Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 128/3182/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2018.
Дата набрання законної сили: 20.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 червня 2018 року
		м. Київ
		справа № 128/3182/15-ц
		провадження № 61-8839св18
		Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С.О. (судді-доповідача), Кузнєцова В.О., Стрільчука В.А.
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_5, 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 29 липня 2016 року, ухвалене колегією у складі суддів: Медвецького С. К., Вавшка В. С., Оніщука В. В., 
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася з позовом, уточненим у березні 2016 року, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відшкодування майнової і моральної шкоди.
		В обґрунтування позову зазначила, що 3 квітня 2015 року перебувала на поминальному обіді у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», організацію і проведення якого здійснювала фізична особа-підприємець ОСОБА_5 
		Вказує, що на наступний день її самопочуття погіршилося і вона була госпіталізована у інфекційне відділення Вінницької центральної районної клінічної лікарні з діагнозом гострий гастроентероколіт, де лікувалася стаціонарно до 14 квітня 2015 року.
		Оскільки, крім неї, сім інших присутніх на обіді осіб також були госпіталізовані до лікарні із аналогічним діагнозом, вважає, що захворювання зумовлене допущеними фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 порушеннями санітарних і гігієнічних норм при приготуванні їжі.
		У зв'язку з перенесеним захворюванням значно погіршився її сон, вона тривалий час була обмежена у можливості споживати всі бажані продукти, змушена змінити свій раціон, що заподіяло їй моральні страждання, які оцінює в 5 000 гривень.
		За таких обставин просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на свою користь у відшкодування моральної шкоди 5 000 гривень та у відшкодування витрат на лікування 3 630,46 гривень.
		Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 6 травня 2016 року, ухваленим у складі судді Ганкіної І. А., позов задоволено. Стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у відшкодування майнової шкоди 1 665,83 гривень та 2 500 гривень у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні позову у іншій частині відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 
		Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що  причиною інфекційного захворювання позивача є недотримання відповідачем вимог санітарних і гігієнічних норм у закладі громадського харчування - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», тому фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зобов'язана відшкодувати позивачу заподіяну у зв'язку із зараженням інфекційним захворюванням моральну шкоду і фактично підтверджені витрати на лікування. 
		Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 29 липня 2016 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 6 травня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у позові.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушень санітарних і гігієнічних норм при приготуванні страв у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», які могли призвести до інфекційного зараження відвідувачів, не встановлено, а причиною хвороби може бути споживання приготованих у кафе страв вдома з порушенням умов їх зберігання. 
		У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просить рішення апеляційного суду Вінницької області від 29 липня 2016 року скасувати і залишити в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 6 травня 2016 року.
		Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права. 
		Заявник зазначає, що випадок групового зараження інфекційною хворобою відвідувачів кафе є наслідком допущених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 порушень санітарних і гігієнічних норм при приготуванні їжі, на користь чого свідчить те, що всі постраждалі особи були присутні на поминальному обіді 3 квітня 2015 року і вживали приготовані у кафе страви.
		Вважає, що подані нею докази належним чином підтверджують існування причинно-наслідкового зв'язку між її захворюванням та відвідуванням кафе, що не враховано апеляційним судом. Проведення судової експертизи, на відсутність висновку якої вказав апеляційний суд, в ході розгляду справи було неможливим, оскільки з моменту захворювання пройшло багато часу. 
		Послалася на те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 допущені численні порушення санітарних і гігієнічних норм у закладі громадського харчування, зокрема, допущено до обслуговування відвідувачів персонал, який не пройшов необхідне медичне обстеження.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 8 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі. 
		Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків. 
		Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 3 квітня 2015 року у кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому по АДРЕСА_1, відбувся поминальний обід, на якому була присутня ОСОБА_4 
		ОСОБА_5 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 8 липня 2002 року і має право на здійснення діяльності із надання послуг громадського харчування. Місце здійснення діяльності - кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1». 
		Згідно із затвердженим головним державним лікарем Вінницького району переліком, вказаний заклад має право на реалізацію перших страв, гарнірів, виробів з м'яса, риби та іншого. 
		4 квітня 2015 року о 19:25 годині ОСОБА_4 викликала швидку допомогу у зв'язку з поганим самопочуттям. Лікарями встановлено позивачу діагноз: «ГРВІ, гіпертермічний синдром».
		6 квітня 2015 року ОСОБА_4госпіталізовано до інфекційного відділення Вінницької центральної районної клінічної лікарні з діагнозом: «гостра кишкова інфекція, гострий гастроентероколіт невстановленої етіології, середньо-важкий перебіг».
		З дня госпіталізації ОСОБА_4стаціонарно лікувалася до 14 квітня 2015 року.
		У зв'язку з груповим спалахом інфекційного захворювання серед відвідувачів кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» Головним управлінням державної санітарно-епідеміологічної служби у Вінницькій області проведено санітарно-епідеміологічне розслідування даного випадку. 
		За наслідками розслідування встановлено, що впродовж 6-8 квітня 2015 року в інфекційне відділення Вінницької ЦРКЛ госпіталізовано 8 осіб, в тому числі 5 дітей. Усі госпіталізовані 3 квітня 2015 року були присутні на поминальному обіді, організованому в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». Всього присутніх було 68 осіб. Меню складалося із 17 страв, які готувалися у кафе. Дане кафе працює лише на замовлення. При розслідуванні встановлено, що 7 захворілих, в тому числі 5 дітей, окремі страви із кафе споживали вдома 4-5 квітня 2015 року. Ймовірним фактором передачі збудника інфекції були готові страви, які вживали захворілі під час поминального обіду 3 квітня 2015 року та 4-5 квітня 2015 року вдома. Виникненню спалаху захворювання сприяло недотримання технологічних умов зберігання готових страв у домашніх умовах. Етіологічним чинником спалаху слугувала умовно патогенна флора (St.auerus, citrobacter freundi). На час розслідування залишків страв, які споживали захворілі, не виявлено.
		Фахівцями відділу лабораторних досліджень обстежено на носійство збудників кишкових інфекцій 14 осіб, в тому числі 8 хворих та 6 здорових людей; відібрано 20 змивів з обладнання та посуду в кафе і 2 проби води.
		За результатами дослідження матеріалу, відібраного у здорових людей, в тому числі працівників кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», змивів з посуду та обладнання кафе патогенної мікрофлори не виявлено.
		Досліджені проби питної води, відібрані у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», за бактеріологічними показниками відповідають вимогам нормативних документів.
		Також в ході розслідування установлено, що заклад забезпечений необхідним технологічним, холодильним обладнанням, посудом, інвентарем, миючими та дезінфікуючими засобами. В наявності протічна холодна та гаряча вода. Сировина для приготування страв закуповується в торгівельному центрі «Грош» при наявності відповідних документів про її якість. У закладі працює три особи: 1 кухар та 2 кухонних працівника. Персонал пройшов медичний огляд, в наявності особові медичні книжки № 1 з допуском до роботи. Заклад для дотримання правил особистої гігієни відвідувачами обладнаний двома окремими туалетами, рукомийниками. 
		Обстеженням виявлено порушення у облаштуванні мийок, оскільки в закладі в мийному відділенні на третій ванні відсутній кран, не облаштовано дві мийні ванни для миття скляного посуду.
		Стаття 6 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» передбачає, що санітарна служба проводить санітарно-епідеміологічне розслідування, спрямоване на виявлення причин та умов, що призводять до надходження в обіг небезпечних або непридатних до споживання харчових продуктів, виникнення і поширення інфекційних хвороб через харчові продукти, групових та індивідуальних харчових отруєнь та вживає заходів щодо припинення їх подальшого поширення.
		Статтею 48 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» визначено, що підприємства, установи, організації, підприємці та громадяни, які порушили санітарне законодавство, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, тривалої або тимчасової втрати працездатності, зобов'язані відшкодувати збитки громадянам, підприємствам, установам і організаціям, а також компенсувати додаткові витрати органів санітарно-епідеміологічної служби на проведення санітарних та протиепідемічних заходів і витрати лікувально-профілактичних закладів на подання медичної допомоги потерпілим.
		Працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів, об'єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ, організацій, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, а також працівники, зайняті на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, повинні проходити обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні медичні огляди (стаття 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»).
		Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (стаття 1167 ЦК України).
		Шкода, завдана особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
		При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди встановленню підлягають: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини  останнього в її  заподіянні. Розглядаючи такий спір, необхідно з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру; за яких обставин чи якими діями вони заподіяні; у якій грошовій сумі чи у якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Апеляційним судом із поданих доказів встановлено, що випадок групового зараження відвідувачів кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» інфекційним захворюванням розслідувався Головним управлінням державної санітарно-епідеміологічної служби у Вінницькій області і за наслідками цього розслідування патогенної мікрофлори, яка є збудником захворювання, у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» не виявлено. 
		З листа Головного управління державної санітарно-епідеміологічної служби у Вінницькій області від 18 травня 2015 року апеляційним судом встановлено, що присутні 3 квітня 2015 року на поминальному обіді особи окремі страви із кафе споживали вдома і причиною виникнення спалаху захворювання могло слугувати недотриманя умов зберігання готових страв у домашніх умовах. 
		Ті страви, що подавалися на обід 3 квітня 2015 року, не були об'єктом  дослідження у зв'язку з тим, що на момент проведення перевірки їх залишки не збереглися. 
		Встановивши, що порушень санітарних і гігієнічних норм у кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» санітарно-епідеміологічним розслідуванням не виявлено, апеляційний суд обґрунтовано вказав на недоведеність зараження ОСОБА_4 інфекційним захворюванням у зв'язку з неякісним приготуванням і зберіганням страв на поминальному обіді у належному фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 кафе.
		Оскільки причинно-наслідковий зв'язок між захворюванням позивача і її присутністю на поминальному обіді у кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» 3 квітня 2015 року не підтверджений, суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення статей 1166, 1167 ЦК України і відмовив позивачу у відшкодуванні майнової та моральної школи у зв'язку з недоведеністю заподіяння такої шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача. 
		Касаційний суд відхиляє доводи заявника про те, що наявність причинно-наслідкового зв'язку між її захворюванням і споживанням приготованих у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» страв достовірно підтверджується наявними у справі доказами, оскільки з листів Головного управління державної санітарно-епідеміологічної служби у Вінницькій області апеляційним судом встановлено, що страви, які подавалися на обід 3 квітня 2015 року, не збереглися і не були об'єктом бактеріологічного дослідження; певні страви споживалися відвідувачами на наступні дні вдома, що у випадку порушення умов їх зберігання могло спричинити захворювання. 
		Посилання заявника на виявлені під час перевірки недоліки в організації роботи кафе не спростовують правильність висновку апеляційного суду про відмову у позові, оскільки санітарна служба за результатами проведення санітарно-епідеміологічного дослідження не дійшла висновку, що такі порушення можуть слугувати причиною збудження інфекційного захворювання. За наслідками дослідження посуду і обладнання у кафе збудників інфекційного захворювання не виявлено. 
		Твердження заявника про те, що вона захворіла відразу після відвідування поминального обіду 3 квітня 2015 року не є підставою для покладення на відповідача відповідальності за заподіяну ОСОБА_4 майнову і моральну шкоду, оскільки для застосування до спірних правовідносин положень статей 1166, 1167 ЦК України встановленню підлягає наявність причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою і протиправними діями винної особи, що у даній справі не доведено.
		Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не відноситься до повноважень касаційного суду під час перегляду справи у касаційному порядку. 
		За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, оскільки апеляційний суд,встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Україниє підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
		Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено. 
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ :
		Касаційну скаргуОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Рішення апеляційного суду Вінницької області від 29 липня 2016 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:  С.О. Карпенко   В.О. Кузнєцов   В.А. Стрільчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...