Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 800/439/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2018.
Дата набрання законної сили: 19.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		19 червня 2018 року 
		м. Київ 
		 
		Справа № 800/439/17 (П/9901/200/18)
		Провадження № 11-286заі18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді Князєва В. С.,
		судді-доповідача ПрокопенкаО.Б.,
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		за участю:
		секретаря судового засідання - Бондар О. А.,
		учасників справи:
		позивача - ОСОБА_3,
		представника позивача - ОСОБА_4, 
		представника відповідача - БілопольськоїН.А.,
		розглянула у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 як представника позивача ОСОБА_3 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2018 року (у складі головуючого Бившевої Л. І., суддів Гончарової І. А., Олендера І. Я., Шипуліної Т. М., Ханової Р. Ф.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, визнання незаконним рішення,
		 
		У С Т А Н О В И Л А :
		 
		ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) щодо неприйняття рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_3 після ухвалення постанови Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2016 року у справі № 800/303/16; зобов'язати ВККС прийняти відповідне рішення за наслідками пройденого первинного кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_3; визнати незаконним рішення ВККС в частині включення ОСОБА_3 до списку суддів, стосовно яких рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та визначено дату проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей; зобов'язати ВККС виключити ОСОБА_3 зі списку суддів, стосовно яких рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дату проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ВККС після ухвалення Вищим адміністративним судом України постанови від 05 вересня 2016 року у справі № 800/303/16 про задоволення його позову та визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 28 квітня 2016 року № 174/ко-16 щодо непідтвердження ним можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки (далі - рішення № 174/ко-16) зобов'язана була завершити його первинне кваліфікаційне оцінювання з урахуванням зазначеної постанови Вищого адміністративного суду України у справі № 800/303/16 та прийняти рішення, оскільки визначені законом етапи кваліфікаційного оцінювання позивач пройшов у квітні 2016 року і кваліфікаційне оцінювання повинне завершитись прийняттям відповідного рішення. Рішення відповідача щодо включення ОСОБА_3 до списку суддів, стосовно яких рішенням від 20 жовтня 2017 року призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дату проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, є протиправним.
		Позивач акцентував увагу й на тому, що протиправна бездіяльність ВККС щодо незавершення первинного кваліфікаційного оцінювання породжує його невизначений статус, що є порушенням гарантій незалежності судді та прав на отримання відповідних надбавок для судді, а також права на зарахування періоду невизначеності до суддівського стажу.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 19 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовив.
		Своє рішення суд мотивував тим, що з дня набрання законної сили постановою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2016 року у справі № 800/303/16 до 30 вересня 2016 року ВККС не мала правових підстав завершити кваліфікаційне оцінювання ОСОБА_3 шляхом прийняття нового рішення на основі тих самих результатів, які Комісія мала за наслідками проведених двох етапів кваліфікаційного оцінювання та які покладені в основу скасованого судом у згаданій справі рішення. Тому в зазначений період позивач вважався таким, щодо якого процедура первинного кваліфікаційного оцінювання не розпочиналася. За висновками суду, правила, які діяли на день початку ОСОБА_3 кваліфікаційного оцінювання, не можуть застосовуватися ВККС до позивача після скасування судом рішення № 174/ко-16, ухваленого Комісією за результатами цього кваліфікаційного оцінювання.
		В апеляційній скарзі представник позивача порушує питання про скасування зазначеного судового рішення та прийняття нового - про задоволення позову в повному обсязі.
		Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що скасування у судовому порядку рішення ВККС № 174/ко-16 означає, що процедура кваліфікаційного оцінювання позивача не розпочиналася і, як наслідок, він повинен повторно пройти її спочатку відповідно до нових вимог і правил.
		Зазначає, що за помилки, допущені суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішення № 174/ко-16, не повинен нести відповідальність позивач, права якого не лише не були поновлені, а, навпаки, - погіршені судом під час вирішення справи. На його думку, це не відповідає меті судового захисту і свідчить про дискримінацію позивача.
		Також скаржник указує на те, що суд не надав оцінки доводам щодо правомірності включення позивача до списку осіб, які мали пройти кваліфікаційне оцінювання у грудні 2017 року, що, на думку ОСОБА_4, свідчить про необґрунтованість судового рішення. 
		На його переконання, ОСОБА_3 було неправомірно включено до списку суддів, щодо яких рішенням ВККС від 20 жовтня 2017 року призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді. Скаржник вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій для завершення первинного кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_3, і зазначає що це є порушенням прав останнього.
		Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення та зазначає, що починаючи з 30 вересня 2016 року, відповідність займаній посаді судді оцінюється колегіями Комісії виключно в порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та прийнятим на виконання цього Закону Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженим рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення). На переконання представника відповідача, Комісія не вчиняла протиправних дій та не приймала незаконних рішень, оскільки діяла на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені нормами зазначеного Закону і Положення.
		У судовому засіданні 19 червня 2018 року позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити з наведених у ній мотивів. Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
		Перевіривши обґрунтованість рішення суду попередньої інстанції в межах наведених в апеляційній скарзі доводів, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
		Суд попередньої інстанції установив, що ОСОБА_3 працює на посаді судді Київського апеляційного адміністративного суду.
		На виконання вимог підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» ВККС прийняла рішення від 22 березня 2016 року № 17/зп-16 про проведення протягом квітня - червня 2016 року первинного кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних судів Київського регіону.
		28 квітня 2016 року ВККС прийняла рішення № 174/ко-16, яким визнала суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді; відсторонила його від здійснення правосуддя до проходження ним повторного кваліфікаційного оцінювання; направила його до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки; доручила Національній школі суддів України провести перепідготовку позивача до 22 вересня 2016 року з урахуванням спеціалізації, інстанційності суду та результатів первинного кваліфікаційного оцінювання.
		ОСОБА_3 оскаржив це рішення Комісії до Вищого адміністративного суду України.
		Вищий адміністративний суд України постановою від 05 вересня 2016 року у справі № П/800/303/16 позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення ВККС № 174/ко-16.
		За висновком суду, це рішення ВККС не відповідає критеріям, визначеним у пункті 2.1 розділу 2 Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді, затвердженому рішенням ВККС від 21 жовтня 2015 року № 67/зп-15 (далі - Порядок), оскільки за результатами співбесіди Комісія не мала підстав для погіршення попередньо визначених позивачу оцінок, адже, як убачається із долученого до матеріалів справи відеозапису, ОСОБА_3 надав обґрунтовані та правильні відповіді на всі поставлені під час співбесіди питання.
		Зазначена постанова Вищого адміністративного суду України набрала законної сили 16 вересня 2016 року.
		27 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до ВККС із заявою, в якій просив повідомити, на якій стадії кваліфікаційного оцінювання він перебуває, та закінчити його кваліфікаційне оцінювання згідно з рішенням Комісії від 22 березня 2016 року № 17/зп-16 про проведення протягом квітня - червня 2016 року первинного кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних судів Київського регіону.
		У відповідь на цю заяву ВККС листом від 27 січня 2017 року № 21-423/17 повідомила ОСОБА_3, що відповідно до пункту 21 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Комісія завершує процедури кваліфікаційного оцінювання, розпочаті до набрання чинності цим Законом, за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання. Процедуру первинного кваліфікаційного оцінювання стосовно ОСОБА_3 буде завершено за правилами, передбаченими Порядком. Інформацію про дату, час і місце проведення первинного кваліфікаційного оцінювання буде направлено за допомогою засобів електронного зв'язку до Київського апеляційного адміністративного суду у строки, встановлені Порядком. 
		19 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до ВККС із заявою, в якій просив, враховуючи постанову Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2016 року у справі № П/800/303/16, прийняти рішення за результатами його кваліфікаційного оцінювання. 
		Комісія рішенням від 20 жовтня 2017 року призначила оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дату проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.
		До списку суддів, стосовно яких призначено оцінювання, включено суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 Відповідну інформацію ВККС розмістила на своєму офіційному веб-сайті.
		24 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до ВККС із заявою, в якій просив повідомити, на підставі якого порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді стосовно нього буде проводитися кваліфікаційне оцінювання, та вказати підставу для його включення до списку суддів, щодо яких буде проведено таке оцінювання.
		Комісія листом від 09 листопада 2017 року № 21-5657/17, посилаючись на положення підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зазначила, що кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до Положення. Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року призначено проведення оцінювання на відповідність займаній посаді окремих суддів місцевих та апеляційних судів, до списку яких включено й ОСОБА_3
		ВеликаПалата Верховного Суду не погоджується з висновком суду попередньої інстанції про правомірність дій Комісії у правовідносинах, щодо яких виник спір, з огляду на таке.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI  «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час призначення, проведення первинного кваліфікаційного оцінювання позивача) кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
		1) складення суддею іспиту;
		2) дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди.
		Іспит проводиться шляхом складення суддею анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації.
		Порядок складення іспиту, методика оцінювання визначаються положенням, що затверджується ВККС за погодженням з Радою суддів України.
		Тестові запитання та практичні завдання іспиту для суддів складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. 
		ВККС зобов'язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.
		Згідно із частинами першою і другою статті 86 цього ж Закону ВККС на підставі вмотивованого висновку приймає рішення про:
		1) підтвердження або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
		2) надання або відмову в наданні рекомендації судді для обрання його на посаду судді безстроково.
		Суддя, не згодний з рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС.
		Починаючи з 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та Закон України від 02 червня 2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів.
		Відповідно до пункту 21 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» ВККС завершує процедури кваліфікаційного оцінювання, розпочаті до набрання чинності цим Законом, за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання. Судді, які за результатами цих процедур підтвердили свою здатність правосуддя у відповідному суді, не проходять процедуру кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді.
		У справі, яка розглядається, встановлено, що позивач розпочав проходити процедуру кваліфікаційного оцінювання до набрання чинності зазначеним Законом.
		Рішенням № 174/ко-16 Комісія визнала ОСОБА_3 таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		Однак це рішення відповідача було визнане протиправним і скасоване постановою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2016 року, яка набрала законної сили 16 вересня 2016 року, у справі № П/800/303/16.
		За висновком суду попередньої інстанції, скасування згаданого рішення ВККС означає, що позивач у період з дня набрання відповідним судовим рішенням законної сили (05 вересня 2016 року) і до дня набрання чинності законами України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та «Про судоустрій і статус суддів» (30 вересня 2016 року) вважався таким, щодо якого процедура первинного кваліфікаційного оцінювання не розпочиналася, а відповідач не мав правових підстав завершити кваліфікаційне оцінювання позивача.
		ВеликаПалата Верховного Суду вважає наведений висновок помилковим.
		Скасування судом рішення ВККС про визнання ОСОБА_3 таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, не може тлумачитися таким чином, що позивач узагалі не проходив кваліфікаційного оцінювання, оскільки в іншому випадку матиме місце ситуація, за якої позивач, оскарживши та довівши в суді протиправність згаданого рішення Комісії, повинен буде повторно пройти процедуру кваліфікаційного оцінювання спочатку з тієї лише підстави, що Комісія прийняла незаконне рішення.
		З цього приводу представник позивача в апеляційній скарзі небезпідставно зауважив, що позивач не повинен зазнавати негативних наслідків за помилки, допущені суб'єктом владних повноважень, оскільки це ставить під сумнів ефективність судового захисту.
		Конституційний Суд України відзначав, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
		У рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», відповідно до якого потреба виправити допущену раніше «помилку» не повинна непропорційно втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
		Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		Відповідність рішення (дії) суб'єкта владних повноважень критерію пропорційності з урахуванням змісту пункту 8 частини другої статті другої КАС, означає його прийняття (вчинення) з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
		На думку Великої Палати Верховного Суду, не можна визнати пропорційним втручання у права особи, за якого внаслідок допущеної суб'єктом владних повноважень помилки в особи, яка до цього виконала залежні від неї дії для проходження певної процедури, виникає обов'язок повторного її проходження із самого початку та за новими правилами.
		Суд установив, що в квітні 2016 року позивач пройшов визначені статтею 85 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI  «Про судоустрій і статус суддів» етапи кваліфікаційного оцінювання.
		Визнаючи протиправним прийняте за результатами цього оцінювання рішення ВККС, Вищий адміністративний суд України мотивував свої висновки тим, що Комісія в основу цього рішення поклала неточну та недостовірну інформацію, зокрема щодо кількості розглянутих ОСОБА_3 справ, а також щодо його невідповідності антикорупційним критеріям. За висновком суду, ВККС діяла без урахування критеріїв правомірності рішення, встановлених частиною третьою статті 2 КАС.
		Отже, у вказаній справі суд визнав протиправним і скасував рішення ВККС з огляду на безпідставність її висновків, однак не встановлював обставин порушення відповідачем процедури проведення кваліфікаційного оцінювання. Водночас позовних вимог про визнання протиправними дій ВККС щодо його проведення заявлено не було.
		За таких обставин із часу набрання законної сили судовим рішенням у справі № П/800/303/16 кваліфікаційне оцінювання відносно позивача, який пройшов передбачені законом етапи, вважається незавершеним з вини відповідача, що обумовлює його обов'язок завершити цю процедуру за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням висновків суду в цій справі.
		Відповідно в разі усунення причин, унаслідок яких не було завершено кваліфікаційне оцінювання судді, таке оцінювання потрібно продовжити зі стадії, на якій воно зупинилося. Оскільки кваліфікаційне оцінювання щодо позивача було розпочате, то відсутні правові підстави для призначення щодо судді нового кваліфікаційного оцінювання.
		Невчинення відповідачем дій, які він був зобов'язаний і міг вчинити, свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності відносно позивача. 
		Отже, Комісія не мала правових підстав для включення ОСОБА_3 до списку суддів, стосовно яких рішенням ВККС від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дату проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.
		Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Натомість висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову є помилковим і ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.
		Керуючись статтями 250, 266, 292, 310, 315, 317, 321, 322 КАС, Велика Палата Верховного Суду
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 як представника позивача ОСОБА_3 задовольнити
		2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2018 року скасувати.
		3. Позов ОСОБА_3 задовольнити. 
		4. Визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неприйняття рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_3 після прийняття постанови Вищого адміністративного суду України від 5 вересня 2016 року у справі № 800/303/16.
		5. Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти відповідне рішення за наслідками пройденого первинного кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_3.
		6. Визнати незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині включення ОСОБА_3 до списку суддів, стосовно яких рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді, та дати проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.
		7. Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України виключити ОСОБА_3 зі списку суддів, стосовно яких рішенням комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді, та в частині дати проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови складено 02 липня 2018 року.
		 
		Головуючий                                                                    В.С.Князєв Суддя-доповідач                                                                    О.Б.Прокопенко Судді:                                           Н. О. Антонюк                                           Л.М.Лобойко                                                      С.В.Бакуліна                                         Н.П.Лященко                                                      В.В.Британчук                                         Л.І.Рогач                                                      Д.А.Гудима                                         О.М.Ситнік                                                      В.І.Данішевська                                         О.С.Ткачук                                                      О.С.Золотніков                                         В.Ю.Уркевич                                                                                                                                    О.Р.Кібенко                                         О.Г.Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...