Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/2520/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2018.
Дата набрання законної сили: 20.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		20 червня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 317/2520/15-ц
		Провадження № 14-157 цс 18
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача - Гудими Д.А.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула справу за позовом прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління (далі також - ГУ) Держгеокадастру у Запорізькій області до Запорізької районної державної адміністрації (далі також - РДА) Запорізької області, ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог - Реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Запорізької РДА Запорізької області, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним і повернення земельної ділянки
		за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2016 року, ухваленого колегією суддів судової палати у цивільних справах: ВоробйовоюІ.А., ПоляковимО.З., СпасО.В.
		Учасники справи:
		        позивач: ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, від імені якого в інтересах держави звернувся прокурор Запорізького району Запорізької області;
		        відповідачі:Запорізька РДА Запорізької області, ОСОБА_3;
		        третя особа без самостійних вимог: Реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції Запорізької області.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           17 серпня 2015 року прокурор Запорізького району Запорізької області звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що ОСОБА_3, подаючи до Запорізької РДА Запорізької області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, порушив приписи статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» в редакції, чинній на той час, не надавши обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. Крім того, на момент подання вказаної заяви ОСОБА_3 вже був засновником і керівником фермерського господарства «СВАМ» (далі - ФГ «СВАМ») та займався фермерським господарством. А тому передання цій юридичній особі земельної ділянки без проведення земельних торгів (аукціону) є порушенням вимог Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про фермерське господарство».
		2.           Позивач просив суд:
		2.1.     Поновити позовну давність для звернення до суду;
		2.2.     Визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Запорізької РДА Запорізької області від 11 жовтня 2010 року № 1697 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Миколай-Пільської сільської ради громадянину ОСОБА_3» (далі - розпорядження № 1697), від 27 лютого 2012 року № 174 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 12 років громадянину ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства, розташованої на території Миколай-Пільської сільської ради» (далі - розпорядження № 174);
		2.3.     Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 21 березня 2012 року, укладений Запорізькою РДА Запорізької області з ОСОБА_3 (далі - договір оренди земельної ділянки);
		2.4.     Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2012 року, укладеного Запорізькою РДА Запорізької області з ОСОБА_3;
		2.5.     Зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 33,0281 га і вартістю 855 948 грн (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - земельна ділянка), на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3.           31 березня 2016 року Запорізький районний суд Запорізької області ухвалив рішення, яким у відмовив позові Запорізької місцевої прокуратури № 2, встановивши, що відповідно до пункту 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIIЗапорізька місцева прокуратура № 2 здійснює процесуальне правонаступництво Прокуратури Запорізького району Запорізької області.
		4.           Суд мотивував рішення тим, що позивач пропустив позовну давність. Вказане суд підтвердив листом прокурора Запорізького району Запорізької області від 27 січня 2010 року № 416 «Про надання інвестиційного паспорту району та переліків прийнятих протягом місяця розпоряджень», яким прокурор просив щомісячно до 10 числа наступного місяця надавати до прокуратури району в електронному вигляді розпорядження голови Запорізької РДА, видані у попередньому місяці; листом Запорізької РДА Запорізької області від 10 листопада 2010 року № 0118/05-21, яким прокурора Запорізького району Запорізької області було повідомлено про те, що Запорізька РДА Запорізької області надала перелік розпоряджень за жовтень 2010 року в електронному вигляді, та листом Запорізької РДА Запорізької області від 6 березня 2012 року № 0118/05-21, яким прокурора Запорізького району Запорізької області було повідомлено про те, що Запорізька РДА Запорізької області надала перелік розпоряджень за лютий 2012 року у паперовому вигляді.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		5.           6 жовтня 2016 року Апеляційний суд Запорізької області скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове про задоволення позову в цілому.
		6.           1 грудня 2016 року Апеляційний суд Запорізької області постановив додаткове рішення про розподіл судових витрат у цій справі.
		7.           Рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що позивач не пропустив позовну давність, оскільки листи Запорізької РДА Запорізької області від 10 листопада 2010 року, від 7 лютого 2012 року та від 6 березня 2012 року не містять додатків, переліку розпоряджень, що направлялися до Прокуратури Запорізького району Запорізької області.
		8.           Суд встановив, що за змістом листів Запорізької РДА Запорізької області від 7 лютого 2012 року та від 6 березня 2012 року розпорядження № 174 не могло бути скероване до прокуратури, оскільки воно ще не було видане, а в листі від 6 березня 2012 року зазначено, що направляються документи, видані протягом січня 2012 року (тоді як суд першої інстанції встановив, що згідно з листом від 6 березня 2012 року Запорізька РДА Запорізької області надала перелік розпоряджень саме за лютий 2012 року).
		9.           Крім того, звертаючись до Запорізької РДА Запорізької області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, ОСОБА_3, як зазначив суд, не надав обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, що є порушенням вимог частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» у редакції, чинній на час такого звернення.
		10.       На думку суду апеляційної інстанції, формування земельного фонду вже створеного та зареєстрованого відповідно до законодавства України ФГ «СВАМ» і передання останньому земельної ділянки без проведення земельних торгів (аукціону) здійснені з порушенням вимог Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про фермерське господарство».
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		11.       25 жовтня 2016 року ОСОБА_7 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування цим судом норм матеріального права.
		12.       Просить скасувати рішення Апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2016 року та залишити без змін рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 31 березня 2016 року.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		13.       28 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		14.       Ухвалу суд обґрунтував тим, що ОСОБА_3 оскаржує рішення Апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2016 року з підстав порушення цим судом правил суб'єктної юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		15.       Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив підвідомчість розгляду справ, адже договір оренди земельної ділянки підписаний ОСОБА_3 від імені ФГ «СВАМ», а підпис засвідчений печаткою цієї юридичної особи. Тому спір має розглядатися у Господарському суді Запорізької області згідно з Господарським процесуальним кодексом України.
		16.       Зі зверненням до практики Європейського суду з прав людини ОСОБА_7 також скаржиться на незастосування судом апеляційної інстанції наслідків спливу позовної давності, а також зазначає, що на момент виділення йому земельної ділянки процедура виділення земельних ділянок з проведенням торгів була скасована.
		Позиції інших учасників справи
		17.       17 лютого 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 на касаційну скаргу, в яких вказується на те, що договір оренди земельної ділянки укладений з ОСОБА_3 саме як з громадянином, а не з юридичною особою, про що свідчить відсутність у договорі будь-яких реквізитів юридичної особи, про яку ОСОБА_3 зазначає у касаційній скарзі.
		18.       На думку прокурора, початок перебігу позовної давності закон пов'язує не з моментом поінформованості про вчинення дії чи прийняття рішення, а з моментом, коли прокурор став обізнаний про наявність тих порушень законодавства, які він визначає як підставу позову. Доводи прокурор обґрунтовує правовою позицією Верховного Суду України, сформульованою у постановах від 2 вересня 2008 року у справі № 3-3376 к 08, від 20 серпня 2013 року у справі № 3-18 гс 13 та в ухвалі від 25 квітня 2012 року у справі № 6-15350 вов 10. Вказує на те, що йому стало відомо про передання земельних ділянок в оренду ОСОБА_3 лише 28 квітня 2015 року - після того, як була отримана відповідна інформація з Державної інспекції сільського господарства.
		19.       Прокурор також зазначає, що передання громадянину земельної ділянки для ведення фермерського господарства здійснюється без проведення земельних торгів (аукціону) тоді, коли земельна ділянка передається громадянину, який виявив бажання займатися фермерським господарством, саме для створення такого господарства як юридичної особи та реєстрації його у встановленому законом порядку, а не для розширення вже існуючого фермерського господарства.
		20.       Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не подали.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		21.       Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).
		22.       Згідно з частинами першою та другою статті 1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
		23.       Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України).
		24.       Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
		25.       Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України у зазначеній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
		26.       Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів відбувається залежно від їхнього предмета та суб'єктного складу їх учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.
		27.       Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним і скасувати розпорядження № 1697 і № 174, визнати недійсним укладений відповідачами договір оренди земельної ділянки, скасувати державну реєстрацію цього договору та зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку на користь держави. Позовні вимоги мотивував, зокрема, тим, що ОСОБА_3 на час отримання земельної ділянки вже був керівником ФГ «СВАМ» і займався фермерським господарством.
		28.       Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (далі також - Закон) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
		29.       Згідно з частиною першою статті 7 Закону у зазначеній редакції для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.
		30.       Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону у вказаній редакції).
		31.       Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.
		32.       Суди попередніх інстанцій встановили, що на момент видання головою Запорізької РДА Запорізької області розпоряджень № 1697 і № 174 й укладення з ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки ФГ «СВАМ», засновником якого він був, вже набуло статус юридичної особи.
		33.       Перевіряючи дотримання судами норм процесуального права щодо суб'єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що надана ОСОБА_7 згідно з розпорядженнями № 1697 та № 174 в оренду для ведення фермерського господарства земельна ділянка фактично була передана ним у користування його ж ФГ «СВАМ». Вказане суд апеляційної інстанції встановив на підставі повідомлення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 23 квітня 2015 року (вих. № 835/10/08-08-15) про те, що ФГ «СВАМ» використовує земельну ділянку площею 33,0281 га для ведення фермерського господарства. Тобто, відбулася заміна орендаря земельної ділянки: права й обов'язки орендаря за договором оренди земельної ділянки перейшли до фермерського господарства, а тому сторонами спору є юридичні особи.
		34.       Крім того, суд першої інстанції встановив, що до пункту 1.4 Статуту ФГ «СВАМ» були внесені зміни, згідно з якими це фермерське господарство використовує земельну ділянку площею 33,0281 га поряд із земельною ділянкою площею 5,5312 га, наданою в оренду відповідно до договору оренди від 1 лютого 2010 року, укладеного з ОСОБА_8
		35.       За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
		36.       З огляду на це Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що у цій справі спір є пов'язаним з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткової земельної ділянки для ведення фермерського господарства його засновнику і подальшого передання цієї ділянки у користування ФГ «СВАМ».
		37.       Спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства.
		38.       Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц.
		(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1) Щодо суті касаційної скарги
		39.       Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.
		40.       Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
		41.       Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		42.       Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
		43.       Враховуючи те, що позовні вимоги мають розглядатися за правилами господарського, а не цивільного судочинства, ВеликаПалата Верховного Суду вважає касаційну скаргу обґрунтованою. Отже, рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 31 березня 2016 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2010 року слід скасувати, а провадження у справі - закрити.
		(2.2) Щодо судових витрат
		44.       Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		45.       Якщо інше не передбачено законом, у разі закриття провадження у справі судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).
		46.       Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
		(3) Висновки про правильне застосування норм права
		47.       За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконуєфермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
		48.       Відтак, спори, пов'язані з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткової земельної ділянки для ведення фермерського господарства його засновнику і подальшого передання цієї ділянки у користування фермерського господарства, мають розглядатися за правилами господарського судочинства.
		Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, пунктом 5 частини першої статті 409, частинами першою та другою статті 414 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		ПОСТАНОВИЛА :
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
		2. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 31 березня 2016 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2016 року скасувати.
		3. Провадження у справі за позовом прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - Реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції Запорізької області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Запорізької районної державної адміністрації, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки закрити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.С.ЗолотніковО.М.Ситнік О.Р.КібенкоО.С.Ткачук В.С.КнязєвВ.Ю.Уркевич Л.М.ЛобойкоО.Г.ЯновськаПовний текст постанови підписаний 2 липня 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...