Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 519/472/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2018. Зареєстровано: 06.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2018.
Дата набрання законної сили: 21.12.2018
Результат оскарження 21.12.2018 Апеляційний суд Одеської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №519/472/17 
		2/519/130/18 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І МЕ НЕ М УК РАЇ НИ 
		22.06.18 року 
		Южний міський суд Одеської області у складі:
		головуючого судді  Барановської З.І., секретаря  Гнатюк Л.М.
		за участю:
		позивача  ОСОБА_1,
		представника позивача  ОСОБА_2
		представника відповідача  ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про повернення суми позики та сплату процентів,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про повернення суми позики та сплату процентів, мотивуючи свої вимоги тим, що 29 липня 2013 року між сторонами був укладений договір позики. На підтвердження укладення договору позики відповідачем була видана розписка про отримання в борг грошових коштів. У відповідності з розпискою сума позики складає 40000 грн. Сума позики, у повному обсязі була отримана відповідачем, що підтверджується розпискоювід 29.07.2013року,підписаною відповідачем. Вищезазначена сума позики мала бути повернута позивачеві, в строк до 29 липня 2014 року. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути позичені кошти, але відповідач постійно ухиляється та на даний час всі спроби повернути борг за розпискою неуявляється можливимокрім черезпозовні вимогив рамкахсудового процесу. Загальна сума заборгованості на підставі розрахунків складає 75 239,03 грн., що складається з: трьох річних процентів за користування грошовими коштами в розмірі 3432,00 грн.;інфляційних втратза часпрострочення боргузгідно зпозикою врозмірі 31807,03 грн., основна сума боргу згідно з розпискою в розмірі 40000 грн.
		Позивач тайого представникв судовомузасіданні позовпідтримали вповному обсязі,позивач пояснив,що позичив40000грн.відповідачу напридбання квартири,при передачі грошейбули присутнісвідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 Домовленості про повернення боргу в рахунок заробітної плати між ним і відповідачем не було, відповідач отримував заробітну плату вчасно, заборгованості по заробітній платі не мав. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути позичені кошти, але відповідач не повернув.
		Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали. Відповідач надав відзив на позовну заяву та пояснив, що він працював на посаді водія у ТОВ «Лідер - Сервіс», з 01.05.2010 року по 17.06.2014 року. Він 29.07.2013 року отримав позику в розмірі 40000 грн. зі строком повернення один рік від колишнього директора ТОВ «Лідер - Сервіс» ОСОБА_1 Між ними була домовленість, що погашати борг ОСОБА_1 він буде шляхом відраховування з заробітної плати. Даний факт можуть підтвердити свідки, які зазначені в розписці ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_2 борг ним був виплачений за період вказаний в розписці, оскільки весь рік він не отримував заробітну плату. Крім того у підприємства була заборгованість по заробітній платі за період з 31.01.2013 року по 23.07.2013 року в розмірі 25633 грн. При звільненні він сплатив 18000 грн. боргу та враховуючи заборгованість по заробітній платі він вважає, що погасив борг в повному обсязі. Бухгалтер підрахувала, що він повністю повернув борг, але позивач відмовився повернути розписку. На підприємстві він був оформлений відповідно трудового договору. Заробітну плату йому відповідно бухгалтерським звітам нараховувалась мінімальна, фактично він отримував значно більші суми, як водій далекобійник вантажного автомобіля.
		Вислухавши сторони, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінал розписки, наявну у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 29.07.2013 року, згідно розписки між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 в борг 40000 грн., в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, строком на один рік тобто до 29.07.2014 року (а.с.8, 33).
		Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення суми боргу, однак відповідач борг повернути відмовився.
		В судовомузасіданні свідокОСОБА_5пояснила,що вонапрацювала бухгалтеромна підприємствіде працюваввідповідач,а позивачбув керівником.Вона буласвідком передачі40000грн.позивачем відповідачута підписаларозписку.Їй відомощо міжсторонами буладомовленість,що погашатиборг ОСОБА_1відповідач будешляхом відраховуванняз заробітноїплати.Перед звільненнямОСОБА_4вона підрахувала,що вінпогасив боргповністю тапросив повернутийому розписку.Вона повідомилапро це ОСОБА_1,але вінне дававвказівки повернутиборгову розписку ОСОБА_4, яка весь час знаходилась в сейфі на роботі.
		В судовомузасіданні свідокОСОБА_7,пояснив,що вінпрацював водіємна ТОВ«Лідер -Сервіс».Зі сліввідповідача йомустало відомо,що вінповністю погасивборг керівнику ОСОБА_1
		Відповідно до розрахунків позивача, які містяться в матеріалах даної цивільної справи, загальна сума заборгованості складає 75 239,03 грн., що складається з: основна сума боргу згідно з розпискою в розмірі 40000 грн.; три проценти річних за користування грошовими коштами в розмірі 3432,00 грн.;інфляційні втратиза часпрострочення боргув розмірі31807,03 грн.
		   Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Згідно ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. 
		З аналізу норм статей 1046, 1047 ЦК України вбачається, що договір позики є реальним договором, укладеним в момент передачі грошей, який підтверджується письмовою розпискою позичальника.
		У той самий час за змістом частин 1, 2 статті 207 і частини другої статті 1047 ЦК України дотримання письмової форми договору позики має місце у тому разі, якщо на підтвердження укладення договору представлена розписка або інший письмовий документ, підписаний позичальником, з якого вбачається як сам факт отримання позичальником певної грошової суми в борг (тобто із зобовязанням її повернення), так і дати її отримання.
		Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
		В матеріалах справи є оригінал розписки ОСОБА_4, в якій вказана дата отримання грошей в сумі 40 000 грн.  29.07.2013 року з зобовязанням її повернення  29.07.14 року (а.с.33). 
		Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
		Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.     
		Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		У відповідності до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж установлено договором (ч. 1 ст.1051 ЦК України). 
		При цьому, за змістом ч.2 ст.1051 ЦК України, при укладенні договору позики в письмовій формі (крім випадків укладення його під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини) безгрошевість такого договору не може ґрунтуватись на поясненнях свідків, а може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами (ч. 3 ст.77, ст.78 ЦПК України).
		Пояснення свідків суд до уваги не приймає, показання свідків не є допустимим засобом доказування факту вчинення вищезазначеного правочину, оскільки договір було укладено в письмовій формі, та договір позики у вигляді розписки є допустимим та достатнім доказом, відповідно до вимог ч.2 ст.1047 ЦК України.
		Доводи відповідача про повернення боргу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки суду не надані належні та допустимі докази на підтвердження цього факту.
		Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову  на відповідача.
		Вимоги позивача про стягнення сплаченої суми судового збору в розмірі 752,40 грн. підлягає задоволенню частково, оскільки ціна позову складає 75239,03 грн., а один відсоток ціни позову становить752,39 грн.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що позов представника ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про повернення суми позики та сплату процентів, необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики від 29.07.2013 року  суму заборгованості в розмірі 40000 грн., суму 3% річних в розмірі 3432 грн., індекс інфляції в розмірі 31807,03 грн. та судовий збір в розмірі 752,39 грн.
		Керуючись ст.ст.10,60,88,212,215ЦПК Українита ст.ст.612,625,1046-1050ЦК України,суд  
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов представника ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про повернення суми позики та сплату процентів  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Южненським МС ГУДМС України в Одеській області 16.08.2013 року, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН 258370655, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, за договором позики від 29.07.2013 року  суму заборгованості в розмірі 40000 грн., суму 3% річних в розмірі 3432 грн., індекс інфляції в розмірі 31807,03 грн., 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 752,39 грн. 
		Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуваннямп.15.5Перехідних положень ЦПК України.
		 
		   
		 
		Суддя Южного міського суду
		Одеської області                                ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...