Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/2219/18-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2018. Зареєстровано: 04.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2018.
Дата набрання законної сили: 23.10.2018
Результат оскарження 23.10.2018 Перший апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 червня 2018 р. Справа№805/2219/18-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
		 
		час прийняття рішення 13:33
		Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., при секретарі судового засідання Соколовій С.О.
		позивача ОСОБА_1
		представника позивача ОСОБА_2
		представника відповідача ОСОБА_3
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Словянського міського відділу (з обслуговування міста Словянська та Словянського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобовязання здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (надалі  позивач, ОСОБА_1А.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області Слов'янський міський відділ (з обслуговування м.Слов'янська та Слов'янського району) (надалі  відповідач, Слов'янський міський відділ ГУ МВС України в Донецькій області), про зобов'язання Слов'янського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та деяких інших осіб» із розрахунку грошового забезпечення на момент звільнення в розмірі 217,84 грн.  середньоденного грошового забезпечення та 6644,07 грн. середньомісячного грошового забезпечення. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем необґрунтовано виплачено позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 15707,68, оскільки останній мав виходити із розміру заробітної плати (грошового забезпечення), встановленого судовими рішеннями, що на час звільнення  06.11.2015 року складає із розрахунку 217,84 грн. в день та 6644,07 в місяць. Таким чином, на підставі ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та деяких інших осіб», відповідач має сплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 69762,74 грн., а за вирахуванням вже сплаченої суми  54055,06 грн. 
		Позивач зазначає, що звернення до суду зумовлено відмовою відповідача вчинити виплату у зазначеному вище розмірі. 
		19 квітня 2018 року судом отриманий відзив відповідача на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, із посиланням на положення наказу МВС України від 31.12.2007р. № 499 та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 № 499, а також, оскільки, наказом від 03.11.2015 № 331о/с про поновлення ОСОБА_1 на посаді не встановлено конкретного розміру окладів, надбавок, доплат, преміювання тощо. Інших наказів щодо встановлення позивачу конкретного розміру окладів, надбавок, доплат, преміювання тощо відповідачем не видавалося. 
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року провадження у справі зупинено. 
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року провадження у справі №805/5089/18-а було поновлено. 
		У судовому засіданні від 27 червня 2018 року позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити повністю, відповідач проти позовних вимог заперечував, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та просив у позові відмовити. 
		Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
		Відповідач - Слов'янський міський відділ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУ МВС України в Донецькій області, ідентифікаційний код 08671604, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, вул. Леніна, будинок 30. 
		З 09 грудня 2015 року відповідач перебуває в стані припинення.
		На час судового розгляду запис про державну реєстрацію припинення відповідача як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений.
		Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі №805/796/15-а скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 29.12.2014 року № 441 о/с «Про звільнення ОСОБА_1 за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов'янського міського відділу (з обслуговування населення, з 26 червня 2015 року, стягнено з Словянського міського відділу (з обслуговування м. Слов'янська та Словянського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (за період з 29.12.2014 року по 25.06.2015 року) в сумі 26 140 (двадцять шість тисяч сто сорок) гривень 80 коп., з обов'язковим утриманням податків і зборів згідно діючого законодавства.
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено. Пункт 3 резолютивної частини викладено в наступній редакції: «Скасувати пункт 1 наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 29 грудня 2014 року №441 о/с «Про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ». У пункті 4 резолютивної частини слова «з 26 червня 2015 року» змінено на слова «з 25 червня 2015 року». У пункті 5 резолютивної частини постанови слова «за період з 29 грудня 2014 року по 25 червня 2015 року в сумі 26 140,80 грн» змінено на слова «за період з 29 грудня 2014 року по 24 червня 2015 року в сумі 25 922,96 грн». У пункті 6 резолютивної частини постанови «з 26 червня 2015 року» змінено на слова «з 25 червня 2015 року». В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
		Постановою Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2017 року змінено постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року та скасовано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року в частині дати поновлення ОСОБА_1 на посаді, якою вважати «29 грудня 2014 року», в решті зазначені судові рішення залишено без змін.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 р. у справі №805/796/15-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 267 КАС України про стягнення зі Словянського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) ГУ МВС України в Донецькій області за період з 26.06.2015 року по 02.11.2015 року середню заробітну плату в розмірі 21687,32 грн. за час вимушеного прогулу, у звязку з затримкою виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі № 805/796/2015 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Словянського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді  задоволено. Стягнено зі Словянського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) ГУМВС України в Донецькій області за період з 26.06.2015 року по 02.11.2015 року середню заробітну плату в розмірі 21 687,32 грн. за час вимушеного прогулу у звязку з затримкою виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі №805/796/2015 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Словянського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді. 
		У мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до довідки Словянського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 15/2128 від 30 грудня 2015 року позивачу виплачено грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років) за період з 26 червня 2015 року по момент звільнення 06 листопада 2015 року в сумі 6631,88 грн. (з врахуванням податків). Однак, з аналізу цієї довідки слідує, що розрахунок грошового забезпечення за період з 26 червня 2015 року по 06 листопада 2015 року проведено з врахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавка за вислугу років у розмірі 6631,88 грн., а не з розрахунку середньоденного грошового забезпечення позивача на момент його служби (217,84 грн.), що суперечить нормам чинного законодавства. 
		03 листопада 2015 року наказом ГУ МВС України в Донецькій області по особовому складу № 331 о/с ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Миколаївського відділення міліції Слов'янського міського відділу з 25 червня 2015 року. 
		Наказом ГУ МВС України в Донецькій області по особовому складу від 06 листопада 2015 № 354о/с ОСОБА_1 згідно з п. 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» звільнено за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів). 
		У ході розгляду справи судом встановлено, та не заперечується сторонами у справі, що 12.04.2016 позивачу виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 15700,00грн. 
		Не погоджуючись із визначеним розміром одноразової грошової допомоги при звільненні, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 07.02.2018 за змістом якої просив здійснити перерахунок останньої.
		Відповідачем надана відповідь на вказане звернення від 07.03.2018 № Т-5/303/01-2018 за змістом якої зазначено, що наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 07.12.2015 № 7 о/с лк ОСОБА_1 визначена вислуга років для виплати грошової допомоги, яка станом на 06 листопада 2015 року  складає 21 рік 03 місяці 29 днів. Також зазначено, що на день звільнення зі служби грошове забезпечення ОСОБА_1 складало 1518,75 грн., у тому числі: посадовий оклад «начальник відділення» - 1000,00 грн.; оклад за спеціальне звання «майор міліції» - 125,00 грн.; надбавка за вислугу років (35%)  393,75 грн.; премія за листопад - 2015 року  не встановлена. 
		Відповідно довідки Слов'янського міського відділу управління МВС в Донецькій області від 07 березня 2018 року № 3435/303/07 2018 надано розрахунок одноразової грошової допомоги: посадовий оклад «начальник відділення» -1000,00грн. + оклад за спеціальне звання «майор міліції» -125,00 грн. + надбавка за вислугу років (35%)  393,75 грн. = 1518,75 грн * 21 рік *50% = 15946,88 грн. 
		При цьому зазначено, що 11.04.2016, після надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України, одноразова грошова допомога при звільненні була перерахована на картковий рахунок, відкритий в ПАТ «ПУМБ», з відрахуванням обов'язкових податків, в сумі 15707,68 грн., згідно платіжного доручення від 11.04.2016 № 40. 
		Відповідно довідки, наданої на вимогу суду від 20.06.2018 року б/н відповідачем засвідчено, що 03.11.2015 ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Миколаївського відділення міліції Слов'янського міського відділу (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району. Станом на 03.11.2015 року ОСОБА_1 встановлено місячне грошове забезпечення у розмірі 1518,75 грн., у тому числі: посадовий оклад «начальник відділення» -1000,00 грн. (згідно штатного розпису, затвердженого наказом МВС України від 18.04.2013 № 373), оклад за спеціальне звання «майор міліції» -125,00 грн. (затверджений наказом МВС України від 31.12.2007 № 499), надбавка за вислугу років (35%)  393,75 грн. 
		Інші складові грошового забезпечення (у т.ч. премія, згідно п.2.15 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ОВС, затверджена наказом МВС України від 21.12.2007 № 499) не встановлювались 
		Суд зазначає, що фактичні обставини у справі не є спірними та сторонами не заперечуються. 
		Предметом спору є встановлення правомірності та обґрунтованості, здійсненого відповідачем, розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні. 
		Так зокрема правова позиція відповідача полягає у тому, що розрахунок здійснюється виходячи із 50% місячного розміру грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
		Тоді як позивач наполягає, що розмір одноразової грошової допомоги розраховується, виходячи із середньомісячного грошового забезпечення, розмір якого встановлено у судовому рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року і складає 6644,07 грн. 
		Надані сторонами у справі письмові докази досліджені судом у порядку ст.ст. 211, 217 КАС України. 
		Також суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі № 6-1395цс16 в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.
		За таких фактичних обставин справи правова позиція суду обґрунтована наступним.
		Відповідно до змісту ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин, надалі закон № 2262) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоровя, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у звязку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у звязку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у звязку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
		Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2262-XII виплата зазначеної в частині першій цієї статті одноразової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
		Відповідно до Закону № 2262 та на виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09 квітня 1992 року № 2263-XII Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Постанова № 393).
		На час виникнення спірних правовідносин Постанова № 393 діяла у редакції від 04 жовтня 2015 року.
		Згідно з абз. 3 п. 10 цієї Постанови особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби через скорочення штатів, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
		Відповідно до абз.1 п. 14 Постанови № 393 визначено, що одноразова грошова допомога, передбачена п. 10 цієї постанови, виплачується Міністерством внутрішніх справ за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для його утримання. 
		Частиною першою статті 19 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-XII (втратив чинність 07.11.2015) було передбачено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
		Таким чином суд вирішуючи даний спір по суті виходить із принципу пріоритетності спеціального законодавства над трудовим в частині щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні. 
		При цьому суд бере до уваги правову позицію висловлену Верховним судом від 18 квітня 2018 року у справі №804/16182/15 про те що, виходячи з приписів статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» одноразова грошова допомога підлягає розрахунку в розмірі 50 відсотків саме місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. 
		Крім того Верховний Суд звернув зазначив: «Передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб, тобто рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, тощо.
		Аналогічна правова позиція також зазначена в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».
		За такого правового врегулювання, застосування до спірних правовідносин приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 є безпідставним.
		Поряд із цим, суд критично ставиться до аргументів відповідача в частині застосування положень Методичних рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, затверджені Міністром внутрішніх справ України 30.06.2005, оскільки останні були скасовані згідно п. 7 Наказу МВС України від 31.12.2007 № 499.
		Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294, в редакції від 04.10.2015, (втратила чинність 01.03.2018) (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Відповідно до абз. 1 п. 2 Постанови № 1294 виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №205/14896, (в редакції від 29.05.2015, втрата чинності 13.12.2016) затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція № 499).
		Пунктом 1.5 Інструкції № 499 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.
		Відповідно до абз. 1 п. 1.6 Інструкції № 499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
		За змістом пп. 3.4.8 п. 3.4 розділу ІІІ Інструкції № 499 передбачено, що особам рядового і начальницького складу, звільненим з посад у звязку з скороченням штатної посади, з дня, наступного за днем звільнення із займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке особа отримувала за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).
		Грошове забезпечення в цьому випадку обчислюється, виходячи з окладу за спеціальним званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розмір якої визначається за рішенням керівника та оголошується наказом.
		Відповідно п.2.2.2 п. 2.2 розділу ІІ Інструкції № 499 конкретний розмір посадового окладу особі рядового чи начальницького складу встановлюється наказом про особовий склад одночасно з призначенням на відповідну посаду.
		У матеріалах справи наявний Наказ ГУ МВС в Донецькій області від 05.06.2013 № 1332, яким, у тому числі, встановлено посадові оклади штату Слов'янського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району, щодо Миколаївського відділення за посадою начальник відділення, спеціальне звання «майор» встановлено посадовий оклад 1000-1100 грн. 
		Підпунктом 2.4.1. п. 2.4 розділу ІІ Інструкції № 499 передбачено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах, затверджених додатком 29 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
		Згідно 2.4.2. п. 2.4 розділу ІІ Інструкції № 499 встановлено, що обчислення вислуги років для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проводиться підрозділами кадрового забезпечення (за матеріалами особової справи особи рядового чи начальницького складу).
		До вислуги років для виплати їм надбавки за вислугу років зараховуються періоди, які визначені пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей».
		Як встановлено у ході судового розгляду, до суми місячного грошового забезпечення включено оклад за спеціальне звання «майор міліції» - 125,00 грн., надбавка за вислугу років  35% - 393,75 грн. 
		Наказ щодо преміювання позивача не видавався.
		Щодо аргументів позивача про неправомірність зменшення його грошового забезпечення в частині преміювання суд зазначає наступне. 
		Відповідно до положень пп. 2.15.2 - 2.15.5 п. 2.15 розділу ІІ Інструкції № 499 преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.
		Зменшення розміру премії, позбавлення її проводяться відповідно до положення про преміювання.
		Виплата премії за минулий місяць проводиться в поточному місяці разом з виплатою грошового забезпечення.
		Виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10-го числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії чи зменшення її розмірів зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.
		Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що встановлення премії є правом, а не обов'язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску співробітника в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання відповідних структурних підрозділів органів внутрішніх справ..
		При цьому суд звертає увагу, що не може втручатись у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та вирішувати питання, що належать до його компетенції. 
		На підставі викладеного суд, дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано та у відповідності до положень чинного законодавства розраховано розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи із розміру грошового забезпечення позивача на момент звільнення. 
		При цьому посилання позивача на необхідність розрахунку такої допомоги, виходячи із розміру заробітної плати (грошового забезпечення) встановленого судовими рішеннями, що складає із розрахунку 217,84 грн. в день та 6644,07 в місяць, визнаються судом необґрунтованими, оскільки в даному випадку спеціальним законодавством чітко визначено, що розмір вихідної допомоги при звільнення розраховується на основі грошового забезпечення, що було встановлено на момент звільнення, а не середнього грошового забезпечення, як було розраховано у судових рішеннях на які покликається позивач. 
		Враховуючи викладені висновки, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Відповідно до приписів статті 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Словянського міського відділу (з обслуговування міста Словянська та Словянського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобовязання здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги  відмовити у повному обсязі.
		Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 27 червня 2018 року, повний текст рішення виготовлено 02 липня 2018 року.
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		Суддя Буряк І. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...