Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/17584/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2018. Зареєстровано: 08.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2018.
Дата набрання законної сили: 05.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 22-ц/774/3406/18  Справа № 201/17584/17   Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.
		Категорія  
		 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		05 липня 2018 року                                 м.Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
		головуючого - Каратаєвої Л.О.
		суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		за участю секретаря судового засідання  Хоменко А.С.
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро апеляційнускаргуОСОБА_4 нарішення Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від23лютого 2018року усправі запозовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису нотаріуса не підлягаючим виконанню, -
		                в с т а н о в и л а:    
		30 листопада 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, де просила визнати виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягаючим виконанню (а.с.4-7).
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2018 року ОСОБА_4 в задоволенні позову до ПАТ «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягаючим виконанню відмовлено(а.с. 65-70).
		Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі (а.с.74-79). 
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів, рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, без врахування висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. 
		В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6)20 листопада 2007 року укладала з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитний договір, відповідно до якого позивачка отримала кошти в банку, було визначено відсотки за користування цими коштами та термін дії цього договору. По вказаному договору, на думку банку, була заборгованість, позивач не погашав її, банк звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_5 і виконавчим написом цього нотаріуса № 9500 від 21 липня 2017 року з позивача стягнута заборгованість за вказаним договором для погашення вказаного боргу на користь банку в сумі 117399 грн. 62 коп.. 
		Судом першої інстанції зазначено, що вчинення виконавчого напису є цілком правомірним, а доводи позивача є неспроможними, тому що нотаріус діяв у повній відповідності до Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Позивач не надав до матеріалів справи жодного письмового доказу, який би підтверджував його правову позицію, а саме: позивачем не було доведено фактів порушення порядку вчинення нотаріальних дій, а його посилання на порушення норм законодавства не відповідають дійсності.
		Позивач вважає вказане незаконним, оскільки попередження про це не було, в неї були певні домовленості з банком, які той порушує, сума заборгованості спірна, порушення допущені і банком при подачі документів до приватного нотаріуса, банком пропущено строк позовної давності, порушені її права, сума заборгованості не безспірна. Позивач вказує на те, що спірний виконавчий напис вчинено в порушення вимог ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат».Будучи не згодним з вказаним написом, позивач зверталася до відповідача з питанням добровільного врегулювання спору, але отримав відмову і вимушений звертатися до суду з позовом про визнання незаконним цього напису і не підлягаючим виконанню.
		Колегія суддів не може погодить з висновком суду першої інстанції.
		Відповідно дост.18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
		Згідно п.19ст.34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
		Виходячи з положеньст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в пункті 1 даної Постанови визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
		Відповідно до п.п.1.1.,3.1.,3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
		Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.
		Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
		З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису (правова позиція Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року).
		Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
		Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмір.
		Відповідно до ст.46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
		Представник Банку в судовому засіданні в судді першої інстанції заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що виконавчий напис нотаріуса здійснено згідно вимог закону. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. 
		Матеріали справи не містять відомостей на підставі чого був вчинений спірний виконавчий напис.
		З матеріалів справи вбачається, що між Банком та ОСОБА_6 20 листопада 2007 року було підписано заяву про отримання кредитної картки.
		На підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви додано Виконавчий напис від 21.07.2017, з якого вбачається, що стягнута за виконавчим написом сума не є безспірною через одночасне стягнення пені та штрафу, що є подвійним притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення умов кредитного договору.
		Крім того, з оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що строк, за який провадиться стягнення - 3510 днів, а саме: з 20.11.2007 року по 30.06.2017 року.
		Слід зазначити, приватним нотаріусом не було враховано вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат», в якій зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з днявиникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями  не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Строк, за який провадиться стягнення в оскарженому виконавчому написі нотаріуса визначено  3510 днів, а саме: з 20.11.2007 року по 30.06.2017 року, тобто більше трьох років з дня виникнення права вимоги у банка.
		Суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув, не перевірив доводів позивача щодо неправильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» в частині строків, в межах яких проводиться стягнення за виконавчим написом та відсутність безспірності заборгованості.
		На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення позовної заяви ОСОБА_4
		Керуючись ст. 367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
		п о с т а н о в и л а:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
		Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2018 року скасувати.
		Позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису нотаріуса не підлягаючим виконанню, - задовольнити.
		Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 21 липня 2017 року зареєстрований в реєстрі за №9500 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» з ОСОБА_6 заборгованості в розмірі 119199, 62 грн. несплаченої за кредитним договором №б/н від 20.11.2007 року.
		Стягнути зПублічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користьОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1600 грн. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...