковано на ч.4 ст.296 КК України;
		- висновком судово-медичної експертизи № 411-КР/16 від 05.10.2016 року, згідно якого ОСОБА_19 були спричинені наступні тілесні ушкодження: колото-різану рану лівого стегна, множинні різані рани обох рук, кровопідтік та садна на голові. По ступеню тяжкості колото-різана рана лівого стегна, множинні різані рани двох рук, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, відповідно до п.п. 2.3.2 а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України, від 17 січня 1995 року, № 6. Садна і кровопідтік на голові відносяться до легких тілесних ушкоджень відповідно до п.п.2.3.2 б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року, № 6.;
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 2162-И/16 від 11.10.2016 року, згідно якої кров ОСОБА_19 відноситься до групи А з ізогемагглютинином анти-В;
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 2167-И/16 від 18.10.2016 року, згідно якої на джинсових брюках вилучених у ОСОБА_5 знайдена кров людини групи А з ізогемагглютинином анти-В, походження якої від ОСОБА_19 не виключається. Також на цих брюках знайдена кров людини групи О з ізогемагглютинином анти-А і анти-В, від ОСОБА_19 кров в указаних об`єктах походити не може;
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 2168-И/16 від 31.10.2016 року, згідно якої на гамашах вилучених з дому ОСОБА_8 знайдена кров людини групи А з ізогемагглютинином анти-В, походження якої від ОСОБА_19 не виключається;
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 2164-И/16 від 13.10.2016 року, згідно якої на фрагменті простирадла вилученого з будинку ОСОБА_8 знайдена кров людини групи А з ізогемагглютинином анти-В, походження якої від ОСОБА_19 не виключається;
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 2163-И/16 від 13.10.2016 року, згідно якої на фрагменті марлевого бинта зі змивом вилученим з будинку ОСОБА_8 знайдена кров людини групи А з ізогемагглютинином анти-В, походження якої від ОСОБА_19 не виключається;
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 2165-И/16 від 31.10.2016 року, згідно якої на кофті вилученій у ОСОБА_5 знайдена кров людини групи А з ізогемагглютинином анти-В, походження якої від ОСОБА_19 не виключається;
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 2166-И/16 від 30.10.2016 року, згідно якої на правому (об`єкт №3,6), лівому(об`єкт 7,9,10,12) кросівках ОСОБА_5 знайдена кров людини групи А з ізогемагглютинином анти-В, походження якої від ОСОБА_19 не виключається. На правому (об`єкт №1,4), лівому(об`єкт №8) кросівках знайдена кров людини, в якій виявлени антигени А і В. Таким чином, якщо кров у вказаних об`єктах походить від однієї особи з груповою належністю крові АВ, то в даному випадку від ОСОБА_19 ця кров походити не може. Однак не можна виключати можливості змішування на цих об`єктах крові групи А з ізогемагглютинином анти-В, походження якої від ОСОБА_19 не виключається та крові групи В з ізогемагглютинином анти-А. На кросівку (об`єкт №2) виявлено кров людини групи В з ізогемагглютинином анти-А. Дана кров від ОСОБА_19 походити не може. На правому (об`єкт №2) та лівому (об`єкт №11) кросівках наявності крові не встановлено;
		- висновком судово-цитологічної експертизи № 1137-Ц/16 від 21.11.2016 року, згідно якоїв результаті дослідження клинка та рукоятки кухонного ножа, знайдені сліди крові людини, встановити групову належність якої не виявилося можливим, у зв`язку з не виявленням антигенів А, В, Н;
		- змістом проколу слідчого експерименту та відеозаписом до нього від 25.11.2016 року за участі потерпілої ОСОБА_6 ;
		- змістом проколу слідчого експерименту та відеозаписом до нього від 25.11.2016 року за участі ОСОБА_5 ;
		- протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 20.10.2016 року;
		- змістом проколу слідчого експерименту та відеозаписом до нього від 25.11.2016 року за участі потерпілого ОСОБА_8 ;
		- відеозаписом проведення огляду місця події за місцем проживання потерпілої ОСОБА_21 від 10.09.2016 року на DVD-R диску, який визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню; 
		- згідно рішення органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради від 05 вересня 2016 року №2 про вирішення питання стосовно виховання та проживання малолітнього ОСОБА_22 було вирішено ОСОБА_22 тимчасово залишити проживати з батьком ОСОБА_5 до вирішення питання з опаленням в будинку де проживає мати, ОСОБА_19 . За матір`ю залишається право провідувати сина в будинку батька кожного дня, а в п`ятницю та суботу забирати до себе в будинок за місцем проживання;
		-згідно копії довіреності від 04.01.2002року ОСОБА_23 довіряє ОСОБА_24 оформити на її ім`я спадщину та подарувати належний їй житловий будинок по АДРЕСА_3 ОСОБА_8 ;
		-рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 20.10.2016 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_19 розірвано, та після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_19 змінено на дошлюбне  Долгерт;
		-згідно довідки КЗОЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кегичівського району Харківської області від 02.03.2018 року ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.09.2016 року знаходився на прийомі з приводу порушення нічного мочеспускання після стресу. Рекомендовано клінічний аналіз мочі;
		-згідно довідки КЗОЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кегичівського району Харківської області від 02.03.2018 року ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.09.2016 року знаходився на прийомі з приводу порушення сну, головного болю після перенесеної стресової ситуації в сім`ї. Направлений на консультацію до невролога;
		-згідно довідок КЗОЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кегичівського району Харківської області від 28.02.2018 року ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.09.2016 року знаходився на прийомі у лікаря невролога з приводу порушення сну, головного болю, в`ялість після перенесеної стресової ситуації в сім`ї та йому було призначено курс лікування;
		-згідно довідки Кегичівського РВ ДВС від 24.04.2017 року №3274, ОСОБА_5 станом на 01.04.2017 року має заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_26 в сумі 9326 грн. 63 коп.;
		-згідно постанови Кегичівського районного суду Харківської області від 10.11.2016 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення.
		- іншими речовими доказами дослідженими в судовому засіданні. 
		Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень в об`ємі визнаних судом встановленими та кваліфікує йогодії зач. 2 ст. 125 КК України, тобто - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я та за ч. 1 ст. 162 КК України, як порушення недоторканості житла, тобто незаконне проникнення до житла.
		Зміна кваліфікації кримінально правопорушення обумовлена наступним:
		ВПостанові Пленуму Верховного суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», де в пункті 4 зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством,завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілихтощо, слід кваліфікувати застаттями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		Таким чином, аналіз фактичних даних покладених в обґрунтування обвинувального акту, зібрані докази в їх сукупності, обґрунтовано дозволяють суду дійти висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень.
		Разом з тим, дії обвинуваченого ОСОБА_5 щодо потерпілої ОСОБА_6 кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 4ст. 296 КК Україниза кваліфікуючими ознаками грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (хуліганство). Дану кваліфікацію дій ОСОБА_5 суд вважає невірною, яка не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а тому суд і змінив кваліфікацію його дій нач.2 ст. 125 КК Україниза кваліфікуючими ознаками нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		При цьому, суд виходить з того, що обвинувачений в судовому засіданні заперечував що зазначений вище кухонний ніж, є предметом заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень, оскільки даний ніж використовувався ним у домогосподарстві, а пневматичний пістолет він носив з собою постійно і який був не заряджений. 
		Аналіз зібраних по даному провадженню доказів та обставин, встановлених судом в ході судового розгляду дозволяє суду прийти до висновку про відсутність достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_7 кваліфікованого хуліганства та відповідно інкримінування йому зазначеного кримінального правопорушення.
		В даному випадку судом безспірно встановлено, і цей факт не оспорюється жодною із сторін що між обвинуваченим та потерпілою виникли неприязні стосунки, пов`язані з визначення місця проживання та виховання їх спільного сина. 
		Отже, за таких обставин твердження сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченогоч.4 ст. 296 КК Українипотерпілим від якого визнана ОСОБА_6 з хуліганських мотивів, тобто умисного грубого порушення ним громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом суд вважає неспроможним, оскільки матеріали кримінального провадження в системному зв`язку між собою дозволяють однозначно дійти висновку, щодо наявності між обвинуваченим та потерпілою саме неприязних стосунків через обопільні конклюдентні дії (звернення потерпілої з заявою до поліції та повернення дитини працівниками поліції потерпілій) , які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку між собою та простежуються у чіткій логічній послідовності за весь час.
		Відповідно дост. 296 КК Україниосновним безпосереднім об`єктом хуліганства є громадський порядок, об`єктивна сторона не конкретизована, а суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини і мотивом явної неповаги до суспільства .
		Згідност. 125 КК Україниоб`єктом злочину є здоров`я особи, об`єктивна сторона характеризується заподіянням тілесних ушкоджень, а суб`єктивна прямим умислом.
		Аналіз встановлених судом обставин вчинення ОСОБА_5 кримінально правопорушення, спрямованості умислу, мотиву, дозволяють суду прийти до висновку, що дії обвинуваченого переслідували намір заподіяння тілесних ушкоджень та були викликані особистими неприязними стосунками між ним та потерпілою, а тому їх слід кваліфікувати застаттями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи, а саме за ч.2статті 125 КК України. Судом встановлено що ОСОБА_5 переслідував потерпілу ОСОБА_26 з метою нанесення їй тілесних пошкоджень через виникнення неприязних відносин між ними та з метою помсти.
		Разом з тим, з огляду на висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_5 ознак складу злочину - хуліганства - оцінка правильності застосування кваліфікуючої ознаки, передбаченої частиною четвертоюстатті 296 КК- застосування предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, не є необхідною.
		    Що стосується вимогч. 4 ст. 26 КПК України, то дане кримінальне провадження є кримінальним провадження в формі приватного обвинувачення, як встановлено судом було розпочате саме за заявою ОСОБА_6 , а сама потерпіла, в судовому засіданні підтримувала обвинувачення і в письмовій заяві повідомила суд, що при винесені вироку призначити обвинуваченому максимальне покарання пов`язане з позбавленням волі, тобто потерпіла не примирилася з обвинуваченим ОСОБА_5 .
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має малолітнього сина, раніше не судимий.
		Обставиною, яка відповідно до ст.66КК України пом`якшує покарання ОСОБА_5 , є щире каяття.
		Відповідно до ст.67КК України обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
		Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст. 50,65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, наявність пом`якшуючої та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, у зв`язку з чим суд вважає, щонеобхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді обмеження волі, остаточно призначивши покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів в порядку вимог ч.1ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. 
		При призначенні остаточного покарання судом враховуються, що ОСОБА_5 після вчинення злочинів продовжив свою протиправну поведінку по відношенню до потерпілої ОСОБА_6 , що підтверджується копією постанови про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, також судом враховуються негативні наслідки, які настали для малолітніх дітей, що були очевидцями злочинних дій обвинуваченого в домоволодінні потерпілої ОСОБА_6 , що підтверджується дослідженими в судовому засіданні відповідними медичними довідками, тому суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливо без його утримання в кримінально-виконавчий установі відкритого типу.
		При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому, суд виходить з того, що під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, клопотань про його обрання до суду не надходило, тому суд не вбачає підстав для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		Цивільні позови по кримінальному провадженню не заявлено, що не позбавляє права потерпілих заявити відповідні цивільні позови про відшкодування шкоди, спричиненої злочином, в порядку цивільного судочинства.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
		ухвалив:
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.125 , ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.2 ст. 125 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
		- за ч.1 ст. 162 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		На підставі ч.1ст.70 КК Україниза сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворо покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5  покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 не обирався.
		Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили, а саме: частину простирадла з ліжка з плямами бурого кольору; 2 предмета, ззовні схожі на рукоятку та лезо ножа з рідиною бурого кольору на них; чорні штани; помаранчеву кофту; джинси синього кольору; кросівки блакитно-білого кольору; зразок крові ОСОБА_6 , який вона добровільно надала для проведення досудового розслідування, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУНП України в Харківській області  знищити;
		- DVD-R диск на якому відображено відеозапис проведення огляду місця події за місцем проживання потерпілої, а також пояснення учасників огляду щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, яке мало місце у цьому будинку 10.09.2016 року та DVD-R диск на якому відображено фотографії тілесних ушкоджень, які ОСОБА_5 , наніс ОСОБА_19  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Сахновщинський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя:
		Копія вірна. Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...