Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/76/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2018. Зареєстровано: 06.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 2/641/681/2018 Справа № 641/76/18 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		26 червня 2018 року 
		Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
		Головуючого - судді - Фанда О.А.,
		за участю секретаря судових засідань -Нагорної М.Р.,
		позивача - ОСОБА_2,
		позивача - ОСОБА_3,
		представника відповідача - Хмельницького І.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом 
		ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 до прокуратури Харківської області, Державного казначейства України, Головного управління національної поліції в Харківській області, Слобідського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області, Харківської місцевої прокуратури № 5 про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового слідства та прокуратури, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		В січні 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 звернулися до суду з вказаним позовом.
		В обґрунтування заявлених вимог посилалися на те, що на досудовому розслідуванні в слідчому відділі Слобідського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12012220540000584 від 19 грудня 2012 року за ч. 1 ст. 175 КК України (раніше кримінальна справа № 22060055, порушена прокуратурою за заявою ОСОБА_2 від 23 лютого 2006 року щодо протиправних дій посадових осіб ПАТ СУБ «Грант» та невиплати заробітної плати працівникам ТОВ СП «Веда-Холдинг», в якій позивач ОСОБА_2 з лютого 2007 року по 19 листопада 2012 року був обвинуваченим та тричі підсудним за ч. 2 ст. 175, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України).
		Позивачі зазначали, що неодноразовим закриттям кримінального провадження, умисним невиконанням ухвал слідчого судді, необґрунтованою відмовою в наданні належної правової оцінки очевидним доказам у кримінальному провадженні, умисним затягуванням досудового розслідування їм, позивачам, які визнані потерпілими у даному кримінальному провадженні, спричинена моральна шкода, яку вони оцінюють в 34 000 грн кожному. 
		В судовому засіданні позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
		Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до суду не з'явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
		Ухвалою суду від 1 березня 2018 року за заявою позивачів до участі у справі в якості співвідповідачів залучено прокуратуру Харківської області та Головне управління національної поліції в Харківській області.
		В судовому засіданні представник прокуратури Харківської області проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на його безпідставність. При цьому зазначив, що доводи позивачів, якими вони обґрунтовують спричинення їм моральної шкоди прокуратурою області зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями слідчих у кримінальному провадженні. Позивачі не зазначили, у чому саме конкретно полягає завдана їм моральна шкода, не обґрунтований розмір визначеної моральної шкоди, відсутні докази її завдання. 
		Представник Державної казначейської служби України в судовому засіданні 12 червня 2018 року проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність доказів завдання позивачам моральної шкоди, розрахунок моральної шкоди, наведений позивачами є надуманим. В судове засідання 26 червня 2018 року представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.
		Представник Головного управління національної поліції в Харківській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду письмовий відзив, в якому проти задоволення позову заперечував посилаючись на його безпідставність. Також подав заяву про виключення зі складу відповідачів Слобідський відділ поліції ГУНП в Харківській області та Головне управління національної поліції в Харківській області. 
		Представники Слобідського відділу поліції ГУНП в Харківській області та Харківської місцевої прокуратури № 5 до суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, відзиву на позов не направили.
		Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		            Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		            Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статтей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.
		Спеціальні підтсави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'ктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
		       Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
		За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174цього Кодексу).
		Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльністю, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
		Умовою застосування судом цивільно-правової відповідальності за вказаною правовою нормою, яка поширюється на недоговірні зобов'язання, що виникають із правопорушень (деліктні) правовідносини, є встановлення факту неправомірності рішення, дії чи бездіяльності службової особи зазначених органів.
		Встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що на досудовому розслідуванні в слідчому відділі Слобідського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12012220540000584 від 19 грудня 2012 року за ознаками ч. 1 ст. 175 КК України.
		Позивачі є потерпілими у даному кримінальному провадженні.
		Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 28 лютого 2006 року прокуратурою Комінтернівського району м. Харкова порушено кримінальну справу № 22060011 за фактом невиплати заробітної плати працівниками ТОВ СП «Веда-Холдинг» протягом травня - листопада 2005 року, внаслідок нецільового використання грошових коштів призначених на виплату заробітної плати та зловживання службовим становищем службовими особами зазначеного підприємства за ознаками ч. 2 ст. 175, ч. 2 ст. 364 КК України.
		На підставі постанови прокурора прокуратури м. Харкова від 2 червня 2014 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201222050000584, щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України виділено в окреме провадження.
		Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2013 року частково задоволено скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Комінтернівського району м. Харкова, зобов'язано прокуратуру Комінтернівського району м. Харкова припинити перешкоджання досудовому слідству по кримінальному провадженню № 12012220540000584. При цьому судом встановлено, що жодних процесуальних дій по даному кримінальному провадженню органом досудового розслідування не проводилося (а.с. 31-32).
		Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 9 жовтня 2015 року скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження задоволено, скасовано постанову слідчого від 29 вересня 2015 року про закриття кримінального провадження № 12012220540000584, зобов'язано орган досудового розслідування виконати вимоги ухвали апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2008 року щодо надання правової оцінки обставинам, що в період з травня по вересень 2005 року ОСОБА_2 не був директором ТОВ СП «Веда-Холдинг», в цей період часу була заборгованість по виплаті заробітної плати і в цей період на розрахункові рахунки підприємства надійшло 3853575 грн (а.с. 23-25).
		4 рази слідчим ухвалювалися постанови про закриття кримінального провадження і стільки же разів за скаргами потерпілих суд скасовував вказані постанови як незаконні.
		Зі змісту вказаних ухвал вбачається, що слідчий суддя встановив неправомірну бездіяльність органів досудового розслідування під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, в якому позивачі визнані потерпілими.
		На даний час досудове розслідування триває. 
		Європейський Суд з прав людини у пункті 44 рішення від 27 листопада 2014 року у справі «Аднаралов проти України» зазначив, що суд при оцінці доказів загалом керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із сукупності ознак чи схожих неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Adnaralov v. Ukraine, заява № 10493/12, від 27 листопада 2014 року).
		У пункті 46 зазначеного вище рішення наголошено, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. 
		У даному кримінальному провадженні потерпілі тривалий час вимагали від органу розслідування вчинення належних процесуальних дій у кримінальному провадженні, спрямованих на розкриття злочину.
		Таким чином, судовим розглядом встановлено, що неодноразовим безпідставним закриттям кримінального провадження, невиконанням вимог судових рішень слідчих суддів, тривалим досудовим розслідуванням позивачам, які є потерпілими у даному кримінальному провадженні, завдано моральну шкоду.
		Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		При визначенні розміру завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань позивачів та виходячи з вимог розумності і справедливості, вважає за необхідне стягнути за рахунок державного бюджету на користь позивачів на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн - кожному.
		При цьому, вказані кошти підлягають стягненню з Державної казначейської служби шляхом за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку з огляду на наступне.
		Статтею 43 Бюджетного кодексу України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
		Згідно пунктів 1, 3 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011(далі - Положення), Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Основними завданнями Казначейства України є: 1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 2) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
		Казначейство України відповідно до покладених завдань: здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду (пункт 4 Положення).
		В силу пункту 8 частини першої статті 7, частини другої статті 23 БК України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Статтею 25 БК України установлено, що Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Списання грошових коштів проводиться держказначейством з відповідного казначейського рахунку.
		Покладаючи відшкодування завданої позивачам моральної шкоди на державу, суд лише зобов'язує казначейство як центральний орган виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, списати ці кошти з відповідного казначейського рахунку.
		       Позовні вимоги до Слобідського відділу поліції ГУНП в Харківській області та Харківської місцевої прокуратури № 5 задоволенню не підлягають, оскільки вказані відповідачі не є юридичними особами.
		       Витрати позивачів пов'язані з явкою до суду, на правову допомогу та інші витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки позивачами жодних доказів на підтвердження понесених витрат не надано. 
		 
		Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 до Державного казначейства України, прокуратури Харківської області, Головного управління національної поліції в Харківській області про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового слідства та прокуратури - задовольнити частково.
		Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн - кожному.
		В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.  
		Позивач - ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3, місце фактичного проживання: АДРЕСА_4.
		Позивач - ОСОБА_3, ІН НОМЕР_2, місце фактичного проживання: АДРЕСА_4.
		Позивач - ОСОБА_5, НОМЕР_3, місце реєстрації: АДРЕСА_1.
		Позивач - ОСОБА_6, ІН - НОМЕР_4, місце реєстрації: АДРЕСА_2.
		Відповідач - прокуратура Харківської області, ЄДРПОУ 02910108, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4.
		Відповідач - Головне управління національної поліції в Харківській області, ЄДРПОУ 40108590, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 5.
		Відповідач - Державна казначейська служба України, ЄДРПОУ 37567646, м. Київ вул. Бастіонна, 6.
		Відповідач - Слобідський відділ поліції Головного управління національної поліції в Харківській області, м. Харків, пров. Балашівський, 12.
		Відповідач - Харківська місцева прокуратура № 5, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 4.        
		Повний текст рішення складений 5 липня 2018 року. 
		 
		 
		 
		Суддя:  О.  А.  Фанда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...