Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/378/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2018. Зареєстровано: 05.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2018.
Дата набрання законної сили: 20.09.2018
Результат оскарження 20.09.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд : залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27.06.2018м. ДніпроСправа № 904/378/18
		Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В. 
		за позовом Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75) 
		до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапіргірмаш" (49098, м. Дніпро, вул. Любарського, 98)
		третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6) 
		про зобов'язання вчинити певні дії 
		 
		Представники:
		від позивача: ОСОБА_2 - представник дов. від 17.01.2018р. №7/10-113 
		від відповідача: не з'явився 
		від третьої особи: не з'явився 
		СУТЬ СПОРУ: 
		Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапіргірмаш" про передачу гуртожитку за адресою: Любарського (Білостоцького) 90, м. Дніпро від Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапіргірмаш" (код ЄДРПОУ 13467337, юридична адреса: вул. Любарського, 98, м. Дніпро, 49098 ) до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514, юридична адреса: просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000) в порядку ст. 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
		Позовні вимоги обґрунтовані частиною 4 статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та тим, що спірний гуртожиток підлягає передачі позивачу у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра. 
		07.03.18р. відповідач подав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву № 31 від 06.03.18р. у якому останній зазначає що гуртожитки, які були включені до статутних капіталів товариств створених у процесі приватизації (корпоратизації) передаються у власність територіальних громад за умови попередньої повної компенсації вартості гуртожитку або безоплатно, за умови згоди на це власника гуртожитку. Перемовин стосовно передачі будинку, відповідно до закону між відповідачем та органами місцевого самоврядування не проводилось. Згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014р. у справі №904/8661/14 по відношенню до відповідача порушена справа про банкрутство та введено мораторій. 
		Отже, якщо об'єкт, щодо передачі якого Дніпропетровською міською радою подана позовна заява під час ліквідаційної процедури буде визначний об'єктом житлового фонду або комунальної інфраструктури обов'язок його передачі у комунальну власність вже встановлений профільним законодавством і станом на теперішній час у Дніпропетровської міської ради відсутнє процесуальне право на витребування такого об'єкту поза межами процедури банкротства. 
		Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву від 12.06.2018р. зазначає про те, що прийняття управлінського рішення про передачу гуртожитку не є грошовим зобов'язанням і тому мораторій на нього не розповсюджується. Передача спірного гуртожитку має відбутися на безкомпенсаційній основі за рішенням суду. 
		Третя особа в поясненні від 16.05.2018р. зазначає що згідно інформаційної-пошукової системи "Етап" орган, який здійснював приватизацію Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапіргірмаш" є Фонд державного майна України. 
		Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		У відповідності до вимог ст. 233 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.08.2002р. за №1737 Про оформлення права власності ВАТ «Дніпроважпапіргірмаш» ім. Артема на обєкт нерухомого майна за адресою: вул. Білостоцького, 90 вирішено оформити право колективної власності, з видачею свідоцтв Відкритому акціонерному товариству «Дніпроважпапіргірмаш» ім. Артема на будівлю гуртожитку літ. А-5 за адресою: вул. Білостоцького, 90. Комунальному підприємству «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» (ОСОБА_3Р.) оформити і зареєструвати свідоцтво про право власності згідно з пунктом 1 цього рішення. Контроль за виконанням рішення покладено на заступника міського голови ОСОБА_4 
		Згідно Свідоцтва від 02.09.2002р. про право власності на будівлю гуртожитку літ. А-5, свідчить про те, що будівля гуртожитку лі. А-5 яка розташована в м. Дніпропетровську по вул. Білостоцького за №90 належить Відкритому акціонерному товариству «Дніпроважпапіргірмаш» ім. Артема на праві колективної власності. (а.с. 18).
		Крім того зазначено, що Свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.08.2002р. за №1737.
		29.01.2003р. між Дніпровською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Дніпроважпапіргірмаш» ім. Артема (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки ВАС №882221.
		Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 розділу 1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,3572 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Білостоцького, 90, для фактичного розміщення гуртожитку, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 63165003 згідно з планом земельної ділянки, що додається. Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 18.12.2002р. №60/5.
		Згідно з пунктом 2.1 договору земельна ділянка передається до 18.12.2051р. Після закінчення терміну дії договору його дія скасовується. 
		Як вбачається, цільовим призначенням земельної ділянки є фактичне розміщення гуртожитку. (відповідно до пункту 4.1 розділу 4 договору).
		Відповідно до переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Дніпроважпапіргірмаш» ім. Артема М. Дніпропетровськ (наказ Мінмашпрома України №493 від 31.03.1994р.), затвердженого т.в.о. Голови Державного Комітету промислової політики від 21.12.2000р. передано гуртожиток на 310 місць за адресою 49034, м. Дніпропетровськ вул.. Білостоцького, 90.
		Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону в один із таких способів: 1) на безкомпенсаційній основі всі гуртожитки передаються: а) за згодою власника гуртожитку - за його рішенням; б) без згоди власника гуртожитку - за рішенням суду; 2) на частково-компенсаційній основі всі гуртожитки передаються: а) на договірних засадах з виплатою компенсації у розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням власника гуртожитку та рішенням відповідної місцевої ради; б) відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, у розмірі, меншому за розмір, визначений відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням суду за позовом місцевої ради; 3) на компенсаційній основі, за умови попередньої повної компенсації в розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, гуртожитки передаються: а) за згодою місцевої ради - за рішенням відповідної місцевої ради за поданням власника гуртожитку; б) без згоди місцевої ради - за рішенням суду за позовом власника гуртожитку.
		Відповідно до статті 4-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальна власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об'єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Пропозиції щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами.
		Як встановлено, матеріали справи не містять будь-яких перемовин між позивачем та органами місцевого самоврядування стосовно передачі будинку у способи зазначені у Законі України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» 
		Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
		Частиною статті 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" встановлено, що розмір компенсації вартості гуртожитків розраховується відповідно до вартості гуртожитків, за якою їх було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), з урахуванням її зменшення внаслідок нарахованого фізичного зносу і збільшення в результаті фактичних витрат власників на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитків у їх власності. У разі наявності корпоративних прав держави у статутному капіталі таких товариств розмір компенсації визначається пропорційно обсягу таких прав відповідно до закону. За згодою сторін компенсація вартості гуртожитків може здійснюватися грошима або майном (майновими правами). Порядок визначення розміру компенсації здійснюється Кабінетом Міністрів України.
		Законом України від 21.06.2012 року № 4995-VI затверджено Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 роки, в загальній частині якої встановлено, що відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" громадяни, які проживають у гуртожитках, державної форми власності та на яких поширюється дія зазначеного Закону, можуть приватизувати займані ними житлові приміщення після передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Метою Програми є передача гуртожитків у власність територіальних громад для забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. Пооб'єктний перелік гуртожитків державної форми власності, які підлягають передачі у власність територіальних громад, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах житлової політики та житлово-комунального господарства, щороку під час розподілу коштів між регіонами в межах бюджетних призначень на відповідний рік.
		Відповідно до норм Конституції України: держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду (друге речення частини 1 статті 47); громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону (частини 2 статті 47); ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (частина 3 статті 47).
		Слід звернути увагу, що згідно з частиною 3 статті 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" на безоплатну передачу має бути надана згода власника гуртожитків, а за відсутності такої згоди передача здійснюється за умови попередньої повної компенсації вартості гуртожитку.
		Згідно ст. 5 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", передача гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані такими товариствами до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, у власність територіальних громад здійснюється на добровільних (договірних) умовах або, у разі відмови органів управління (уповноважених осіб) власників гуртожитків від такої передачі, - за рішенням суду за поданням органу місцевого самоврядування.
		Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2018р. припинено процедуру санації Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапіргірмаш». Припинено повноваження керуючого санацією Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапіргірмаш» керівника боржника ОСОБА_5. Припинено повноваження розпорядника майна ОСОБА_6. Визнано Публічне акціонерне товариство «Дніпроважпапіргірмаш» банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, до 08.06.2019р. 
		Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, обєктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та обєктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Тобто у разі банкрутства, відповідачем гуртожитки передаються в порядку встановленому законодавством у комунальну власність відповідних територіальних громад, а у разі відмови спір вирішується у судовому порядку. 
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
		Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.
		Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
		Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
		Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		ВИРІШИВ:
		У позовних вимог за позовом Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75; код ЄДРПОУ 26510514) до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапіргірмаш" (49098, м. Дніпро, вул. Любарського, 98; код ЄДРПОУ 00218911), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; код ЄДРПОУ13467337) про зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі. 
		Судовий збір покласти на позивача.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		Повне рішення складено 05.07.2018 
		 
		Суддя ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...